Веремій В'ячеслав Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Веремій В'ячеслав Васильович

В'ячеслав Васильович Веремій

В'ячеслав Веремій.jpg
В'ячеслав Веремій у 2013
Народився 22 лютого 1980(1980-02-22)
Київ, Українська РСР, СРСР
Помер 19 лютого 2014(2014-02-19) (33 роки)
Київ, Україна
кульове поранення
Поховання Лісове кладовище, Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність журналіст
Відомий Небесна сотня, журналіст
Alma mater Київський університет
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»

В'ячесла́в Васи́льович Веремі́й (22 лютого 1980[1], Київ, УРСР — 19 лютого 2014, Київ, Україна) — український журналіст, який писав на київську міську тематику, кореспондент газети «Вести».

Вбитий в центрі Києва в ніч проти 19 лютого 2014 «тітушками» через спробу сфотографувати їх[2]. Разом з іншими загиблими під час Євромайдану посмертно удостоєний звання Герой України.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився і все життя прожив у Києві. У 2003 році закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка[3].

Після навчання в університеті почав працювати журналістом. Від 2005 і до закриття газети у 2011 році — журналіст видання «Газета по-киевски», де працював кореспондентом міських новин, зокрема, провів журналістське розслідування[4] щодо будівництва резиденції Віктора Януковича «Межигір'я»[5]. Потому протягом півтора року, з жовтня 2011 до лютого 2013, працював на сайті Обозреватель[6], підготував 575 статей[7]. Паралельно з роботою в «Обозреватель» дописував на сайт «Ukrainian iPhone», був редактором однієї з рубрик[8]. На початку 2013 року перейшов на роботу в газету «Сегодня», і вже за кілька тижнів пішов звідти до редакції газети «Вести», яка тоді щойно відкрилася. За даними самої газети, у «Вестях» він був одним з провідних журналістів видання, писав на гострі соціальні теми, проводив журналістські розслідування[9].

Колеги-журналісти згадують Веремія як відкриту, добру людину, яка завжди готова прийти на допомогу[10].

Працюючи в «Газета по-киевски», В'ячеслав одружився з коректором цієї газети Світланою Кирилаш, у грудні 2009 в них народився син Максим.

Євромайдан[ред.ред. код]

Під час Євромайдану В'ячеслав не був учасником акцій, проте регулярно був на Майдані з редакційними завданнями з першого дня подій[11]. Низка його матеріалів відображали редакційну політику газети «Вести»[12] та були негативними щодо Євромайдану та європейської інтеграції[13][14][15][16].

19 січня 2014 року Веремій висвітлював протистояння на Грушевського[2]. Під час бою біля його ніг розірвалася світлошумова граната «Терен-6», при вибуху розбилися окуляри В'ячеслава, й один з уламків влучив у ліве око. Його двічі прооперовано в Олександрівській лікарні[17], він сподівався, що зможе бачити обома очима. Лікарям довелося замінити кришталик, але вдалося зберегти око. Після виходу з лікарні ще три тижні Веремій провів удома на лікарняному.

18 лютого В'ячеслав уперше вийшов на роботу після лікування. Попри те, що він практично не бачив на ліве око, він був радий поверненню до роботи[10]. За порадою колег того дня він не ходив на Майдан, а працював в офісі. Через велику кількість подій того дня свіжий номер газети здавався пізно, і Веремій працював у редакції до опівночі[18].

Вбивство[ред.ред. код]

У ніч проти 19 лютого В'ячеслав разом із колегою їхали з роботи на таксі додому на лівий берег Києва. На розі Володимирської та Великої Житомирської він помітив озброєних «тітушок»[19] в камуфляжі та масках та намагався їх сфотографувати з машини. Озброєні люди напали на автомобіль, почали його трощити, витягнули водія та пасажирів. Водієві та іншому пасажиру після побиття вдалося втекти, а Веремія з криками (російською) «Кого снимал? Зачем снимал?» (укр. Кого знімав? Нащо знімав?)[20] сильно побили, після чого вистрелили в спину[21]. При цьому присутні на місці працівники міліції залишалися осторонь та не втручалися в події[2].

