МіГ-29МУ1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
МіГ-29МУ1
Типбагатоцільовий винищувач
РозробникУкраїна «ЛДАРЗ»
ВиробникУкраїна «ЛДАРЗ»
Початок експлуатаціїз 2011 року
Статусексплуатується
Основні експлуатанти Повітряні сили
Виготовлено16
Вартість одиниці100 млн ₴ (2021)
Базова модельМіГ-29 (9-13)
ВаріантиМіГ-29МУ2

МіГ-29МУ1 або Мікоян і Гуревич-29 модернізація українська 1 (за класифікацією НАТО — Fulcrum, укр. Важіль) — український варіант модернізації радянського, одномісного, багатоцільового винищувача 4-го покоління МіГ-29, розроблений в кінці 2000-х років.

На 20 % збільшена дальність виявлення повітряних цілей (до 100 км в передній півсфері і до 45 км — в задній). Озброюється ракетами Р-27ЕР1 і Р-27ЕТ1, що випускаються українською ДАХК «Артем» (із дальністю пуску до 95 км).

Історія

У 2005–2007 роках зі складу Збройних сил України в Азербайджан продали 12 винищувачів МіГ-29 і два навчально-бойових МіГ-29УБ, які перед продажем пройшли капітальний ремонт і модернізацію на Львівському авіаремонтному заводі (ЛДАРЗ). В ході виконання цього контракту був відпрацьований «пілотний» проект модернізації українського парку МіГ-29, в якому крім Львівського авіаремонтного заводу брали участь підприємства «Оризон-Навігація» і ЗАТ «Фазотрон-Україна», задіяна в модернізації бортова РЛС (під час робіт була збільшена дальність виявлення і супроводу цілі за рахунок поновлення елементної бази). За підсумками виконання контракту Міністерство оборони України прийняло рішення призначити Львівський АРЗ головним підприємством з модернізації українських МіГ-29[1].

28 лютого 2007 року тогочасний міністр оборони України А. С. Гриценко повідомив про виділення зі спеціальних фондів міністерства і державного бюджету України 7,7 млн. гривень на завершення робіт з розробки модернізованого варіанту МіГ-29. Як повідомив в інтерв’ю командувач Повітряними силами ЗСУ Анатолій Торопчин, модернізація літаків МіГ-29 повинна дозволити продовжити термін їхньої служби до 35–40 років з моменту випуску, а двигунів — до 20 років, що мало забезпечити можливість експлуатації модернізованих літаків ще на 15–16 років[2][3].

Оскільки в цей період часу військово-політичне керівництво України ще не визначилося зі змістом військової доктрини і країна зберігала «позаблоковий» статус, а фінансування Збройних сил було обмеженим, тож було прийнято рішення про «малу програму модернізації» винищувачів МіГ-29 (9-13) до рівня МіГ-29МУ1 (який повинен був стати проміжним етапом до перспективного модернізованого варіанту МіГ-29МУ2)[3][4].

У 2009 році завод освоїв модернізацію МіГ-29 до рівня МіГ-29МУ1 і почав модернізацію перших винищувачів до рівня МіГ-29МУ1 для ВПС України. Крім ЛДАРЗ, в програмі модернізації винищувача беруть участь ще кілька підприємств оборонно-промислового комплексу України: ДП «Оризон-Навігація», ДП «Новатор», київські ЗАТ «Фазотрон-Україна», ДП «КБ Лазерної техніки», КП СПБ «Арсенал», ВАТ НТК «Електронприлад»[ru], ТОВ «АВІАРМ»[ru] і ТОВ ТТЦ «Авіарадіосервіс», а також львівське ОКБ «Текон-Електрон»[ru][5].

23 грудня 2009 року наказом №651 Міністерства оборони України модернізований винищувач МіГ-29МУ1 був офіційно прийнятий на озброєння. У 2011 році завод передав у війська три модернізованих МіГ-29МУ1, які спочатку були спрямовані для військових випробувань в 40-ву бригаду тактичної авіації що у Василькові під Києвом, пізніше одна з цих машин була передана 204-й бригаді тактичної авіації[4].

24 червня 2012 року завод завершив модернізацію ще одного літака, четвертий МіГ-29МУ1 був переданий в 114-ту бригаду тактичної авіації[4]. 27–30 вересня 2012 року на 8-му міжнародному авіакосмічному салоні «Авіасвіт-XXI» в аеропорту Гостомель, літак МіГ-29МУ1 з бортовим номером «02 білий» був офіційно представлений публіці[6].

