Карл Шварцшильд
| Карл Шварцшильд | |
|---|---|
| нім. Karl Schwarzschild | |
 | |
| Народився | 9 жовтня 1873 Франкфурт-на-Майні |
| Помер | 11 травня 1916 (42 роки) Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] ·пемфігус[2] |
| Поховання | Геттінгенське міське кладовищеd[3] |
| Країна |  Німеччина |
| Національність | єврей |
| Діяльність | фізик, астроном, астрофізик, викладач університету, математик |
| Alma mater | Мюнхенський університет Страсбурзький університет |
| Галузь | астрофізика |
| Заклад | Геттінгенський університет Берлінський університет, |
| Вчене звання | професор |
| Науковий керівник | Гуґо фон Зелігер |
| Аспіранти, докторанти | Ейнар Герцшпрунг[4] Arnold Kohlschütterd[5] Albert von Brunnd[5] Emanuel von der Pahlend[5] Alfred Brilld[5] Albert von Brunnd[5] Arnold Kohlschütterd[5] Emanuel von der Pahlend[5] |
| Членство | Прусська академія наук Леопольдина |
| Відомий завдяки: | радіус Шварцшильда |
| Брати, сестри | Robert Schwarzschildd Clara Emdend |
| У шлюбі з | Else Schwarzschildd |
| Діти | Мартін Шварцшильд |
 Карл Шварцшильд у Вікісховищі | |
Карл Шварцшильд (нім. Karl Schwarzschild; 9 жовтня 1873 — 11 травня 1916) — німецький фізик та астроном, член Берлінської АН (1912). Батько астрофізика Мартіна Шварцшильда.
Народився у Франкфурті-на-Майні. Освіту здобув у Страсбурзькому і Мюнхенському університетах. Працював у Віденській (1896–1899) і Мюнхенській (1899–1900) обсерваторіях. У 1901–1909 — професор Геттінгенського університету, в 1909–1916 — директор Потсдамської астрофізичної обсерваторії, з 1912 — професор Берлінського університету.
Шварцшильд є одним з основоположників теоретичної астрофізики, ним виконані фундаментальні піонерські дослідження з теорії зоряних атмосфер і теорії внутрішньої будови зір; не менш важливі його роботи в галузі практичної астрофізики, зоряної динаміки, а також з теорії відносності.
У період перебування в Геттінгенському університеті заклав основи точної фотографічної фотометрії — розробив ряд методів і пристосувань, що дозволяло робити точні оцінки блиску зір за фотографіями, емпірично встановив закон, що пов'язує почорніння на фотопластинці з часом експозиції (закон Шварцшильда). У 1910–1912 склав точний каталог фотографічних зоряних величин 3500 зір («Геттінгенська актинометрія»), який у поєднанні з візуальними фотометричними каталогами послужив основою для найважливіших зоряно-статистичних робіт з оцінки температури зір і відстані до них. Вперше встановив нуль-пункт шкали фотографічних зоряних величин, пов'язав цю шкалу з візуальною.
1907 року запропонував закон еліпсоїдального розподілу швидкості зір у Галактиці для пояснення їхніх спостережуваних систематичних рухів. Теорія Шварцшильда, що стала альтернативою теорії двох потоків Я. К. Каптейна, отримала підтвердження в межах теорії обертання Галактики. У 1910–1912 сформулював загальні інтегральні рівняння зоряної статистики, що пов'язують абсолютні й видимі характеристики зір з просторовою щільністю зір; дав загальне повне рішення цих рівнянь.
1906 року запровадив концепцію променистої рівноваги зоряної атмосфери, згідно з якою перенесення енергії в атмосфері здійснюється в основному випромінюванням, при цьому конвективний перенос зневажливо малий. Створив математичну теорію променистої рівноваги й розробив відповідну модель будови зоряної атмосфери.
Кілька важливих результатів отримано Шварцшильдом і при вирішенні окремих астрофізичних питань. 1899 року він виявив, що зміни блиску цефеїд супроводжуються змінами ефективної температури, 1911 року пояснив розподіл яскравості в хвості комети Галлея механізмом флуоресцентного світіння молекул. Розглянув рух частинок і світла в сильному полі тяжіння. Вперше (1916) знайшов один з точних розв'язків рівнянь загальної теорії відносності — для статичної сферично симетричної чорної діри. Знайшов вираз для критичного, так званого гравітаційного, радіуса тіла (шварцшильдівський радіус).
