Вербицький Юрій Тарасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Тарасович Вербицький
Юрій Вербицький у горах Криму
Юрій Вербицький у горах Криму
Народився 25 серпня 1963(1963-08-25)
Львів, Українська РСР
Помер 22 січня 2014(2014-01-22) (50 років)
біля села Гнідин, Бориспільський район, Київська область, Україна
Місце проживання Львів, Україна
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Галузь наукових інтересів геофізика, сейсмологія
Заклад Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук
Відомий завдяки: Небесна сотня
Діти дочка Уляна
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Примітки загинув під час подій Євромайдану

Юрій Тарасович Вербицький (25 серпня 1963(19630825), Львів, Українська РСР — 21 або 22 січня 2014, біля с. Гнідин, Бориспільський район, Київська область, Україна) — Герой України[1], сейсмолог, кандидат наук. Син українського геофізика Тараса Вербицького, брат сейсмолога Сергія Вербицького.[2][3] Активіст Євромайдану; був викрадений разом з Ігорем Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань[4].

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині геофізика Тараса Зиновійовича Вербицького та Тетяни Василівни Борачок. Мав старшого брата Сергія, 1958 року народження.

У 1985 році закінчив факультет геодезії Львівського політехнічного інституту. З 1994 року працював у відділі сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України, Львів. У 2013 захистив дисертацію на тему «Методичні та прикладні аспекти комплексного банку геофізичної інформації Карпатського регіону» і отримав науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук. Займався створенням апаратури і програмного забезпечення геофізичних і сейсмічних досліджень.

Захоплювався альпінізмом[5]; мав перший розряд з альпінізму, долав маршрути найвищої категорії складності на Кавказі[6]. У 1988 році в Юрія народилась донька Уляна.

Юрій спеціально взяв відпустку на роботі, поїхав на Майдан в середині січня 2014 року.[7].

Викрадення[ред.ред. код]

Юрія Вербицького викрали разом з Ігорем Луценком 21 січня 2014 р. безпосередньо з приміщення офтальмологічного відділення Жовтневої лікарні у місті Києві. До лікарні з Будинку профспілок його привіз Ігор Луценко для надання медичної допомоги через травму ока.[8] За словами Луценка, викрадачів було чоловік 10, яких найняла Партія Регіонів, щоб чинити безлад в столиці на період Євромайдану. Викрадачі спеціально розшукували постраждалих учасників Євромайдану по київським лікарням, щоб з ними жорстоко розправитися. Ігор Луценко повідомив, що[9]

« ... нас із цим чоловіком, його звали Юрій, скрутили, побили і, кинули до чорного мікроавтобуса, який на великій швидкості рушив у бік лісу. Там нас спочатку разом допитували з елементами насилля, а потім розтягнули по різних кінцях лісу і обробляли окремо. Я лише чув, що дуже сильно пресують цього Юрія. Чому його, а не мене? Бо він, виявився зі Львова, а для цих людей, за їхніми ж словами, це особлива каста ворогів. Тому за нього взялися, так би мовити, найбільш охочі люди. Мною, порівняно з ним, практично не займалися. Все це тривало хвилин 40, годину. Потім нас знову погрузили в автобус і кудись відвезли з мішками на голові ...  »

За словами Луценка, викрадачі дуже професійно займалися побиттям людей[9] й їх професійність в проведенні допитів однозначно свідчила про стиль міліціонерів.[9]

Подібне[джерело?] викрадення намагалися вчинити міліціонери та «Беркут» і 22 січня 2014 р. під лікарнею швидкої допомоги в Києві, де вони чатували на поранених активістів, яких туди привозять швидкі.[10] Після прибуття журналістів до лікарні швидкої допомоги бандити швидко втекли на своїх автобусах без державних номерів.[10]

22 січня 2014 р. тіло Юрія Вербицького було знайдено в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами тортур.[11] Рідний брат Юрія упізнав його тіло у морзі Борисполя.[12]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Похорон Юрія Вербицького

23 січня 2014 року Львівська міська рада прийняла рішення надати родині загиблого усю необхідну допомогу з організації поховання[13].

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

  • 23 січня 2014 року в Тернополі з'явилась площа Героїв Євромайдану.
  • 24 січня 2014 року мешканці села Гнідин на місці, де було знайдено тіло Юрія Вербицького, встановили хрест.
  • 6 березня 2014 року Гнідинська сільська рада Бориспільського району перейменувала провулок Леніна на вулицю Юрія Вербицького.[джерело?]
  • 15 травня 2014 року Львівська міська рада назвала сквер на вул. Коломийській, 15 іменем Юрія Вербицького.
  • 1 грудня 2014 року на фасаді Львівської СШ № 27 на вулиці Свєнціцького, 15, де навчався Юрій Вербицький було відкрито меморіальну таблицю.[14]
  • 19 червня 2015 року Львівська міська рада присвоїла школі СШ N27 Львова, де навчався Юрій Вербицький, його ім'я[15]
  • Львівський гірський клуб «Екстрем», членом якого був Юрій Вербицький, у рамках ініціативи «Герої України на вершинах світу» планує назвати іменем Юрія Вербицького безіменну вершину на теренах Східного Кавказу. Ініціативу львів'ян вже підтримали їхні грузинські колеги[16].
  • в листопаді 2015-го у львівській школі № 27 відкрито музей Юрія Вербицького[17].

Нагороди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  2. Д. В. Малицький, О. В. Кендзера, С. Т. Вербицький, Ю. Т. Вербицький. Пам'яті Тараса Зиновійовича Вербицького (до 75-річчя з дня народження)
  3. Сергій Тарасович Вербицький. Сайт ІГФ ім. С. І. Субботіна
  4. Юрий Вербицкий, которого выкрали вместе с Луценко, был убит после пыток. Брат опознал тело (рос.)
  5. Недаремна смерть Юрія Вербицького
  6. Через смерть Вербицького, який замерз насмерть після тортур, плачуть навіть чоловіки-альпіністи
  7. Сьогодні у Львові — день жалоби / Радіо Свобода, 23.01.2014
  8. Невідомі викрали активіста Ігоря Луценка Українська правда, 21 січня 2014
  9. а б в Катування у лісі та допити про Майдан: викрадення Ігоря Луценка Українська правда, 21 січня 2014 р.
  10. а б На поранених активістів під лікарнею чатували міліція і «Беркут» Українська правда, 22 січня 2014 р.
  11. У Бориспільському районі виявлено два трупи зі слідами тортур Українська правда, 22 січня 2014
  12. Вербицький, якого викрадали разом з Луценком, мертвий Українська правда, 22 січня 2014 р.
  13. ЗІК
  14. http://press-centr.com/ua/news/Yuriy-Verbitskiy-vizhiv-u-strashniy-avari-v-horakh-shchob-stati-Herom-Nebesno-Sotni
  15. Львовский горсовет присвоил имя похищенного и замученного бандитами во время Революции Достоинства героя Небесной Сотни Юрия Вербицкого его родной школе. ФОТО
  16. На честь Юрія Вербицького назвуть одну з вершин на Кавказі. УП. 30 січня 2014
  17. У Львові відкрили меморіальний музей загиблого під час протестів на Майдані Ю.Вербицького
  18. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Посилання[ред.ред. код]