Очікує на перевірку

Синенко Сергій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Петрович Синенко
ПсевдоSerhij Synenko
Народився5 березня 1978(1978-03-05)
Володимирівське, Запорізький район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Помер13 лютого 2014(2014-02-13) (35 років)
Запорізька область, Україна
·загинув
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняс. Володимирівське
Запорізький район
Запорізька область, Україна
Діяльністьпідприємець
Відомий завдякиактивіст Євромайдану
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Конфесіяхристиянин
РідПетро (батько)
У шлюбі зГанна
Діти4 дітей
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Синенко Сергій Петрович (5 березня 1978, Володимирівське, Запорізький район, Запорізька область, Українська РСР[1] — †13 лютого 2014 року, Червоний Яр, Запорізька область, Україна) — громадський активіст, волонтер Євромайдану. Був спалений під час Революції гідності в своєму автомобілі Toyota Camry. Герой України (2014, посмертно).

Біографія

[ред. | ред. код]

Мешкав в с. Володимирівське Запорізького району. По смерті залишилося 4 дітей. Займався підприємницькою діяльністю.

Обставини загибелі

[ред. | ред. код]

Був активним учасником Автомайдану Запоріжжя та Дніпра, надавав допомогу самообороні місцевого Майдану, доставляв через Дніпропетровський аеропорт медикаменти для Євромайдану в столиці. 26 січня 2014 під час зіткнень євромайданівців з міліцією та «тітушками» захищав людей від побиття, брав активну участь у визволенні заарештованих людей.

13 лютого 2014 р. був спалений у власному автомобілі на межі Запорізької та Дніпропетровської областей. Ідентифікувати особу загиблого вдалось лише за допомогою ДНК-експертизи. Відповідальність за цей злочин взяли на себе так звані «Привиди Севастополя»[2], які продемонстрували відеозапис цього жорстокого вбивства по громадському телебаченню вночі 16 лютого 2014 року.

Похований 18 лютого 2014 року в селі Володимирівське. Залишив батьків, дружину та четверо дітей, двом із яких на момент загибелі батька виповнилось лише по три місяці.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Пам'ятник на місці загибелі Синенка Сергія Петровича
  • 13 лютого 2015 року на автодорозі між селами Червоний Яр та Івангород Широківської громади Запорізького району на місці загибелі Сергія Синенка відкрили пам'ятний знак.
  • В червні 2016 року у Запоріжжі відкрито меморіальну дошку Сергію Синенку.
  • На честь Сергія Синенка названо вулицю у Запоріжжі (колишня вулиця Кремлівська)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Синенко Сергій Петрович. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016. [Архівовано 2016-08-07 у Wayback Machine.]
  2. «Привиди Севастополя» стверджують, що саме вони спалили живцем автомайданівця у Запоріжжі, — ЗМІ. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  3. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  4. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]