Кіщук Володимир Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Кіщук
Кіщук Володимир Юрійович.jpg
Інші імена Volodymyr Kishuk
Народився 22 лютого 1956(1956-02-22)
Запорізька область, Українська РСР
Помер 18 лютого 2014(2014-02-18) (57 років)
Київ, Україна
Загинув внаслідок поранення в голову, під час сутичок між мітингувальниками та «беркутівцями» біля Верховної Ради
Поховання смт. Димер, Вишгородський район, Київська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Проживання смт. Димер, Вишгородський район, Київська область, Україна
Діяльність Приватний підприємець. Власник будівельного магазину.
Відомий активіст Євромайдану
Діти Тетяна, донька, Ольга (11 р.)
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»

Володимир Юрійович Кіщук (нар. 22 лютого 1956, Запорізька область, Українська РСР — пом. 18 лютого 2014, Київ, Україна) — громадський активіст, учасник Євромайдану, Герой Небесної Сотні. Герой України.

Життєпис[ред.ред. код]

Володимир Кіщук народився 22 лютого 1956 року у селі Новгород Розівського району Запорізької області у родині колишніх політв'язнів, репресованих радянською владою.

Невдовзі після його народження родина переїхала на батьківщину матері у селище міського типу Димер Вишгородського району Київської області. Жили дуже бідно, тому деякий час виховувався у дитячому будинку.

У 1964 році пішов до другого класу Димерської восьмирічної школи. Закінчивши вісім класів, вступив до Київського СПТУ, де здобув професію зварювальника.

Служив у лавах радянської армії у Білорусі, в танкових військах.

Володимир Кіщук проживав в Димері Київської області.

За словами племінниці, був патріотом України, часто відвозив на Майдан ліки та продукти.

На Майдані[ред.ред. код]

18 лютого зранку прибув до Києва, до 14:00 з ним був зв'язок, старша донька розмовляла з ним по телефону. Після цього на дзвінки не відповідав. Близько 19:00 родина дізналась про загибель Володимира. При собі він мав права водія.

Молодша донька Володимира Кіщука народилась 2003 року. Найменша — Ольга з батьком на Майдані була раніше. За словами старшої доньки, Володимир передзвонив з Майдану і був дуже щасливий, бо відстоював права.

Володимир загинув 18 лютого одним з перших після сутичок біля Верховної Ради. Снайпер стріляв по натовпу з дахів, влучив пану Кіщуку в голову.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

В останню дорогу Володимира Кіщука проводжали декілька сотень майданівців[1]. В рідному місті загиблого Володимира шанують як героя.

  • 18 лютого 2015 року в смт. Димер на території Димерської гімназії було встановлено меморіальну дошку Володимиру Кіщуку[2].

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]