Веремія було доправлено до реанімації Київської лікарні швидкої допомоги, проте через втрату крові та травми близько шостої години ранку 19 лютого він помер під час операції[22].

Похований 21 лютого 2014 за день до свого 34-річчя на Лісовому кладовищі Києва[23]. На похорон прийшло близько ста родичів та колег загиблого, а труну опустили в могилу під вигуки «Слава герою!» та звуки Гімну України[24]. ОБСЄ назвала вбивство Веремія найгіршим актом насильства проти ЗМІ з грудня 2013 року[25].

Розслідування[ред.ред. код]

3 квітня 2014 року були оголошені результати розслідування МВС і ГПУ, згідно яких убивці Веремія були тітушки з Донбасу. Був затриманий один з убивць Веремія раніше судимий Юрій Крисін на прізвисько «Шрек», а організатором даного злочинного угруповання був екс-керівник медіа-холдингу «Контакт» Віталій Зубрицький. Згодом слідство встановило, що Крисін начебто «не завдавав панові Веремію смертельних ударів», тому зловмисника було відпущено під домашній арешт з підпискою про невиїзд.[26]

13 червня 2014 року було озвучено ім'я підрозрюваного у вбивстві — Джалал Алієв на прізвисько «Діма Дагестанець», один з поплічників Юри Єнакіївського.[27][28]

У річницю загибелі, 18 лютого 2015 року, Алієв подзвонив у редакцію видання «Вести», заявивши що не убивав В'ячеслава Веремія, і що воює у лавах бойовиків ДНР.[29]

У лютому 2015 року Генеральний Прокурор України Віталій Ярема заявив: «Під керівництвом міністра внутрішних справ Віталія Захарченка, а також керівника служби тилового забезпечення Павла Зінова, безпосередньо через помічника народного депутата України Юрія Іванющенка Армена Саркісяна була створена злочинна організація, перед якою було завдання не пускати мітингувальників Майдану, щоб вони не піднімалися по вулиці Михайлівській, і представники цієї злочинної організації розстрілювали мітингувальників впритул». Екс-командир київського відділення «Беркут» Сергій Кусюк віддав наказ командиру роти спеціального призначення Дмитру Садовникову озброїти особовий склад роти та застосувати проти учасників протестів вогнепальну зброю.[30]

24 лютого 2015 року Петро Порошенко в ефірі «5 каналу» повідомив, що вбивця Веремія затриманий[31]. 18 вересня 2015 року начальник управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк повідомив, що вбивцею Веремія є чоловік на ім'я Джалал Алієв[32].

За даними волонтера Володимира Рубана, безпосередній убивця Веремія, 55-річний Джалал Алієв на прізвисько «Діма Дагестанець», після Майдану воював на боці бойовиків ДНР і був убитий у Горлівці 7 липня 2015 року.[33]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

23 травня 2014 на будинку школи № 270 в Києві, де навчався В'ячеслав Веремій, встановлено меморіальну дошку[34].

На початку квітня 2014 року голова КМДА Володимир Бондаренко запропонував перейменувати вулицю Каштанову (на якій проживав журналіст[35]) на Троєщині в Києві на честь В'ячеслава Веремія[36]. У червні 2015 року КМДА запропонувала перейменувати вулицю Ілліча у Дарницькому районі на честь В'ячеслава Веремія[21], але більшість учасників громадського обговорення (62 %) виступили проти цієї ініціативи[37].

16 вересня 2015, в неофіційний День пам'яті загиблих українських журналістів, в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрито пам'ятну дошку на честь випускника вишу В'ячеслава Веремія — у приміщенні лекційної аудиторії № 22, якій надано його ім'я.[38]

