Координати: 47°50′6.0000001000031″ пн. ш. 35°3′2.9999881000116″ сх. д. / 47.83500° пн. ш. 35.05083° сх. д. / 47.83500; 35.05083
Очікує на перевірку

Байда (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Байда.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Байда (значення).
Острів Байда
Запоріжжя
Острів Байда
Острів Байда

Острів Байда (Мала Хортиця)
Загальна інформація
47°50′6.0000001000031″ пн. ш. 35°3′2.9999881000116″ сх. д. / 47.83500° пн. ш. 35.05083° сх. д. / 47.83500; 35.05083
Країна  Україна
Адмінодиниця Запорізька міська рада
Водойма Дніпро
Площа 0,07 квадратний кілометр
Населення —
Карта
Мапа
CMNS: Байда у Вікісховищі
Світлина з космосу. Чітко розрізняється острів Хортиця, Мала Хортиця (ліворуч вгорі), міста Запоріжжя.

Ба́йда, Вирва, Мала Хортиця, Канцерівський — острів на Старому Дніпрі, рукаві Дніпра, в межах міста Запоріжжя між островом Хортицею і місцевістю Бабурка. Острів зберігає в собі чимало загадок, що робить його цікавою пам'яткою Запоріжжя. Площа острова Байда становить 7 га.

Опис

[ред. | ред. код]

Довжина острова — 560 метрів, ширина — 170 метрів. Площа — 7 гектарів. Скелі на північній стороні підіймаються на 12 метрів (за іншими даними — 14 метрів) над рівнем води. Острів не завжди називався ім'ям Байди. У різні часи й у різних джерелах можна знайти назви Мала Хортиця, Верхньохортицький, Вирва, Канцеровський, Гадючий, Гетьманський і навіть Лізи Чайкіної.

Археологія

[ред. | ред. код]

У північній частині Вирви виявлено багатошарове поселення:

  • 7-ий шар — залишки укріплень часів російсько-турецької війни 1735—1739 років для захисту запорізької верфи. Досі присутні рови і вали;
  • 6-ий шар — залишки Першої Запорозької Січі - містечка з фортецею, побудованого Дмитром Вишневецким (Байдою) в середині XVI сторіччя (1552—1557 роки);
  • 5-ий шар — городище перших сторіч нашої ери;
  • 4-ий шар — городище білозерської культури (XII—X сторіччя до Р.Х.);
  • 3-ий шар — городище сабатинівської культури (XIV—XII сторіччя до Р.Х.);
  • 2-ий шар — городище складної кам’яної архітектури площею близько 2,2 гектара катакомбної культури XX і XVIII—XVII сторіччя до Р.Х.!
  • 1-ий — найдавніший з усіх, — поселення мідної доби середньостогівської культури.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

На Малій Хортиці було виявлено сліди поселення, що належить до епохи бронзи. Тобто люди жили на острові ще в IV-III тис. До н.е. Острів був заселений в усі часи. Поселення на острові було в античні часи, в перші роки нашої ери, в епоху Київської Русі. В 1556 волинський князь Дмитро Вишневецький побудував на Малій Хортиці дерево-земляний городок-фортеця, який був прототипом Запорізької Січі. Про це свідчать залишки укріплень. Під час розкопок були знайдені монети XVI ст., Уламки шабель, рушниці, наконечники списів і стріл. У князя було прізвисько Байда, звідси й друга назва острова.

У стародавніх козацьких думах прославляється легендарний козак Байда, ототожнюваний деякими істориками з князем Вишневецким, який побудував у середині XVI сторіччя на цьому острові деревоземляний острог. Цей острог, відомий в джерелах як «хортицький замок», у сучасній літературі часто помилково називають «першою Запорозькою Січчю». Замок на Байді (на той час — Мала Хортиця) проіснував з 1552 по 1557 роки — турецько-татарське військо після довгої облоги захопило та зруйнувало його. Результати археологічних та гідро-археологічних досліджень 1990—2000-х років підтвердили розташування замку князя Вишневецького на острові [2].

У 1557 році кримський хан Девлет I Гірей зробив спробу взяти фортецю Вишневецького. Бої тривали 24 дні. Фортеця встояла. І хан був змушений відступити. У 1558 році хан знову прийшов в ці землі. На цей раз Дмитро Вишневецький позбувся великої кількості людей, коней і прожитку. Він був змушений відступити до Канева і Черкас. Після відходу козаків з Хортиці містечко Байди, ймовірно, було зруйноване татарами.

В XVIII сторіччі, у 1736—1739 роках, тут була споруджена корабельня і побудована невелика фортеця.

На картах XVIII сторіччя острів Байди мав розміри втричі більші теперішніх. Повені та паводки змили землю переважно на південної частини Вирви, що не має захисної стіни скель.[1]

У 1970-х роках острів почав зменшуватися. Це було пов'язано з запуском машинного залу ДніпроГЕС-2. Посеред острова почався розплід змій.

У 1980-х роках ситуація змінилася. Мала Хортиця була упорядкована. Тут побудували туристичну базу. У зв'язку зі статусом заповідної зони тут були зведені дерев'яні будиночки. Щоб винищити змій, на острові облаштували мініферму їжачків. Також на Малій Хортиці живуть дикі гуси, фазани та куріпки.

Відпочинок на Байді

[ред. | ред. код]

На Байді можна відпочивати, допливши сюди на човні. На східному березі розташована невелика база відпочинку для запорізьких металургів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Музей історії запорозького козацтва Національного заповідника «Хортиця». Архів оригіналу за 18 квітня 2008. Процитовано 9 липня 2008.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Байда_(острів)&oldid=40542061