Філіп, герцог Единбурзький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Філіпп, герцог Едінбурзький)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Філіп Маунтбеттен
Philip Mountbatten
Філіп Маунтбеттен
Філіп Маунтбеттен
Філіп 1992 року
Герцог Единбурзький
20 листопада 1947 — 9 квітня 2021
Монарх: Георг VI, Єлизавета II
Попередник: нове присвоєння; Альфред (до 1900)
Спадкоємець: Чарльз, принц Уельський
 
Ім'я при народженні: англ. Philip of Greece and Denmark[1]
есп. Filipo de Grekio kaj Danio
Народження: 10 червня 1921(1921-06-10)
Керкіра
Смерть: 9 квітня 2021(2021-04-09) (99 років)
Віндзорський замок, Віндзор, Беркшир, Англія
Причина смерті: старість[d][2]
Поховання: Меморіальна каплиця короля Георга VI
Країна: Велика Британія[3]
Релігія: англіканство, православ'я і християнство
Освіта: Школа Ґордонстоун (1939)[4], школа Чімd, Schule Schloss Salemd[4] і Британський Королівський воєнно-морський коледж в Дартмуріd (1939)
Рід: Глюксбурги
Батько: Андрій Глюксбург
Мати: Аліса Баттенберг
Шлюб: Єлизавета II[1][5][…]
Діти:

1. Чарльз
2. Анна
3. Ендрю

4. Едуард
Автограф:
Монограма: Монограма
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Філі́п, ге́рцог Единбу́рзький (англ. Prince Philip, Duke of Edinburgh, 10 червня 1921, Корфу, Греція — 9 квітня 2021, Віндзор, Беркшир, Англія) — принц-консорт королеви Великої Британії Єлизавети II, принц Грецький і Данський (1921—1947), онук короля Греції Георга I з династії Глюксбургів.

Брав участь у Другій світовій війні як офіцер британського флоту, перед одруженням прийняв британське підданство і прізвище матері — Маунтбеттен. Після сходження Єлизавети на престол 1952 року зосередився на церемоніальних обов'язках та благодійності.

У принца Філіпа і королеви Єлизавети народилися четверо дітей: Чарльз (1948), принцеса Анна (1950), принц Ендрю, герцог Йоркський (1960) і принц Едвард, граф Уессекський (1964).

Філіп, герцог Единбурзький представляв найдовше за часом існування і найстаріше за віком подружжя панівного британського монарха і був найстарішим чоловіком британської королівської сім'ї[7][8].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Філіп був п'ятою дитиною та єдиним сином принца Андрія, сина короля Греції Георга I та брата короля Костянтина, який правив того часу. Принц Андрій належав до данського дому Глюксбургів, який правив у Греції, від народження мав титул принца Грецького і Данського (англ. Prince Philip of Greece and Denmark). Його дружина, матір Філіпа, принцеса Аліса належала до роду Баттенбергів, була племінницею російської імператриці Олександри Федорівни. Філіп — правнук данського короля Кристіана IX, праправнук англійської королеви Вікторії і російського імператора Миколи I.

Після того, як 1922 року король Костянтин зрікся престолу, родину принца Андрія видворили з Греції — вони оселилися в Парижі. 1928 року Філіпа відправили до родичів у Лондон. У 1933—1935 роках він навчався в школі в Німеччині, потім — у Шотландії. У 1939—1940 роках навчався в Королівському військово-морському коледжі в Дартмуті. Після випуску отримав звання мічмана та пройшов у лавах Військово-морському флоті всю Другу світову війну, наприкінці якої був уже старшим лейтенантом.

Філіп 1951 року
Філіп 2015 року

У період навчання в коледжі познайомився зі своїми чотириюрідними сестрами, принцесами Єлизаветою і Маргарет, які відвідували навчальний заклад разом із королем Георгом VI. Після цього між Філіпом і Єлизаветою зав'язалося листування, і 1946 року Філіп попросив у короля дозволу одружитися зі спадкоємицею престолу.

Перед укладенням шлюбу прийняв прізвище Маунтбаттен - англізовану версію прізвища матері — Баттенберг, і перейшов із грецького православ'я в англіканство[9]. Крім того, він відмовився від титулів «принц Грецький» та «принц Данський» і прийняв британське підданство. Король Георг VI напередодні укладення шлюбу присвоїв майбутньому зятеві титул герцога Единбурзького, графа Меріонетського і барона Гринвіцького.

