Координати: 41°00′18″ пн. ш. 39°43′21″ сх. д. / 41.005° пн. ш. 39.7225° сх. д. / 41.005; 39.7225

Трабзон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 66: Рядок 66:
Під час [[Перша Світова війна|Першої світової війни]] десятки тисяч українців воювали на Кавказькому фронті у складі російської армії, яка тоді [[Трапезундська операція|зайняла Трапезунд]].
Під час [[Перша Світова війна|Першої світової війни]] десятки тисяч українців воювали на Кавказькому фронті у складі російської армії, яка тоді [[Трапезундська операція|зайняла Трапезунд]].
{{main|Трапезундська операція}}
{{main|Трапезундська операція}}
У липні [[1915]] р. більшість дорослих вірмен-чоловіків міста [[Геноцид вірмен|були відправлені на південь]] п’ятьма конвоями до копалень Гюмюшхане, щоб їх більше ніколи не побачити. Повідомляється, що інші жертви [[Геноцид вірмен|геноциду вірмен]] були вивезені в море на човнах, які потім перекинулися. У деяких районах провінції Трапезунд - наприклад, долина річки Карадере в сучасному Араклі, за 25 кілометрів на схід від міста - місцеве мусульманське населення намагалося захистити вірмен-християн.<ref>''Toronto Globe'', August 26, 1915.</ref><ref>''Takvimi Vekdyi'', No. 3616, August 6, 1919, p. 2.</ref>

У вересні [[1917]]&nbsp;р. в Трапезунді створено Український Військовий Комітет військ Анатолійського узбережжя. В січні [[1918]]&nbsp;р. сюди прибув комісар [[Центральна Рада|Центральної Ради]] [[Свідерський Микола Олексійович|Микола Свідерський]] для проведення [[українізація|українізації]] в армії. Для придушення спротиву російського командування в Трапезунд прибув з [[Севастополь|Севастополя]] дредноут «Воля», викликаний Свідерським. Протягом 1918 року українізовані частини залишили місто, домовившись з османським командуванням про припинення наступу османських військ на Трапезунд.
У вересні [[1917]]&nbsp;р. в Трапезунді створено Український Військовий Комітет військ Анатолійського узбережжя. В січні [[1918]]&nbsp;р. сюди прибув комісар [[Центральна Рада|Центральної Ради]] [[Свідерський Микола Олексійович|Микола Свідерський]] для проведення [[українізація|українізації]] в армії. Для придушення спротиву російського командування в Трапезунд прибув з [[Севастополь|Севастополя]] дредноут «Воля», викликаний Свідерським. Протягом 1918 року українізовані частини залишили місто, домовившись з османським командуванням про припинення наступу османських військ на Трапезунд.
{{main|Трапезундська операція Українського флоту}}
{{main|Трапезундська операція Українського флоту}}
Рядок 75: Рядок 77:
== Персоналії ==
== Персоналії ==
* [[Афанасій Афонський]] (бл. 925—1000)&nbsp;— візантійський монах, засновник першого і головного монастиря на Святій горі Афон&nbsp;— Монастиря Велика Лавра.
* [[Афанасій Афонський]] (бл. 925—1000)&nbsp;— візантійський монах, засновник першого і головного монастиря на Святій горі Афон&nbsp;— Монастиря Велика Лавра.

== Мандрівнику ==
[[Файл:View_of_Trabzon.jpg|міні|250пкс|Панорама міста]]

Основні туристично важливі місця Трабзона охоплюють пам'ятки [[візантія|візантійської доби]], зокрема, Софійський собор, збудований в XIII столітті. [[Собор Святої Софії (Трабзон)|Собор Святої Софії]] був головним храмом [[Трапезундська імперія|Трапезундської імперії]], але після [[1461]] року був переобладнаний у [[мечеть]]. Після реставрації, здійсненої за допомогою [[Единбурзький університет|Единбурзького університету]] в 1958&nbsp;— 1964 роках, працює як [[музей]]. Цікаві [[фрески]] та мозаїчна підлога храму. Софійський собор знаходиться приблизно в 4-х км від центру міста. Збереглися також міські мури та Трабзонська фортеця, однак, відвідування фортеці в наш час (2010) неможливе через розміщення на її території військових.

Інший відомий об'єкт&nbsp;— Вілла Ататюрка, прекрасно збережений будинок XIX століття, в якому жив [[Мустафа Кемаль]] під час свого візиту до Трабзону в [[1924]] році. Цікава атмосфера Старого міста зі знаменитим базаром, вузькими, покрученими вуличками та численними мечетями. Протягом 2017—2019 року відкритий історичний музей в Старому місті та реставровані мури та башти трабзонської фортеці. Проте найбільшою туристською родзинкою залишається [[монастир]] [[Панагія Сумела]] (або Шумела)&nbsp;— грецький православний монастирський комплекс, заснований в [[386]] році. Покинутий греками в [[1923]] році, згідно з [[Лозаннський мирний договір 1923|Лозанським мирним договором]] та наступним [[Малоазійська катастрофа|греко-турецьким обміном населенням]]. Монастир розташований за 46&nbsp;км на південь від Трабзону, приліпившись до підніжжя височезної скелі в долині [[Алтин-дере]].

