Паньків Микола Олександрович

Микола Олександрович Паньків
Псевдо	Олег Горошко; Mykola Pankiv
Народився	6 лютого 1975; с. Липники, Пустомитівський район, Львівська область, Українська РСР
Помер	20 лютого 2014 (39 років); Київ, Україна; ·кульове поранення на Майдані
Поховання	с. Липники, Пустомитівський район, Львівська область, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Львівська область:; c. Холодновідка, Пустомитівський район
Відомий завдяки	загибель під час Євромайдану
Конфесія	християнин
Родичі	Марія Паньків (мати)
Діти	3 дітей: донька (13 р.), син (8 р.)
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паньків.

Микола-Олег Олександрович Паньків (6 лютого 1975, с. Липники, Пустомитівський район, Львівська область, УРСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Євромайдану. Активіст «Правого сектору». Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола-Олег Паньків народився 6 лютого 1975 у селі Липники Пустомитівського району Львівської області. Мешкав у селі Холодновідка Пустомитівського району Львівської області. Займався приватною підприємницькою діяльність.

Без батька залишилось двоє неповнолітніх дітей.

На Майдані[ред. | ред. код]

Мати загиблого Марія Паньків розповіла, що він їздив на київський Євромайдан близько п'яти разів. Окрім того, Микола Паньків брав активну участь у блокуванні військових частин.

Востаннє поїхав до Києва увечері 18 лютого 2014 року. Микола помер від кулі снайпера в груди 20 лютого 2014 року у Києві. Помер по дорозі до лікарні. Був застрелений тоді, коли він витягував поранених та вбитих з передової. Без батька залишилось двоє дітей. Говорить мати героя: "Я його просила: Сину не їдь! Він відповів: «Я не поїду, другий не поїде, а в цій державі будуть жити мої діти». Він завжди був на передовій, бо був дуже сміливим. Мабуть тому і записався у «Правий сектор». Олег завжди йшов напролом. Я завжди йому казала: «Сину, зважай». На що він відповідав: «Скільки того життя».

Похований на цвинтарі у с. Липники Пустомитівського району Львівської області.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Прощання з померлим відбулося 22.02 о 19:00 у с. Липники. Похорони відбулися 23.02 о 14:00 у с. Липники.

На честь Миколи Паньківа перейменовані вулиці у с. Холодновідка та с. Липники, а також школа в с. Солонка^[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності^[2]
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)^[3]