Навгороді коло броду…

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Навгороді коло броду…
автограф вірша «Навгороді коло броду…»
Жанрвірш
АвторТарас Шевченко
Написано1848
Опубліковано1861

«Навгороді коло броду…» — вірш Тараса Шевченка, написаний на засланні 1848 року на Косаралі.

Написання

[ред. | ред. код]

Збереглося кілька чистових автографів вірша: автограф у «Малій книжці»[1]; список рукою П. О. Куліша з автографа, надісланого Шевченком для А. М. Маркевича[2]; автограф у «Більшій книжці»[3]. Автографи не датовано[4].

Вірш датується дослідниками за місцем автографа в «Малій книжці» серед творів 1848-го та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848 — 1849 роках на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 року, місце написання — Косарал[4].

Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко переніс твір під № 51 у дев'ятому зшитку за 1848 рік орієнтовно наприкінці 1849-го — на початку 1850 року (до арешту 23 квітня). При цьому він виправив описку в рядку 3, поміняв місцями слова в рядку 4. На початку січня 1858 року, очевидно 4 січня, в Нижньому Новгороді, повертаючись із заслання, Шевченко переписав, найімовірніше з «Малої книжки», вірші «Утоптала стежечку...» та «Навгороді коло броду...» і надіслав з листом П. О. Кулішеві з проханням передати їх А. М. Маркевичу. Лист Шевченка не зберігся. Уривок з нього та тексти Шевченкових поезій П. О. Куліш навів у листі до А. М. Маркевича[5][4].

1858 року, не раніше 18 березня і не пізніше 22 листопада, Шевченко переніс вірш з «Малої книжки» до «Більшої книжки», замінивши по одному слову в рядках 6 та 11[4].

Найімовірніше, з «Малої книжки» вірш було переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими виправленнями Шевченка кінця 1850-х років, що належав Л. М. Жемчужникову і не зберігся. Деякі відміни цього списку подав О. Я. Кониський. У вірші «Навгороді коло броду...» він відзначив варіант у рядку 6, що збігається з текстом «Малої книжки»[6][4].

Відомі дослідникам списки твору походять від таких джерел:

1. Від автографа, надісланого Шевченком П. О. Кулішу 4 січня 1858 року, походить список у недатованій збірці[7]. Вірш «Навгороді коло броду...» переписано тут під № 2 у добірці з двох поезій (разом з віршем «Утоптала стежечку...») під назвою «Дві пісні Кобзаря Дармограя». До віршів зроблено примітку з цитатою з листа Шевченка до П. О. Куліша: «Примечание Кобзаря. Передай оці дві пісні А. М. Маркевичу, — чи не вчистив би він на їх ноту». Список збігається з автографом твору у «Малій книжці»[4].

2. Від першодруку в «Основі» (1861 рік, № 7, стор. 3) походять списки в збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» (1862)[8], у рукописному «Кобзарі» другої половини XIX століття[9]; від перших прижиттєвих публікацій — у рукописних «Кобзарях» — 1865 року, переписаному Д. Демченком[10], 1866 року[11] та інших[4].

Публікація

[ред. | ред. код]

Вперше вірш надруковано за «Більшою книжкою» з неточністю в рядках 1, 5, 9 («на городі» замість «навгороді») в журналі «Основа» (1861 рік, № 7, стор. 3)[4].

Вперше введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867 рік, стор. 484) і того ж року у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867 рік, том 1, стор. 228), де текст вірша подано за «Основою»[4].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Сюжет вірша ґрунтується на народнопісенному мотиві про зраджену дівчину (див. пісні «Загуділи голуби на дубі...», «Вийду я на двір білими ніженьками...», «Зелененький мій барвіночок...», «В огороді хмелинонька... »)[4]. Наводимо останню пісню:

В огороді хмелинонька
Грядки устилає;
Промеж людьми дівчинонька
О, горько ридає.
Що ж хмелина зелененька,
Що не в'ється вгору?
Що ж дівчина молоденька
Проклинає долю?
Як хмелині вгору виться —
Тичини немає!
Як дівчині не журиться —
Козак покидає[12][4].

Заключна строфа Шевченкового вірша перегукується з піснею «Ой погубила горлиця дітей...»:

Ой погубила горлиця дітей,
Об доріженьку б'ється,
Знати козака, превражого сина,
Що з дівчини сміється[13][4].

Музика

[ред. | ред. код]

Музику до твору писали П. І. Чайковський, Е. Ф. Направник, М. В. Лисенко, Я. Д. Бігдай та інші[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ІЛ, ф. 1, № 71, с. 352
  2. ↑ ІРЛІ, 10745. XVI с., арк. 102
  3. ↑ ІЛ, ф. 1, № 67, с. 156
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п «Навгороді коло броду…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 152; 647-649.] litopys.org.ua Процитовано 19 червня 2024
  5. ↑ ІРЛІ, 10745. XVI с., арк. 102
  6. ↑ див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 18
  7. ↑ НМТШ, А-546
  8. ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 470 — 471
  9. ↑ ІР НБУВ, І. 7450, арк. 11 звор.
  10. ↑ ІЛ, ф. 1, № 81, арк. 43 — 43 звор.
  11. ↑ ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 47
  12. ↑ Малороссийские песни, изданные М. Максимовичем. — М., 1827. — С. 50; цей же текст у кн.: Народные южнорусские песни / Издание Амвросия Метлинского. — К., 1854. — С. 79
  13. ↑ Текст пісні разом з нотами надруковано в «Записках о Южной Руси» (СПб., 1857 рік, том 2, стор. 250) в публікації «Малороссийские песни, положенные на ноты для пения и для фортепиано А. Н. Маркевичем». Можливо, саме в зв'язку з цією публікацією Шевченко і надіслав вірші «Навгороді коло броду...» та «Утоптала стежечку...» А. Маркевичу з проханням покласти їх на музику.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Навгороді_коло_броду…&oldid=42843063