Перейти до вмісту

Мартин Небаба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мартин Небаба
Народженняпоч. XVII ст.
Коростишів, Київське воєводство, Річ Посполита
Смерть6 липня (16 липня) 1651
Ріпки, Чернігівський полк, Гетьманщина
Національністьрусин-українець
Країна Річ Посполита
Гетьманщина
Приналежність Річ Посполита
Гетьманщина
ЗванняПолковник
КомандуванняЧернігівський полк
Лівобережні полки
Борзнянський полк
Війни / битвиХмельниччина
 • Пилявецька битва
 • Облога Замостя
 • Перша битва під Лоєвом
 • Зборівська битва
 • Облога Гомеля
 • Друга битва під Лоєвом
РідНебаби

Марти́н Неба́ба (поч. XVII ст., Коростишів, Річ Посполита — 6 липня (16 липня) 1651, Ріпки, Гетьманщина) — український козацький політичний, державний і військовий діяч часів правління Богдана Хмельницького, полководець, засновник козацького роду Небаб, один із лідерів Хмельниччини, борзнянський наказний полковник (1648), а пізніше — чернігівський полковник (16491651), неодноразово обіймав посаду наказного гетьмана під час ведення бойових дій. Загинув у битві з військами Януша Радзивілла.

Представник міщанського роду Небаб із міста Коростишів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

З молодих літ перебував на Запоріжжі, деякий час був отаманом. У травні 1648 очолив повстання проти польської влади у Чернігівському воєводстві Речі Посполитої. Став організатором і першим полковником Борзнянського полку, а з початку 1649 року — полковник чернігівський.

Влітку 1649 року за дорученням Богдана Хмельницького командував українськими військами у Білорусі. Учасник Пилявської битви 1648 та походу козацьких військ у Галичину. В жовтні 1648 Мартин Небаба очолював авангард української армії під час походу на Замостя. На початку 1649 року — наказний гетьман лівобережних полків. На чолі свого полку брав участь у Зборівській облозі 1649 та Зборівській битві 1649. Виступав проти укладення Зборівського мирного договору 1649.

Влітку 1651 року полк під командуванням Небаби взяв в облогу Гомель, але внаслідок наступу значних польсько-литовських сил був змушений відступити. Керував обороною Чернігово-Сіверщини від наступу військ князя Януша Радзивілла. Загинув у бою з переважаючими силами ворога під Ріпками поблизу Лоєва (тепер Білорусь). За переказами, Януш Радзивілл, вражений мужністю Небаби, наказав над місцем його поховання насипати високу могилу.

Родинні зв'язки

[ред. | ред. код]

Вдова Небаби яка мусила сама опікуватися його синами Андрієм та Охрімом, згодом удруге вийшла заміж за шаповалівського сотника Самійла Курбацького. Але й цей шлюб, як виявилося, не гарантував їй спокійного життя. Самійло Курбацький, будучи вірним присязі Гетьману України Іоанну Виговському, поплатився родиною. У травні 1659 р. удову Мартина Небаби з дітьми викрадено московськими загонами й вивезено з Борзни у Путивль. За кілька місяців її відпустили, але бідолашній жінці, яка невдовзі овдовіла вдруге, жилося важко. Гетьман Іван Брюховецький видав їй два охоронні універсали. Згодом Михайло Небаба став стародубським полковником, Андрій Небаба — шаповалівським сотником, а Охрім Небаба — «знатним військовим товаришем».

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • В 2020 року у місті Чернігів встановили скульптуру Мартину Небабі.[1]
  • У містах Чернігів та Коростишів є вулиця Мартина Небаби.
  • У місті Нікополь перейменували вулицю Макаренка на вулицю Мартина Небаби.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  1. Гостей чернігівського Валу зустрічатимуть нові скульптури. www.ukrinform.ua (укр.). 21 серпня 2020. Процитовано 26 листопада 2025.