Бойків Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Васильович Бойків

Володимир Васильович Бойків

БойківВолодимир.jpg
Володимир Бойків
Інші імена Volodymyr Bojkiv
Народився 5 лютого 1955(1955-02-05)
Львів, Українська РСР
Помер 19 лютого 2014(2014-02-19) (59 років)
Київ, Україна
три вогнепальні поранення — кулі поцілили у печінку й селезінку, хребет та голову.
Поховання Львів
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Проживання Київ, Україна
Прізвисько Шкелик
Відомий активіст Євромайдану
Alma mater Львівська політехніка
Конфесія православний
Дружина Наталія Бойків
Діти Андрій, Олександр, Захар (12 р.)
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»

Бойків Володимир Васильович (5 лютого 1955, Львів, Українська РСР — 19 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану. Герой України.

Біографія[ред.ред. код]

Володимир Бойків народився і виріс у Львові, закінчив Львівську політехніку. Працював будівельником, згодом став керівником будівельної фірми.

Володимир мав два захоплення — політику і футбол. Був безпартійним. У 2000 році сім'я Володимира переїхала до Києва.

На Майдані[ред.ред. код]

18 лютого 2014 року пан Володимир вирушив на Майдан. Незадовго до цього він переніс інсульт і дружина Наталя просила його лищитись вдома. На що Володимир вже телефоном відповів: «Наталко, я тут біля водометів, біля вулиці Грушевського, я тут повинен бут» Після цього зв'язок обірвався.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Відеорепортаж з похорону Володимира Васильовича Бойківа

Дружина шукала Володимира лікарнями і моргами. Через помилку тіло Володимира в одному з моргів їй не показали, тому пошуки тривали доти, доки активісти інтернет-спільноти «Євромайдан SOS» не виклали в мережі фото невпізнаних тіл. Знайомі зателефонували Наталі й повідомили звістку.

У Володимира Бойківа залишився старий батько і троє синів — дорослі Андрій, Олександр та Захар 2001 року народження.

Володимир Бойків отримав три вогнепальні поранення, одне з них — у голову.

Батько[ред.ред. код]

Батько Володимира Василь Петрович Бойків (помер у 2016 у віці 90 років) — боєць дивізії «Галичина».

У 1943 зголосився до дивізії «Галичина». Вишкіл проходив у Гайделяґері та Нойгаммері. У січні 1944 р. у складі почесної сотні брав участь у похороні віце-губернатора Отто Бауера у Львові. Василь Бойків був учасником бойової групи Баєрсдорфа.[1]

Зі званням старшого стрільця (Oberschütze) служив писарем у 12 сотні 29 полку. Василь Бойків воював під Бродами, де важкопораненим потрапив у полон. За освітою архітектор, пан Василь був головним конструктором при будівництві дивізійного цвинтаря у селі Червоне (Ляцьке).[1]

Останні роки, після кількох інсультів, пан Василь не виходив з хати.[1]

Нагороди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Пішов з життя боєць дивізії "Галичина". Новини на Gazeta.ua. 01 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2016. 
  2. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  3. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Посилання[ред.ред. код]

Джерелa[ред.ред. код]