Бучацькі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:


=== Походження ===
=== Походження ===
Походження роду до цього часу є дискусійним ([[русини|руське]], [[литвини|литовське]], [[поляки|польське]], можливо, вони не пов'язані між собою). В Енциклопедії Українознавства вони вказані як польський рід.<ref>Бучацькі…&nbsp;— С. 200.</ref> Дослідник [[Однороженко Олег Анатолійович|Однороженко Олег]] вважає їх (поряд з [[Кміти гербу Шренява|Кмітами]], [[Одровонжі|Одровонжами]] та іншими) нащадками шляхти з [[Малопольща|Малопольщі]].<ref>''Однороженко О.'' Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада.&nbsp;— К. : Темпора, 2011.&nbsp;— 422&nbsp;с.; іл.&nbsp;— C.&nbsp;72.&nbsp;— ISBN 978-617-569-025-3.</ref> Віталій Михайловський також висловив припущення про їх приналежність до поляків на прикладі Теодорика Бучацького.<ref>Віталій Михайловський. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Podole_po_Grunwaldzie_14101430_walka_Witolda_z_Jagie_pol.pdf Podole po Grunwaldzie (1410—1430): walka Witolda z Jagiełłą].&nbsp;— S.&nbsp;124. {{ref-pl}}</ref>
Походження роду до цього часу є дискусійним ([[русини|руське]], [[литвини|литовське]], [[поляки|польське]], можливо, вони не пов'язані між собою). В «Енциклопедії Українознавства» вони вказані як польський рід.<ref>Бучацькі…&nbsp;— С. 200.</ref> Дослідник [[Однороженко Олег Анатолійович|Однороженко Олег]] вважає їх (поряд з [[Кміти гербу Шренява|Кмітами]], [[Одровонжі|Одровонжами]] та іншими) нащадками шляхти з [[Малопольща|Малопольщі]].<ref>''Однороженко О.'' Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада.&nbsp;— К. : Темпора, 2011.&nbsp;— 422&nbsp;с.; іл.&nbsp;— C.&nbsp;72.&nbsp;— ISBN 978-617-569-025-3.</ref> Віталій Михайловський також висловив припущення про їх приналежність до поляків на прикладі Теодорика Бучацького.<ref>Віталій Михайловський. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Podole_po_Grunwaldzie_14101430_walka_Witolda_z_Jagie_pol.pdf Podole po Grunwaldzie (1410—1430): walka Witolda z Jagiełłą].&nbsp;— S.&nbsp;124. {{ref-pl}}</ref>


=== Відомості про представників ===
=== Відомості про представників ===
Першим Бучацьким, який згадується в доступних джерелах, був [[Ґабріель (Гаврило) Бучацький]]&nbsp;— [[староста]] [[Кам'янець-Подільський|кам'янецький]] у книзі [[Бартош Папроцький|Бартоша Папроцького]] «Gniazdo Cnoty, zkąd herby Herby rycerstwa polskiego swój początek mają» (1578, Краків),<ref name="БП9">''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S.&nbsp;609.</ref> на яке посилається кс. [[Садок Баронч]] у своїй розвідці «[[Pamiątki buczackie]]» (Пам'ятки бучацькі).<ref>[http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=7759&from=&from=metadatasearch&dirids=1&lang=pl ''Barącz S.'' Pamiątki buczackie]… S.&nbsp;40.</ref>
Першим Бучацьким, який згадується в доступних джерелах, був [[Ґабріель (Гаврило) Бучацький]]&nbsp;— [[староста]] [[Кам'янець-Подільський|кам'янецький]] у книзі [[Бартош Папроцький|Бартоша Папроцького]] «Gniazdo Cnoty, zkąd herby Herby rycerstwa polskiego swój początek mają» (1578, Краків),<ref name="БП9">''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S.&nbsp;609.</ref> на яке посилається ксьондз [[Садок Баронч]] у своїй розвідці «[[Pamiątki buczackie]]».<ref name="B40">''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;40.</ref>


