Сеник Роман Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сеник Роман Федорович
Роман Федорович Сеник
Роман Сеник.jpg
Народився 26 липня 1968(1968-07-26)
Наконечне Друге, Яворівський район, Львівська область, Українська РСР
Помер 25 січня 2014(2014-01-25) (45 років)
Київ, Україна Україна
кульове поранення
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Проживання Турка, Львівської області
Відомий загибель при штурмі на вулиці Грушевського
Конфесія християнин
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»

Рома́н Фе́дорович Се́ник (нар.26 липня 1968, Наконечне Друге, Львівська область, УРСР — пом. 25 січня 2014, Київ, Україна) — протестувальник Євромайдану, входив до Самооборони Майдану. Вбитий під час подій на вулиці Грушевського в Києві. Герой України.

Біографія[ред.ред. код]

Народився на Яворівщині. У восьмирічному віці Роман відзначився тим, що врятував з крижаної води дівчинку, яка каталася на санчатах і впала в річку[1]. Закінчив школу в Наконечному Першому, після чого навчався у технікумі. Згодом виїхав з рідної Яворівщини, проте не поривав зв'язки з рідним краєм, де залишилися його батьки, брат і сестра[2].

У 1989 році першим підняв синьо-жовтий прапор у своєму селі[3].

Роман Сеник служив миротворцем у контингенті Миротворчих сил ООН у Югославії під час війни Хорватії за незалежність, де був прапороносцем. Мав бойові нагороди[4].

Протягом приблизно останніх п'ятнадцяти років життя мешкав у Турці[1], працював оператором на автозаправній станції. У місті Сеника знали як чесну, доброзичливу, чуйну людину, готову в будь-яку мить прийти на допомогу.

Роман був двічі одруженим, любив дітей, проте своїх дітей не мав[1].

З початку подій на Євромайдані до Києва їздив тричі, завжди намагався там бути потрібним. Заявляв, що він вийшов на Майдан за народ, оскільки вважав, що хтось має стояти за його родину. Входив до 29-ї Бойківської сотні самооборони Майдану, жодної зброї не мав. Носив з собою прапор України з написом «Турка», через що в сотні його називали «Турківським прапороносцем». Зазвичай Роман чергував з шостої до дев'ятої години ранку. Напередодні 22 січня саме придбав квитки, щоб повернутися додому[1][5][4].

Романа Сеника було поранено 22 січня 2014 року біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час Євромайдану, коли Роман стояв з прапором на передовій. Снайпер прострілив йому легеню та завдав важкого поранення в плече бронебійною кулею спеціального призначення[6]. Роман переніс кілька операцій у Київській міській клінічній лікарні № 17, втратив багато крові, йому довелося ампутувати руку. Проте ушкодження виявилися занадто важкими, і вранці 25 січня він помер у лікарні, не приходячи до тями[7][8].

Похорон відбувся 27 січня у рідному селі Романа Наконечному Другому, в останню путь його проводжали близько двох тисяч людей під скандування «Герої не вмирають!». Траурну процесію, в якій були рідні, друзі, народні депутати України, депутати та голова Львівської обласної ради, делегація з Турки та інші супроводжували близько 20 священиків різних конфесій[9]. Поховали Романа Сеника на сільському цвинтарі поряд з могилами вояків Української повстанської армії, які чинили опір радянській владі в селі до 1957 року.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

На честь Романа Сеника, інших постраждалих та загиблих під час кривавих подій на Грушевського в Тернополі названо площу Героїв Євромайдану[10].

27 липня 2014 року в місті Турка було урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку герою Небесної сотні Роману Сенику. Дошку зі світлиною загиблого встановили на будинку по вулиці Міцкевича, де він мешкав.

У райцентрі Яворові та в рідному селі Наконечному Другому планувалося назвати вулиці на честь Романа Сеника[11], [12].

Нагороди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Загиблий активіст Євромайдану в дитинстві врятував дівчинку, яка провалилася під лід — ТСН, 27 січня 2014
  2. Домовину з тілом Романа Сеника привезли на Яворівщину. О 15.00 віче-реквієм — ZIK, 26 січня 2014
  3. Андрій Парубій. Прапороносець — Українська Правда. Блоги, 4 лютого 2014
  4. а б «Його єдиною зброєю був прапор…» — Високий Замок, 27 січня 2014
  5. У померлого на Грушевського Романа Сеника з легенів витягли залізну кулю — ZIK, 26 січня 2014
  6. Романа Сеника вбили бойовою кулею призначеною для зупинки автівок — еспресо.tv, 3 лютого 2014
  7. Інформація Департаменту охорони здоров'я про смерть учасника масових акцій — КМДА, 25 січня 2014
  8. Помер ще один активіст, підстрелений на Грушевського — Українська правда, 25 січня 2014
  9. Застреленого на Майдані Романа Сеника ховали 20 священиків — Погляд, 27 січня 2014
  10. У Тернополі з'явилась площа Героїв Євромайдану. — Тернопільська міська рада, 23 січня 2014
  11. В Яворові вулицю назвуть іменем вбитого активіста Романа Сеника — ZIK, 3 лютого 2014
  12. Одну з вулиць у рідному селі Романа Сеника назвуть в його честь
  13. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  14. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Джерела[ред.ред. код]