Добра стаття

Норвезька марка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:22, 14 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Згруповано однакові примітки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 квітня 2021, заснована на цій версії.
Норвезька марка

Norge Marck (норв.)

4 марки, 1723 року
4 марки, 1723 року
Територія обігу
Емітент Норвегія Норвегія
Похідні та паралельні одиниці
Дробові грошова система Любека:

96 скілінгів = 6 маркам = 1 ріксдалеру;

1 марка = 12 скіллінгам = 192 пеннінгам.

Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Монетні двори: Нідарос (норв. Nidaros)

Кристианія (норв. Christiania)

Берген (норв. Bergen)

Їмсея (норв. Gimsøya)

Конгсберзі (норв. Konings Bierg)

Норвезька марка (норв. Norge Marck) — давня грошова одиниця королівства Норвегія, яка карбувалася під управлінням королівства Данія в період з 1523 по 1788 рік. Перша карбована марка з'явилася за часів регентства останнього римо-католицького архієпископа Олафа Енгелбректсона (1523–1537 роки).[1] Остання монета в марках була викарбувана у 1788 році. Марка остаточно була вилучена з обігу під час грошової реформи 1873 року.

Історія

Перші монети Норвегії, названі пеннінгами, відомі ще з кінця X століття, карбовані Олафом I (995–1000 роки). Тонкі срібні монети проіснували в обігу до XVI століття. Наприкінці XV століття, під час правління Ганса I (1483–1513 роки), була застосована Любекська грошова система, а за еталон для виготовлення срібних монет стала слугувати Кельнська марка вагою 233, 856 грами. У той період правління Ганса І в обігу з'явилися скіллінги та ріксдалери. Згідно з грошовою системою 1 ріксдалер = 6 марок = 96 скілінгам; 1 марка = 12 скіллінгів = 192 пеннінгам.

1517 року король Норвегії Кристіан II почав боротьбу за Швецію проти Данського управління, яка закінчилася, роками пізніше, поразкою і бунтом проти нього як місцевої аристократії, так і селянських громад. Водночас на трон у Швеції зійшов Густав I Ваза. Кальмарська унія припинила своє існування. 1523 року королем Данії був оголошений Фредерік І, а Кристіан II змушений був утікати до королівства Нідерландів. Регентом Норвегії був оголошений архієпископ Олаф Енгелбректсон.

У 1531 році, намагаючись повернути собі корони Данії та Норвегії, Кристіан II на чолі війська захоплює Християнію, однак опиняється в довготривалій облозі у фортеці Акерсхус. 1532 року війська Кристіана II зазнали поразки і були змушені покинути місто, а Християн II знову повертається до Нідерландів. Після перемовин з королем Данії Фредеріком І Кристіана II зраджують і ув'язнюють на 12 років до Сенеборзького замку.

У вересні 1536 року, за підтримки лютеранської церкви, данський король Кристіан III захопив владу в Норвегії, а Олафа Енгелбректсона було відправлено на заслання. Після деяких невдалих спроб повстання у лютому 1537 року Олаф Енгелбректсон помер.[2]

За часи регентства останнього римо-католицького архієпископа Олафа Енгелбректсона[en] (1523–1537) карбуються скілінги та перші норвезькі марки. 1532 року Кристіаном II в облозі карбувалися тимчасові марки-кліпери з високим вмістом срібла, яке виплавляли з церковного посуду та інших предметів. [2][3]

На норвезькому острові Їмсея (норв. Gimsøya) на мідних копальнях комуни Сельюр активно видобували мідь і срібло. 1546 року в монастирі Скіен карбують перші ріксдалери зі стабільним вмістом срібла, який не змінювався до введення 1813 року ріксбанкталерів[4][5]. 1626 року в Кристіанії (з 1925 року місто Осло) заснували монетний двір, який використовував для карбування монет срібло з копальні Конгсберг. 1686 року монетний двір перенесли до міста Конгсберг поблизу Конгсберзького срібного родовища, щоб на місці видобутку срібла карбувати монети.

1660 року викарбувано золотий дукат для торгових зв'язків з іншими країнами[6][7]. 1788 року монети в марках карбували востаннє, хоча до десяткової монетної реформи 1873 року їх використовували як розрахункові одиниці. Були викарбувані монети номіналом 6 марок. До 1814 року норвезькі монети дозволялося карбувати лише в ім'я данського короля.

Монети

  • 1 марка, 1523–1537 років, Срібло.
    1 марка, 1523–1537 років, Срібло.
  • 1 марка-кліпер, 1532 року, Срібло.
    1 марка-кліпер, 1532 року, Срібло.
  • 1 марка, 1543 року, Срібло
    1 марка, 1543 року, Срібло
  • 4 марки, 1670 року. Срібло (0.6720). Вага — 22.2700 г.
    4 марки, 1670 року. Срібло (0.6720). Вага — 22.2700 г.
  • 2 марки, 1694 року. Срібло (0.6720). Вага — 11.1400 г.
    2 марки, 1694 року. Срібло (0.6720). Вага — 11.1400 г.
  • 4 марки, 1698 року. Срібло (0.6720). Вага — 22.2700 г. Тираж — 65.000
    4 марки, 1698 року. Срібло (0.6720). Вага — 22.2700 г. Тираж — 65.000
  • 6 марок, 1733 року. Срібло (0.8330). Вага — 26.9830 г. Тираж — 5.000
    6 марок, 1733 року. Срібло (0.8330). Вага — 26.9830 г. Тираж — 5.000
  • 6 марок, 1749 року. Срібло (0.8330). Вага — 26.9830 г. Тираж — 5.008
    6 марок, 1749 року. Срібло (0.8330). Вага — 26.9830 г. Тираж — 5.008


Таблиця карбування норвезьких марок її обігового періоду (1523—1788 роки)
Регент, король Номінали в марках, які карбувалися Метал
архієпископ Олаф Енгелбректсон (1523–1537) 1 марка Срібло
Кристіан II (1513–1523) та (1531–1532) 1 марка-кліппінг Срібло
Кристіан III (1534–1559) 1 марка Срібло
Фредерік II (1559–1588) марки не карбувалися
Кристіан IV (1588–1648) 1, 2 марки Срібло
Фредерік III (1648–1670) ½, 1, 2, 4 марок Срібло
Кристіан V (1670–1699) ½, 1, 2, 4 марок Срібло
Фредерік IV (1699–1730) 1, 2, 4 марок Срібло
Кристіан VI (1730–1746) 4, 6 марок Срібло
Фредерік V (1746–1766) 6 марок Срібло
Кристіан VII (1766–1808) 6 марок Срібло

Див. також

Примітки

  1. ↑ Mynter fra Olav Engelbrektsson. Монети Олафа Енгелбректсона.
  2. ↑ а б Erkebiskop Olav Engelbrektsson (1523–1537). Олаф Енгелбректсон (1523–1537). (норв.)
  3. ↑ Christian II 1513–1523 og 1531–1532. Крістіан II (1513–1523) та (1531–1532). (норв.)
  4. ↑ Gimsøy. Їмсея. (норв.)
  5. ↑ speciedaler. спейсдалер. (норв.)
  6. ↑ Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Krause Publications, 2008. — С. 1251—1252. — ISBN 978-0-89689-708-3.
  7. ↑ dukat. дукат. (норв.)

Джерела


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Норвезька_марка&oldid=31278316