Бермудський трикутник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бермудський трикутник (значення).
Приблизне розташування Бермудського трикутника.

Берму́дський трику́тник — назва, що зазвичай вживається до території в Атлантичному океані, котра утворює трикутник із вершинами у Бермудських островах, Пуерто-Рико і південній Флориді (США) площею 4 тис. км². Поширена легенда, що в цих межах «за незвичайних обставин» зникли багато суден і літаків.

Розвиток теми

[ред. | ред. код]
Зникнення ланки таких торпедоносців-бомбардувальників «Евенджер» 5 грудня 1945 року посприяло популярності теми Бермудського трикутника.

Найраніше припущення про незвичайні зникнення транспорту в районі Бермудських островів з'явилася в статті Едварда Ван Вінкла Джонса для газети «The Miami Herald» 17 вересня 1950 року[1]. Через два роки журнал «Fate» замітку Жорж Санд[2] про втрату кількох літаків і кораблів у тому ж регіоні, включаючи виліт 19 — групу з п'яти торпедоносних літаків ВМС США на навчальному вильоті. В цій статті вперше було окреслено трикутну зону, де сталися втрати. Санд першою припустила надприродний елемент у зникненні вильоту 19. Саме цей виліт згадувався в квітневому номері журналу «American Legion» за 1962 рік[3]. Автор Аллан В. Екерт писав про повідомлення одного з пілотів, нібито вода стала зеленою, а також приписав чиновнику слідчої комісії ВМС слова, що літаки «полетіли на Марс»[4].

У лютому 1964 року Вінсент Геддіс написав статтю під назвою «Смертельний Бермудський трикутник» у журналі «Argosy», де стверджував, що виліт 19 та інші зникнення були частиною серії дивних подій біля Бермудських островів, відомих з XIX століття[5]. Наступного року Геддіс розширив цю статтю до книги «Невидимі горизонти». В ній докладно описано випадки таємничих зникнень літаків і суден, зокрема випадок із зникненням групи з 5-ти літаків ВПС США[6]. Книга стала бестселером і спричинила появу багатьох версій, що тлумачили ці випадки, серед них — напади велетенських морських істот, втручання іншопланетних сил, прояв іншого виміру, викиди природного газу[7].

Американський письменник Чарльз Берліц у 1974 році популяризував Бермудський трикутник однойменною книгою. Він намагався пов'язати Бермудський трикутник з Атлантидою[8] та прагнув довести це, організовуючи експедиції в Атлантичний океан[9]. Саме після виходу цієї книги тема Бермудського трикутника досягнула піку популярності[10].

Пояснення інцидентів

[ред. | ред. код]

Паранормальні

[ред. | ред. код]

Автори літератури про Бермудський трикутник пропонували ряд надприродних пояснень тамтешніх зникнень. Одне з пояснень покладає провину на технології, що лишилися від цивілізації міфічної Атлантиди. Іноді з історією Атлантиди в цьому контексті пов’язується дорога Біміні біля острова Біміні на Багамах. Послідовники Едгара Кейсі сприймають його прогноз, що докази існування Атлантиди будуть знайдені в 1968 році, як посилання на відкриття дороги Біміні[11].

Деякі гіпотези припускають, що в районі Бермудського трикутника існує прохід у паралельний світ, що викривлює час і простір, або затягує об’єкти, посилаючись на свідчення пілота Брюса Гернона, котрий описував вимкнення електроніки свого літака та швидше прибуття в місце призначення, ніж очікував[12].

Поширене пояснення, нібито зниклі в Бермудському трикутнику кораблі, літаки та люди були викрадені іншопланетянами[13].

Раціональні

[ред. | ред. код]
Корабель «Циклоп», який за розповідями зник у Бермудському трикутнику, був знайдений поблизу північноамериканських берегів.

Хибна статистика

[ред. | ред. код]

Скептики пояснюють, що в Бермудському трикутнику частота випадків зникнення транспортних засобів прямо залежна від напруженості руху. Оскільки через регіон рухається багато транспорту, то і частка інцидентів вища, ніж навколо. Пошуки зниклого транспорту ускладнює велика глибина океану — понад 5 км на більшості території трикутника. Лейтенант А. Л. Рассел у офіційній відповіді берегової охорони США щодо Бермудського трикутника писав: «Наш досвід свідчить, що щорічні поєднання сил природи та непередбачуваності людства в багато разів перевершують науково-фантастичні історії»[7].

