Жизневський Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Михайлович Жизневський

Міхаіл Міхайлавіч Жызьнеўскі

Жизневський – Убий не здамся (трафарет).svg
Народився 26 січня 1988(1988-01-26)
Гомель, Білоруська РСР
Помер 22 січня 2014(2014-01-22) (25 років)
Київ, Україна
кульове поранення
Поховання Стяг Праці, Гомельський район, Білорусь
Громадянство Білорусь
Національність білорус
Проживання тимчасово у Білій Церкві
Псевдонім Локі
Діяльність журналіст
Відомий загибель при штурмі на вулиці Грушевського
Партія УНА-УНСО
Конфесія православний
Нагороди
Герой України
Орден Героїв Небесної Сотні
Медаль «За жертовність і любов до України»

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Миха́йло Миха́йлович Жизне́вський (біл. Міхаіл Міхайлавіч Жызьнеўскі, 26 січня 1988, Гомель, Білоруська РСР — 22 січня 2014, Київ, Україна) — білоруський активіст Євромайдану та журналіст, член Самооборони Майдану. Член організації УНА-УНСО, проживав у Білій Церкві. Загинув під час протистоянь на вулиці Грушевського в Києві. Герой України (посмертно)[1].

Життєпис[ред.ред. код]

Ріс у селищі Стяг Праці у Гомельському районі. Навчався в гомельській школі № 15 у військовому класі. Після десятого класу пішов до училища вчитися на газозварника. Виготовляв середньовічні лати в лицарському клубі, займався карате та ходив до православної церкви. Планував відслужити в армії, а потім піти в Жировицький монастир[2][3].

11 вересня 2005 в сімнадцятирічному віці втік із дому та емігрував до України разом з керівником лицарського клубу, який тікав від кредиторів[3], хоча друзям з УНСО казав, що виїхав через політичне переслідування білоруським КДБ[4]. У Білорусі його оголосили в розшук, вважаючи, що він ховається від армії, в Україні його не знали під справжнім ім'ям, він представлявся Олексієм або Локі — на честь бога скандинавської міфології[5]. Протягом тривалого часу не спілкувався з родиною в Білорусі, проте в останній рік життя відновив контакти з батьками, зустрівся з ними в Києві та планував приїхати додому навесні 2014[3][4]. У 2012 році Михайло сам прийшов у відділення міліції в Україні, показав документи і повідомив, що він живий і шукати його не потрібно[5].

Захоплювався історією, міфологією, лицарським рухом, військовою справою, займався страйкболом[5]. Був у душі бійцем, але не застосовував силу без потреби, мав загострене почуття справедливості[4]. Його характеризували як «особистість сміливу і яскраву»[6]. Вважав, що в Україні йому легше жити та працювати, ніж у Білорусі[7].

В Україні жив спочатку в Донецьку та Кривому Розі, потім у Києві, в останні роки життя винаймав житло у Білій Церкві. Працював зварником, монтажником вікон[5]. Був позаштатним кореспондентом газети «Соборна Київщина», любив журналістику[8]. Був аполітичним, але співпрацював з націоналістичною організацією УНА-УНСО, оскільки та мала гарну страйкбольну команду, а Михайло займався страйкболом[9].

Улюбленою піснею Жизневського була «Пливе кача по Тисині»[10][11].

Міхаіл Жызьнеўскі.jpg

Участь у Євромайдані[ред.ред. код]

У Євромайдані брав участь із перших днів на заклик організації УНА-УНСО. Входив до Самооборони Майдану, брав участь в охороні об'єктів Майдану, чергував у наметах, допомагав у роботі УНА-УНСО. Вважався одним з найактивніших членів організації на Євромайдані. Протягом останніх двох тижнів життя збирав інформацію для газети «Соборна Київщина», за програмою ротації повертаючись додому[9].

Загинув 22 січня 2014 року близько 9-ї години ранку від пострілу мисливською кулею в серце[12] біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час Євромайдану[6]. Батько Михайла Жизневського висловив сумніви, що винні в убивстві будуть знайдені. Він припустив, що сина вбив снайпер, але вважає, що ні українська, ні білоруська влада не домагатимуться об'єктивного розслідування[7]. У посольстві Білорусі загибель Жизневського не прокоментували[6].

Розслідування обставин загибелі[ред.ред. код]

2 грудня 2016 начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк заявив, що Жизневський був вбитий кулею для примусової зупинки транспортних засобів, яка використовується лише в підрозділах МВС. Такою ж кулею того ж дня було смертельно поранено Сеника[13]. Також на початку 2017 року Горбатюк заявив, що нові експертизи показали, що постріл був здійснений з відстані понад 20 метрів, що дозволило долучити до кола підозрюваних правохоронців. Перша експертиза, проведена за часів Януковича, показувала, що постріли були здійснені з відстані до 3 метрів[14].

