Марк (Петровцій)
| Марк | ||
_%D0%B2_%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%B5.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| Конфесія: | РПЦвУ | |
| Альма-матер: | Московська духовна академія | |
| Науковий ступінь: | кандидат богослов'я | |
| Діяльність: | священник | |
| Громадянство: |  Росія[1][2][3][4]
| |
| Ім'я при народженні: | Микола Іванович Петровцій | |
| Народження: | 6 грудня 1951 с. Приборжавське, Закарпатська область | |
| Чернецтво: | 6 березня 1973 | |
| Єп. хіротонія: | 28 липня 1988 | |
| Престол: | Хустський і Виноградівський | |
| Посада: | Митрополит | |
| Єпископства: | липень 1988 - єпископ Кременецький, вікарій Львівської єпархії
грудень 1988 - єпископ Тернопільський і Кременецький 1989 - єпископ Аргентинський і Південноамериканський, Патріарший екзарх Центральної і Південної Америк 1993 - єпископ Каширський, керуючий патріаршими парафіями у Канаді 2005 - 2007 архієпископ Сумський і Охтирський | |
|
Нагороди: | ||
 | ||
Митрополит Марк (справжнє ім'я Микола Іванович Петровцій; нар. 6 грудня 1951, с. Приборжавське) — архієрей РПЦвУ[5], митрополит Хустський і Виноградівський, постійний член синоду РПЦвУ. Громадянин Росії[6][7][8][9].
Тезоіменитство: 8 травня (25 квітня за старим стилем) в день пам'яті св. ап. Марка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Юність[ред. | ред. код]
Микола Іванович Петровцій народився 6 грудня 1951 року в селі Заднєє (нині Приборжавське) Іршавського району Закарпатської області.
Батько — Петровцій Іван Іванович був селянином, православною людиною. Мати — Петровцій (дівоче прізвище — Бодорович) Ганна Андріївна була домогосподаркою, благочестивою жінкою. Усі — парафіяни Свято-Серафимівського жіночого монастиря до його закриття. Старший брат Дмитро був єпископом УПЦ і очолював свого часу новостворену Хустську єпархію УПЦ (МП), яку згодом очолив вже сам Марк (Петровцій).
1958 року пішов у восьмирічну школу. Потім продовжив навчання у Довжанській середній школі. Після школи працював разом із батьком у Довжанському ліспромгоспі.
З травня 1970 року по червень 1972 року служив у лавах Радянської армії.
Початок служіння[ред. | ред. код]
У серпні 1972 року приїхав до Загорська з наміром готуватися до вступу в Московську духовну семінарію й з вересня того ж року почав працювати у Троїце-Сергієвій Лаврі, де виконував різні послухи: трапезника у братській трапезній, книгодержця, а потім келейника при наміснику Лаври.
У серпні 1973 року вступив до Московської духовної семінарії, був відразу зарахований до 4 класу.
У вересні 1973 року подав прохання на вступ до монастиря. 6 березня того ж року прийняв чернечий постриг з ім'ям Марк, на честь святого апостола і євангеліста Марка.
17 березня того ж року архієпископ Дмитрівський Володимир, ректор Московських духовних шкіл (пізніше — митрополит Київський і всієї України), висвятив його в сан ієродиякона. 7 квітня того ж року в Трапезному храмі Троїце-Сергієвої Лаври був висвячений у сан ієромонаха.
У 1978 році закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я за роботу на тему: «Образ і подоба Божа в людині за вченням Отців і Учителів Церкви Олександрійської школи». Того ж року був призначений викладачем Нового Заповіту в другому класі семінарії.
15 квітня 1982 року возведений у сан архімандрита, а 16 квітня того ж року був призначений благочинним Троїце-Сергієвої Лаври. На цьому послуху, поєднуючи його з викладацькою роботою в семінарії, трудився до червня 1985 року, коли наказом патріарха Московського Пимена від 25 червня був призначений намісником Свято-Успенської Почаївської Лаври.
Архієрейське служіння[ред. | ред. код]
Рішенням Священного Синоду РПЦ від 19 липня 1988 року ієромонах Марк став єпископом Кременецьким, вікарієм митрополита Львівського й Тернопільського Никодима. Архієрейська хіротонія відбулася в місті Києві 28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира. Хіротонію очолив митрополит Київський і Галицький Філарет (Денисенко), патріарший екзарх України. Йому співслужили митрополит Львівський і Тернопільський Никодим (Руснак), архієпископи Чернігівський і Ніжинський Антоній (Вакарик), Харківський і Богодухівський Іриней (Середній), Волинський і Рівненський Варлаам (Іллющенко), Аргентинський і Південноамериканський Лазар (Швець), Патріарший Екзарх Центральної і Південної Америки, єпископи Мукачівський і Ужгородський Дамаскін (Бодрий), Кіровоградський і Миколаївський Севастіан (Пилипчук), Переяслав-Хмельницький Палладій (Шиман)[ru], а також єпископ (Православна Церква в Америці) на спокої Василій (Родзянко)[ru][10].