Після сутичок за спадок [[Романовичі]]в близько [[1366]]&nbsp;р. територія між [[Віслок]]ом, [[Карпати|Карпатами]], [[Серет (притока Дністра)|Серетом]] та [[Полісся]]м відійшла [[Королівство Польське (1385-1569)|Польщі]] до кінця життя короля [[Казимир III Великий|Казимежа III]] (пом. 1370). Східні кордони терену отримали польські [[Абданк]]и, які назвались ''Бучацькими гербу Абданк,'' змогли поширити вплив вглиб Пониззя<ref>''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.&nbsp;— Biały Dunajec&nbsp;— Ostróg: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— 248&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;33. ISBN 83-88863-16-9 {{ref-pl}}</ref>. Володіючи маєтками на Поділлі в часи його управління великим князем Витовтом, представники
Після сутичок за спадок [[Романовичі]]в близько [[1366]]&nbsp;р. територія між [[Віслок]]ом, [[Карпати|Карпатами]], [[Серет (притока Дністра)|Серетом]] та [[Полісся]]м відійшла [[Королівство Польське (1385-1569)|Польщі]] до кінця життя короля [[Казимир III Великий|Казимежа III]] (пом. 1370). Східні кордони терену отримали польські [[Абданк]]и, які назвались ''Бучацькими гербу Абданк,'' змогли поширити вплив вглиб Пониззя<ref>''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.&nbsp;— Biały Dunajec&nbsp;— Ostróg&nbsp;: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— 248&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;33.&nbsp;— ISBN 83-88863-16-9. {{ref-pl}}</ref>. Володіючи маєтками на Поділлі в часи його управління великим князем Витовтом, представники
роду були лояльними до нього, але по його смерті зразу стали на сторону короля Ягайла.<ref>''В. Михайловський''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Pravlinnia_Koriatovychiv_na_Podilli_1340-vi__1394_rr_sotsialna_struktura_kniazivskoho_otochennia.pdf Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві&nbsp;— 1394&nbsp;рр.): соціальна структура князівського оточення] // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2009.&nbsp;— №&nbsp;5 (488) (вер.-жовт.).&nbsp;— 240 с.&nbsp;— С. 39.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref>
роду були лояльними до нього, але по його смерті зразу стали на сторону короля Ягайла.<ref>''Михайловський В''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Pravlinnia_Koriatovychiv_na_Podilli_1340-vi__1394_rr_sotsialna_struktura_kniazivskoho_otochennia.pdf Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві&nbsp;— 1394&nbsp;рр.): соціальна структура князівського оточення] // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2009.&nbsp;— №&nbsp;5 (488) (вер.-жовт.).&nbsp;— 240 с.&nbsp;— С. 39.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref>


Бучацькі відіграли помітну роль в історії [[Поділля]], зокрема, його прилученні до Корони,<ref>''Никола Андрусяк''. Минуле Бучаччини // {{ББ|27}}</ref> кінця [[XIV]]–[[XV]], меншу&nbsp;— Галичини. Близько 1440 року збудували [[каплиця Бучацьких|родинну каплицю]]-усипальницю (зусиллями Анни з Бучацьких) у [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинському катедральному соборі]] [[Львів|Львова]] (пізніше&nbsp;— перебудована, тепер на її місці, за одними даними&nbsp;— [[каплиця]] Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими&nbsp;— каплиця святого Казимира<ref>[[Мечислав Орлович|Mieczysław Orłowicz]]. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.&nbsp;— Lwów-Warszawa, 1925.&nbsp;— 276 s.&nbsp;— S.&nbsp;81. {{ref-pl}}</ref>).
Бучацькі відіграли помітну роль в історії [[Поділля]], зокрема, його прилученні до Корони,<ref>''Андрусяк Никола''. Минуле Бучаччини // {{ББ|27}}</ref> кінця [[XIV]]–[[XV]], меншу&nbsp;— Галичини. Близько 1440 року збудували [[каплиця Бучацьких|родинну каплицю]]-усипальницю (зусиллями Анни з Бучацьких) у [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинському катедральному соборі]] [[Львів|Львова]] (пізніше&nbsp;— перебудована, тепер на її місці, за одними даними&nbsp;— [[каплиця]] Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими&nbsp;— каплиця святого Казимира<ref>''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]].'' Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.&nbsp;— Lwów—Warszawa, 1925.&nbsp;— 276 s.&nbsp;— S.&nbsp;81. {{ref-pl}}</ref>).
[[Файл:Lwow-KatedraLacinska-wnetrze2.jpg|міні|праворуч|300пкс|Каплиця Святих Дарів (каплиця [[Вишневецькі|Вишневецьких]]; на дальньому плані)]]
[[Файл:Lwow-KatedraLacinska-wnetrze2.jpg|міні|праворуч|300пкс|Каплиця Святих Дарів (каплиця [[Вишневецькі|Вишневецьких]]; на дальньому плані)]]


