Лановий Володимир Тимофійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Вилучив файл Владимир_Тимофеевич_Лановой.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Sealle. Причина: Copyright violation: blatant copyvio, see watermark.
м →‎Трудова діяльність: уточнення, стиль
Рядок 47: Рядок 47:


== Трудова діяльність ==
== Трудова діяльність ==
* Серпень — листопад [[1973]] — інженер-економіст Інституту мікроприладів НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу.
* Серпень — листопад [[1973]] — інженер-економіст Інституту мікроприладів НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу.
* Травень [[1974]] — травень [[1975]] — служба в армії.
* Травень [[1974]] — травень [[1975]] — служба в армії.
* Червень [[1975]] — серпень [[1981]] — старший інженер, серпень [[1981]] — квітень [[1986]] — начальник лабораторії НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу міста Києва.
* Червень [[1975]] — серпень [[1981]] — старший інженер, серпень [[1981]] — квітень [[1986]] — начальник лабораторії НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу міста Києва.
* З квітня [[1986]] — старший [[науковий працівник]], з [[1990]] — завідувач відділу форм і методів соціалістичного господарювання [[Інститут економіки НАН України|Інституту економіки АНУ]]; був безпосереднім розробником закону «Про економічну самостійність України».
* З квітня [[1986]] — старший [[науковий працівник]], з [[1990]] — завідувач відділу форм і методів соціалістичного господарювання [[Інститут економіки НАН України|Інституту економіки АНУ]]; був безпосереднім розробником закону «Про економічну самостійність України».
* З [[5 червня]] [[1991]] — державний міністр з питань власності і підприємництва УРСР.
* З [[5 червня]] [[1991]] — державний міністр з питань власності і підприємництва УРСР.
* З [[5 березня]] [[1992]] — міністр економіки України, [[6 березня]] — [[11 липня]] [[1992]] — віце-прем'єр-міністр України — міністр економіки України.
* З [[5 березня]] [[1992]] — міністр економіки України, [[6 березня]] — [[11 липня]] [[1992]] — віце-прем'єр-міністр України — міністр економіки України.
* Серпень [[1992]] — липень [[1994]] — голова правління Центру соціалістичних реформ.У 1992-1994 рр.разом з [[Яковенко Петро Георгійович|Петром Яковенком]] заснував Клуб експертів Фонду Ф.Еберта (Німеччина)
* Серпень [[1992]] — липень [[1994]] — голова правління Центру соціалістичних реформ. У 1992—1994 рjrf[ разом з [[Яковенко Петро Георгійович|Петром Яковенком]] заснував Клуб експертів Фонду Ф.Еберта (Німеччина)
* [[1994]] — кандидат в [[Президент України|Президенти України]], «за» 9.8%, 4 місце з 9 претендентів.
* [[1994]] — кандидат в [[Президент України|Президенти України]], «за» 9,8 %, 4-те місце з 7 претендентів.
* Березень [[1997]] — березень [[1998]] — в.о. Голови [[Фонд державного майна України|Фонду державного майна України]].
* Березень [[1997]] — березень [[1998]] — в.о. Голови [[Фонд державного майна України|Фонду державного майна України]].
* Березень [[2000]] — травень [[2002]] — Постійний представник Президента України у [[Кабінет Міністрів України|Кабінеті Міністрів України]].
* Березень [[2000]] — травень [[2002]] — Постійний представник Президента України у [[Кабінет Міністрів України|Кабінеті Міністрів України]].
* Березень — грудень [[2005]] — радник Президента України — представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.
* Березень — грудень [[2005]] — радник Президента України — представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.
* Грудень [[2005]] — травень [[2006]] — Представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.
* Грудень [[2005]] — травень [[2006]] — Представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.


[[Верховна Рада України II скликання|Народний депутат України 2-го скликання]] з березня [[1994]] (1-й тур) до квітня [[1998]], Русанівський виборчій округ № 17, місто Київ. На час виборів: Центр ринкових реформ, президент.<ref>В. Т. Лановий, [[Яковенко Петро Георгійович| П. Г. Яковенко]] . Тіньова економіка, фінансова криза, державна політика. Міжнародний дискусійний клуб «Еко-Пол», Випуск 1.К.: Богдана, 1999.ISBN 966-7058-11-5</ref> Член Комітету з питань бюджету. Член (уповноважений) групи «Реформи».
[[Верховна Рада України II скликання|Народний депутат України 2-го скликання]] з березня [[1994]] (1-й тур) до квітня [[1998]], Русанівський виборчій округ №&nbsp;17, місто Київ. На час виборів: Центр ринкових реформ, президент.<ref>В.&nbsp;Т.&nbsp;Лановий, [[Яковенко Петро Георгійович| П.&nbsp;Г.&nbsp;Яковенко]] . Тіньова економіка, фінансова криза, державна політика. Міжнародний дискусійний клуб «Еко-Пол», Випуск 1.К.: Богдана, 1999.ISBN 966-7058-11-5</ref> Член Комітету з питань бюджету. Член (уповноважений) групи «Реформи».