Під керівництвом митрополита Никодима трудився до кінця 1988 року, коли рішенням Синоду УПЦ МП від 27 грудня єпископ Марк очолив новостворену Тернопільсько-Кременецьку єпархію.
Рішенням Синоду УПЦ МП від 10 квітня 1989 року єпископ Марк став єпископом Аргентинським і Південноамериканським, Патріаршим Екзархом Центральної й Південної Америки.
1 листопада 1993 року став керуючим Патріаршими парафіями в Канаді з титулом єпископа Каширського.
У квітні 2005 року очолив Сумську кафедру.
31 травня 2007 року у зв'язку із збільшенням кількості єпархій УПЦ (МП) включений до числа постійних членів Священного Синоду УПЦ (МП)[11].
28 серпня 2014 року возведений у сан митрополита[12].
17 серпня 2015 року удостоєний права носіння другої панагії.
25 вересня 2018 внесений до бази даних Центру «Миротворець»[13]
6 грудня 2021 року отримав право на служіння з виносним Хрестом.
Праці[ред. | ред. код]
- «Образ і подоба Божа в людині за вченням Отців і Учителів Церкви Олександрійської школи» (1978) — кандидатська дисертація
Див. також[ред. | ред. код]
- УПЦ Московський патріархат
- Єпископат Української православної церкви (Московського патріархату)
- Єпископ
- Митрополит
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://suspilne.media/439167-mitropolit-upc-mp-onufrij-i-ponad-20-svasennikiv-maut-gromadanstvo-rf-up-u-cerkvi-zaperecuut/
- ↑ В Онуфрія та ще понад 20 попів УПЦ МП знайшли російські паспорти - розслідування ЗМІ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 12 лютого 2024.
- ↑ Журналісти знайшли паспорт РФ в предстоятеля УПЦ МП Онуфрія – DW – 07.04.2023. dw.com (укр.). Процитовано 12 лютого 2024.
- ↑ https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20230407-zhurnalisty-znajshly-rosijski-pasporty-u-predstoyatelya-upcz-mp-onufriya-ta-shhe-ponad-20-svyashhenykiv/
- ↑ У статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з Московським Патріархатом використовуються її офіційні назви — Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ
- ↑ https://suspilne.media/439167-mitropolit-upc-mp-onufrij-i-ponad-20-svasennikiv-maut-gromadanstvo-rf-up-u-cerkvi-zaperecuut/
- ↑ В Онуфрія та ще понад 20 попів УПЦ МП знайшли російські паспорти - розслідування ЗМІ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 12 лютого 2024.
- ↑ Журналісти знайшли паспорт РФ в предстоятеля УПЦ МП Онуфрія – DW – 07.04.2023. dw.com (укр.). Процитовано 12 лютого 2024.
- ↑ https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20230407-zhurnalisty-znajshly-rosijski-pasporty-u-predstoyatelya-upcz-mp-onufriya-ta-shhe-ponad-20-svyashhenykiv/
- ↑ «Марк (Петровцы)» — сторінка сайту «Русское Православие» [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.) — процитовано 31.10.2019
- ↑ Журнал № 47 засідання Священного Синоду УПЦ (МП) від 31 травня 2007 року [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.] — процитовано 31.10.2019
- ↑ «В УПЦ ― 5 нових митрополитів та 4 архієпископи. Святкова Літургія в Києво-Печерській Лаврі» [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.] — процитовано 31.10.2019
- ↑ «Петровцы Николай Иванович / Петровци Микола Іванович / Petrovtsy Nikolaj Ivanovich» — сторінка сайту «Миротворець» [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.] — процитовано 31.10.2019
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія на офіційному сайті УПЦ (МП) [Архівовано 7 липня 2019 у Wayback Machine.] — процитовано 31.10.2019
- Біографія на офіційному сайті РПЦ [Архівовано 8 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.) — процитовано 31.10.2019
- Марк (Петровцы)-сторінка відкритої православної енциклопедії «Древо» [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.](рос.) — процитовано 31.10.2019
- Архієрей УПЦ МП, який на Закарпатті блокує розрив відносин з рпц, виявився громадянином російської федерації [Архівовано 1 травня 2022 у Wayback Machine.] — процитовано 01.05.2022
- На Закарпатті митрополит УПЦ (МП) із російським паспортом звільнив сліпого архімандрита монастиря
Інтерв'ю[ред. | ред. код]
- Архієпископ Каширський МАРК. «Українці, що мешкають за кордоном, відчувають духовну єдність з нашими святинями»[недоступне посилання з липня 2019]
- Архієпископ Сумський і Охтирський Марк: «Необхідно шукати нові форми спілкування пастиря і пастви» (2005) [Архівовано 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Архієпископ Хустський і Виноградівський Марк: «Священик не може і не повинен жити краще, ніж його паства» (2008)