Весілля

[ред. | ред. код]
Докладніше: Весілля принцеси Єлизавети та Філіпа Маунтбеттена

Одруження Філіпа і Єлизавети відбулося 20 листопада 1947 року. У Філіпа та Єлизавети четверо дітей: Чарльз, принц Уельський (н. 1948), принцеса Анна (н. 1950), принц Ендрю, герцог Йоркський (н. 1960) і принц Едуард, граф Вессекський (н. 1964).

До 1951 року Філіп продовжував службу на флоті. 1952 року, після смерті короля Георга VI і сходження на престол Єлизавети II, став чоловіком панівного монарха, але титул принца-консорта не прийняв. Титул принца (зазвичай присвоюють прямим нащадкам короля) присвоєно Філіпу 1957 року.

З 1952 року принц Філіп повністю присвятив себе службі королівській родині, виконуючи численні церемоніальні та благодійні обов'язки. Був покровителем близько 800 організацій. У 1964—1986 роках був президентом Міжнародної федерації кінного спорту, у 1981—1996 роках — Всесвітнього фонду дикої природи. 1973 року першим із членів британської королівської родини відвідав СРСР[10].

Філіп був найстарішим в історії чоловіком панівного британського монарха. 25 лютого 2013 року він став найстарішим в історії членом британської королівської сім'ї чоловічої статі (до цього рекорд належав третьому сину королеви Вікторії, принцові Артуру). Під час святкування свого 90-річчя 2011 року принц Філіп заявив про бажання обмежити свої громадські функції.

Смерть та похорони

[ред. | ред. код]

Докладніше: Смерть і похорони Філіпа, герцога Единбурзького

Помер 9 квітня 2021 року у Віндзорському замку[11]. Незадовго до цього, на початку березня, принцу провели успішну операцію на серці[12]. 17 квітня його поховали у каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку[13].

Філіп і Україна

[ред. | ред. код]

У вересні 1973 року герцог Единбурзький з донькою Анною відвідали Київ для участі принцеси Анни в чемпіонаті Європи з кінного триборства. Для нього була підготовлена резиденція — особняк Полякова на нинішній вул. Грушевського, 22[14][15]. Під час екскурсії містом королівські особи відвідали Києво-Печерську лавру, а також скуштували українські страви в ресторані «Прага»[16].

Ушанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У кінематографі

[ред. | ред. код]

Життя Філіпа, як члена королівської родини, було висвітлено в серіалі «Корона».

Військові звання

[ред. | ред. код]

Принц Філіп завершив службу на Військово-морському флоті 1951 року в чині лейтенант-командора (капітана 3-го рангу). 1952 року йому присвоїли звання командора (капітана 2-го рангу). Надалі йому присвоювали лише почесні військові звання.

Велика Британія:

Австралія:

Нова Зеландія:

Родовід

[ред. | ред. код]
Предки принца Філіпа, герцога Единбурзького
2. Батько:
Андрій, принц Данський та Грецький 		4. Дід:
Георг I, король Греції 		8. Прадід:
Крістіан IX, король Данії
9. Прабабуся:
Луїза Гессен-Кассельська
5. Бабуся:
Велика Княжна Ольга Костянтинівна 		10. Прадід по жіночій лінії:
Великий Князь Костянтин Миколайович
11. Прабабуся по жіночій лінії:
Александра Саксен-Альтенбургська
3. Мати:
Принцеса Аліса Баттенбергська 		6. Дід по жіночій лінії:
Людвіг Александр Баттенберг 		12. Прадід по жіночій лінії:
Олександр Гессен-Дармштадтський
13. Прабабуся по жіночій лінії:
Юлія, графиня Баттенберг
7. Бабуся по жіночій лінії:
Принцеса Вікторія Гессен-Дармштадтська 		14. Прадід по жіночій лінії:
Людвіг IV, Великий Герцог Гессенский
15. Прабабуся по жіночій лінії:
Принцеса Аліса Англійська

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

Нагороди за королівським положенням

[ред. | ред. код]
Держава Дата Нагорода Літери
Англія Англія 19 листопада 1947 — Королівський лицар ордена Підв'язки KG
Шотландія Шотландія 21 квітня 1952 — Лицар ордена Будяка KT
Велика Британія Велика Британія 22 травня 1953 — Магістр ордена Британської імперії GBE
Велика Британія Велика Британія 10 червня 1968 Кавалер ордена Заслуг OM
Нова Зеландія Нова Зеландія 15 листопада 1981 Компаньон Почесного ордена королеви QSO
Австралія Австралія 13 червня 1988 — Кавалер ордена Австралії AC
Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея 2005 — Королівський гранд-компаньон ордена Логоху GCL