Нагороди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Героям слава! Полный список погибших на Майдане — NBNews, 22 лютого 2014
  2. а б в «Сотрудники милиции видели, как „титушки“ жестоко избивали журналиста, но даже не подумали вмешаться» — Факты, 21 лютого 2014 (рос.)
  3. «Тітушки» вбили журналіста — ВТВ-плюс, 19 лютого 2014
  4. У Януковича в Межигір'ї ведеться масштабне будівництво — УНІАН, 21 квітня 2010
  5. Янукович завел страусов — Газета по-киевски, 16 квітня 2010 (рос.)
  6. Журналиста, пострадавшего во время беспорядков на Грушевского, прооперировали — Обозреватель, 20 січня 2014 (рос.)
  7. Автор Вячеслав Веремий — Обозреватель
  8. Погиб журналист Вячеслав Веремий — UkrainianiPhone, 19 лютого 2014 (рос.)
  9. Погиб корреспондент «Вестей» Вячеслав Веремий — Вести, 19 лютого 2014
  10. а б «Обозреватель» соболезнует родным погибшего журналиста Вячеслава Веремия — Обозреватель, 19 лютого 2014 (рос.)
  11. На Майдан пришли 100 сторонников евроинтеграции — Вести, 21 листопада 2014 (рос.)
  12. Тонкі маніпуляції окремих медіа — у розпал протестних акцій — MediaSapiens, 4 грудня 2013
  13. Проститутки с Окружной перебрались на Майдан — Вести, 27 грудня 2013 (рос.)
  14. Майдан постепенно превращается в туристический артефакт — Вести, 18 грудня 2013 (рос.)
  15. В Киеве отменили новогоднюю елку — Вести, 3 грудня 2013 (рос.)
  16. Киевляне скупают каски и продукты — Вести, 2 грудня 2013 (рос.)
  17. Журналисту «Вестей» проведена операция на глазах — Вести, 20 січня 2014 (рос.)
  18. Кто убил Вячеслава Веремия — Вести, 20 лютого 2014 (рос.)
  19. «Титушки» избили журналиста «Вестей» — Обозреватель, 19 лютого 2014 (рос.)
  20. МВД: Агрессия — уже за баррикадами — Сегодня, 20 лютого 2014 (рос.)
  21. а б У Києві вулицю Ілліча пропонують перейменувати на В'ячеслава Веремія — Інститут масової інформації, 15 червня 2015
  22. Вбито журналіста газети «Вести» — Українська правда, 19 лютого 2014
  23. Павло Солодько. Кров — Українська Правда. Блоги, 23 лютого 2014
  24. У Києві поховали журналіста газети «Вести» — Коментарі, 21 лютого 2014
  25. В ОБСЄ назвали вбивство журналіста у Києві найгіршим актом насильства проти ЗМІ — Коментарі, 19 лютого 2014
  26. http://pravda.com.ua/articles/2015/02/21/7059284/
  27. Убийцей Веремия оказался смотрящий от Юры Енакиевского. По данным "Вестей", именно Джелал Алиев нанес смертельное ранение журналисту | Киев | Вести. 2014-06-13. Процитовано 2016-12-12. 
  28. Убийца журналиста Веремия имел уникальную судимость. Статьи Джамала Алиева даже нет в нашем кодексе | Киев | Вести. 2014-06-16. Процитовано 2016-12-12. 
  29. Предполагаемый убийца Вячеслава Веремия вышел на связь с "Вестями". В годовщину убийства мы пишем, как продвигается следствие и как живет семья нашего журналиста | Киев | Вести. 2015-02-18. Процитовано 2016-12-12. 
  30. http://ua.odfoundation.eu/a/5990,dosyagnennya-vitaliya-yaremi-pidsumki-diyalnosti-generalnoyi-prokuraturi-ukrayini-rik-pislya-ievromaydanu
  31. Затримано вбивцю журналіста «Вестей» В‘ячеслава Веремія — Укрінформ, 24 лютого 2014
  32. ГПУ встановила убивцю журналіста Веремія під час Майдану — Українська правда, 18 листопада 2015
  33. [1]
  34. У Києві відкрили меморіальні дошки героям Небесної сотні. 
  35. Звернення до «Контактного центру міста Києва 1551» (# Г-16711)
  36. Володимир Бондаренко запропонував перейменувати одну зі столичних вулиць на честь журналіста В'ячеслава Веремія — Київська міська державна адміністрація
  37. Триває громадське обговорення щодо перейменування вулиць столиці… — Київська міська державна адміністрація
  38. В Інституті журналістики відкрили пам'ятну дошку загиблого журналіста В'ячеслава Веремія
  39. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  40. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Посилання[ред.ред. код]