Панахида, похорон[ред.ред. код]

Панахида за загиблим відбулася у Михайлівському золотоверхому соборі в Києві 26 січня, в День народження Михайла, коли йому мало б виповнитися 26 років. На панахиду прийшло близько 10 тисяч людей, серед яких сестра та дівчина загиблого, а також опозиційні політики та громадські діячі. Собор не зміг умістити всіх охочих, тож люди заповнили всю площу перед ним. Після панахиди тіло Михайла пронесли під крики «Герой!» та «Живе Білорусь!» вулицями Володимирською, Богдана Хмельницького та Хрещатиком повз Майдан Незалежності до барикад на вулиці Грушевського[4][15].

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Михайло Жизневський. Честь — Михайло виконує гімн на Майдані, грудень 2013
Nuvola apps kaboodle.svg За що вбили Героя України Михайла Жизневського — Жизневський на вулиці Грушевського, 19 січня 2014
Nuvola apps kaboodle.svg Відео з похорону Жизневського, 26 січня 2014

Тіло загиблого поховали увечері 28 січня на цвинтарі біля селища Стяг Праці у Гомельському районі Білорусі. На похоронах були присутні близько 50 осіб — батько, мати і сестра Жизневського, представники громадських організацій та політичних партій, а також журналісти. Похоронне богослужіння відправив відомий священик Білоруської автокефальної православної церкви Леонід Акалович. Перед похованням тіло накрили прапором УНА-УНСО, а труну — історичним національним прапором Білорусі[7][16][17].

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

На сайті рівненської організації УНА-УНСО з'явилися слова співчуття:

На передовій перші втрати УНСовців… сьогодні загинув один з найкращих воїнів УНА. Сьогодні до Валгалли відлетіла душа воїна українського народу – Михайла (Локкі). Спи з миром наш войовничий друже, Ти назавжди залишишся з нами і Твоє бойове гаряче серце надихатиме нас на подвиги.[18]

Співчуття також висловили Провід УНА та Головний Штаб УНСО[19].

Учасники проекту «BABYLON'13» присвятили пам'яті Жизневського відео. Пам'яті Жизневського присвятили вірші відомі білоруські поети Михась Скобла[20] та Едуард Акулін, вірш якого був перекладений українською[21][22]:

Па сэрца ў крыві Ўкраіна.
Майдан ад гранат аглух…
Калі забіваюць сына —
тады ажывае Дух…

Па сэрца ў крыві Ўкраіна.
А Беркут ля самых воч…
Калі забіваюць сына —
тады надыходзіць ноч…

Як маці сказаць аб страце?
А Каін запомніць змог:
калі забіваюць брата —
тады памірае Бог…

Калі забіваюць сына —
не здацца сябе прымусь…
Па сэрца ў крыві Ўкраіна.
Па вочы ў слязах Беларусь…

По серце в крові Україна
Майдан од гранат оглух…
Коли убивають сина —
Тоді оживає дух…

По серце в крові Україна
А Беркут близь самих віч…
Коли убивають сина —
Тоді наступає ніч…

Як мамі сказати про втрату?
А Каїн забути не зміг:
Коли забивають брата —
Тоді помирає Бог…

Коли забивають сина —
Не здатись себе примусь…
По серце в крові Україна.
По очі в сльозах Білорусь…

На честь Михайла Жизневського та інших загиблих на Грушевського названо площу Героїв Євромайдану в Тернополі[23].

26 листопада 2014 року на вулиці Грушевського в Києві відкрили меморіал Михайлові Жизневському. Батьки загиблого та активісти, які приїхали з Білорусі, поклали квіти до меморіалу та провели панахиду.[24]

У липні 2015 року на місці поховання Героя Небесної сотні силами активістів і небайдужих людей було встановлено пам'ятник. Скульптор Олександр Шатерник розповів, що пам'ятник нагадує відкриту книгу — книгу життя Михайла. «Камінь „Аврора“, з якого зроблені половина пам'ятника і меморіальна плита, зароджувався глибоко під землею, серед вогненної лави і великого тиску формувалася сила. Саме колір, червоно-чорний вогонь, символізує не тільки Михайла як людину, але і сам Майдан. Боротьба вогню і диму народила свободу, за яку загинув Михайло. Михайло загинув фізично, але народився як герой, приклад для тих, хто любить свободу і бореться за неї», — сказав скульптор.[25]

За результатами Міжнародного українсько-білоруського семінару, який проходив 1–2 липня 2015 року в Національній спілці письменників України, засновано літературну українсько-білоруську премію пам'яті Михайла Жизневського «Воїн Світла». Її присуджуватимуть щорічно «за книжку українського або білоруського автора, в якій діє благородний, сміливий герой, що бореться за справедливість, проповідуючи загальнолюдські цінності, і є взірцем для наслідування». Вручатимуть премію 26 січня.[26]

21 листопада 2015 року Президентом України підписано Указ «Про стипендію пам'яті М. Жизневського», який передбачає виплату довічної стипендії батькам Михайла — Михайлу Петровичу та Ніні Василівні Жизневським.[27]

Щороку 26 січня на день народження Михайла Жизневського вручається літературна премія «Воїн Світла». Премія вручається за найкращу прозову книжку року (оповідання, повісті, роман), видану білоруською та українською мовами, в якій зображено благородного, активного, сильного героя, що відстоює свободу, справедливість та загальнолюдські ідеали.[28]

28 березня 2016 року в Києві відкрили пам'ятник білорусам, загиблим за Україну. Одне із трьох прізвищ, які містяться на пам'ятнику — прізвище Михайла Жизневського.