До початку 2014 року спеціалістами ХНУПС ім. І. Кожедуба був розроблений варіант модернізації апаратури відтворення мовних повідомлень П-591Б винищувачів МіГ-29 (в результаті якої за рахунок заміни блоків П-591-30 і П-591-48 компонентами, створеними з використанням нової елементної бази були зменшені маса і габарити комплекту апаратури П-591Б)[7].

Станом на початок серпня 2014 року в складі ВПС України було чотири МіГ-29МУ1, всі чотири машини були сконцентровані у складі 40-ї бригади тактичної авіації що базувалася на авіабазі Васильків[8].

Прийнята 16 вересня 2011 року «Концепція підтримання справності та Бойового потенціалу парку авіаційної техніки авіації ПС ЗСУ до 2025 р.»[9] і прийнята в лютому 2012 року «Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння і військової техніки на 2012-2017 роки» передбачали модернізацію додаткової кількості винищувачів МіГ-29 до рівня МіГ-29МУ1, однак за офіційними даними Міністерства оборони України, опублікованими в довідковому виданні «Біла книга України», в період з початку 2013 до кінця 2015 року додаткових МіГ-29МУ1 у війська не надходило.

У 2016 році модернізували і передали у війська ще два МіГ-29МУ1[10].

Станом на початок вересня 2017 року, всі шість винищувачів МіГ-29МУ1 були зосереджені у складі 40 БрТА та базувалися на аеродромі Васильків[11].

У 2018 році Львівський авіаремонтний завод передав у війська три МіГ-29МУ1 (1 серпня — два винищувача а 21 грудня — ще один МіГ-29МУ1)[12][13].

У 2019 році Повітряні сили ЗС України отримали два винищувачі МіГ-29МУ1, по одному літаку — 24 березня і 14 листопада[14][15].

27 березня 2020 року українська армія отримала ще один модернізований винищувач МіГ-29МУ1[16].

Опис модернізації

Модернізація винищувача МіГ-29 (9-13) до рівня МіГ-29МУ1 спрямована на збільшення дальності виявлення повітряних цілей (до 100 км в передній півсфері і до 45 км — в задній), поліпшення точності виведення літака в задану точку і розширення можливостей по контролю і реєстрації функціональних параметрів технічного стану літака, двигуна і ряду бортових систем[3].

В ході модернізації винищувач проходить капітальний ремонт з продовженням ресурсу на Львівському авіаремонтному заводі, забарвлюється в “піксельний” камуфляж, на літак встановлюють інтегрований в БРЕО приймач системи супутникової навігації СН-3307 виробництва «Оризон-Навігація» (за рахунок чого збільшена точність навігації і дальність застосування автоматизованих засобів інструментальної посадки), фахівцями «Фазотрон-Україна» проводиться заміна блоку приймача Н019-09 бортовий РЛС Н019 (що дозволило підвищити її надійність за рахунок використання нової, більш сучасної елементної бази до 10 000 – 20 000 годин)[3][17]. Крім того, повідомляється про розширення спектру частот радіостанції під вимоги ІКАО[4].


Станом на початок жовтня 2012 року вартість програми модернізації одного МіГ-29 до рівня МіГ-29МУ1 (без урахування витрат на капітальний ремонт) становила 2 млн. доларів США. У листопаді 2014 року вартість модернізації одного МиГ-29 для Збройних сил України оцінювали в 29,166 – 29,167 млн. гривень[18][4].

Підвищення бойової ефективності літака повинно також сприяти використання вдосконаленої ракетної зброї українського виробництва (230-мм ракет класу «повітря-повітря» середньої дальності Р-27ЕР1 і Р-27ЕТ1 виробництва державної компанії «Артем» з дальністю пуску до 95 км і перспективних 170-мм ракет «Грань» ближнього повітряного бою з тепловою головкою самонаведення, розробка яких доручена ДККБ «Луч» і ДАХК «Артем»)[4]. Станом на 2021 рік вартість такої модернізації становить близько 100 мільйонів гривень[19].

