Заліщицький район
| Заліщицький район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| |
| Колишній район на карті Тернопільська область | |
| Основні дані | |
| Країна: |  Україна
|
| Область: | Тернопільська область |
| Код КОАТУУ: | 6122000000 |
| Утворений: | 1940 |
| Ліквідований: | 19 липня 2020 |
| Населення: | ▼ 45 541 (01.01.2019) |
| Площа: | 684 км² |
| Густота: | 66.580409356725 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-3554 |
| Поштові індекси: | 48600—48686 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | м. Заліщики |
| Міські ради: | 1 |
| Селищні ради: | 1 |
| Сільські ради: | 35 |
| Міста: | 1 |
| Смт: | 1 |
| Села: | 53 |
| |
| Мапа району | |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Дрозд Іван Петрович |
| Голова РДА: | Шипітко Володимир Васильович[1] |
| Вебсторінка: | Сторінка на сайті ОДА Заліщицька райрада |
| Адреса: | 48600, Тернопільська обл., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 15-Б |
| Мапа | |
| |
|
| |
|
| |
Залі́щицький райо́н, Заліщанщина — колишній район у південній частині Тернопільської області. Утворений 1940. Площа — 683,91 км². Населення — 46,5 тисяч осіб (2017).
Географія[ред. | ред. код]
Територія району становить хвилясту рівнину, порізану долинами рік Дністер, Серет і Джурин (притоки Дністра), Дупла (Тупа) і Хромова (притоки Серету), Поросячка (притока Джурина).
За кліматичними умовами придатний для вирощування всіх сільськогосподарських культур, садівництва (включаючи абрикоси, айву та персики), виноградарства, городництва (ранні сорти помідорів, баклажанів і кавунів), розвитку промислового та житлового будівництва, а також для тривалого і короткочасного відпочинку людей.
Мінеральні ресурси[ред. | ред. код]
Заліщанщина має родовища будівельних матеріалів (гіпсу, гравію, суглинків, глини) та джерела мінеральних вод (сульфатні води). Є рудо-прояви міді й фосфоритів.
Ґрунти[ред. | ред. код]
Найпоширеніший тип ґрунтів — чорноземи.
Історія[ред. | ред. код]
Територія Заліщицького району заселена в період середнього палеоліту (100 — 38 тисяч років до нашої ери).
У часи Київської Русі та Галицько-Волинської держави тут було 25 поселень (міста Червоне і Городок, 5 городищ, 18 селищ).
Найінтенсивніше заселення припадає на XIV-XV ст. Центром краю було м. Червоногрод (не існує від 1970; нині Урочище «Червоне»).
1362–1434 територія нинішнього Заліщицького району належала до Великого князівства Литовського, 1434–1772 — володіння Польщі, 1772–1918 — під владою Австрії. Вересень 1914 — липень 1917 — під окупацією російської армії. Листопад 1918 — липень 1919 належала до ЗУНР. 1919–1939 — Польщі. 1939–1991 — УРСР.
25 травня 2014 року, до Президентських виборів України, у межах Заліщицького району було створено 57 виборчих дільниць. Явка на виборах складала 78,98 % (проголосували 29 845 із 37 787 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,40 % (18 623 виборців); Юлія Тимошенко — 16,88 % (5 039 виборців), Олег Ляшко — 8,82 % (2 632 виборців), Анатолій Гриценко — 6,05 % (1 806 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,62 %.[2]
Епідемія коронавірусу[ред. | ред. код]
21 березня 2020 року у священника із Заліщиків було виявлено COVID-19. Це був перший випадок у місті, районі та Тернопільській області. Згодом Заліщицький район став одним з епіцентрів коронавірусу в Тернопільській області і в Україні зокрема.
29 березня кількість інфікованих зросла до 9 осіб.[3]
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
У районі — місто Заліщики (райцентр), смт Товсте та 53 сільських населених пункти.
Населення[ред. | ред. код]
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 24 269 | 4981 | 3351 | 7210 | 5352 | 3252 | 123 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 28 640 | 4769 | 3783 | 6951 | 6503 | 6132 | 502 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Етнічний склад
- українці — 98,2 %,
- росіяни, поляки, молдавани та ін. — 0,8 %.
Промисловість[ред. | ред. код]
У районі працюють 11 промислових підприємств, на яких виробляють плодоовочеві консерви, хліб і хлібобулочні вироби, масло тваринне, продукцію з незбираного молока, швейні та пластмасові вироби, поліетиленову плівку, мінеральну воду, безалкогольні напої, оцет, вироби з оцинкованої бляхи, гумове взуття, ковбаси та інше.
Серед підприємств:
- «Арма»
- «Піон»
- «DF Agro» (Синьків)
- «Молочні дари»
- агробуд
Сільське господарство[ред. | ред. код]
Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур.
Діють 23 приватних підприємства, 51 фермерське господарство, 17 ТОВ та 1 державне підприємство аграрного коледжу.
Транспорт[ред. | ред. код]
Основне транспортне навантаження — на шляхи загальнодержавного значення: E85 (Брест — Кишинів — Одеса), Могилів-Подільський — Коломия — Делятин.
Заповідний фонд[ред. | ред. код]
Відповідно до Указу Президента України від 03.02.2010 № 96/2010 на території Заліщицького району утворено національний природний парк «Дністровський каньйон».
