Аркадій (візантійський імператор)
Аркадій лат. Flavius Arcadius | ||
| ||
---|---|---|
січень 393 — 395 Авґуст з його батьком, 395 — 1 травня 408 імператор Східної Римської імперії з його братом Гонорієм на заході. — 1 травня 408 | ||
Попередник: | Феодосій І | |
Спадкоємець: | Феодосій II | |
Народження: |
1 січня 377 Римська Іспанія, Римська імперія | |
Смерть: |
1 травня 408[1][2] (31 рік) Константинополь, Східна Римська імперія | |
Країна: | Східна Римська імперія і Стародавній Рим | |
Рід: | Династія Теодосіяd | |
Батько: | Феодосій Великий[3] | |
Мати: | Елія Флацилла | |
Шлюб: | Елія Євдоксія[3][4] | |
Діти: | Пульхерія, Феодосій II, Arcadia[d], Flaccillad і Marinad | |
Фла́вій Арка́дій (грец. Ἀρκάδιος, лат. Flavius Arcadius; близько 377 у Іспанії — 1 травня 408 у Константинополі) — імператор східної частини Римської імперії і після її поділу вважається першим імператором Східної Римської імперії, що правив від 392 до 408 року.
Аркадій був старшим сином імператора Феодосія І та Елії Флацілли і братом імператора західної частини імперії — Гонорія. У січні 383 року його батько надав Аркадію титул Августа і зробив тим його співправителем імперії. По смерті батька та розпаду імперії на дві частини, Аркадій у віці 18 років зайняв трон східної частини Римської імперії. Щоправда, деякі заходи він здійснював разом із братом — правителем західної імперії, зокрема зберігся їхній спільний едикт про покарання контрабандистів, які продавали сіль за ціною нижчої від державної[5].
Початок його правління позначено спробами проводити самостійну політику і відсунути на другий план могутнього політика і радника — Руфіна. Аркадій ставить себе як християнський правитель і видає декілька законів проти єресей. Він одружується 27 квітня 395 року з Елією Євдоксією, дочкою Флавія Баутона, колишнього Magister militum у Граціана. Однак і це не дає йому переваг проти Руфіна.
Руфін не був улюбленцем у армії і був вбитий при проведенні параду. Його місце зайняв Євтропій, який був незабаром страчений (399). У 400 році повстання вестготів на чолі із Гайною було придушене лояльними військами під управлінням Фравітти.
У цей час Східна Римська імперія мусила також протистояти натиску численних варварських племен. З 395 по 397 роки гуни спустошили східні провінції. Вестготи під керівництвом Аларіха не раз глибоко проникали у територію імперії. Однак Аркадій знаходив сили і вміння протистояти численним нападам.
На вимогу дружини у 403 році Аркадій вислав у вигнання Івана Золотоустого, який непрямо критикував стиль життя імператриці у надмірних розкошах. Іван — один з найвизначніших теологів християнства помер у вигнанні 14 вересня 407 року. Папа Інокентій I та Гонорій просили Аркадія повернути з вигнання Івана.
По смерті Євдоксії у 404 році вплив на імператора отримав префект преторіанців Антемій, у тіні влади якого і ховався імператор. Антемій показав свою компетенцію після встановлення мирних стосунків із Сасанідами, що значно покращило становище імперії.
Аркадій помер 1 травня 408 у досить молодому віці із невстановлених причин. Його син і співправитель (з 402), Феодосій II зайняв трон Східної Римської імперії.
Святий у Єрусалимській православній церкві.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Любкер Ф. Arcadius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 126.
- ↑ Любкер Ф. Eudoxia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 501.
- ↑ Мустафін О. Смачні пригоди. Екскурсії власною кухнею. К., 2020, с.73
- Geoffrey S. Nathan: Біографія у De Imperatoribus Romanis [Архівовано 19 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |