Бойків Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Васильович Бойків
БойківВолодимир.jpg
Володимир Бойків
Прізвисько Шкелик
Псевдо Volodymyr Bojkiv
Народився 5 лютого 1955(1955-02-05)
Львів, Українська РСР
Помер 19 лютого 2014(2014-02-19) (59 років)
Київ, Україна
·три вогнепальні поранення — кулі поцілили у печінку й селезінку, хребет та голову.
Поховання Львів
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ, Україна
Alma mater Львівська політехніка
Конфесія православний
У шлюбі з Наталія Бойків
Діти Андрій, Олександр, Захар (12 р.)
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»

Бойків Володимир Васильович (5 лютого 1955, Львів, Українська РСР — 19 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану, Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Бойків народився і виріс у Львові, закінчив Львівську політехніку. Працював будівельником, згодом став керівником будівельної фірми.

Володимир мав два захоплення — політику і футбол. Був безпартійним. У 2000 році сім'я Володимира переїхала до Києва.

На Майдані[ред. | ред. код]

18 лютого 2014 року пан Володимир вирушив на Майдан. Незадовго до цього він переніс інсульт і дружина Наталя просила його лишитись удома. На що Володимир уже телефоном відповів: «Наталко, я тут біля водометів, біля вулиці Грушевського, я тут повинен бут» Після цього зв'язок обірвався.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Відеорепортаж з похорону Володимира Васильовича Бойківа

Дружина шукала Володимира лікарнями й моргами. Через помилку тіло Володимира в одному з моргів їй не показали, тому пошуки тривали доти, доки активісти інтернет-спільноти «Євромайдан SOS» не виклали в мережі фото невпізнаних тіл. Знайомі зателефонували Наталі й повідомили звістку.

У Володимира Бойківа залишився старий батько і троє синів — дорослі Андрій, Олександр та Захар 2001 року народження.

Володимир Бойків отримав три вогнепальні поранення, одне з них — у голову.

Батько[ред. | ред. код]

Батько Володимира Василь Петрович Бойків (помер у 2016 у віці 90 років) — боєць дивізії «Галичина».

У 1943 зголосився до дивізії «Галичина». Вишкіл проходив у Гайделяґері та Нойгаммері. У січні 1944 р. у складі почесної сотні брав участь у похороні віце-губернатора Отто Бауера у Львові. Василь Бойків був учасником бойової групи Баєрсдорфа[1].

Зі званням старшого стрільця (Oberschütze) служив писарем у 12 сотні 29 полку. Василь Бойків воював під Бродами, де важкопораненим потрапив до полону. За освітою архітектор, пан Василь був головним конструктором при будівництві дивізійного цвинтаря у селі Червоне (Ляцьке)[1].

Останні роки, після кількох інсультів, пан Василь не виходив з хати[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Пішов з життя боєць дивізії "Галичина". Новини на Gazeta.ua. 01 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2016. 
  2. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  3. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Посилання[ред. | ред. код]

Джерелa[ред. | ред. код]