Підсіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лешно, Ринок 29 (підсіння)

Підсі́ння - простір з покрівлею, зазвичай уздовж чільного боку споруди, відкритий назовні і обмежений стовпами, підпорами і т. ін..

Синоніми і різновиди: лоджія, стоа, портик, веранда, галерея, пасаж, колонада, аркада, піддашшя, повітка.

у Літературі[ред. | ред. код]

  • «Прекрасні підсіння на колонах, сталактитові склепіння, величезне багатство орнаментики, а особливо водограй, якого алябастровий збірник є опертий на хребтах дванадцяти львів з чорного мармуру, творять обстанову цього закутка, вирваного з казкового світу Сходу.» (Українська загальна енцикльопедія (1935))
  • «Ой вивели жовнярика на нове підсіння, Ой заплакав ревне жовняр – кайдани злетіли.» (Семен Гулак-Артемовський)
  • «Та й вона собі за людьми. Увійшла на підсіння, а там не змальовано усяко, аж за очі хватає.» (Василь Стефанек "Ангел" (1942))
  • «У напрямку костелу Матері Божої Перед Тином  ішли люди, купчилися в підсінні, яке вело до воріт храму.» (Анджей Сапковский "Божі воїни" (2006))
  • «скочив у склепінчасте підсіння, вивалив плечима двері ... ... Потім увійшов у перше ж підсіння і на подвір’я» (Анджей Сапковский "Божі воїни" (2006))
  • «» (""())
  • «» (""())

Ряд зображень[ред. | ред. код]