Очікує на перевірку

Котляр Євген Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Котляр Євген Миколайович
Народився14 квітня 1980(1980-04-14)
Харків, УРСР
Помер20 лютого 2014(2014-02-20) (33 роки)
Київ, Україна
·загинув від кулі снайпера на Інститутській вулиці
ПохованняМіське кладовище № 17 (Харків)d
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьактивіст екологічної організації «Зелений Фронт», промисловий альпініст.
Відомий завдякиактивіст Євромайдану
Alma materХарківський національний університет радіоелектроники
БатькоМикола Іванович Котляр
Родичісестра Надія Котляр
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Котля́р Євге́н Микола́йович (нар. 14 квітня 1980, Харків, УРСР — пом. 20 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст екологічного руху, учасник Євромайдану, Герой України, Герой Небесної сотні. Загинув від кулі снайпера на вулиці Інститутській у Києві.

Біографія

[ред. | ред. код]

Євген Котляр народився й виріс у місті Харкові. Випускник Харківського педагогічного ліцею № 4, навчався у Харківському державному технічному університеті радіоелектроніки. Останні роки працював промисловим альпіністом.

У 2010 році брав участь у громадських протестах проти незаконної вирубки [[Центральний парк (Харків) |парку імені Максима Горького (нині — Центральний парк)]][1]. Став одним із активістів новоствореної екологічної організації «Зелений Фронт»[2]. Аби перешкодити вирубці, протестуючі прив'язували себе до дерев, а альпіністи сиділи на них. Збереглись зйомки зрубу дерева, на якому сидить Євген Котляр[3].

У 20102013 роках Євген Котляр брав участь в екологічних та політичних акціях протесту в Харкові.

З перших днів Революції гідності був на харківському Євромайдані. Після силового розгону студентів приїхав до Києва, де залишався до кінця з кількаденними перервами. Записався до 3-ї сотні, майже всі ночі чергував, переважно на барикаді біля Лядських воріт.

Після початку «мирного наступу» негайно повернувся з Харкова, куди поїхав на декілька днів до батька, прибув до Києва ввечері 18 лютого. 18—19 лютого провів на Майдані, чергував і відбудовував барикади.

20 лютого, зранку, від початку штурму був на Інститутській вулиці, виносив поранених до готелю «Україна». На численних відео з вулиці Інститутської зафіксовано Євгена Котляра у синьому спортивному шоломі та зеленому дощовику з металевим щитом, який прикриває винесення поранених та загиблих[4]. О 09:55 був поранений навиліт у шию та в стегно. Першу допомогу отримав у холі готелю «Україна», проте від отриманих поранень помер в машині швидкої допомоги.

Громадянська панахида по Євгену Котляру відбулася 23 лютого 2014 року біля пам'ятника Тарасові Шевченку[5][6]. Похований на міському кладовищі № 17[7].

У Євгена Котляра залишилися батько й молодша сестра Надія.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Меморіальна дошка Євгену Котляру
Меморіальна дошка на стіні Іоано-Богословського храму

Про Євгена Котляра знято два фільми. 14 березня 2015 року в кінотеатрі «Боммер» відбулася прем'єра фільму Володимира Чистиліна «Герої не вмирають» про трьох харків'ян-героїв Небесної сотні[8]. 17 квітня 2015 року в харківському кінотеатрі імені Олександра Довженка відбувся прем'єрний показ фільму «Герой України Євген Котляр», який був знятий на основі спогадів рідних, друзів, світлин із сімейного архіву та документальних кадрів[9][10].

Створено збірку спогадів рідних і друзів Євгена та його світлин[11].

Відкриті меморіальні дошки в ліцеї, де навчався Євген, в ХНУРЕ[12][13][14] та на Іоано-Богословському храмі[15].

На честь Небесної сотні в Харкові названа площа, а на честь Євгена Котляра названа вулиця[16]. Планується встановлення пам'ятника[17].

Батько героя — харків'янин Микола Іванович Котляр — написав вірш на смерть сина:

Сыну
Моя кровинка, я горжусь тобой
В тылу не ждал огонь заградотряда
Ты мог уйти. Ты принял этот бой,
Хотя свистели роем пули рядом.
Когда на землю падали друзья
— С фанерками нельзя в такую драку! —
Казалось — даже выстоять нельзя,
Вы поднялись и Вы пошли в атаку
Я б так не смог. Немногие б смогли.
Склоняюсь к дорогому изголовью.
Вы гордость, совесть, честь своей земли,
И землю эту Вы полили кровью
Прости, я снова плачу, мой герой.
Ты принял не спонтанное решенье.
Как ты мне нужен здесь, сейчас, живой
Я ненавижу жертвоприношенье

Герої не вмирають!

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[18].
  • Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[19]
  • Грамота Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (УГКЦ, травень 2016, посмертно)[20]
  • Чин українського шляхтича (посмертно) від «Українського шляхетського товариства»[21].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. История противостояния в парке Горького. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  2. Сегодня Харьков будет прощаться с Евгением Котляром. Зелений Фронт. 23 лютого 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 19 квітня 2015.
  3. Горький парк.
  4. Carnage on Institutskaya Street on February 20, 2014 Maidan, Kiev, Ukraine.
  5. Харьков простился с Евгением Котляром, погибшим на Евромайдане в Киеве (фото, видео). Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 26 травня 2016.
  6. В Харькове сотни людей простились с расстрелянным на Майдане активистом (фото,видео). Архів оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  7. Євген Котляр. Небесна сотня. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 31.05.2019.
  8. В «Боммері» відбулася прем'єра фільму «Герої не вмирають» (фото). Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  9. Друзі Євгена Котляра презентували фільм про Героя Небесної сотні. Харківська ОДА. 17 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
  10. Герой України Євген Котляр (фільм-онлайн). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 26 травня 2016.
  11. Памяти Героя Небесной сотни Евгения Котляра посвящается (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2016. Процитовано 2 квітня 2022.
  12. В ХНУРЭ открыли памятный знак Герою Украины Евгению Котляру. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  13. На здании ХНУРЭ открыли мемориальную доску Евгению Котляру. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  14. В Харькове установили мемориальную доску герою Небесной Сотни Евгению Котляру (видео). Архів оригіналу за 28 березня 2015. Процитовано 26 травня 2016.
  15. У Харкові відкрили меморіальну дошку на честь трьох Героїв Небесної Сотні. Харківська обласна військова адміністрація. 21 вересня 2021. Процитовано 7 січня 2024.
  16. В Харькове появились проспект Независимости и станция «Защитников Украины». Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  17. В Харькове установят памятник Небесной сотне. РБК-Украина.
  18. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  19. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні. ТСН.ua. 5 липня 2015. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
  20. Родини Героїв Небесної сотні подякували Главі УГКЦ.
  21. За смерть у славі безсмертний чин.

Посилання

[ред. | ред. код]