==== Представники ====
==== Представники ====
* Ганна Бучацька&nbsp;— дружина [[Петро Гастольд|Петра Ґастольда]]&nbsp;— одного з чільних воєвод [[Ольгерд|Ольґерда]], [[намісник]] у [[Литва|Литві]]&nbsp;— (шлюб&nbsp;— близько 1332/1333)<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S.]]'' Pamiątki buczackie… C.&nbsp;4.</ref>
* Ганна Бучацька&nbsp;— дружина [[Петро Гастольд|Петра Ґастольда]]&nbsp;— одного з чільних воєвод [[Ольгерд|Ольґерда]], [[намісник]] у [[Литва|Литві]]&nbsp;— (шлюб&nbsp;— близько 1332/1333)<ref>''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;4.</ref>
* Микола (Миколай) Бучацький&nbsp;— [[воєвода]] подільський<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S.]]''. Pamiątki buczackie… S.&nbsp;40.</ref> 1340 року<ref name="БП9">''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S.&nbsp;609.</ref>
* Микола (Миколай) Бучацький&nbsp;— [[воєвода]] подільський<ref name="B40"/> 1340 року<ref name="БП9">''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S.&nbsp;609.</ref>
* Юрій (Єжи), Іван (Ян)&nbsp;— загинули в сутичці з волохами 1361 року<ref name="БП9">''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S.&nbsp;609.</ref>
* Юрій (Єжи), Іван (Ян)&nbsp;— загинули в сутичці з волохами 1361 року<ref name="БП9"/>
--------------------
--------------------
* [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Авданець з Бучача]]&nbsp;— вважається засновником роду Бучацьких гербу Абданк
* [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Авданець з Бучача]]&nbsp;— вважається засновником роду Бучацьких гербу Абданк
** [[Михайло Бучацький|Міхал Бучацький]] з [[Підгайці|Підгаєць]] (бл. 1370/1384&nbsp;— 1438)&nbsp;— [[галич|галицький]] [[каштелян]]; 1430 p. брав участь у захопленні [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]] і Поділля та приєднанні їх до Польщі; загинув у бою татарами,<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S.]]'' Pamiątki jazłowieckie… S.&nbsp;29.</ref> вважаєтся засновником підгаєцької гілки роду<ref name="ДА84">''Dörflerówna A.'' Buczacki Michał, h. Abdank (†1392)…&nbsp;— S.&nbsp;84.</ref>
** [[Михайло Бучацький|Міхал Бучацький]] з [[Підгайці|Підгаєць]] (бл. 1370/1384&nbsp;— 1438)&nbsp;— [[галич|галицький]] [[каштелян]]; 1430 p. брав участь у захопленні [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]] і Поділля та приєднанні їх до Польщі; загинув у бою татарами,<ref>''Barącz S.'' Pamiątki jazłowieckie…&nbsp;— S.&nbsp;29.</ref> вважаєтся засновником підгаєцької гілки роду<ref name="ДА84">''Dörflerówna A.'' Buczacki Michał, h. Abdank (†1392)…&nbsp;— S.&nbsp;84.</ref>
*** [[Іван Бучацький|Ян Бучацький]]&nbsp;— [[Теребовлянське староство|теребовлянський староста]]
*** [[Іван Бучацький|Ян Бучацький]]&nbsp;— [[Теребовлянське староство|теребовлянський староста]]
**** Ян
**** Ян
**** Анна Бучацька-Литвинівська&nbsp;— донька Яна, дружина [[белзький каштелян|белзького каштеляна]] [[Зиґмунт з Радзанова, Угнева|Дерслава з Угнева]], доброчинниця [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинського катедрального собору]] [[Львів|Львова]]<ref>{{SgKP|IX|939|Rudniki (3)}}.&nbsp;— S.&nbsp;939. {{ref-pl}}</ref>
**** Анна Бучацька-Литвинівська&nbsp;— донька Яна, дружина [[белзький каштелян|белзького каштеляна]] [[Зиґмунт з Радзанова, Угнева|Дерслава з Угнева]], доброчинниця [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинського катедрального собору]] [[Львів|Львова]]<ref>{{SgKP|IX|939|Rudniki (3)}}&nbsp;— S.&nbsp;939. {{ref-pl}}</ref>
*** Миколай
*** Миколай
*** Пйотр з [[Єзупіль|Чешибісів]] Бучацький&nbsp;— молодший брат Яна
*** Пйотр з [[Єзупіль|Чешибісів]] Бучацький&nbsp;— молодший брат Яна
Рядок 35: Рядок 35:
** [[Теодор Бучацький Язловецький|Теодор Бучацький-Язловецький]]&nbsp;— один з перших власників [[Язловець|Язловця]] (середина [[XV століття]]), вважаєтся засновником язловецької та монастириської гілок роду<ref name="ДА84"/>
** [[Теодор Бучацький Язловецький|Теодор Бучацький-Язловецький]]&nbsp;— один з перших власників [[Язловець|Язловця]] (середина [[XV століття]]), вважаєтся засновником язловецької та монастириської гілок роду<ref name="ДА84"/>
*** [[Язловецький Бартош|Бартоломей (Бартош) Бучацький-Язловецький]] (бл.&nbsp;1430-1457/1462)&nbsp;— кам'янецький<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/jazlowieccy01.html#C2 Jazlowieccy (01)] {{ref-pl}} </ref> (подільський) староста
*** [[Язловецький Бартош|Бартоломей (Бартош) Бучацький-Язловецький]] (бл.&nbsp;1430-1457/1462)&nbsp;— кам'янецький<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/jazlowieccy01.html#C2 Jazlowieccy (01)] {{ref-pl}} </ref> (подільський) староста
** [[Михайло «Мужило» Бучацький|Міхал «Мужило» Бучацький]] (рік нар. невід.&nbsp;— 1469<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S.]]'' Pamiątki buczackie… S.&nbsp;44.</ref>/1470)&nbsp;— [[Подільські воєводи|воєвода подільський]], вважаєтся засновником гілки роду Бучацьких-Мужилів<ref name="ДА84"/>
** [[Михайло «Мужило» Бучацький|Міхал «Мужило» Бучацький]] (рік нар. невід.&nbsp;— 1469<ref>''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;44.</ref>/1470)&nbsp;— [[Подільські воєводи|воєвода подільський]], вважаєтся засновником гілки роду Бучацьких-Мужилів<ref name="ДА84"/>
*** Міхал
*** Міхал
*** Ян, дружина&nbsp;— Барбара (1°-v.&nbsp;— Миколай з [[Княгиничі (Рогатинський район)|Княгиничів]] і [[Дідилів|Дідилова]] (†1451), середній син [[Пйотр Влодкович|Пйотра Влодковича]]<ref>''Boniecki Adam''. [https://polona.pl/item/10355916/290/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Lw.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 8.&nbsp;— S. 276. {{ref-pl}}</ref>)
*** Ян, дружина&nbsp;— Барбара (1°-v.&nbsp;— Миколай з [[Княгиничі (Рогатинський район)|Княгиничів]] і [[Дідилів|Дідилова]] (†1451), середній син [[Пйотр Влодкович|Пйотра Влодковича]]<ref>''Boniecki Adam''. [https://polona.pl/item/10355916/290/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— .&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 8.&nbsp;— S. 276. {{ref-pl}}</ref>)
*** [[Давид Бучацький]] (бл.&nbsp;1440<ref>[http://www.geni.com/people/Dawid-Mu%C5%BCy%C5%82o-Buczacki-h-Abdank/6000000015837346328 Короткий родовід Давида Бучацького]</ref>&nbsp;— 1485)&nbsp;— [[староста генеральний подільський]] (від 1483 року)
*** [[Давид Бучацький]] (бл.&nbsp;1440<ref>[http://www.geni.com/people/Dawid-Mu%C5%BCy%C5%82o-Buczacki-h-Abdank/6000000015837346328 Короткий родовід Давида Бучацького]</ref>&nbsp;— 1485)&nbsp;— [[староста генеральний подільський]] (від 1483 року)
**** Міхал
**** Міхал
Рядок 50: Рядок 50:


