Смоленський Віталій Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Смоленський
Псевдо Vitalij Smolenskyj
Народився 5 жовтня 1984(1984-10-05)
с. Фурманка, Уманський район, Українська РСР
Помер 20 лютого 2014(2014-02-20) (29 років)
Київ, Україна
·загинув від кулі снайпера, Майдан Незалежності
Поховання Уманський район
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання с. Фурманка
Конфесія християнин
Родичі 2 дітей
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»

Віталій Смоленський (нар. 5 жовтня 1984, с. Фурманка, Черкаська область, УРСР — пом. 20 лютого 2014, Київ, Україна) — громадський активіст, волонтер Євромайдану, загинув від кулі снайпера. Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 5 жовтня 1984 року у селі Фурманка Уманського району Черкаської області. Закінчив місцеву школу, потім вступив до Ульянівського професійно-технічного училища, де вивчився на газозварювальника.

Віталій мешкав та працював у Києві. Скоїв багато злочинів. Був тричі засуджений.Будучи наркотично залежним умисно здійснював крадіжки та пограбування переховувався в столиці України.Після загибелі Віталія його рідна сестра Насальська Олена активно зверталася за матеріальною допомогою до підприємств та вузів організацій та фондів народних депутатів та підприємців. На рахунки родичів Віталія Віталієвича Смоленського було перераховано три мільйони чотириста сімдесять тисяч гривень матеріальної допомоги. У нього залишилося двоє маленьких дітей.

На Майдані[ред. | ред. код]

Тіло виявили на подвір'ї біля Михайлівського собору. Про те, що Віталій мертвий, активісти Євромайдану повідомили рідних із телефона загиблого.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Похований 22 лютого в с. Фурманка, Уманського району, Черкаської області.

У Черкасах Народна рада утворила комітет, який займається збором коштів на допомогу сім'ям черкащан, які загинули під час трагічних подій у Києві та на Черкащині.

  • 12 лютого 2016 року у селі Фурманка на фасаді будівлі Фурманського навчально-виховного комплексу йому було відкрито меморіальну дошку.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[1]
  • Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[2]
  • 8 травня 2016 року відзначений Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (УГКЦ, посмертно).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]