Ларрі Куше, автор книги «Таємниця Бермудського трикутника: вирішена» (1975), виявив, що Геддіс та Берліц перебільшували та перекручували факти, а місцями посилалися на розповіді, які неможливо перевірити. Наприклад, Берліц вказував серед «таємничих зникнень» зникнення яхтсмена Дональда Кроугерста, що насправді було пов'язане з авантюрою щодо організації перегонів. Іншим прикладом був корабель «Циклоп», про який Берліц розповів, що той безслідно загубився за три дні після виходу з порту в Атлантичному океані, тоді як насправді він зник у Тихому океані. Частина інцидентів, описаних Берліцем, сталася за межами Бермудського трикутника, а деяким автор приписував вигадані деталі, як-от спокійна погода, коли насправді був шторм. Деякі зі «зникнень» виявилися просто запізненнями. Підбиваючи підсумки, Куше встановив, що кількість зниклих у Бермудському трикутнику кораблів і літаків не була пропорційно більшою, ніж у будь-якій іншій частині світового океану. Тож легенда про Бермудський трикутник, за висновком Куше, — це сфабрикована таємниця[14].

Згідно зі звітом Всесвітнього фонду дикої природи 2013 року, води в районі Бермудського трикутника не увійшли навіть у десятку місць, де найчастіше стаються корабельні аварії[15].

Погода та кліматичні умови

[ред. | ред. код]

Течія Гольфстрим складає опосередковану небезпеку, оскільки вона доволі швидка (до 2,5 м/с). Якщо корабель чи приводнений літак дрейфує в ній, то останні повідомлені координати можуть швидко стати хибними і тим самим ускладнити пошуки. В поєднанні з тропічними штормами це зумовлює, що багато впалих літаків і затонулих кораблів так і не було знайдено[16].

В 2023 році, після 40 років спостереження в ході Бермудського атлантичного дослідження часових рядів (BATS), вчені помітили, що Атлантичний океан, який оточує Бермудські острови, нагрівається і втрачає кисень, а вода стає все більш солоною і кислою. Так, рівень кислотності океану зріс на 30 %, що впливає на здоров’я тварин, наприклад здатність організмів підтримувати свої раковини [17][18].

Магнітні аномалії

[ред. | ред. код]

Магнітні аномалії можуть впливати на показники компасів, спричиняючи збивання транспорту з курсу. Втім, таких аномалій у Бермудському трикутнику не знайдено[16].

Гідрат метану

[ред. | ред. код]

Див. Метанові сипи

Природні викиди гідратів метану на континентальних шельфах є одним з реалістичних пояснень інцидентів у Бермудському трикутнику. Лабораторні експерименти, проведені в Австралії 2003 року, довели, що бульбашки метану зменшують щільність води, що може спричинити раптове потоплення корабля[19][20].

За даними Геологічної служби США, великі поклади підводних гідратів метану існують по всьому світі, включаючи район Блейк-Рідж, біля узбережжя південного сходу США, що включає Бермудський трикутник[21]. Однак у Бермудському трикутнику за останні 15 000 років не відбулося великих викидів газових гідратів. Збільшення рівня світового океану з кінця останнього зледеніння унеможливило викиди такого масштабу, щоб потопити кораблі[22].

У масовій культурі

[ред. | ред. код]

На честь Бермудського трикутника названо альбом британського рок-гурту Fleetwood Mac «Bermuda Triangle» (1974) і пісня «Bermuda Triangle» (1980) Баррі Манілова[10].

Бермудський трикутник отримав відображення в документальних фільмах «Трикутник диявола» (1974), «Таємниця Бермудського трикутника» (1979), а також в епізоді документального серіалу про таємниці «У пошуках…» (1977)[10].

Це місце фігурує в фільмі жахів «Сатанинський трикутник» (1975), фільмі-катастрофі «Аеропорт 77» (1977), супергероїчному фільмі про Диво-жінку «Криза Бермудського трикутника» (1977)[10], фантастичній драмі «Бермудські глибини» (1978)[23] та епізоді «Жахливий клубок у Бермудському трикутнику» (1978) мультсеріалу «Скубі-Ду»[10]. Пізніше про Бермудський трикутник було знято містичні й фантастичні фільми «Бермудський трикутник» (1996)[24], «Загублені у Бермудському трикутнику» (1998)[25], «Остання подорож» (2001)[26], «Трикутник» (2001[27] і 2005[28]), «Люті акули» (2005)[29], «Битва в пустелі» (2008)[30], «Бермудські щупальця» (2014)[31]. Комедійне відображення тема отримала в фільмі «Земля забута часом» (2008)[32].

Пригодам групи осіб, що потрапили на острів у Бермудському трикутнику, де перетинаються епохи, присвячений серіал NBC «Фантастична подорож» (1977)[23]. Бермудський трикутник є місцем дії мультсеріалу «Зак Шторм» (2016)[33].

У 1976 році, в США видавалася настільна гра «The Bermuda Triangle Board Game»[10].