=== Власність ===
=== Власність ===
У різні часи представники роду володіли містами [[Бучач]]ем, [[Язловець|Язловцем]], [[Підгайці|Підгайцями]], [[Червоногородський замок|Червоногородом]], [[Одеса|Кацюбіївом]], [[Бариш (село)|Баришем]]<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.&nbsp;w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 368&nbsp;s., 508 il.&nbsp;— S.&nbsp;13. ISBN 978-83-89273-79-6 {{ref-pl}}</ref>, [[Монастириська]]ми, [[Устя-Зелене|Устям]]<ref>''Betlej A.'' Kościoł parafialny p.&nbsp;w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 386&nbsp;s., 509 il.&nbsp;— S.&nbsp;295. ISBN 978-83-89273-79-6</ref>, [[Чернелиця|Чернелицею]]<ref>''Zaucha Т.'' Kościół parafialny p.&nbsp;w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 386&nbsp;s., 509 il.&nbsp;— S.&nbsp;53. ISBN 978-83-89273-79-6 {{ref-pl}}</ref>, багатьма селами.
У різні часи представники роду володіли містами [[Бучач]]ем, [[Язловець|Язловцем]], [[Підгайці|Підгайцями]], [[Червоногородський замок|Червоногородом]], [[Одеса|Кацюбіївом]], [[Бариш (село)|Баришем]]<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.&nbsp;w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 368&nbsp;s., 508 il.&nbsp;— S.&nbsp;13.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref>, [[Монастириська]]ми, [[Устя-Зелене|Устям]]<ref>''Betlej A.'' Kościoł parafialny p.&nbsp;w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 386&nbsp;s., 509 il.&nbsp;— S.&nbsp;295.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6.</ref>, [[Чернелиця|Чернелицею]]<ref>''Zaucha Т.'' Kościół parafialny p.&nbsp;w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 386&nbsp;s., 509 il.&nbsp;— S.&nbsp;53.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref>, багатьма селами.


