Синенко Сергій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Петрович Синенко
Псевдо Serhij Synenko
Народився 5 березня 1978(1978-03-05)
Володимирівське, Запорізький район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Помер 13 лютого 2014(2014-02-13) (35 років)
Запорізька область, Україна
·загинув
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання с. Володимирівське
Запорізький район
Запорізька область, Україна
Діяльність підприємець
Відомий завдяки активіст Євромайдану
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Конфесія християнин
Рід Петро (батько)
У шлюбі з Ганна
Діти 4 дітей
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Синенко.

Синенко Сергій Петрович (5 березня 1978, Володимирівське, Запорізький район, Запорізька область, Українська РСР[1] — †13 лютого 2014 року, Червоний Яр, Запорізька область, Україна) — громадський активіст, волонтер Євромайдану. Був спалений під час Революції гідності в своєму автомобілі Toyota Camry. Герой України (2014, посмертно).

Біографія[ред. | ред. код]

Мешкав в с. Володимирівське Запорізького району. По смерті залишилося 4 дітей. Займався підприємницькою діяльністю.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Був активним учасником Автомайдану Запоріжжя та Дніпра, надавав допомогу самообороні місцевого Майдану, доставляв через Дніпропетровський аеропорт медикаменти для Євромайдану в столиці. 26 січня 2014 під час зіткнень євромайданівців з міліцією та «тітушками» захищав людей від побиття, брав активну участь у визволенні заарештованих людей.

13 лютого 2014 р. був спалений у власному автомобілі на межі Запорізької та Дніпропетровської областей. Ідентифікувати особу загиблого вдалось лише за допомогою ДНК-експертизи. Відповідальність за цей злочин взяли на себе так звані «Привиди Севастополя»[2], які продемонстрували відеозапис цього жорстокого вбивства по громадському телебаченню вночі 16 лютого 2014 року.

Похований 18 лютого 2014 року в селі Володимирівське. Залишив батьків, дружину та четверо дітей, двом із яких на момент загибелі батька виповнилось лише по три місяці.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 13 лютого 2015 року біля села Червоний Яр на трасі Запоріжжя-Дніпро на місці загибелі Сергія Синенка відкрили пам'ятний знак.
  • В червні 2016 року у Запоріжжі відкрито меморіальну дошку Сергію Синенку.
  • На честь Сергія Синенка названо вулицю у Запоріжжі (колишня вулиця Кремлівська)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Синенко Сергій Петрович. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  2. ↑ «Привиди Севастополя» стверджують, що саме вони спалили живцем автомайданівця у Запоріжжі, — ЗМІ. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  3. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  4. ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Василь Аксенин • Георгій Арутюнян • Олександр Бадера • Сергій Байдовський • Олександр Балюк • Ігор Бачинський • Іван Бльок (Іван Тур) • Володимир Бойків • Сергій Бондарєв • Сергій Бондарчук • Олексій Братушка • Валерій Брезденюк • Ольга Бура • Богдан Вайда • Роман Варениця • Віталій Васільцов • Юрій Вербицький • В'ячеслав Веремій • Назарій Войтович • Петро Гаджа • Устим Голоднюк • Іван Городнюк • Максим Горошишин • Едуард Гриневич • Олександр Гриценко • Роман Гурик • Антоніна Дворянець • Микола Дзявульський • Андрій Дигдалович • Сергій Дідич • Ігор Дмитрів • Анатолій Жаловага • Володимир Жеребний • Михайло Жизневський • Яків Зайко • Владислав Зубенко • Богдан Ільків • Богдан Калиняк • Олександр Капінос • Сергій Кемський • Давид Кіпіані • Володимир Кіщук • Олександр Клітинський • Анатолій Корнєєв • Андрій Корчак • Ігор Костенко • Михайло Костишин • Євген Котляр • Віталій Коцюба • Володимир Кульчицький • Артем Мазур • Павло Мазуренко • Дмитро Максимов • Володимир Мельничук • Андрій Мовчан • Василь Мойсей • Іван Наконечний • Володимир Наумов • Анатолій Нечипоренко • Сергій Нігоян • Валерій Опанасюк • Віктор Орленко • Дмитрій Пагор • Іван Пантелєєв • Микола Паньків • Юрій Паращук • Юрій Пасхалін • Ігор Пехенько • Олександр Плеханов • Олександр Подригун • Андрій Позняк • Леонід Полянський • Василь Прохорський • Віктор Прохорчук • Андрій Саєнко • Роман Сеник • Василь Сергієнко • Ігор Сердюк • Юрій Сидорчук • Сергій Синенко • Тарас Слободян • Віталій Смоленський • Богдан Сольчаник • Іван Тарасюк • Ігор Ткачук • Володимир Топій • Роман Точин • Олег Ушневич • Віктор Хомяк • Олександр Храпаченко • Зураб Хурція • Олександр Царьок • Андрій Цепун • Володимир Чаплінський • Андрій Черненко • Віктор Чернець • Дмитро Чернявський • Віктор Чміленко • Сергій Шаповал • Віктор Швець • Василь Шеремет • Людмила Шеремет • Йосип Шилінг • Максим Шимко • Олександр Щербанюк
Включені помилково або виключені
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Синенко_Сергій_Петрович&oldid=41397251