Кшиштоф Арцішевський: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
У [[1604]] р. був відданий до аріанської школи (м-ко Свігла), яку закінчив у 1610 р. У [[1616]]—[[1617]] рр. навчався в Університеті [[Франкфурт-на-Одері|Франкфурта на Одері]]. |
У [[1604]] р. був відданий до аріанської школи (м-ко Свігла), яку закінчив у 1610 р. У [[1616]]—[[1617]] рр. навчався в Університеті [[Франкфурт-на-Одері|Франкфурта на Одері]]. |
||
У [[1619]] р. переходить на службу до [[Радзивілл Кшиштоф|Криштофа Радзивіла]]. Був засуджений до ганьби і посилання, і вигнаний з країни. Учасник війни в [[Лівонія|Лівонії]] ([[1621]]-[[1622]]); з [[1623]] в [[Нідерланди|Голландії]]; генерал та [[адмірал]], [[Губернатор|віце-губернатор]] [[Голландська Бразилія|Голландської Бразилії]]. Після конфлікту з голландським губернатором в Бразилії Яном Маурісіо Нассау, у 1646 повернувся до [[польща|Польщі]]. Уславився як організатор польської артилерії; учасник воєнних дій періоду [[Хмельниччина|Хмельниччини]] [[1648]]-[[1649]] рр.: оборона [[ |
У [[1619]] р. переходить на службу до [[Радзивілл Кшиштоф|Криштофа Радзивіла]]. Був засуджений до ганьби і посилання, і вигнаний з країни. Учасник війни в [[Лівонія|Лівонії]] ([[1621]]-[[1622]]); з [[1623]] в [[Нідерланди|Голландії]]; генерал та [[адмірал]], [[Губернатор|віце-губернатор]] [[Голландська Бразилія|Голландської Бразилії]]. Після конфлікту з голландським губернатором в Бразилії Яном Маурісіо Нассау, у 1646 повернувся до [[польща|Польщі]]. Уславився як організатор польської артилерії; учасник воєнних дій періоду [[Хмельниччина|Хмельниччини]] [[1648]]-[[1649]] рр.: оборона [[Львів|Львова]], [[Збаразька облога (1649)|Збараж]], [[Битва під Пилявцями|Пилявці]], [[Зборівська битва (1649)|Зборів]]. |
||
Його брат — Іллія Арцишевський — також військовик та [[інженер]], збудував [[міст]] через [[Дніпро]]. |
Його брат — Іллія Арцишевський — також військовик та [[інженер]], збудував [[міст]] через [[Дніпро]]. |
||
Рядок 50: | Рядок 51: | ||
[[Категорія:Польські військовики]] |
[[Категорія:Польські військовики]] |
||
[[Категорія:Учасники Тридцятирічної війни]] |
Версія за 05:24, 18 квітня 2013
Кшиштоф Арцишевський пол. Krzysztof Arciszewski | |
---|---|
пол. Krzysztof Arciszewski | |
Народився |
9 грудня 1592 Рогалін (Познанський повіт) |
Помер |
7 квітня 1656 (63 роки) під Гданськом |
Країна | Річ Посполита |
Національність | Поляк |
Діяльність | Військо, Військова справа |
Alma mater | Лейденський університет |
Посада | Artillery General of the Crownd[1] |
Військове звання | голландський генерал та адмірал Голландської Бразилії; генерал коронної артилерії Польщі (лат. generalis artileriae magister) |
Конфесія | Польські брати[d] і кальвінізм |
Рід | Арцішевські |
Батько | Еліаш Арцішевський d |
Родичі |
Іллія Арцишевський Єлена Арцишевська |
| |
Арцишевський Кшиштоф (пол. Krzysztof Arciszewski) (9 грудня 1592 Рогалін (Познанський повіт) — 7 квітня 1656 під Гданськом) — польський шляхтич гербу Правдзіц, голландський генерал та адмірал Голландської Бразилії, генерал коронної артилерії Річі Посполитої 1646—1650.
У 1604 р. був відданий до аріанської школи (м-ко Свігла), яку закінчив у 1610 р. У 1616—1617 рр. навчався в Університеті Франкфурта на Одері.
У 1619 р. переходить на службу до Криштофа Радзивіла. Був засуджений до ганьби і посилання, і вигнаний з країни. Учасник війни в Лівонії (1621-1622); з 1623 в Голландії; генерал та адмірал, віце-губернатор Голландської Бразилії. Після конфлікту з голландським губернатором в Бразилії Яном Маурісіо Нассау, у 1646 повернувся до Польщі. Уславився як організатор польської артилерії; учасник воєнних дій періоду Хмельниччини 1648-1649 рр.: оборона Львова, Збараж, Пилявці, Зборів.
Його брат — Іллія Арцишевський — також військовик та інженер, збудував міст через Дніпро.
Див. також
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 37. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X