Гаджа Петро Миронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петро Гаджа
Народився 3 липня 1966(1966-07-03)
Рахів, Закарпатська область, Українська РСР
Помер 22 березня 2014(2014-03-22) (47 років)
Київ, Україна
Газові опіки бронхів та легень
Поховання 25 березня, Броварський р-н
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Проживання Київ
Відомий Герой України/ Майдану
Батько Мирон
Матір Марія Миколаївна
Дружина Марина
Діти Костянтин
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»

Петро́ Гаджа (нар. 3 липня 1966(19660703), м. Рахів, Закарпатська область, Українська РСР — пом. 22 березня 2014, Київ, Україна) — учасник і захисник Євромайдану, один із загиблих Небесної сотні. Герой України.

Життєпис[ред.ред. код]

Проживав у Києві, на Преображенській вулиці, 27[1].

У нього залишилася дружина Марина та 19-річний син Костянтин — студент. Ще є старенька мама Марія Миколаївна (1938 р.н.), яка мешкає у селі під Полтавою. Вона дуже активна — створювала майдан у своєму селі.

На Майдані[ред.ред. код]

Незважаючи на слабке здоров'я, був на Майдані з перших днів, займався нічними чергуваннями, входив до 8-ої сотні. Під час подій під Верховною Радою наковтався газу. Товариші хотіли дати респіратор. Він сказав: «Беріть собі, а я і так хворий». В кінці лютого потрапив до лікарні. Майже місяць лікувався від газових опіків бронхів та легень. За кілька днів до смерті залишив лікарню, збирався до санаторію, але 22 березня помер.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Ховали Петра Мироновича 25 березня у селі Гоголеві Броварського району.[2] Прощання відбулося на Майдані Незалежності в Києві об 11:00.

У Києві на будинку по вул. Преображенській, 27, де мешкав Петро Гаджа, встановлено меморіальну дошку[1][3].

Меморіальна дошка на вул. Преображенській в Києві

На фасаді Бутенківської школи, що в Кобеляцькому районі на Полтавщині (яку закінчив в 1981 році) у березні 2017 року було урочисто відкрито меморіальну дошку

Нагороди[ред.ред. код]

В літературі[ред.ред. код]

Київська поетеса Ірина Рассвєтная присвятила Герою вірш[6].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]