Темні століття (Стародавня Греція)

Темні століття
Попередник	Мікенська цивілізація
Наступник	Архаїчна Греція
Час/дата початку	11 століття до н. е.
Час/дата закінчення	9 століття до н. е.

Історія Греції
Доісторична Греція
Егейська цивілізація
Західноанатолійська
Мінойська
Кікладська
Елладська
Мікенська
Стародавня Греція
Темні століття
Архаїчна Греція
Класична Греція
Елліністична Греція
Римська імперія
Римська Греція
Середньовічна Греція
Візантійська імперія
Латинократія
Османська Греція
Сучасна історія
Грецька революція
Грецьке королівство
Друга грецька республіка
Режим 4 серпня
Друга світова війна
Грецька держава (1941—1944)
(Окупація та Рух Опору)
Громадянська війна
Режим полковників
Третя Грецька Республіка
Портал «Греція»

Темні століття, також Геометричний період, Передполісний період — період в історії Греції, що охоплює 1200 — 800 роки до н. е. і який почався із занепадом мікенської палацової цивілізації, а закінчився із початком доби розквіту давньогрецьких полісів. Також ця доба називається Гомерівською Грецією, оскільки чи не єдиним джерелом історичних відомостей про неї є поеми «Іліада» та «Одіссея», приписувані авторству Гомера.

Історичне тло

Наприкінці XII століття до н. е. у Грецію вторглись племена дорійців. Пройшовши Середню Грецію, вони осіли у Мегариді і в південно-східній частині Пелопоннеса — Коринфі, Арголіді, Лаконії і Мессенії. Дорійці також оволоділи низкою островів у південній частині Кікладських і Спорадського архіпелагів (Мілос, Фера, Кос, Родос), рівнинною частиною Криту, витіснивши залишки мінойсько-ахейського населення у гірські райони, а також південно-західним узбережжям Малої Азії, утворивши тут, так звану, Дориду Малоазійську.

Зрештою дорійське завоювання, як і ахейське на початку другого тисячоліття до н. е., призвело Грецію до нового регресу: різке скорочення чисельності населення, падіння життєвого рівня, припинення монументального і взагалі кам'яного будівництва, занепад ремесел (погіршення технічної та художньої якості виробів, скорочення їх асортименту і кількості), ослаблення торговельних контактів, втрата писемності. Знову основною формою поселення стали невеликі збіднілі родові селища.

XII—IX століття до н. е. в історії Греції — доба натурального господарства. Із усіх досягнень мікенців дорійці запозичили тільки гончарний круг, техніку обробки металу та прийоми кораблебудування, культуру та традиції вирощування винограду і оливкових дерев. Втім дорійці принесли з собою мистецтво виплавки і обробки заліза, практику використання його не тільки як прикраси (як у мікенську епоху), але у виробництві та військовій справі. Настання залізної доби мало величезне значення — метал став дешевим та доступним, що сприяло поступовому зростанню господарської самостійності окремої родини та ослаблення її залежності від родової організації. Наприкінці гомерівського періоду вже були сформовані унікальні дополісні суспільні структури.

Мистецтво

Міфологія

Саме в добу Гомерівської Греції формуються основи давньогрецької міфології та епосу. Греки були язичниками. Вони поклонялися багатьом богам, на чолі яких стояв Зевс, і наділяли їх рисами, властивими людській натурі. В міфах греки висловили своє уявлення про устрій світу, у міфи вони вклали своє поетичне образне сприйняття світу.

Архітектура та скульптура

Зароджена в гомерівський період монументальна архітектура храмів, є переробкою типу мікенського мегарона. Проте в цілому витончений динамічний образ мистецтва Егейського світу був чужим свідомості давніх греків.

Відомо про існування примітивної культової скульптури, так званих ксоанів — грубо оброблених з дерева або каменю ідолів. Знайдені численні статуетки з глини, бронзи або кістки, мало розчленовані, але різноманітні за формами, барвисті. Серед них «Орач» (теракота з Беотії, VIII століття до н. е., Париж, Лувр), «Кінь» (бронза з Олімпії, VIII століття до н. е., Нью-Йорк, Музей мистецтва Метрополітен).

Кераміка

Серед прикладних мистецтв найбільшого розвитку набула кераміка. Найяскравіше уявлення про найбільш ранні твори декоративного мистецтва Греції дають вази, прикрашені геометричним орнаментом. Зазвичай розташований поясами, орнамент наносився темно-коричневим лаком по жовтому тлу глиняної посудини, покриваючи його верхню частину, а іноді заповнюючи всю поверхню.

Судини були різноманітними за формою та призначенням: амфори — для зберігання вина і олії, кратери — для змішування вина з водою, піксиди з кришками у вигляді фігурок тварин або птахів — для пахощів, глечики з фігурним віночком — ойнохоя — для розливання вина під час симпосіїв тощо.

• 
  Ксоан кікладської доби. 1900—1800 рр. до н. е., Музей Кікладського мистецтва, Афіни
• 
  Скульптурка з розкопок в Олімпії, бронза. VIII ст. до н. е.
• 
  Дипілонська амфора — взірець геометричної кераміки, VIII ст. до н. е.

Посилання

• Гомерівська Греція
• Мистецтво античності
• Искусство Гомеровской Греции (рос.)