== Бучацькі гербу Тарак ==
== Бучацькі гербу Тарак ==
Представниками Бучацьких гербу Тарак були [[Якуб Мурза Бучацький]], син Селім, внук Ян.<ref>''Kryczyński S.'' Buczacki Jakub Murza, h. Abdank (um. 1835) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T.&nbsp;3.&nbsp;— 480&nbsp;s.— S.&nbsp;83-84. (репринт 1989&nbsp;р.) ISBN 83-04-03291-0 {{ref-pl}}</ref>
Представниками Бучацьких гербу Тарак були [[Якуб Мурза Бучацький]], син Селім, внук Ян.<ref>''Kryczyński S.'' Buczacki Jakub Murza, h. Abdank (um. 1835) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T.&nbsp;3.&nbsp;— 480&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;83-84. (репринт 1989&nbsp;р.) ISBN 83-04-03291-0 {{ref-pl}}</ref>


== Сучасники, їх попередники ==
== Сучасники, їх попередники ==
Рядок 75: Рядок 75:
* ''[[Баронч Садок|Barącz S.]]'' [http://polona.pl/item/562007/1/ Pamiątki jazłowieckie.&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862.&nbsp;— 230&nbsp;s.] {{ref-pl}}
* ''[[Баронч Садок|Barącz S.]]'' [http://polona.pl/item/562007/1/ Pamiątki jazłowieckie.&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862.&nbsp;— 230&nbsp;s.] {{ref-pl}}
* ''[[Баронч Садок|Barącz S.]]'' [http://polona.pl/item/564820/0/ [[Pamiątki buczackie]].&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882.&nbsp;— 168&nbsp;s.] {{ref-pl}}
* ''[[Баронч Садок|Barącz S.]]'' [http://polona.pl/item/564820/0/ [[Pamiątki buczackie]].&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882.&nbsp;— 168&nbsp;s.] {{ref-pl}}
* ''Boniecki Adam''. [https://polona.pl/item/10355900/255/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 2].&nbsp;— S. 215—221. {{ref-pl}}
* ''Boniecki Adam''. [https://polona.pl/item/10355900/255/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 2.&nbsp;— S. 215—221. {{ref-pl}}
* {{SgKP|XV_cz.1|254|Buczacz}}&nbsp;— S.&nbsp;254. {{ref-pl}}
* {{SgKP|XV_cz.1|254|Buczacz}}&nbsp;— S.&nbsp;254. {{ref-pl}}
* {{SgKP|III|749|Kamieniec Podolski}}&nbsp;— S. 749. {{ref-pl}}
* {{SgKP|III|749|Kamieniec Podolski}}&nbsp;— S. 749. {{ref-pl}}

Версія за 08:45, 8 червня 2016

Бу́чацькі — прізвище давніх шляхетських родин гербів «Абданк» («Габданк»), Тарак. Інші гілки роду гербу Абданк — Язловецькі, Монастирські.

