БМП-1КШ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БМП-1КШ
БМП-1КШ в експозиції парку «Патріот[en]"
БМП-1КШ в експозиції парку «Патріот[en]"
ТипКомандно-штабна машина
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
ВійниВійна в Афганістані (1979—1989)
Конституційна криза у Росії 1993
Перша російсько-чеченська війна
Друга російсько-чеченська війна
Російське вторгнення в Україну (з 2022)[1]
Історія виробництва
РозробникКБ ЧТЗ
Розроблено1972
ВиробникРубцовський машинобудівний завод[ru]
Виготовлення1976 — т. ч.
Характеристики
Вага13,0 т
Довжина6 735 мм
Ширина2 940 мм
Висота1 920 мм
Екіпаж3 особи
Десант4 особи

Броняпротикульова
Другорядне
озброєння
1 х 7,62-мм ПК
Двигун

300 к.с.
Питома потужність23,1 к.с./т
Підвіскаіндивідуальна торсіонна
Дорожній просвіт370 мм
Операційна
дальність
550—600 км
Швидкість65 км/год (по шосе)
7—8 км/год (на плаву)
Прохідність35° (підйом)
0,7 м (стіна)
2,5 м (рів)

БМП-1КШ у Вікісховищі

БМП-1КШ «Пото́к-2» (індекс ГБТУ — Об'єкт 774) — радянська командно-штабна машина оперативно-тактичної ланки управління. Розроблена в конструкторському бюро Челябінського тракторного заводу на базі бойової машини піхоти БМП-1. Серійне виробництво налагодили на Рубцовському машинобудівному заводі[ru] 1976 року.

Опис конструкції

[ред. | ред. код]
БМП-КШ у Центральному музеї бронетанкового озброєння та техніки

Броньовий корпус та башта

[ред. | ред. код]

Командно-штабна машина БМП-1КШ створена на базі БМП-1. Штатне озброєння відсутнє, замість зброї та кулемета — телескопічний антенно-щогловий пристрій. Ковпак башти встановлений нерухомо на даху корпусу машини. У комплекті озброєння 7,62-мм єдиний кулемет ПК, вогонь з кулемета може вестися через амбразуру в кормових дверях. Боєкомплект 2000 набоїв. Основне призначення БМП-1КШ — організація радіозв'язку в пересувних пунктах управління. Екіпаж складається із трьох осіб — механіка-водія та двох радистів-операторів. Радисти розміщуються в кормовій частині машини. У корпусі передбачено 4 місця для офіцерів.[2][3]

Засоби спостереження та зв'язку

[ред. | ред. код]

БМП-1КШ має три канали УКХ та один канал КХ радіозв'язку. До складу засобів зв'язку входять радіостанції Р-130М, Р-111 та Р-123МТ. Кожна радіостанція може працювати незалежно одна від одної. Управління може здійснюватися з місць радистів-операторів, командира та офіцера, крім того управління можливе через два апарати ТА-57, що підключаються по дротовому каналу зв'язку. Для забезпечення роботи засобів зв'язку на марші та на коротких зупинках у БМП-1КШ встановлено генератор Г-209Б. Генератор приєднаний передавальним пристроєм до двигуна шасі. Під час стоянки використовується виносний агрегат живлення АБ-1-П/30-М1-1. Для орієнтування на місцевості БМП-1КШ має навігаційну апаратуру ТНА-3.[4]

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • БМП-1КШ — базова модифікація
  • БМП-1КШМ — модернізована версія із сучаснішим обладнанням, зовнішні відмінності від базового зразка практично відсутні[5]

Оператори

[ред. | ред. код]

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Під час російського вторгнення в Україну Сили оборони захопили 3 та знищили 7 російських БМП-1КШ.[1]

Збережені екземпляри

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. oryxspioenkop.com. Oryx. Процитовано 15 січня 2023.
  2. А. В. Карпенко, Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905—1995), стр. 130
  3. С. Федосеев. Боевые машины пехоты. БМП-1 // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2001. — № 4. — С. 13.
  4. А. Сергеев, Радиостанции КВ и УКВ диапазонов малой мощности. Радиоприемные устройства. Командно-штабные машины, стр. 34—37
  5. а б в С. Малышев, Tanks in Russia. БМП-1, стр. 18
  6. Ленский А. Г., Цыбин М. М. Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР. — С.-Пб. : B&K, 2001. — С. 25, 26, 29. — ISBN 5-93414-063-9.
  7. ЗСУ на Одещині та Херсонщині тренувались відбивати морський десант РФ. defence-ua.com. Defense Express. 21 січня 2022. Процитовано 15 січня 2023.
  8. Руха, Панджшер, 1986, БМП-1КШ 501-й роты связи 682-го мсп (рос.). Архів оригіналу за 9 січня 2013. Процитовано 20 листопада 2012.
  9. С. Малышев, Tanks in Russia. БМП-1, стр. 17

Література

[ред. | ред. код]
  • А.В.Карпенко. Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905-1995). — Санкт-Петербург : «Невский Бастион», 1996. — 10000 прим.
  • С. Федосеев. Боевые машины пехоты. БМП-1 // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Техинформ, 2001. — № 4. — С. 13.
  • А. Сергеев. Назначение и состав КШМ БМП-1КШ // Методическая разработка для проведения занятий по военно-технической подготовке со студентами ВУС 121000. Радиостанции КВ и УКВ диапазонов малой мощности. Радиоприемные устройства. Командно-штабные машины. — Челябинск : Южно-Уральский Государственный университет. Факультет военного обучения. Военная кафедра связи, 2009. — 180 с.
  • С. Малышев. БМП-1 (1964-2000). Боевая машина пехоты // Tanks in Russia. Golden collection. — Тверь : ООО «Russian Motor Books», 2001. — 76 с. — 1000 прим. — ISBN 5-09-873406-4.