Єжель Михайло Броніславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Броніславович Єжель
Михайло Броніславович Єжель

Час на посаді:
11 березня 2010 — 8 лютого 2012
Президент   Віктор Янукович
Прем'єр-міністр   Микола Азаров
Попередник Валерій Іващенко (т.в.о)
Наступник Дмитро Саламатін

Командувач ВМС України
Час на посаді:
1996 — 2003
Попередник Безкоровайний Володимир Герасимович
Наступник Князь Ігор Володимирович

Народився 19 жовтня 1952(1952-10-19) (65 років)
Слобода-Ялтушківська, Барський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Дружина Єжель Надія Андріївна
Діти син Олексій (1970);
дочка Маріанна (1977); син Михайло (2013)
Рідня мати Марія Петрівна (1912–1980)
Професія морський офіцер
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

Миха́йло Бронісла́вович Єжель (нар. 19 жовтня 1952, Слобода-Ялтушківська, Барський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР) — український військовик, адмірал запасу України; Головнокомандувач Військово-морських сил Збройних сил України (20012003), перший адмірал незалежної України; Міністр оборони України (11 березня 2010 — 8 лютого 2012). Радник Президента України (від 2012). З 3 квітня 2013 по 11 травня 2015 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Білорусь.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 19 жовтня 1952 в селі Слобода-Ялтушківська на Вінниччині.

1970 — закінчив 10 класів Республіканської спеціалізованої середньої школи-інтернату спортивного профілю в місті Києві.

1975 — закінчив Чорноморське вище військово-морське училище імені П. С. Нахімова за фахом — радіотехнічні засоби і системи управління протичовнових крилатих ракет. Офіцерську службу розпочав на кораблях Тихоокеанського флоту.

1987 — закінчив командний факультет Військово-морської академії імені А. А. Гречка.

19871990 — проходив службу на посаді начальника штабу бригади протичовнових кораблів Тихоокеанського флоту.

19901993 — командир дивізії протичовнових кораблів Тихоокеанського флоту.

19932003 — у Збройних силах України.

1996 — закінчив факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Академії Збройних сил України. По закінченні навчання в Академії був призначений на посаду адмірал-інспектора Військово-морських сил Головної інспекції Міністерства оборони України. контр-адмірал (21 серпня 1996)

19962001 — заступник Міністра оборони України — командувач Військово-морських сил Збройних сил України.

20012003 — Головнокомандувач Військово-морських сил Збройних сил України.

Указом Президента України від 6 жовтня 2003 року звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я[1]. Адмірал запасу.

З червня по грудень 2007 — радник Прем'єр-міністра України.

З лютого 2008 по березень 2010 — Головний інспектор Міністерства оборони України.

З березня 2010 по 8 лютого 2012[2] — Міністр оборони України.

24 лютого 2012 призначений радником Президента України[3].

Дипломатична робота[ред.ред. код]

3 квітня 2013 президент Віктор Янукович призначив Михайла Єжеля Надзвичайним і Повноважним послом України в Білорусі[4][5]. 11 травня 2015 президент Петро Порошенко звільнив його з цієї посади[6].

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

Розслідування[ред.ред. код]

У березні 2016 військова прокуратура ГПУ склала повідомлення про підозру «колишньому міністру оборони України за неналежне виконання службових обов'язків під час погодження у 2011 році переліку військового майна Збройних сил України, що підлягає відчуженню». «Це рішення надало можливість міністерству оборони України здійснити неправомірне відчуження двох важких стратегічних бомбардувальників Ту-95МС суб'єкту підприємництва, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків державі в особливо великому розмірі на суму понад 24 мільйонів гривень», — повідомили на сайті Генпрокуратури. Оскільки Єжель знаходиться за межами теріторії Україні, його розшук буде здійснюватися СБУ в рамках міжнародного співробітництва.[9]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Кожин Б. Шануймося, панове офіцери. До 10-річчя Спілки офіцерів України 1991—2001 рр. — К.: Варта, 2001.
  2. Данілов А. Український флот: біля джерел відродження. — К.: Вид-во ім. О. Теліги, 2000, 2001.
  3. Мамчак М. Флотоводці України. Історичні нариси, хронологія походів. — Снятин: ПрутПринт, 2005. — 400 с.; іл. — ISBN 966-8209-08-7.
  4. Мамчак М. Україна: шлях до моря. Історія українського флоту. — Снятин: ПрутПринт, 2007. — 404 с.; [12] с. іл. — ISBN 966-8209-47-5.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Емблема МОУ.png
10-й Міністр оборони України
з 11 березня 2010 по 8 лютого 2012
Наступник:
т. в. о.
Іващенко Валерій Володимирович
5 червня 200911 березня 2010

Саламатін Дмитро Альбертович
з 8 лютого 2012