Доволі рано тема була зображена і у відеоіграх. Найраніша — Bermuda Triangle (1982) для Atari 2600[10]. В Бермудському трикутнику відбувається дія гри Dark Void (2010)[34].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ E. V. W. Jones AP article. www.physics.smu.edu. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 3 квітня 2022.
  2. ↑ Paracer, Akriti (24 жовтня 2016). Has the ‘Mystery’ of the Bermuda Triangle Finally Been Solved?. TheQuint (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  3. ↑ Lewis, James R. (2001). Satanism today : an encyclopedia of religion, folklore, and popular culture. Santa Barbara, Calif.: ABC-CLIO. ISBN 1-57607-759-4. OCLC 47844717. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  4. ↑ Willett, Diana Formisano (9 квітня 2013). Paranormal Fright (англ.). AuthorHouse. с. 9. ISBN 978-1-4817-3267-3. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  5. ↑ H. Gaddis, Vincent. The Deadly Bermuda Triangle / Argosy. SMU Department of Physics. Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  6. ↑ Gaddis, Vincent H. (1965). Invisible Horizons: True Mysteries of the Sea (англ.). Chilton. ISBN 978-0-8019-1407-2.
  7. ↑ а б Bermuda Triangle: Behind the Intrigue. History (англ.). 15 грудня 2003. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  8. ↑ Palmer, Trevor; Brandon, Robert N. (12 червня 2003). Perilous Planet Earth: Catastrophes and Catastrophism Through the Ages (англ.). Cambridge University Press. с. 316. ISBN 978-0-521-81928-2. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  9. ↑ McLellan, Dennis (5 січня 2004). Charles Berlitz -- 'Bermuda Triangle' author, linguist. SFGATE (амер.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  10. ↑ а б в г д е ж The 10 Greatest Bermuda Triangle Moments in Pop Culture History. Gizmodo (амер.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
  11. ↑ A Geologist's Adventures with Bimini Beachrock and Atlantis True Believers (Skeptical Inquirer Jan 2004). web.archive.org. 6 квітня 2007. Архів оригіналу за 6 квітня 2007. Процитовано 3 квітня 2022.
  12. ↑ Disappearances of People and Ships in the Bermuda Triangle May Be Caused by a Warp Sucking Them Into a Parallel Universe. www.chinasona.org. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  13. ↑ Martin, Sean (11 листопада 2017). Bermuda Triangle: Are ALIENS to blame for mysterious disappearances?. Express.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  14. ↑ KUSCHE, LAWRENCE DAVID (1975). THE BERMUDA TRIANGLE MYSTREY (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  15. ↑ Study finds shipwrecks threaten precious seas. BBC News (брит.). 7 червня 2013. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  16. ↑ а б The Mystery of the Bermuda Triangle. Oyster Diving (брит.). 17 травня 2018. Процитовано 3 квітня 2022.
  17. ↑ Forty years of ocean acidification observations (1983–2023) in the Sargasso Sea at the Bermuda Atlantic Time-series Study site. // Nicholas R. Bates1, Rodney J. Johnson. Front. Mar. Sci., 08 December 2023
  18. ↑ У Бермудському трикутнику помітили нові аномальні зміни. // Автор: Андрій Неволін. 09.12.2023
  19. ↑ Could methane bubbles sink ships?. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  20. ↑ Bermuda Triangle mystery solved? It's a load of gas. The Age (англ.). 23 жовтня 2003. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  21. ↑ Gas Hydrate at the USGS, Papers by USGS Staff. web.archive.org. 18 лютого 2012. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 3 квітня 2022.
  22. ↑ Gas Hydrate at the USGS, Bermuda Triangle. web.archive.org. 23 жовтня 2012. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 квітня 2022.
  23. ↑ а б Muir, John Kenneth (17 листопада 2014). Five Pop Culture Memories of the Bermuda Triangle Craze of the 1970s. Flashbak (амер.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
  24. ↑ Best Movies Like Bermuda Triangle | BestSimilar. bestsimilar.com (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  25. ↑ Best Movies Like Lost in the Bermuda Triangle | BestSimilar. bestsimilar.com (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  26. ↑ Best Movies Like Lost Voyage | BestSimilar. bestsimilar.com (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  27. ↑ Best Movies Like The Triangle 2001 | BestSimilar. bestsimilar.com (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  28. ↑ Best Movies and TV shows Like The Triangle | BestSimilar. bestsimilar.com (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  29. ↑ Best Movies Like Raging Sharks | BestSimilar. bestsimilar.com (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  30. ↑ Best Movies Like The Objective | BestSimilar. bestsimilar.com (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  31. ↑ Best Movies Like Bermuda Tentacles | BestSimilar. bestsimilar.com (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  32. ↑ Best Movies Like The Land That Time Forgot 2009 | BestSimilar. bestsimilar.com (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  33. ↑ Best Movies and TV shows Like Zak Storm | BestSimilar. bestsimilar.com (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  34. ↑ Dark Void for Xbox 360, PS3 and PC | Game review. the Guardian (англ.). 19 січня 2010. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бермудський_трикутник&oldid=42356563