20 травня 2016 року в місті Овруч на Житомирщині вулицю Германа Титова перейменовано в вулицю імені Михайла Жизневського.[29]

20 лютого 2017 року батьки Михайла Жизневського підписали за сина необхідні документи для отримання ним громадянства України (посмертно). Це дасть змогу надати білоруському Герою Небесної сотні звання Герой України.[30]

Нагороди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Указ Президента України від 13 червня 2017 року № 158/2017 «Про присвоєння М.Жизневському звання Герой України»
  2. Міхаіл Жызьнеўскі зьбіраў на барыкадах інфармацыю для газэты — Радыё Свабода, 24 січня 2014 (біл.)
  3. а б в Маці забітага на Майдане беларуса: Міша чалавечы боль успрымаў як свой — Наша Ніва, 23 січня 2014 (біл.)
  4. а б в г Михайло Жизневський утік із Білорусі — Газета по-українськи, 28 січня 2014
  5. а б в г Первые жертвы беспорядков: бывший каратист и белорус из УНА-УНСО — KP.UA, 23 січня 2014 (рос.)
  6. а б в ЗМІ: Один з убитих на Грушевського — білорус — Українська правда, 22 січня 2014
  7. а б в Міхаіла Жызнеўскага пахавалі ў вёсцы Сцяг Працы з васьмігадзіннай затрымкай ФОТЫ — Наша Ніва, 29 січня 2014 (біл.)
  8. «Міша казав, що має дві улюблені жінки — це дві кішки» — знайома про вбитого в сутичках білоруса — Gazeta.ua, 24 січня 2014
  9. а б Загиблі герої у Києві. Якими вони були. Історії від близьких — 20 хвилин, 30 січня 2014
  10. «БАНДЕРОВЦЫ МАЙДАНА» РУЙНУЮТЬ ПРОПАГАНДИСТСЬКІ СТЕРЕОТИПИ
  11. Пам'яті Михайла Жизневського
  12. Слідству стали відомі результати експертиз тіл загиблих мітингувальників — керівництво ГСУ — МВС, 23 січня 2014
  13. Горбатюк розповів, з якої зброї вбивали євромайданівців — Українська правда, 2 грудня 2016
  14. Як розслідують справи Майдану. Інфографіка — NSIDER 20 лютого 2017
  15. Тисячі українців проводжають в останню путь загиблого Михайла Жизневського — Gazeta.ua, 26 січня 2014
  16. Вбитого на Грушевського білоруса поховали із прапором УНА-УНСО (відео) — ТСН, 29 січня 2014
  17. Михаила Жизневского похоронили поздно вечером — Белорусский партизан, 28 січня 2014 (рос.)
  18. Вбито Локкі !!!
  19. Слова жалоби — УНА-УНСО
  20. Якога колеру сьнег Міхася Жызьнеўскага? — Радыё Свабода, 29 січня 2014
  21. «Вавилон'13» присвятив вбитому активісту Михайлу Жизневському фільм. Відео — galinfo, 28 січня 2014
  22. Эдуард Акулін. Памяці Міхала Жызнеўскага — Наша Ніва, 24 січня 2014 (біл.)
  23. У Луцьку День жалоби. Головній площі Тернополя присвоїли ім'я Героїв Євромайдану — newsru.ua, 23 січня 2014
  24. На Грушевського відкрили меморіал Михайлу Жизневському // «5 канал», 26 листопада 2014
  25. На місці поховання Жизневського встановили пам'ятник // «5 канал», 3 липня 2015
  26. Миколаєнко, А. «Воїн Світла»: Під цією назвою засновано українсько-білоруську премію пам'яті Михайла Жизневського / Алла Миколаєнко // Літературна Україна. — 2015. — № 26 (16 лип.). — С. 3 — (Наша спілка).
  27. Указ Президента України № 649/2015 «Про стипендію пам'яті М. Жизневського»
  28. 26 січня на Грушевського вперше вручатимуть літературну премію «Воїн світла». Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». 24 січня 2016. 
  29. Вулиця Михайла Жизнєвського з'явилася в Овручі
  30. Михайло Жизневський посмертно стане громадянином України
  31. Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 893/2014 «Про нагородження орденом Героїв Небесної Сотні»
  32. Білорус Жизневський, який загинув на Майдані, отримав медаль «За жертовність» // Українська Правда, 4 липня 2015

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 176
13 червня 2017
Наступник:
Аметов Решат Медатович Лоскот Євген Олександрович