Характеристики

Основні характеристики

  • Екіпаж: 1 (пілот)
  • Довжина: 17,32 м
  • Висота: 4,73 м
  • Розмах крила: 11,36 м



Льотні характеристики

  • Максимально допустима швидкість: 2450 км/год
  • Крейсерська швидкість: 850 км/год
  • Практична дальність: 1430 км
  • Перегінна дальність: 2100 км (з 2 ППБ)

Озброєння

  • Стрілецько-гарматне: 1 × 1 – 30-мм ГШ-30-1 (150 снарядів)
  • Точки підвіски: 6 + 1 ППБ
  • Керовані ракети: 2 Р-27ЕР1/ЕТ1 + 4 Р-60/-70 або 6 Р-60М або 6 Р-73
  • Бомби: ФАБ-500, ОФАБ-250-270



Примітки

  1. ↑ Катастрофы МиГ-29: случайность или тенденция? // "Транспортный бизнес Украины" від 16 лютого 2008
  2. ↑ На модернизацию истребителей МиГ-29 выделено около 7 миллионов гривен // Подробности.UA від 28 лютого 2007
  3. ↑ а б в г Владимир Копчак. Туманный облик "МиГа" // журнал "Defense Express", № 4, 2010
  4. ↑ а б в г д е Валерий Роман. Воздушная мощь Украины – двадцать лет спустя // журнал "Взлёт", № 10, 2012 г. стр. 12-17
  5. ↑ Віктор Гедз. На що здатен МіГ-29 у свої тридцять чотири? // газета "Народна армія" від 29 квітня 2017
  6. ↑ Александр Кравченко. Авиатехника - одна из основных составляющих боеготовности украинской армии // "Комсомольская правда в Украине" от 29 сентября 2012
  7. ↑ А. О. Красноруцький, І. В. Романенко, А. А. Завада, В. В. Токаренко. Варіант модернізації апаратури відтворення мовних повідомлень літака МИГ-29 // "Системи озброєння і військова техніка", №1 (37), 2014 р. стор. 144-146
  8. ↑ полковник И. Григоренко. Военно-воздушные силы Украины // «Зарубежное военное обозрение», № 7 (808), 2014 г.; стр. 56-64
  9. ↑ генерал-полковник С. I. Онищенко, генерал-майор В. В. Самулєєв, генерал-майор О. В. Харченко. Концепція підтримання справності та бойового потенціалу парку авіаційної техніки авіації Повітряних Сил Збройних сил України на період до 2025 р. // журнал "Наука і оборона", № 4, 2011. стор.31-34
  10. ↑ Віктор Гедз. Що гальмує виконання держзамовлення? // газета "Народна армія" від 27 січня 2017
  11. ↑ Vladimir Trendafilovski. 40 brTA. Obrońcy ukraińskiej stolicy // журнал "Lotnictwo", № 9, 2017. str.52-54
  12. ↑ Два модернізованих винищувача МіГ-29МУ1 передано до одної з військових частин на http://ua.interfax.com.ua/
  13. ↑ Українське військо посилилось черговою партією з понад 200 одиниць ОВТ від "Укроборонпрому" та приватних зброярів // официальный сайт ГК "Укроборонпром" от 21 декабря 2018
  14. ↑ Передача озброєння українському війську: танки, модернізована авіація, засоби ППО та сотні одиниць іншої зброї та військової техніки // официальный сайт ГК "Укроборонпром" от 24 марта 2019
  15. ↑ Армія отримала модернізований винищувач МіГ-29 // УНІАН вiд 14 листопада 2019
  16. ↑ Львівський авіазавод достроково передав військовим модернізований МіГ-29 // официальный сайт ГК "Укроборонпром" от 30 марта 2020
  17. ↑ Владимир Копчак. Гендиректор ЗАО «Фазотрон-Украина» Сергей Гуменный: Украина способна самостоятельно выпускать современные бортовые радиолокаторы // журнал «Defense Express», № 11, 2008
  18. ↑ I. Б. Чепков, В. К. Борохвостов, О. М. Рябець, I. В. Борохвостов. Технічне переоснащення Збройних Сил України: можливі варіанти й орієнтовна вартість // журнал "Наука і оборона", № 1, 2015. стор. 20-24
  19. ↑ З керованими авіабомбами: в Україні завершують випробування оновленого МіГ-29 (відео). ФОКУС (укр.). 21 липня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=МіГ-29МУ1&oldid=33428537