Роберт Фогель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роберт Вільям Фогель
Robert William Fogel.jpg
Народився 1 липня 1926(1926-07-01)
Нью-Йорк
Помер 11 червня 2013(2013-06-11) (86 років)
Oak Lawn[d], Кук, Іллінойс, США[1][2][3]
Громадянство США
Alma mater Корнельський університет
Галузь наукових інтересів економіка
Заклад Корнельський університет, Колумбійський університет, Чиказький університет.
Посада викладач університету
Вчене звання професор Чиказького університету
Науковий керівник Саймон Кузнець
Відомий завдяки: дослідження історії економіки, впливу демографії на розвиток господарства
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з економіки (1993)


Роберт Фогель у Вікісховищі?

Роберт Вільям Фогель (англ. Robert Fogel; нар. 1 липня 1926, Нью-Йорк — пом. 11 червня 2013[4]) — американський економіст.

Лауреат Нобелівської премії 1993 р. (разом з Дугласом Нортом) «за відродження досліджень в області економічної історії, завдяки додатку до них економічної теорії і кількісних методів, що дозволяють пояснювати економічні і інституційні зміни». На його думку, невеликі нововведення в промисловості більшою мірою сприяють її еволюції, ніж крупні технологічні відкриття. Провів фундаментальне дослідження на тему: що було б з транспортною системою США, якби залізниці не були б винайдені. Один з основоположників кліометрії.

Молоді роки[ред.ред. код]

Син єврейських емігрантів з Одеси. Народився в 1926 р. В Нью-Йорку, через чотири роки як сім'я емігрувала з Одеси. Вчився в Корнельському і Колумбійському університетах. У 1948 р. отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук і вступив на навчання до Колумбійського університету.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

В цей період найбільший вплив на формування світогляду Фогеля справили Дж. Дж. Стіглер та К. Гудріч.

У 1960 р. він отримує науковий ступінь магістра гуманітарних наук. Здобуває авторитет як талановитий спеціаліст в галузі економічної історії.

Того ж року році була опублікована його книга: «Союз тихоокеанських залізниць: прецедент поспішної ініціативи» англ. The Union Pacific Railroad: A Case in Premature Enterprise. Праця була написана на базі магістерської роботи, слід відзначити, що для американської науки це випадок майже унікальний, тим не менше вона отримала визнання в академічному середовищі. Після завершення навчання в Колумбійському університеті він вступає до Університету імені Дж. Гопкінса і розпочинає роботу над докторською дисертацією. Його науковим керівником став Саймон Кузнець.

У 1963 р. Фогель отримує науковий ступінь доктора філософії. Працював асистентом в Рочестерському університеті.

У 1977 р. Фогель очолив Національне бюро економічних досліджень США. Досліджував причина тривалого спаду інвестиційних показників і вплив на них довгострокових зрушень у демографічній структурі населення.

У 1981 р. Чиказький університет запрошує Фогеля створити при університеті Центр економіки населення. Новостворений центр досліджував взаємодію економічних, демографічних і біологічних процесів життєвих циклів.

У 1982 р. Фогель публікує книгу «Наукова історія і традиційна історія» (англ. Scientific History and Traditional History), яка доводила існування прямого взаємозв'язку між політичною стабільністю і динамікою економічних процесів.

У 1993 р. Фогель отримує Нобелівську премію з економіки[5]. Він продовжує вивчати історію домашнього господарства в США і намагається визначити вплив історичних традицій на його розвиток.

Концепція Фогеля[ред.ред. код]

Традиційно вважалось, що залізниці були незамінним фактором економічного піднесення США у період 18401890 рр. Як найефективніший транспортний засіб того часу вони сприяли розвитку економіки. Фогель у свої працях довів, що дане твердження є хибним.

Він використовує «контрафактичні» рівняння за допомогою яких використовуючи статистичні дані моделює варіанти розвитку економіки. В результаті з"ясовується, що роль залізниць не можна вважати вирішальною. Водні шляхи, зокрема річки та канали могли замінити залізниці. ВВП при цьому зменшувався не більше ніж на 3 відсотки[6].

Шокуючими стали висновки Фогеля стосовно ролі та ефективності рабства в Південних Штатах США. Результати досліджень опубліковані в книзі «Нове тлумачення американської економічної історії», 1971 та «Час на хресті: економіка американського рабства», 1974 (англ. Time on the Cross: The Economics of American Negro Slavery ). Традиційно вважалось, що рабство в США було економічно неефективним, через використання примусової праці, яке підривало підприємницький дух.

Дослідження Фогеля і С.Енгермана показали, що це не так. Інтенсивна організація господарств, економія на масштабі, а також сприятлива кон'юнктура на бавовну на світовому ринку робила плантаційні господарства прибутковими. Ефективність сільського господарства на «відсталому» американському Півдні була набагато вищою ніж на «розвинутій» і «вільній» Півночі. Крім того, доходи на душу населення в південних штатах не просто сягали рівня найрозвинутіших країн, але й характеризувались надзвичайно високими темпами зростання[7].

Згідно з дослідженнями Фогеля ефективність рабовласницької системи виявилась набагато вищою, ніж традиційно прийнято вважати. Фогель переконує, що крах цієї системи викликаний політичними та соціальними факторами, але аж ніяк не економічними[8]. Фогеля критикували за його погляди, звинувачуючи в «цинізмі». Проте він чітко визначив свою громадянську позицію заявивши, що вважає рабство ганебним.

Основні твори[ред.ред. код]

  • The Union Pacific Railroad: A Case in Premature Enterprise, 1960.
  • Railroads and American Economic Growth: Essays in Econometric History, 1964.
  • Time on the Cross: The Economics of American Negro Slavery, 2 volumes, 1974.
  • Scientific History and Traditional History, 1982.
  • Without Consent or Contract: The Rise and Fall of American Slavery, 2 volumes, 1989.
  • Economic Growth, Population Theory and Physiology: The Bearings of Long-Term Processes on the Making of Economic Policy, 1994.
  • The Slavery Debates, 1952–1990: A Retrospective . Baton Rouge: Louisiana State University Press, 2003. 106 pp. ISBN 0-8071-2881-3.
  • The Fourth Great Awakening and the Future of Egalitarianism Chicago: University of Chicago Press, 2002
  • The Escape from Hunger and Premature Death, 1700–2100: Europe, America, and the Third World. New York: Cambridge University Press, 2004. 189pp. ISBN 0-521-80878-2.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]