Почесні

Держава Дата Нагорода Літери
Велика Британія Велика Британія 1937 Коронаційна медаль короля Георга VI
Велика Британія Велика Британія 1945 Зірка 1939—1945
Велика Британія Велика Британія 1945 Атлантична Зірка
Велика Британія Велика Британія 1945 Зірка Африки
Велика Британія Велика Британія 1945 Бірманська Зірка з Тихоокеанською зіркою
Велика Британія Велика Британія 1945 Зірка Італії
Велика Британія Велика Британія 2 червня 1953 Коронаційна медаль Королеви Єлизавети II
Велика Британія Велика Британія 1977 Медаль Срібного ювілею королеви Єлизавети II
Велика Британія Велика Британія 2002 Медаль Золотого ювілею королеви Єлизавети II
Велика Британія Велика Британія 2007 Королівський Вікторіанський ланцюг
Велика Британія Велика Британія 2012 Медаль Діамантового ювілею королеви Єлизавети II

Інші церемоніальні нагороди

[ред. | ред. код]
Держава Дата Нагорода Літери
Занзібар Занзібар 1963 — Кавалер Першого класу ордена Діамантової Зірки Занзібару
Мальдіви Мальдіви 13 березня 1972 — Кавалер Другого класу ордена Видатного Лідера NIIV
Сінгапур Сінгапур 1972 — Почесний кавалер ордена Тамасека DUT(1)
Бруней Бруней 1972 — Кавалер Першого класу ордена Королівського дому DK

Почесні

Держава Дата Нагорода Літери
Бруней Бруней 1992 Срібна ювілейна медаль Султана Брунею
Мальта Мальта 1992 Медаль 50-річчя Хреста святого Георга

Інших держав

[ред. | ред. код]
Держава Дата Нагорода Літери
Греція Греція 1941 — Ланцюг Королівського династичного ордена Святих Георгія й Костянтина KSGC
Греція Греція 1947 — Великий хрест ордена Спасителя GCR
Данія Данія 16 листопада 1947 — Орден Слона RE
Греція Греція 1950—1975 Великий хрест на стрічці ордена Георга I GCGI
Греція Греція 1950 — Великий хрест ордена Фенікса GCP
Монако Монако 1951 — Великий хрест ордена Святого Карла
Норвегія Норвегія 1952 — Великий хрест на ланцюгу ордена Святого Олафа
Панама Панама 29 листопада 1953 — Великий хрест ордена Манюеля Амадора Гуерреро
Швеція Швеція 1954 — Орден Серафимів RSerafO
Ефіопія Ефіопія 1954 — Великий хрест на ланцюгу ордена цариці Савської
Португалія Португалія 1955 — Великий Хрест Військового ордена Вежі й Меча GCTE
Ірак Ірак 1956 — Кавалер 1 класу ордена короля Файсала I
Франція Франція 9 квітня 1957 — Великий хрест ордена Почесного легіону
Італія Італія 1958 — Великий хрест ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Нідерланди Нідерланди 26 березня 1958 — Великий хрест ордена Нідерландського лева
Німеччина Німеччина 1958 — Орден першого класу «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччини»
Непал Непал 1960 — Великий хрест ордена Оясві Раянья
Фінляндія Фінляндія 1961 — Командор Великого хреста ордена Білої троянди Фінляндії SVR SR
Туніс Туніс 1961 — Велика стрічка ордена Незалежності
Ліберія Ліберія 23 листопада 1961 — Великий бант ордена Зірки Африки
Колумбія Колумбія 1962 — Великий хрест ордена Бояки
Еквадор Еквадор 1962 — Великий хрест ордена Заслуг
Перу Перу 1962 — Великий хрест з діамантами ордена Сонця
Болівія Болівія 1962 — Великий хрест ордена Андского орла
Чилі Чилі 1962 — Ланцюг ордена Заслуг
Бразилія Бразилія 1962 — Великий хрест ордена Південного Хреста
Парагвай Парагвай 1962 — Великий хрест ордена Заслуг
Аргентина Аргентина 1962 — Великий хрест ордена Свободи генерала Сан Мартіна
Бельгія Бельгія 1963 — Великий хрест ордена Леопольда I
Ісландія Ісландія 1963 — Великий хрест ордена Ісландського сокола
Мексика Мексика 1964 — Ланцюг ордена Ацтекського орла
Йорданія Йорданія 1966 — Зірка і стрічка ордена Нахдах
США США 1968 — Гранд-командор ордена Морських Заслуг порту Сан-Франциско
Афганістан Афганістан 1971 — Орден Сонця Свободи першого класу
Японія Японія 1971 — Велика стрічка ордена Хризантеми
Люксембург Люксембург 1972 — Орден Золотого лева Нассау
Югославія Югославія 19 жовтня 1972—1992 Орден Югославської зірки
Заїр Заїр 1973 — Велика стрічка ордена Леопарда
Португалія Португалія 1973 — Великий хрест ордена Інфанта дона Енріке GCIH
Нідерланди Нідерланди 1979 — Командор ордена Золотого Ковчега
Оман Оман 27 лютого 1979 — Військовий орден Омана першого класу
Катар Катар 22 лютого 1979 — Ланцюг ордена Незалежності
Португалія Португалія 14 серпня 1979 — Великий хрест ордена Авіса GCA
Марокко Марокко 29 жовтня 1980 — Великий хрест з діамантами ордена Мухаммада
Іспанія Іспанія 19 жовтня 1986 — Великий хрест ордена Карлоса III
Польща Польща 1991 — Орден Білого орла
Португалія Португалія 27 квітня 1993 — Великий хрест ордена Христа GCC
ОАЕ ОАЕ 2010 Орден Федерації
Саудівська Аравія Саудівська Аравія 2010 Великий ланцюг ордена короля Абдель-Азіза