Бучацькі гербу Абданк

Прізвище взяли від назви поселення (або вже міста) Бучача, яким володіли від XIII до початку XVI ст.

Походження

Походження роду до цього часу є дискусійним (руське, литовське, польське, можливо, вони не пов'язані між собою). В «Енциклопедії Українознавства» вони вказані як польський рід.[1] Дослідник Однороженко Олег вважає їх (поряд з Кмітами, Одровонжами та іншими) нащадками шляхти з Малопольщі.[2] Віталій Михайловський також висловив припущення про їх приналежність до поляків на прикладі Теодорика Бучацького.[3]

Відомості про представників

Першим Бучацьким, який згадується в доступних джерелах, був Ґабріель (Гаврило) Бучацький — староста кам'янецький у книзі Бартоша Папроцького «Gniazdo Cnoty, zkąd herby Herby rycerstwa polskiego swój początek mają» (1578, Краків),[4] на яке посилається ксьондз Садок Баронч у своїй розвідці «Pamiątki buczackie».[5]

Після сутичок за спадок Романовичів близько 1366 р. територія між Віслоком, Карпатами, Серетом та Поліссям відійшла Польщі до кінця життя короля Казимежа III (пом. 1370). Східні кордони терену отримали польські Абданки, які назвались Бучацькими гербу Абданк, змогли поширити вплив вглиб Пониззя[6]. Володіючи маєтками на Поділлі в часи його управління великим князем Витовтом, представники роду були лояльними до нього, але по його смерті зразу стали на сторону короля Ягайла.[7]

Бучацькі відіграли помітну роль в історії Поділля, зокрема, його прилученні до Корони,[8] кінця XIV–XV, меншу — Галичини. Близько 1440 року збудували родинну каплицю-усипальницю (зусиллями Анни з Бучацьких) у Латинському катедральному соборі Львова (пізніше — перебудована, тепер на її місці, за одними даними — каплиця Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими — каплиця святого Казимира[9]).

Каплиця Святих Дарів (каплиця Вишневецьких; на дальньому плані)

Представники

Власність

У різні часи представники роду володіли містами Бучачем, Язловцем, Підгайцями, Червоногородом, Кацюбіївом, Баришем[18], Монастириськами, Устям[19], Чернелицею[20], багатьма селами.

Бучацькі гербу Тарак

Представниками Бучацьких гербу Тарак були Якуб Мурза Бучацький, син Селім, внук Ян.[21]

Сучасники, їх попередники

Примітки

  1. ↑ Бучацькі… — С. 200.
  2. ↑ Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. — К. : Темпора, 2011. — 422 с.; іл. — C. 72. — ISBN 978-617-569-025-3.
  3. ↑ Віталій Михайловський. Podole po Grunwaldzie (1410—1430): walka Witolda z Jagiełłą. — S. 124. (пол.)
  4. ↑ а б в Paprocki B.Herby rycerstwa polskiego… — S. 609.
  5. ↑ а б Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 40.
  6. ↑ Kowalski S. J. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg : Wołanie z Wołynia, 2005. — 248 s. — S. 33. — ISBN 83-88863-16-9. (пол.)
  7. ↑ Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.-жовт.). — 240 с. — С. 39. — ISSN 0130-5247.
  8. ↑ Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
  9. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 81. (пол.)
  10. ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 4.
  11. ↑ Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 29.
  12. ↑ а б в Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1392)… — S. 84.
  13. ↑ Rudniki (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 939. (пол.) — S. 939. (пол.)
  14. ↑ Jazlowieccy (01) (пол.)
  15. ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 44.
  16. ↑ Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — . — Cz. 1. — t. 8. — S. 276. (пол.)
  17. ↑ Короткий родовід Давида Бучацького
  18. ↑ Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010. — Cz. I, tom 18. — 368 s., 508 il. — S. 13. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  19. ↑ Betlej A. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I, tom 18. — 386 s., 509 il. — S. 295. — ISBN 978-83-89273-79-6.
  20. ↑ Zaucha Т. Kościół parafialny p. w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I, tom 18. — 386 s., 509 il. — S. 53. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  21. ↑ Kryczyński S. Buczacki Jakub Murza, h. Abdank (um. 1835) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 83-84. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0 (пол.)
  22. ↑ Розпорядження № 613 від 7 листопада 2011 року Вінницької ОДА

Література

Посилання


Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бучацькі&oldid=18270011