Мазуренко Павло Анатолійович
| Павло Анатолійович Мазуренко | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився |
2 грудня 1971 Любар, Житомирська область, Українська РСР | |
| Помер |
22 грудня 2013 (42 роки) Київ, Україна ·побиття | |
| Поховання | Похований на цвинтарі у м. Вишневе Київської обл. | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Місце проживання | c. Сизівка, Сакський район, Автономна Республіка Крим | |
| Діяльність | працював у сфері ІТ | |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут | |
| Діти | син 9 років | |
| Нагороди |
| |
Павло Анатолійович Мазуренко (2 грудня 1971, Любар, Житомирська область, УРСР — 22 грудня 2013, Київ, Україна) — учасник Євромайдану, Герой Небесної Сотні, Герой України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився на Житомирщині, згодом сім'я переїхала до Сакського району Криму.
1989—1995 навчався на Радіотехнічному факультеті КПІ після завершення якого залишився в Києві.
Працював у Києві інженером-програмістом.
Відвідував мітинг на Євромайдані.
Обставини загибелі[ред. | ред. код]
Ввечері 18 грудня приблизно о 18.00 вечора Павло розповів дружині Лесі, яка знайшла його вдома жорстоко побитим, що його по дорозі додому (по вул. Гната Юри на Борщагівці біля торговельного центру «Квадрат») перестріли люди в чорній формі в бронежилетах і шоломах, попросили документи. Павло дав ксерокопію паспорту з кримською пропискою. Бандити в міліцейській формі вирішили, що він з Майдану і за це по звірячому (палицями, ногами) побили, кинули лежачого на землі та швидко втекли. Павло зміг самостійно дістатися додому, по дорозі його, закривавленого, бачило багато людей, пропонували допомогу. Він відмовлявся.
20 грудня відмовився від госпіталізації швидкою допомогою. Помер 22 грудня в реанімації Київської міської клінічної лікарні № 12 від двосторонньої пневмонії, за висновком судовомедичної експертизи.
Після смерті Павла, МВС заперечило причетність міліції, лікарі під тиском заявляли ЗМІ про те, що причина смерті Павла — пневмонія і не пов'язували її з побиттям.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Похований на цвинтарі у м. Вишневе Київської обл.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[1]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Павло Мазуренко
- Правоохоронці побили чоловіка за Майдан. Він помер у лікарні. [Архівовано 25 січня 2014 у Wayback Machine.]
