Курт Гедель

Курт Гедель
нім. Kurt Friedrich Gödel
Курт Гедель (1925 рік) Курт Гедель (1925 рік)
Ім'я при народженні	нім. Kurt Friedrich Gödel
Народився	28 квітня 1906(1906-04-28) Брно, Моравія, Австро-Угорщина
Помер	14 січня 1978(1978-01-14) (71 рік) Принстон, Нью-Джерсі, США ·голод
Поховання	цвинтар Принстонаd :
Місце проживання	Австрія
Країна	США  Австрія  Долитавщина  Чехословаччина
Діяльність	математик, філософ, викладач університету, інформатик, фізик, математик
Alma mater	Віденський університет
Галузь	теорія множин, математична логіка, аналітична філософія, математика, фізика, теорія відносності, логіка, предикатна логіка, філософія і Філософія математики
Заклад	Принстонський університет Віденський університет Університет Нотр-Дам Інститут перспективних досліджень
Вчителі	Philipp Furtwänglerd
Членство	Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Французька академія наук Національна академія наук США
Відомий завдяки:	Теорема Геделя про неповноту
У шлюбі з	Adele Gödeld
Нагороди	Гіббсівська лекція (1951) почесний доктор Принстонського університетуd Почесний доктор Віденського університетуd іноземний член Лондонського королівського товариства (1968) Нагорода Альберта Ейнштейна (1951)
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Курт Гедель у Вікісховищі

Курт Ге́дель (нім. Kurt Gödel; 28 квітня 1906, Брюнн, Австро-Угорщина (тепер Брно, Чехія) — 14 січня 1978, Принстон, США) — австрійський логік і математик, філософ, приват-доцент Віденського університету (1933–1938).

Біографія

Народився 28 квітня 1906 р. у Брюнні (нині місто Брно, Чехія). Закінчив Віденський університет, де захистив докторську дисертацію. 1940 року, після аншлюсу емігрував до США.

З 1953 року професор Принстонського інституту перспективних досліджень, член Національної АН США та Американського філософського товариства.

Доробок

Гедель був логіком і філософом науки. Найвідоміше досягнення Геделя — це сформульовані й доведені ним теореми про неповноту, опубліковані 1931 року. Теореми Геделя стосувалися перш за все формальної системи, яка описує основу основ математики — формальної арифметики. Перша теорема стверджує: якщо формальна арифметика несуперечлива, то вона неповна. Друга теорема стверджує: несуперечливість формальної арифметики не може бути доведена засобами самої формальної арифметики. Отримані результати було поширено на найбільш відомі формально-аксіоматичні системи: Рассела—Вайтхеда, Цермело—Френкеля, Гільберта тощо. Стало зрозуміло, що будь-яка досить потужна несуперечлива система необхідно неповна. Більше того, така неповнота має принциповий характер, її не можна усунути поступовим приєднанням до системи нових аксіом. Узагальнюючи це твердження можна сказати, що будь-яка мова, досить «потужна» для визначення натуральних чисел (наприклад, логіка другого порядку чи українська мова), є неповною, тобто містить висловлювання, які не можна ані довести, ані заперечити з аксіом мови. Доведені Геделем теореми мають широкі наслідки як для математики, так і для філософії (зокрема, для онтології й філософії науки).

Крім того Геделю належать роботи в галузі диференціальної геометрії й теоретичної фізики. Зокрема, він написав працю про загальну теорії відносності, в якій запропонував варіант розв'язку рівнянь Ейнштейна, з якого випливає, що Всесвіт може бути влаштований таким чином, що перебіг часу в ньому закільцьований (метрика Геделя). Теоретично такий розв'язок припускає подорожі в часі. Більшість сучасних фізиків вважають, що цей розв'язок є правильним лише формально й не має фізичного сенсу.

Праці

• Gödel, K. Collected Works. Vol. I. Publications 1929—1936. ― Oxford: Oxford University Press, 1986.
• Gödel, K. Collected Works. Vol. II. Publications 1938—1974. ― Oxford: Oxford University Press, 1990.
• Gödel, K. Collected Works. Vol. III. Unpublished essays and lectures. ― Oxford: Oxford University Press, 1995.
• Gödel, K. Collected Works. Vol. IV. Correspondence A-G. ― Oxford: Oxford University Press, 2003.
• Gödel, K. Collected Works. Vol. V: Correspondence H-Z. ― Oxford: Oxford University Press, 2003.

Визнання

Почесний доктор Єльського й Гарвардського університетів, член Американського наукового товариства^{[джерело?]}.

1951 року Курт Гедель удостоївся найвищої нагороди США — Ейнштейнівської премії. У статті, присвяченій цій події, Джон фон Нейман написав^{[джерело?]}:

Внесок Курта Геделя до сучасної логіки воістину монументальний. Це – більше, ніж просто монумент. Це віха, що поділяє дві епохи… Без жодного перебільшення можна сказати, що роботи Геделя докорінно змінили сам предмет логіки як науки.

Переклади українською мовою

Гьодель, К. Нотатка про взаємозв'язок між теорією відносності та ідеалістичною філософією. — Пер. з англ. — У публ.: Юрій Олійник. Обертові світи і відносність існування: сім кроків до філософії Курта Гьоделя. — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua (також рос. мовою, у публ.: Юрий Олейник. Вращающиеся миры и относительность существования: семь приближений к философии Курта Геделя. — Е-ресурс: www.academia.edu)

Джерела

• Голяндин, А. Гёдельwelt, Гёдeльworld, Гёдельgott // «Знание ― сила», 2005. — N 2.
• Глава 8 п.3 книги А. К. Сухотина «Філософія Математики» про праці Геделя (рос.)
• Юрій Олійник. Обертові світи і відносність існування: сім кроків до філософії Курта Гьоделя. — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua
• Музыкантский, A. Теория противоречивости бытия. // «В мире науки», 2007. — N 3.

Література

• Гедель, Курт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.