Аерофлот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аерофлот
ІАТА
SU 		ІКАО
AFL 		Позивний
Aeroflot
Типавіакомпанія
державне підприємство і публічна компанія
Дата заснування17 березня 1923
Базовий аеропортШереметьєво
ХабиШереметьєво і Міжнародний аеропорт «Ємельяново»
Основні напрямкиСанкт-Петербург
Калінінград
Владивосток
Париж
Лондон
Нью-Йорк
Баку
Берлін
Пекін
АльянсSkyTeam
Слоган«Искренне ваш, Аэрофлот»
Розмір флоту150
Пунктів призначення121
Материнська компаніяУряд Російської Федерації
Дочірні компаніїПобєда[d] і Авіалінії "Росія"d
Штаб-квартираМосква
КерівникСавельєв Віталій Геннадійович
Оборот▲491 733 000 000 ₽ (2021)[1]
Капіталізація176 400 000 000 ₽
Кількість працівників30 328 осіб (2019)
Сайтaeroflot.ru

ВАТ «Аерофлот — російські авіалінії» — найбільша російська, а до цього єдина та монопольна радянська державна авіакомпанія. Національний авіаперевізник, офіційний авіаперевізник Зимових Олімпійських ігор 2014 року. Штаб-квартира — у Москві.

Заснована 15 липня 1923 постановою Ради праці й оборони РРФСР «Про організацію Ради з цивільної авіації» і «Про покладання технічного нагляду за повітряними лініями на Головне керування повітряного флоту». Назву «Аерофлот» було закріплено за цивільною авіацією СРСР 25 лютого 1932 року.

«Аерофлот» — член Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА).

Базовий аеропорт авіакомпанії — Московський аеропорт Шереметьєво (термінали D, C, F).

Здійснює перельоти в окупований Крим.

Історія

Штаб-квартира Аерофлоту

Офіційним днем народження цивільного повітряного флоту Росії вважається 9 лютого 1923, коли Рада Праці і Оборони прийняв постанову «про організацію Ради з цивільної авіації» та «Про покладання технічного нагляду за повітряними лініями на Головне управління повітряного флоту».

У 1920-ті, після закінчення першої світової війни, авіація в європейських країнах все більше використовувалася в мирних цілях — для перевезення пасажирів, пошти і вантажів. Не відставала від своїх сусідів і Росія. Особлива увага приділялася розвитку зв'язків із зарубіжними країнами. Цивільні польоти за кордон виконувалися в основному на переобладнаних військових літаках.

1 травня 1922 відкрилися польоти першої міжнародної авіалінії Москва-Кенігсберг (у той час територія Німеччини). Пізніше цю авіалінію продовжили до Берліна.

15 липня 1923 відкрилася перша регулярна внутрішня лінія Москва-Нижній Новгород.

У 1930-ті авіабудування країни являло собою вже великий та складний комплекс виробничих підприємств, конструкторських бюро, науково-дослідних інститутів і т. д. А літаки конструкції О. М. Туполєва, С. В. Ілюшина, О. К. Антонова склали епоху в світовому літакобудуванні.

25 лютого 1932 утворено Головне управління Цивільного повітряного флоту (ГУ ЦПФ) і засноване офіційне скорочене найменування цивільної авіації країни — АЕРОФЛОТ.

Льотчики Аерофлоту брали участь у Німецько-радянській війні. Вони виконували особливо важливі польоти до лінії фронту, в тил ворога, за кордон і на території країни. У ці важкі роки не припинялися регулярні польоти на міжнародних повітряних лініях.

Після війни міжнародне повітряне сполучення стало активно відновлюватися і розширюватися. З'явилися нові досконаліші літаки Іл-12 та Іл-14 конструкції С. Ілюшина.

Вихід в 1956 на внутрішні та міжнародні лінії Аерофлоту першого у світі реактивного літака Ту-104 конструкції Туполева розцінювався як видатна подія світового значення.

У 1957 здійснив перший політ турбогвинтовий лайнер Іл-18, створений в ОКБ ім. С. Ілюшина.

У серпні 1959 в Москві відкрився аеропорт Шереметьєво, головним призначенням якого стало обслуговування міжнародних польотів.