- Теорія відносності
- Über das Gravitationsfeld eines Massenpunktes nach der Einstein’schen Theorie. Reimer, Berlin 1916, S. 189 ff. (Sitzungsberichte der Königlich-Preussischen Akademie der Wissenschaften; 1916)
- Über das Gravitationsfeld einer Kugel aus inkompressibler Flüssigkeit. Reimer, Berlin 1916, S. 424–434 (Sitzungsberichte der Königlich-Preussischen Akademie der Wissenschaften; 1916)
- Інші роботи
- Untersuchungen zur geometrischen Optik I. Einleitung in die Fehlertheorie optischer Instrumente auf Grund des Eikonalbegriffs, 1906, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 4, Nummero 1, S. 1-31
- Untersuchungen zur geometrischen Optik II. Theorie der Spiegelteleskope, 1906, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 4, Nummero 2, S. 1-28
- Untersuchungen zur geometrischen Optik III. Über die astrophotographischen Objektive, 1906, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 4, Nummero 3, S. 1-54
- Über Differenzformeln zur Durchrechnung optischer Systeme[недоступне посилання з квітня 2019], 1907, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 551–570
- Aktinometrie der Sterne der B. D. bis zur Größe 7.5 in der Zone 0° bis +20° Deklination. Teil A. Unter Mitwirkung von Br. Meyermann, A. Kohlschütter und O. Birck, 1910, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 6, Numero 6, S. 1-117
- Über das Gleichgewicht der Sonnenatmosphäre[недоступне посилання з квітня 2019], 1906, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 41-53
- Die Beugung und Polarisation des Lichts durch einen Spalt. I.[недоступне посилання з квітня 2019], 1902, Mathematische Annalen, Band 55, S. 177–247
- Zur Elektrodynamik. I. Zwei Formen des Princips der Action in der Elektronentheorie[недоступне посилання з квітня 2019], 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 126–131
- Zur Elektrodynamik. II. Die elementare elektrodynamische Kraft[недоступне посилання з квітня 2019], 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 132–141
- Zur Elektrodynamik. III. Ueber die Bewegung des Elektrons[недоступне посилання з квітня 2019], 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 245–278
- Ueber die Eigenbewegungen der Fixsterne[недоступне посилання з квітня 2019], 1907, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 614–632
- Ueber die Bestimmung von Vertex und Apex nach der Ellipsoidhypothese aus einer geringeren Anzahl beobachteter Eigenbewegungen[недоступне посилання з квітня 2019], 1908, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 191–200
- K. Schwarzschild, E. Kron: Ueber die Helligkeitsverteilung im Schweif des Halley´schen Kometen[недоступне посилання з квітня 2019], 1911, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 197–208
- Die naturwissenschaftlichen Ergebnisse und Ziele der neueren Mechanik.[недоступне посилання з квітня 2019], 1904, Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung, Band 13, S. 145–156
- Über die astronomische Ausbildung der Lehramtskandidaten.[недоступне посилання з квітня 2019], 1907, Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung, Band 16, S. 519–522
- Англійські переклади
- On the Gravitational Field of a Point-Mass, According to Einstein's Theory, The Abraham Zelmanov Journal, 2008, Volume 1, P. 10-19
- On the Gravitational Field of a Sphere of Incompressible Liquid, According to Einstein's Theory, The Abraham Zelmanov Journal, 2008, Volume 1, P. 20-32
- On the Permissible Numerical Value of the Curvature of Space, The Abraham Zelmanov Journal, 2008, Volume 1, P. 64-73
На честь Карла Шварцшильда були названі
- у 1960 році обсерваторія у місті Таутенбурзі в 10 км від Єни; в обсерваторії міститься найбільший у Німеччині телескоп),
- відкритий у 1916 астероїд 837 Шварцшильда,
- кратер Шварцшильд на зворотному боці Місяця,
- вулиці в Геттінгені та інших містах.
Німецьке астрономічне товариство (Astronomische Gesellschaft) з 1959 щорічно присуджує медаль Карла Шварцшильда, першим лауреатом якої став його син Мартін.
- ↑ Шварцшильд Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Шварцшильд Карл. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Народились 9 жовтня
- Народились 1873
- Померли 11 травня
- Померли 1916
- Померли в Потсдамі
- Поховані на Геттінгенському міському цвинтарі
- Члени Прусської академії наук
- Члени Леопольдини
- Німецькі астрономи
- Німецькі астрофізики
- Науковці Берлінського університету
- Викладачі Геттінгенського університету
- Випускники Страсбурзького університету
- Випускники Мюнхенського університету
- Уродженці Франкфурта-на-Майні
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Німецькі космологи
- Персоналії:Франкфурт-на-Майні