Собор святих Петра і Павла (Мельбурн)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Св. Петропавлівський собор
Св. Петропавлівський собор
37°47′47″ пд. ш. 144°56′39″ сх. д. / 37.79639000002777749° пд. ш. 144.94424000002777575° сх. д. / -37.79639000002777749; 144.94424000002777575Координати: 37°47′47″ пд. ш. 144°56′39″ сх. д. / 37.79639000002777749° пд. ш. 144.94424000002777575° сх. д. / -37.79639000002777749; 144.94424000002777575
Тип споруди католицький соборd
Розташування Австралія Австралія, штат ВікторіяМельбурн
Належність Українська греко-католицька церква
Єпархія Українська греко-католицька єпархія святих апостолів Петра і Павла Мельбурна
Епонім День апостолів Петра і Павла
Собор святих Петра і Павла (Мельбурн). Карта розташування: Австралія
Собор святих Петра і Павла (Мельбурн)
Собор святих Петра і Павла (Мельбурн) (Австралія)
Мапа
CMNS: Собор святих Петра і Павла у Вікісховищі

Катедральний храм святих апостолів Петра і Павла (англ. Sts. Peter and Paul Cathedral)[1]  — це культова споруда Української греко-католицької церкви, яка розташована на півночі від міста Мельбурна, більшої частини штату Вікторія в південно-східній частині Австралії. Не слід плутати з собором латинського чи римського обряду Мельбурна, присвяченим святому Патріку, або з католицьким собором Сиро-Малабар, присвяченим святому Альфонсу.

Будівля є резиденцією Української греко-католицької єпархії святих апостолів Петра і Павла Мельбурна (Eparchia Sanctorum Petri and Pauli Melburnensis Ucrainorum), що була започаткована апостольським екзархом у 1958 році з булли «Singularem huius» Папи Пія XII. Набула поточного статусу у 1982 році[2] через буллу «Christum Iesum» Папи Івана Павла II.

Собор під пастирською відповідальністю єпископа Миколи Бичка, ЧНІ.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Резиденцію австралійських владик для українців греко-католиків розташували при величному соборі святих Петра і Павла в Мельбурні.

У 1969 році єпископ Іван Прашко звернувся до відомого художника Святослава Гординського, який славився своїми іконами, виконаними у традиційно візантійському стилі, але з українською душею, згадує наступник владики Івана єпископ Петро Стасюк. У 1986 році владика Іван запросив Бориса Макаренка і його нью-йоркську школу закінчити іконопис середини собору. Їм в цьому допомагали численні художники.

Тож єпископ Іван Прашко зумів згуртувати цілу плеяду митців для оздоблення головного греко-католицького храму нашої діаспори в Австралії. А при соборі заснували музей, кустосом — доглядачем фондів — якого став о. Зенон Хоркавий, який також брав участь у розмальовуванні собору.

Окрема сторінка діяльності єрарха Івана Прашка — запрошення на «зелений континент» сестер-василіянок.

«Після поселення українських біженців в Австралії та встановлення Апостольського екзархату в 1960-х роках минулого століття, розпочався пошук Сестер готових жертвуватися на апостольську працю на тому континенті. Владика Іван Прашко звернувся до Генеральної Управи Сестер Василіянок в Римі та до Блаженнішого Йосифа Кардинала Сліпого з проханням вислати Сестер до Австралії. На їх вимогу в 1966 році, Архимандриня Мати Клавдія Феддіш, вислала листа до Протоігумені в Беріссо (Аргентина) з проханням послати добровольців до Австралії. 8 липня 1966 року всі Сестри зі сльозами на очах попрощалися з матір’ю Марією Афінець, сестрами Анизією Шевчук, Константиною Цапай і Лукією Ангелюк, коли вони покидали їм рідні береги Аргентини,» — йдеться на сайті сестер ЧСВВ в Австралії.

До пункту призначення черниці добиралися через Рим, де зустрілися з Патріархом Сліпим. 28 березня 1967 року вони уже були у м. Сідней, де розпочали свій апостолят. У 1970 році сестри-василіянки заснували монастир в м. Мельбурн, а в 1977 році — в м. Аделаїда. Тепер їхні обителі є у Норт Мельбурні та Лідкомбі (Сідней).

У 1982 році австралійський екзархат піднесли до рівня єпархії, кількість вірних у якій нараховувалось приблизно 32500 осіб. Працьовитість і заслуги єрарха Івана Прашка визнала й світська влада — 1 січня 1982 року його нагородили орденом Британської імперії. І навіть після свого відходу на спокій, що сталося 20 січня 1993 року, Іван Прашко активно дбав про розвиток цієї спільноти уже як єпископ-емерит.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sts Peter and Paul Ukrainian Catholic Cathedral in North Melbourne. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 21 травня 2020. 
  2. Australia, Nova Zelandia et Oceania, die vicesimo quarto mensis Iunii, anno Domini millesimo nongentesimo octogesimo secundo - Constitutio Apostolica, Ioannes Paulus PP. II | Ioannes Paulus II. w2.vatican.va. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 25 січня 2017. 
  3. Cheney, David M. Saints Peter and Paul of Melbourne (Eparchy) [Catholic-Hierarchy]. www.catholic-hierarchy.org. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 25 січня 2017.