Клітинський Олександр Іванович
| Олександр Іванович Клітинський, псевдо «Боєць Горана» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився |
15 травня 1988 с. Чернелівці, Деражнянський район, Хмельницька область, Українська РСР | |
| Помер |
19 лютого 2014 (25 років) Київ, Україна ·Згорів заживо, знерухомлений тяжкими кульовими пораненнями, Майдан, Будинок Профспілок України | |
| Поховання | Київ, Аскольдова Могила[1] | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | Українець | |
| Відомий завдяки | Герой Майдану | |
| Зріст | 185 см | |
| Нагороди |
| |
Олександр Іванович Клітинський (нар. 15 травня 1988, с. Чернелівці, Деражнянський район, Хмельницька область, УРСР — пом. 19 лютого 2014, Київ, Україна) — член організації «Білий Молот»[4], громадський активіст, учасник Революції гідності. Один із Небесної сотні. Герой України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Олександр Клітинський народився 15 травня 1988 року в с. Чернелівці, Деражнянський район, Хмельницька область. Був найменшим серед чотирьох дітей у сім'ї. Рано, у 7 років, залишився без батька, виховувався матір'ю Галиною[5]. Закінчив місцеву школу.
Родина жила бідно, тому, щоб допомогти рідним, був змушений поїхати на заробітки до Києва.
На Майдані[ред. | ред. код]
З грудня 2013 року — на Майдані. Відтоді й до 19 лютого 2014 року брав участь у протистояннях з владними структурами. 19 лютого отримав наскрізні кульові поранення ніг, стримуючи наступ «Беркуту» на вулиці Інститутській. З пораненням був доправлений медиками до Будинку профспілок, для надання медичної допомоги.
Не дивлячись на тривалі пошуки нерухомого Олександра в палаючому Будинку профспілок у ніч на 19 лютого, знайти його так і не вдалось. Тривалий час знаходився у списках зниклих.
Обгоріле тіло Олександра було знайдене під завалами, та попередньо ідентифіковане за металевим жетоном. Похований з почестями на Аскольдовій могилі. Після проведення експертизи ДНК, тіло остаточно ідентифіковано[6].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Поховання[ред. | ред. код]
- Похований на Аскольдовій могилі.[7]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[8]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ НА АСКОЛЬДОВІЙ МОГИЛІ. ПАМ'ЯТІ ГЕРОЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ОЛЕКСАНДРА КЛІТИНСЬКОГО. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
- ↑ "Білий Молот" на святкування Дня Перуна підтвердив загибель декого зі своїх членів. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
- ↑ «Білий Молот» на святкування Дня Перуна підтвердив загибель декого зі своїх членів. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
- ↑ Внук-Божий, Чорнота (21.07.2017). "Білий Молот" на святкування Дня Перуна підтвердив загибель декого зі своїх членів. https://chornota.wordpress.com (українською) . Архів оригіналу за 04.08.2017.
- ↑ А син сказав матері, що повернеться весною. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
- ↑ Остання жертва будинку Профспілок?. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
- ↑ Клітинський Олександр Іванович. www.ukrgeroes.com.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015
Джерела[ред. | ред. код]
- Клітинський Олександр Іванович // Інтернет-проект «Герої України» [Архівовано 3 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- 8 герой Небесної сотні Хмельниччини. 27-річний Олександр Клітинський [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Рідна Хмельниччина, 11 липня 2014
|
