Роуз Ґоттемюллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роуз Гетемюллер
англ. Rose Gottemoeller
Народилася 24 березня 1953(1953-03-24) (71 рік)
Колумбус
Країна  США
Діяльність дипломат
Alma mater Університет Джорджа Вашингтона і Upper Arlington High Schoold
Посада Under Secretary of State for Arms Control and International Security Affairsd, Deputy Secretary-General of NATOd і Under Secretary of State for Arms Control and International Security Affairsd
Партія Демократична партія США
Спілкування заступника генерального секретаря НАТО Роуз Гетемюллер з учасниками заходу з відзначення 25-ї річниці MSIAC (15 грудня 2016, штаб-квартира НАТО)

Роуз Ґетемюллер (Геттемюллер) (англ. Rose Eilene Gottemoeller; нар. 24 березня 1953, Колумбус, Огайо) — американський дипломат і політолог.

З жовтня 2016 до жовтня 2019 — заступник генерального секретаря НАТО.[1][2]

Біографія[ред. | ред. код]

У 1993—1994 роках працювала в Раді національної безпеки США. Відповідала за денуклеризацію України, Білорусі та Казахстану. Потім — заступником директора Міжнародного інституту стратегічних досліджень в Лондоні (IISS).

З листопада 1997 — директор офісу з нерозповсюдження й національної безпеки Міністерства енергетики США.

2000 року розпочала роботу у Фонді Карнегі за міжнародний мир.

У 2006—2009 роках обіймала посаду директора московського відділення Фонду Карнеґі. Вільно володіє російською мовою.

6 квітня 2009 була призначена заступником державного секретаря США з контролю над озброєннями.

На посту заступника державного секретаря США очолювала американську делегацію на перемовинах з Договору зі заходів щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (підписаний у квітні 2010).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. NATO — News: NATO Secretary General appoints Rose Gottemoeller as next Deputy Secretary General , 27-Jun.-2016. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  2. Rose Gottemoeller. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.

Джерело[ред. | ред. код]