Жорж Дюамель
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Жорж Дюамель | ||||
|---|---|---|---|---|
| Georges Duhamel | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Denis Thévenin[1] | |||
| Народився |
30 червня 1884 Париж | |||
| Помер |
13 квітня 1966 (81 рік) Вальмондуа | |||
| Поховання | Cemetery of Valmondoisd | |||
| Громадянство |
 Франція | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Lycée Buffond | |||
| Заклад | Альянс Франсез | |||
| Мова творів | французька | |||
| Жанр | оповідання і роман | |||
| Magnum opus | Civilization: 1914-1917d і Chronicle of Pasquierd | |||
| Членство | Французька академія, Академія моральних і політичних наук, Паризька медична академія і Абатство[2] | |||
| Батько | Pierre-Émile Duhameld | |||
| У шлюбі з | Blanche Albaned | |||
| Діти | Antoine Duhameld[3], Bernard Duhameld і Jean Duhameld | |||
| Автограф |
 | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Нагороди | Гонкурівська премія | |||
|
| ||||
 Жорж Дюамель у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Жорж Дюаме́ль (фр. Georges Duhamel, 30 червня 1884 — 13 квітня 1966) — французький прозаїк, поет, драматург, літературний критик, лауреат Гонкурівської премії (1918), член Французької Академії (1935).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 30 червня 1884 в Парижі. Як син аптекаря Дюамель вирішив спершу вивчати медицину, та згодом зрозумів, що для нього важливіше література. Разом з Жулем Роменом, Жоржем Шенев'єром, Шарлем Вільдраком та П'єром Жан Жувом він заснував групу «Абатство», що стала важливим осередком унанімізму, літературної течії, яка виникла на противагу до символізму й закидала йому відірваність від життя та аполітичність. ПІд час Першої світової війни був військовим лікарем.
Збірки оповідань Дюамеля «Житія мучеників»: 1914—1916 і «Цивілізація» 1914—1917 (удостоєна Гонкурівської премії) написана за особистими враженнями війни.
Співчуттям до людей пройняті роман «Покинуті» (1921) і п'ять романів з циклу «Життя й пригоди Салавена» (1920—1932). Твір «Хроніка родини Паск'є» (1933—1944) складає цикл з десяти окремих романів. Дюамель був пристрасним мандрівником, про що свідчить написання творів «Подорож до Москви» (1927) і розповідь про Америку «Сцени майбутнього життя» (1930). Починаючи з 1944 року він писав книги спогадів, які вийшли під загальною назвою «Моє життя при світлі дня» (1944—1953).
Жорж Дюамель помер 13 квітня 1966 у Вальмондуа.
Твори[ред. | ред. код]
- Des légendes, des batailles, Поезія, 1907
- L'homme en tête, Поезія, 1909
- Selon ma loi, Поезія, 1910
- La lumière, П'єса, 1911
- Compagnons, Поезія, 1912
- Dans l'ombre des statues, П'єса, 1912
- Le combat, П'єса, 1913
- Paul Claudel, 1913
- Les Poètes et la poésie, 1914
- Le cafard, П'єса, 1916
- Vie des martyrs, оповідання, 1917
- Civilisation, Роман, 1918 (Гонкурівська премія)
- La Possession du monde, 1919
- Entretiens dans le tumulte, 1919
- Elégies, Поезія, 1920
- Vie et aventures de Salavin, Романи; 1920—1932:
- I. Confession de minuit, 1920
- II. Deux hommes, 1924
- III. Journal de Salavin, 1927
- IV. Le Club des Lyonnais, 1929
- V. Tel qu'en lui même …, 1932
- Les Hommes abandonnés, 1921
- L'œuvre de athlètes, П'єса, 1920
- Lapointe et Ropiteau, 1921
- Quand vous voudrez, П'єса, 1921
- Les plaisirs et les Jeux, 1922
- Anthologie de la poèsie lyrique française, Поезія, 1923
- Le prince Jaffar, оповідання, 1924
- Les voix du vieux monde, mis en musique par Albert Doyen, Поезія, 1925
- Essai sur le roman, 1925
- Suite Hollandaise, 1925
- Délibérations, 1925
- La Pierre d'Horeb, 1926
- Lettres au Patagon, 1926
- Essai sur une renaissance dramatique, 1926
- Le Voyage de Moscou, 1927
- Memorial cauchois, 1927
- Images de la Grèce, 1928
- Les sept dernières plaies, 1928
- La nuit d'orage, Роман, 1928
- Scènes de la vie future, 1930
- Géographie cordiale de l'Europe, 1931
- Les jumeaux de Vallangoujard, 1931
- Querelles de famille, 1932
- L'Humaniste et l'automate, 1933
- Chronique des Pasquier, Романи, 1933—1945:
- I. Le notaire du Havre
- II. Le jardin des bêtes sauvages
