Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд
араб. فيصل بن عبد العزيز آل سعود
King Faisal of Saudi Arabia on on arrival ceremony welcoming 05-27-1971 (cropped).jpg
Народився 14 квітня 1906(1906-04-14)
Ер-Ріяд, Саудівська Аравія
Помер 25 березня 1975(1975-03-25)[1][2][3] (68 років)
Ер-Ріяд, Саудівська Аравія
·вогнепальне поранення[4]
Поховання Al Oud cemetery[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Saudi Arabia.svg Саудівська Аравія
Національність араби
Діяльність політик
Учасник Unification of Saudi Arabia[d]
Посада Король Саудівської Аравії
Військове звання Supreme Commander of All Military Forces[d]
Конфесія іслам
Рід Саудіти
Батько Абдель-Азіз ібн Сауд
Мати Tarfah bint Abdullah Al Sheikh[d]
Родичі Abd Allah ibn Abd al-Latif Al ash-Sheikh[d]
Брати, сестри
У шлюбі з Iffat Al-Thunayan[d]
Діти Mohammed bin Faisal Al Saud[d], Lolowah bint Faisal Al Saud[d], Turki bin Faisal Al Saud[d], Abdullah bin Faisal Al Saud[d], Khalid bin Faisal Al Saud[d], Сауд ібн Фейсал ібн Абдул-Азіз Аль Сауд, Хайфа бінт Фейсал аль-Сауд[d], Sara bint Faisal Al Saud[d] і Saad bin Faisal bin Al Saud[d]
Нагороди
Королівський Вікторіанський орден Орден короля Абдулазіза-аль-Сауда ланцюг ордену Цивільних заслуг Supreme Order of the Chrysanthemum with collar кавалер Великого хреста на ланцюгу ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Королівський Вікторіанський ланцюг
Royal Standard of Saudi Arabia.svg

Фейсал I (1906 — 25 березня 1975) — 3-й король Саудівської Аравії з 1964 по 1975 з династії Саудитів.

Біографія[ред. | ред. код]

Фейсал — третій син Абделя Азіза ібн Сауда, родоначальника Саудівської королівської родини. Будучи одним із старших синів, зіграв важливу роль в консолідації влади на Аравійському півострові в руках свого батька. У 1925 році під його командуванням армія Саудівських лоялістів встановила контроль над провінцією Хиджаз. За це в 1932 році, після створення об'єднаного королівства Саудівської Аравії, Фейсал отримав пост міністра закордонних справ. Якийсь час він представляв Саудівську Аравію в ООН. У 1930-ті роки за дорученням батька побував у Москві та Ленінграді. Після смерті батька в 1953 році Фейсал став спадкоємцем престолу, вступивши в протиборство зі своїм єдинокровним братом, королем Саудом (поки той був на лікуванні). Підтриманий братами Фадхом і Султаном, Фейсал в 1964 році став королем, а його брат Сауд за посередництва улемів зрікся престолу і був висланий з країни до Женеви. Правління Фейсала ознаменувалося величезним зростанням нафтовидобутку, що в поєднанні зі зростанням цін на нафту принесло королівству небачені багатства. Це дозволило провести ряд кардинальних реформ в країні, побудувати нову інфраструктуру.

У 1928 році за вказівкою Фейсала було знищено Могилу Єви, на тій підставі, що воно заохочувало забобони. А саме місце могили було забетоновано релігійною владою Саудівської Аравії в 1975 році, у зв'язку з тим, що паломники в порушення ісламських традицій молилися на могилі після сезону хаджу.

Король[ред. | ред. код]

Ставши королем, Фейсал не став продовжувати зовнішньополітичну лінію свого брата. Настав «похолодання» у відносинах із Західними країнами, особливо з США після війни Ізраїлю проти арабських країн. 17 жовтня 1973 Фейсал несподівано зняв саудівську нафту зі світових ринків, збільшивши ціну на неї в 4 рази, чим спровокував глобальну енергетичну кризу.

25 березня 1975 Фейсал був застрелений своїм племінником, принцом Фейсалом ібн Мусаїдом, котрий повернувся в країну після навчання в американському університеті, який мстився за смерть свого брата Халіда бін Мусаїда, застреленого поліцейським під час мітингу проти секуляризації і телебачення. Замах стався під час звичайного для саудівського короля прийому громадян (тому його зняло саудівське ТБ). Племінник підійшов разом з кувейтської делегацією до короля, той впізнав його і покликав до себе. Племінник нагнувся до короля для обіймів і поцілунку, витягнув пістолет і тричі впритул вистрілив у короля (одна куля в підборіддя, інша у вухо, третя мимо). Племінник, який зробив замах, був сильно побитий охоронцями і тільки крики міністра нафти змогли зупинити їх. Король був доставлений у госпіталь, але переливання крові та масаж серця не врятували його. Вбивця був офіційно оголошений божевільним, також обговорювалися його проблеми з алкоголем та наркотиками (в 1970 році він був заарештований в Колорадо за торгівлю ЛСД і гашишем), через що король нібито заборонив йому виїжджати з Саудівської Аравії. Однак судово-медичні експерти визнали його осудним у момент скоєння злочину, тому він був визнаний винним у царевбивстві і страчений відрубуванням голови 18 червня 1975 (незважаючи на прохання смертельно пораненого короля пощадити племінника).

Наступником короля Фейсала став його єдинокровний брат Халід.

Сини короля Фейсала отримали добру європейську освіту в порівнянні з іншими Саудівськими принцами. Принц Турки ібн Фейсал вчився в школі Нью-Джерсі і в Джорджтаунському університеті. Принц Сауд ібн Фейсал вчився в Принстонському університеті.

Принаймні троє синів короля Фейсала займали важливі посади: Принц Халід аль Фейсал був губернатором провінції Асир більше 30 років, потім в 2007 році став губернатором провінції Мекка. Принц Сауд аль Фейсал був міністром закордонних справ з 1975 року. Останній син Фейсала Турки (народився 15 лютого 1945 в Мецці) домігся поста начальника саудівської розвідки (араб. رئاسة الاستخبارات العامةангл. General Intelligence Directorate) в 1979 році й успішно очолював її близько 23 років, проте за 10 днів до подій 11 вересня 2001 року було несподівано звільнений. Потім він працював послом Саудівської Аравії у Великій Британії та США.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]