Гриневич Едуард Михайлович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
|місце_проживання = {{Вл}}:<br/>[[Любешівський район]], [[Деревок]] |
|місце_проживання = {{Вл}}:<br/>[[Любешівський район]], [[Деревок]] |
||
|інші_імена = |
|інші_імена = |
||
|зображення = [[File:Гриневич Едуард Миколайович, Герой України.jpg|thumb|Гриневич Едуард Миколайович Герой України]] |
|зображення = [[File:Гриневич Едуард Миколайович, Герой України.jpg|thumb|Гриневич Едуард Миколайович, Герой України]] |
||
|розмір_зображення = |
|розмір_зображення = |
||
|підпис_зображення = |
|підпис_зображення = |
Версія за 21:19, 28 лютого 2014
Ця стаття про особу, яка нещодавно померла. Деяка інформація, зокрема обставини смерті людини та пов'язані з нею події, можуть швидко змінюватись через появу нових фактів. Стаття може не відображати найактуальнішу інформацію. Ви можете додати нові факти з посиланням на авторитетні джерела. |
Гриневич Едуард Михайлович | |
---|---|
Народився |
31 травня 1985 Волинська область: Любешівський район, Деревок |
Помер |
20 лютого 2014 (28 років) Київ ·постріл снайпера |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Місце проживання |
Волинська область: Любешівський район, Деревок |
Діяльність | політик |
Відомий завдяки | громадський активіст |
Партія | ВО "Свобода" |
Нагороди | |
[1]Гриневич Едуард Михайлович (31 травня 1985 року народження, село Деревок, Любешівський район, Волинська область) - громадський активіст, член партії ВО "Свобода".
Боєць "Волинської сотні"[2]. Едуард Гриневич довгий час зростав і виховувався у сім’ї без батька. Зі слів близьких, націоналіст звик у житті досягати всього сам, був наполегливим і цілеспрямованим. Захоплювався інформаційними технологіями. Певний час працював в «Укртелекомі» міста Луцька. Потім вирішив розпочати власну справу.
Близькі та знайомі Едуарда завжди дивувалися і захоплювалися його добротою і тактовністю, які поєднувалися з внутрішньою стійкістю та ідейністю. Він звик діяти, а не говорити.
Активіст був на Майдані тричі. Вважав це справою честі та гідності. Востаннє поїхав у Київ 16 лютого, а вже за чотири дні куля снайпера обірвала його молоде життя[3]. Тіло знайшли у дворі Михайлівського собору
Хлопець залишив по собі щоденник.
Примітки
- ↑ Михайлович
- ↑ Героям слава! Полный список погибших на Майдане [Героям слава! Повний список загиблих на Майдані].
- ↑ "Свобода" сумує за Едуардом Гриневичем.