Недорогі готелі знаходяться в районі базару та порту. Трабзон з'єднаний прекрасним автобусним сполученням з усіма основними містами Туреччини та з [[Батумі]], [[Кутаїсі]] та [[Тбілісі]] в [[Грузія|Грузії]], що мають авіасполучення з Україною. Зі [[Львів|Львова]] та [[Запоріжжя]] в Трабзон літають літаки «Пегасус Ейр» (з пересадкою в [[Стамбул]]і).


== Спорт ==
== Спорт ==

Версія за 15:30, 8 жовтня 2024

Трабзон
тур. Trabzon
лазс. ტამტრა
Основні дані
41°00′18″ пн. ш. 39°43′21″ сх. д. / 41.005° пн. ш. 39.7225° сх. д. / 41.005; 39.7225
Країна Туреччина Туреччина
Регіон Причорномор'я
Столиця для Трабзон, Трапезундська імперія і Трабзон
Площа 4685 км²
Населення 234 000
Агломерація 300 000
Висота НРМ 0 ± 1 м
Водойма Чорне море
Офіційна мова турецька
Міста-побратими Батумі, Сочі, Рашт, Сігетвар, Маріуполь
Телефонний код 462
Часовий пояс UTC+3
GeoNames 738648
OSM ↑223447 ·R (Трабзон, Трабзон)
Поштові індекси 61000
Міська влада
Вебсайт trabzon.gov.tr
Мапа
Мапа
Трабзон. Карта розташування: Туреччина
Трабзон
Трабзон
Трабзон (Туреччина)
CMNS: Трабзон у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Трабзон.

Трабзо́н, раніше Трапезунд або Тамтра (тур. Trabzon, грец. і понт. Τραπεζούντα, груз. і лазс. ტამტრა, Тамтра) — місто в Туреччині, адміністративний центр ілу Трабзон, розташований на південному березі Чорного моря, в східній частині Туреччини, в гирлі р. Мачки, біля підніжжя г. Колат-Дагу (3410 м).

Історія

Див. також: Трапезундська імперія

Трапезунд — в давнину грецька колонія на березі Чорного моря, в Малій Азії, заснована синопцями, вихідцями з Мілета за 750 років до нашої ери. Пізніше, ввійшовши до складу Римської імперії, Трапезунд стає головним містом провінції Pontus Polemoniacus, найважливішим комерційним центром та місцем розташування Legio I Pontica і стоянкою римського флоту на Чорному морі.

У візантійські часи, коли з провінції Pontus Polemoniacus і частини Малої Вірменії була утворена фема Халдія, Трапезунд, як головне її місто, відігравав значну роль в відносинах імперії з грузинськими володарями та в культурному впливі Візантії на Грузію. Місто мало власного єпископа, засновником кафедри називали Андрія Первозванного.

У 1204 Трапезунд став столицею невеликої грецької держави Великих Комнінів, відомої як Трапезундська імперія. Держава почергово платила данину туркам і монголам в XIV—XV ст., а в 1461 впала під натиском турків-османів. Трапезундська імперія була останнім уламком Візантії. Після захоплення міста більшу частину будинків віддали турецьким солдатам, міська знать та значна частина греків була переселена до Стамбула.

Український слід

Трапезунд був добре відомий українському козацтву. На початку XVII ст. запорожці декілька раз ходили в морські походи, ціллю яких був Трапезунд. В 1616, 1622, 1625 (два походи), 1631 роках козацькі чайки атакували місто та узбережжя. Тричі козаки захоплювали місто, визволяли невільників та грабували турків. Італійський мандрівник П'єтро делла Валле писав, що «немає таких турецьких міст навколо Чорного моря, які б козаками не були зайняті…».

Під час Першої світової війни десятки тисяч українців воювали на Кавказькому фронті у складі російської армії, яка тоді зайняла Трапезунд.

Докладніше: Трапезундська операція

У липні 1915 р. більшість дорослих вірмен-чоловіків міста були відправлені на південь п’ятьма конвоями до копалень Гюмюшхане, щоб їх більше ніколи не побачити. Повідомляється, що інші жертви геноциду вірмен були вивезені в море на човнах, які потім перекинулися. У деяких районах провінції Трапезунд - наприклад, долина річки Карадере в сучасному Араклі, за 25 кілометрів на схід від міста - місцеве мусульманське населення намагалося захистити вірмен-християн.[1][2]

У вересні 1917 р. в Трапезунді створено Український Військовий Комітет військ Анатолійського узбережжя. В січні 1918 р. сюди прибув комісар Центральної Ради Микола Свідерський для проведення українізації в армії. Для придушення спротиву російського командування в Трапезунд прибув з Севастополя дредноут «Воля», викликаний Свідерським. Протягом 1918 року українізовані частини залишили місто, домовившись з османським командуванням про припинення наступу османських військ на Трапезунд.

Докладніше: Трапезундська операція Українського флоту

Історичні постаті

У 14 столітті в місті жив купець Святий Йоан Новий, який згодом зазнав мучеництва у Білгороді-Дністровському (на той час Монкастро)

Персоналії

  • Афанасій Афонський (бл. 925—1000) — візантійський монах, засновник першого і головного монастиря на Святій горі Афон — Монастиря Велика Лавра.

Спорт

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трабзон


  1. ↑ Toronto Globe, August 26, 1915.
  2. ↑ Takvimi Vekdyi, No. 3616, August 6, 1919, p. 2.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трабзон&oldid=43648759