Почесні

[ред. | ред. код]
Держава Дата Нагорода Літери
Греція Греція 1945 Грецький військовий хрест
Франція Франція 1945 Воєнний хрест з Пальмовою гілкою
Судан Судан 1964 Знак Республіки першого класу
Австрія Австрія 1966 Велика Почесна Зірка «За заслуги перед Австрійською Республікою»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.royal.uk/the-duke-of-edinburgh
  2. ↑ Ward V. Exclusive: Duke of Edinburgh’s official cause of death recorded as ‘old age’ // The Daily Telegraph / за ред. C. Evans — London: 2021. — 622719 екз. — ISSN 0307-1235
  3. ↑ NNDB — 2002.
  4. ↑ а б A strange life: Profile of Prince Philip — 1992.
  5. ↑ https://www.royal.uk/70-facts-about-queen-and-duke-edinburghs-wedding
  6. ↑ Kindred Britain
  7. ↑ https://showbiz.24tv.ua/pomer-prints-filip-istoriya-kohannya-yelizavetoyu-novini-sogodni_n1593608 Помер принц Філіп: історія кохання з Єлизаветою II та фото королівського подружжя (укр.)
  8. ↑ https://glavcom.ua/news/pomer-cholovik-korolevi-jelizaveti-ii-princ-filip-748752.html Помер принц Філіп — чоловік британської королеви Єлизавети II (укр.)
  9. ↑ Реверанс Її Величності. Королеві Великої Британії — 90 років. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 15 квітня 2016.
  10. ↑ Принц, шпионы и КГБ Источник: The Guardian
  11. ↑ Помер принц Філіп, чоловік королеви Єлизавети II. Йому було 99 років. BBC News Україна (укр.). 9 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
  12. ↑ Британія: принц Філіп переніс «успішну процедуру», пов’язану з хворобою серця. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 9 квітня 2021.
  13. ↑ Specia, Megan (17 квітня 2021). Prince Philip’s Funeral: Latest Updates. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 17 квітня 2021.
  14. ↑ Як КДБ стежив за принцом Філіпом у Києві / Станіслав Цалик для BBC News Україна
  15. ↑ EUROPEAN RIDING CHAMPIONSHIP — KIEV — NO SOUND
  16. ↑ Гусєв, Гліб (11 квітня 2021). У 1973 році принц Філіп приїхав до Києва на чемпіонат Європи з кінного спорту. «Бабель» публікує уривок з (невиданих) мемуарів мера Києва, який готував чемпіонат. Бабель. Архів оригіналу за 1 жовтня 2022. Процитовано 3 листопада 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Філіп,_герцог_Единбурзький&oldid=43604757