На околицях Заліщиків обабіч Дністра є державні ботанічні заказники Жежавський (155 га), Обіжевський (168 га) та урочище «Криве» (56 га).
В районі Касперівського водосховища на річці Серет — державний ландшафтний заказник (656 га).
Діють база відпочинку «Росинка» поблизу села Касперівці та шкільний табір «Ромашка» в урочищі «Червоне» біля села Нирків.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Є 48 загальноосвітніх шкіл, художня і 2 музичних школи, школа-інтернат, гімназія, дитячий ревматологічний санаторій, ДЮСШ, 4 позашкільні заклади, ПТУ № 7, СПТУ № 22, аграрний коледж, 2 лікарні, 36 ФАПів, 15 амбулаторій, 3 фельдшерських здоровпунктів, обласний тубдиспансер, 23 будинки народної творчості, 29 народних домів, 2 кінотеатри, 54 бібліотеки, 1 державний і 13 громадських музеїв, стадіони, готель.
Культура[ред. | ред. код]
18 художнім колективам присвоєно звання «народний», серед них:
- капела «Гомін»,
- хор «Добровляни»,
- ансамбль пісні й танцю «Дністер»,
- «Хлібодари»,
- «Синьківчанка»,
- аматорський театр РБНТ,
- хорова капела 3аліщицької музичної школи та інші.
Релігія[ред. | ред. код]
Діють релігійні громади:
Дерев'яні храми[ред. | ред. код]
| Село | Назва церкви | Рік побудови |
|---|---|---|
| Блищанка | святого Іоанна Богослова | 1867 |
| Зелений Гай | святої Параскеви | 1784 |
| Кулаківці | святого Димитрія | 1862 |
| Кошилівці | ||
| Солоне | Святого Духа | 1860 |
Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]
На території району — пізньопалеолітична стоянка в урочищі «Балки» (с. Лисичники), трипільські поселення в урочищах «Обоз» (с. Кошилівці), «Садище», «Ущилівка» (м. Заліщики), «Горби» (с. Блищанка), поховання культури кулястих амфор (села Слобідка, Угриньківці, Хартонівці), поселення культури «Ноа» в урочищі «Городище» (с. Лисичники), поселення культури Гава-Голігради в урочищах «Вигошів» (с. Голігради), «Під валом» (с. Лисичники), «Лучка-на-Горбі» (с. Бедриківці), скіфські кургани (села Городок, 3озулинці, Дуплиська), поселення липицької культури (села Касперівці, Лисичники і Блищанка), черняхівської (села Слобідка, Дзвиняч, Шипівці, смт Товсте), давньослов'янська (села 3елений Гай, Касперівці), давньоруська (села Синьків, Городок, 3елений Гай, Слобідка, Голігради, Дунів і Нирків, м. 3аліщики).
Ці пам'ятки в радянський час досліджували археологи Ю. Малєєв, В. Конопля, В. Олійник.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Уродженці району[ред. | ред. код]
- краєзнавець, засновник повітового музею в 3аліщиках (1929) Й. Шварц
- поет, священик Г. Савчинський.
- Денис Анатолій Михайлович
- архітектор Я. 3убжицький
- педагог і літератор М. Бзова
- краєзнавець Л. Скибіцький
- митець Г. Шабатура
- правозахисниця, килимарниця С. Шабатура
- бізнесмен Д. Фірташ
- композитор і диригент М. Гайворонський
- актор і режисер Є. Коханенко
- громадсько-політичний діяч Р. Яросевич
- кооперативний діяч, професор Є. Храпливий
- агроном-помолог Роман Коцик
- етнограф і фольклорист Е. Коритко
- доктор філології о. С. Кархут
- мовознавець М. Пушкар
- громадський діяч і журналіст Василь Верига
- педагог, доктор філософії Т. Ляхович
- письменники
- В. Барна
- М. Куземко (Гуменюк)
- Василь Тракало
- Герой Радянського Союзу Степан Кошель
- Герої Соціалістичної Праці
- Мотрук Петро Костянтинович (1905—1990) — депутат Верховної Ради УРСР, Тернопільської обласної ради, Герой соціалістичної праці (1966)
- Середа Марія Степанівна (нар. 1939) — Герой соціалістичної праці (1971)
- Юрчишин Ганна Степанівна (нар. 1941) — депутат Верховної Ради УРСР у 1975—1990 роках (9, 10 та 11-те скликання), Герой соціалістичної праці.
Парламентські посли[ред. | ред. код]
Пам'ятники[ред. | ред. код]
У населених пунктах району встановлено пам'ятники:
- полеглим у 2-й світовій війні землякам і воїнам РА
- діячам ОУН
- воякам УГА і УПА
- споруджено символічні могили Борцям за волю України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 14 квітня 2020 року № 266/2020-рп «Про призначення В.Шипітка головою Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області»
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія — ІАС «Вибори Президента України». www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2016.
- ↑ В районі на Тернопільщині кількість інфікованих на коронавірус зросла [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 березня 2020
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Тернопільська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- В. Олійник. Заліщицький район Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 611-612.
| Бучацький район | Чортківський район | |
|
Борщівський район | |
| Івано-Франківська область (Городенківський район) |
Чернівецька область (Заставнівський район) |
| |||||||||||
|
