Сидорчук Юрій Володимирович
| Юрій Володимирович Сидорчук | ||
|---|---|---|
 | ||
| Прізвисько | Сімсон | |
| Народився |
2 травня 1961 с. Дерно, Ківерцівський район, Волинська область, Українська РСР | |
| Помер |
28 червня 2014 (53 роки) м. Оломоуц,  Чехія·внаслідок тяжких черепно-мозкових поранень від кулі снайпера | |
| Поховання | Київське міське кладовище «Берківці» | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Місце проживання | м. Київ | |
| Діяльність | підприємець | |
| Відомий завдяки | загиблий учасник Євромайдану | |
| Військове звання | прапорщик | |
| Конфесія | православний | |
| Батько | Володимир | |
| Мати | Ганна | |
| Родичі | брати: Петро, Микола, сестри: Валентина Левашова, Леся Паламарчук | |
| У шлюбі з | Зоя Володимирівна | |
| Діти | Ганна | |
| Нагороди |
| |
Ю́рій Володи́мирович Сидорчу́к (2 травня 1961, с. Дерно, Ківерцівський район, Волинська область, УРСР — 28 червня 2014, м. Оломоуц, Чехія) — активіст Євромайдану. Герой України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї простих робітників, у якій виховувалося 5 дітей. У 1969 році трагічно загинув батько і мати залишилась сама з дітьми, в недобудованому будинку та з усіма життєвими проблемами, які лягли на плечі їй і дітям.
Після закінчення 8 класів Дернівської середньої школи Юрій пішов навчатися до Луцького ПТУ № 2 на електро-газозварювальника. Після закінчення строкової служби залишився в армії за контрактом.
Після розвалу Союзу перевівся служити в «Десну». Звільнився з армії після 10 років служби. Одружився і проживав з дружиною Зоєю в м. Києві. Згодом народилася донька Ганна. Більше 20 років займався підприємницькою діяльністю разом з дружиною.
Євромайдан[ред. | ред. код]
Тяжко переживав події в країні з початку Революції. Не міг стояти осторонь від українських подій, покинув робоче місце вдень 18 лютого, почувши звістку про те, що відбувається на Майдані Незалежності і вирушив в епіцентр подій.
Поранений на Майдані 18 лютого. З вогнепальним пораненням голови, в коматозному стані, близько 00:50, вже 19 лютого, доставлений до Інституту нейрохірургії. 27 лютого за сприянням організації «Людина в скруті» разом з групою інших поранених учасників Майдану був перевезений на лікування до Чехії. Перебував у комі 130 днів.
Спочатку місяць лікувався у Празі, згодом був доправлений до м. Оломоуц. Переніс тяжке запалення мозку, у нього розвинувся сепсис (зараження крові). Смерть настала внаслідок зупинки серця.
Був патріотом, любив українську мову, свій народ і свою землю, шанував українські традиції.
Поховання[ред. | ред. код]
Церемонія прощання відбулась у празькому крематорії «Страшніце». У церемонії взяла участь дружина, донька, представники посольства України в Чехії, зокрема, посол Борис Зайчук, близькі й знайомі Юрія та українці, які там живуть і працюють. 4 липня прах Юрія Сидорчука в рамках чеської міжвідомчої гуманітарної програми Medevac за сприяння посольства України в Чехії перевезли в Україну.[1]
Прощання з Героєм Небесної сотні відбулося на Майдані 6 липня 2014 року, похований він на київському місцевому цвинтарі «Берківці».
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3]
Слова доньки[ред. | ред. код]
|
|
|
Присвята[ред. | ред. код]
|
|
|
|
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Прага попрощалась з героєм Майдану
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