В кінці 1950-х пройшов випробування та почав регуляние польоти на лініях Аерофлоту найбільший на ті часи літак Ту-114, що відрізнявся економічнішими турбогвинтовими двигунами. Пізніше його замінив на далеких трасах новий радянський літак Іл-62.

У січні 1971 на базі Транспортного управління міжнародних повітряних ліній організовано Центральне управління міжнародних повітряних сполучень Аерофлоту (ЦУМВС), яке стало єдиним в галузі підприємством, що виконують міжнародні рейси під назвою «Аерофлот — радянські авіалінії».

У 1978 у перший рейс за кордон відправився вантажний літак Іл-76. Ця машина використовувалася до 2004.

У 1980 призначений генеральним перевізником учасників XXII Олімпійських ігор, що проходили в Москві. Для того, щоб прийняти спортсменів і гостей столиці з усього світу, спеціально збудовано новий міжнародний термінал аеропорту Шереметьєво-2, здатний одночасно обслужити 31 літак будь-якого типу. 6 травня відбулося його офіційне відкриття.

У 1991, після розпаду СРСР, в колишніх союзних республіках і регіонах РФ створені власні авіакомпанії. Російська компанія стала правонаступником найменування «Аерофлот» і торговельної марки міжнародного перевізника колишнього СРСР. У червні того ж року було створено Виробничо-комерційне об'єднання «Аерофлот — радянські авіалінії», яке з 28 липня 1992 перетворено у відкрите акціонерне товариство «Аерофлот — російські міжнародні авіалінії». Тоді ж авіакомпанія почала експлуатувати західну техніку. Першими було взято в лізинг літаки А310-300 консорціуму «Ербас Індастрі». Через два роки з'явилися Боїнги 767-300ER, що відповідають найжорсткішим екологічним і шумовим вимогам.

У 1994 в авіакомпанію надійшли нові російські пасажирські літаки третього покоління Іл-96-300 для міжконтинентальних рейсів, які повністю відповідають стандартам ІКАО щодо шумів. В кінці 1995 Аерофлот взяв у лізинг вантажний літак ДС-10-30Ф для експлуатації на маршрутах великої протяжності.

Керівництво

Власники і керівництво

51,17 % акцій належить державі (в особі Федерального агентства з управління федеральним майном), 40,55 % — у власності юридичних осіб (у тому числі близько 30 % контролює Національна резервна корпорація (НРК)), 8,28 % — належить фізичним особам. В січні 2010 року стало відомо про майбутній викуп самої авіакомпанією (точніше, її дочірньою структурою) частки Національної резервної корпорації в розмірі 25,8 % за суму близько $ 400 млн.[2].

Генеральний директор компанії — Віталій Савельєв. У 1997—2009 (по березень) авіакомпанію очолював Валерій Окулов.

Авіапарк

Кількість літаків Аерофлоту (не включаючи дочірні компанії) за станом на лютий 2021:

Флот Аерофлоту
Тип літака Фото Експлуатуються Замовлено Рік введення в експлуатацію Примітки
Airbus A320-200 66 0 2003
Airbus A320neo 6 19 2021

(Планується)

Боїнг-737-800 37 2 2011

Пісні

  • Висоцький В .С.: Который раз лечу Москва-Одесса.
  • Розенбаум: Меня носит круглый год мой родной «Аэрофлот».

Галерея

  • Airbus A320-200
    Airbus A320-200
  • Airbus A321-200
    Airbus A321-200
  • Airbus A330-200
    Airbus A330-200
  • Airbus A330-300
    Airbus A330-300
  • Boeing 737-800
    Boeing 737-800
  • Boeing 777-300ER
    Boeing 777-300ER
  • Sukhoi Superjet 100
    Sukhoi Superjet 100

Виноски

  1. ↑ IFRS Consolidated Financial Statements for the year ended 31 December 2021 — Aeroflot, 2022. — P. 83.
  2. ↑ Петро Мироненко, Олексій Єкімовських. Олександр Лебедєв вилетів з «Аерофлоту»

Джерела


Авіакомпанія Це незавершена стаття про авіакомпанію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Компанії Росії Це незавершена стаття про компанію або підприємство Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аерофлот&oldid=34740526