- III.Vue de la terre promise
- IV. La nuit de la Saint Jean
- V. Le désert de Bièvre
- VI. Les Maîtres
- VII. Cécile parmi nous
- VIII. Le combat contre les ombres
- IX. Suzanne et les jeunes hommes
- X. La passion de Joseph Pasquier
- Discours aux nuages, 1934
- Remarques sur les mémoires imaginaires, 1934
- Fables de mon Jardin, 1936
- Défense des Lettres, 1937
- Deux Patrons (Erasme, Cervantes), 1937
- Esquisse pour un portrait du chirurgien moderne, 1938
- Au chevet de la civilisation, 1938
- Le Dernier Voyage de Candide, 1938
- Mémorial de la guerre blanche 1938, Paris 1939
- Positions Françaises, 1940
- Finlande, 1940
- Lieu d'asile, 1940
- Confessions sans pénitence, 1941
- Chronique des Saisons amères, 1944
- La Musique consolatrice, Есе, 1944
- Paroles de médecin, 1944
- Images de notre délivrance, 1944
- Lumières sur ma vie, спогади, 1944-53:
- I. Inventaire de l'abime
- II. Biographie de mes fântômes
- III. Le temps de la recherche
- IV. La pesée des Ames
- V. Les éspoirs et les épreuves
- Twinka, 1945
- Souvenirs de la vie du Paradis, 1946
- Visages, 1946
- Homère au XXe siècle, 1947
- Semailles au vent, 1947
- Entretien au bord du fleuve, 1947
- Tribulations de l'espérance, 1947
- Consultation aux pays d'Islam, 1947
- Semaille au vent, 1947
- Fables de mon jardin
- Le bestiaire et l'herbier, 1948
- Hollande, 1949
- Le voyage de Patrice Périot, Роман, 1950,
- Cri des profondeurs, Роман, 1951,
- Chronique de Paris au temps de Pasquier, 1951
- Vues sur Rimbaud, 1952
- Manuel du protestataire, 1952
- Les Voyageurs de l'Espérance, 1953
- Le Japon entre la tradition et l'avenir, 1953
- Refuges de la lecture, 1954
- La Turquie, nouvelle puissance d'Occident, 1954
- L'Archange de l'Aventure, 1955
- Croisade contre le cancer, 1955
- Les Compagnons de l'Apocalypse, 1956
- Pages de mon journal intime, 1956
- Israël, clef de l'Orient, 1957
- Problèmes de l'heure, 1957
- Le Complexe de Théophile, Роман, 1958
- Travail, ô mon seul repos, 1959
- Nouvelles du sombre empire, 1960
- Problèmes de civilisation, 1961
- Traité du départ, 1961
Українські переклади[ред. | ред. код]
Українською поезії Дюамеля перекладали Микола Зеров, Микола Терещенко та ін. «Лист про вчених» з «Листів до Патагонця» переклав Валер'ян Підмогильний.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ https://www.tate.org.uk/art/art-terms/a/abbaye-de-creteil
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література[ред. | ред. код]
- Collectif d'auteurs, Georges Duhamel (1884—1966), Paris, Mercure de France, coll. " Ivoire ", 1967 (OCLC 489733965).
- Arlette Lafay, La Sagesse de Georges Duhamel, éditions Minard, Paris, 1984, (ISBN 9782852100220).
- Jacques Bréhant, Georges Duhamel, chantre de la musique, bulletin de l'Académie nationale de médecine no 169-3, 1985
- Jean-Jacques Hueber, Entretiens d'humanistes: correspondance de Charles Nicolle et Georges Duhamel, 1922—1936, éditions de l'Académie des sciences, belles-lettres et arts de Rouen, 1996, (ISBN 9782853510073).
- Jean-Jacques Hueber, Correspondance François Mauriac — Georges Duhamel (1919—1966), Paris, éditions Klincksieck, 1997 (ISBN 9782252031315).
- Françoise Danset, Paul Maunoury, Arlette Lafay, Georges Duhamel parmi nous, édition du Valhermeil, 2000 (ISBN 2-913328-17-2).
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія (укр.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Товариство шанувальників Жоржа Дюамеля [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Біобібліографія на сайті Французької академії [Архівовано 4 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Дюамель Вечірня балада, пер. з французької Микола Зеров [Архівовано 27 березня 2013 у Wayback Machine.]
| |||||
Категорії:
- Народились 30 червня
- Народились 1884
- Померли 13 квітня
- Померли 1966
- Члени Французької академії
- Члени Національної медичної академії Франції
- Лауреати Гонкурівської премії
- Французькі письменники
- Французькі поети
- Французькі драматурги
- Французькі есеїсти
- Французькі мемуаристи
- Члени Академії моральних і політичних наук