[[Верховна Рада України V скликання|Народний депутат України 5-го скликання]] з квітня [[2006]] до червня [[2007]] від [[Блок «Наша Україна» (2006)|Блоку «Наша Україна»]], № 39 в списку. На час виборів: Постійний представник Президента України в Кабінеті Міністрів України, член НРУ. Голова підкомітету з питань економічного виміру інтеграції та співробітництва з СОТ Комітету з питань європейської інтеграції (з липня 2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження [[8 червня]] [[2007]].
[[Верховна Рада України V скликання|Народний депутат України 5-го скликання]] з квітня [[2006]] до червня [[2007]] від [[Блок «Наша Україна» (2006)|Блоку «Наша Україна»]], №&nbsp;39 в списку. На час виборів: Постійний представник Президента України в Кабінеті Міністрів України, член НРУ. Голова підкомітету з питань економічного виміру інтеграції та співробітництва з СОТ Комітету з питань європейської інтеграції (з липня 2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження [[8 червня]] [[2007]].


З травня [[2008]] — депутат [[Київська міська рада|Київської міської ради]] (депутатська фракція «Блок Миколи Катеринчука»), член комісії з питань промисловості, інноваційної та регуляторної політики.
З травня [[2008]]&nbsp;— депутат [[Київська міська рада|Київської міської ради]] (депутатська фракція «Блок Миколи Катеринчука»), член комісії з питань промисловості, інноваційної та регуляторної політики.


[[Верховна Рада України VI скликання|Народний депутат України 6-го скликання]] з червня до грудня [[2012]] від [[Наша Україна — Народна самооборона|Блоку «Наша Україна — Народна самооборона»]], № 84 в списку. На час виборів: президент Центру ринкових реформ, член НСНУ. Член фракції «Наша Україна — Народна самооборона» (з червня 2012).
[[Верховна Рада України VI скликання|Народний депутат України 6-го скликання]] з червня до грудня [[2012]] від [[Наша Україна — Народна самооборона|Блоку «Наша Україна&nbsp;— Народна самооборона»]], №&nbsp;84 в списку. На час виборів: президент Центру ринкових реформ, член НСНУ. Член фракції «Наша Україна&nbsp;— Народна самооборона» (з червня 2012).


Радник Президента України з питань економічної політики (травень [[1996]] — червень [[1999]]); радник Президента України (поза штатом) (грудень [[2005]] — жовтень [[2006]]); член Вищої економічної ради Президента України (липень [[1997]] — листопад [[2001]]); голова спостережної ради Української державної інноваційної компанії (липень [[2001]] — травень [[2002]]).
Радник Президента України з питань економічної політики (травень [[1996]]&nbsp;— червень [[1999]]); радник Президента України (поза штатом) (грудень [[2005]]&nbsp;— жовтень [[2006]]); член Вищої економічної ради Президента України (липень [[1997]]&nbsp;— листопад [[2001]]); голова спостережної ради Української державної інноваційної компанії (липень [[2001]]&nbsp;— травень [[2002]]).


Член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (листопад [[1997]] — лютий [[1999]]).
Член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (листопад [[1997]]&nbsp;— лютий [[1999]]).


Лютий — листопад [[1995]] — член Політради [[Ліберальна партія України|Ліберальної партії України]].
Лютий&nbsp;— листопад [[1995]]&nbsp;— член Політради [[Ліберальна партія України|Ліберальної партії України]].


Член Президії об'єднання «Нова Україна» (лютий [[1992]] — квітень [[1993]]).
Член Президії об'єднання «Нова Україна» (лютий [[1992]]&nbsp;— квітень [[1993]]).


Був членом [[Народний рух України|Народного руху України]] (з червня [[1999]]); член Політради НРУ, голова Економічної ради НРУ.
Був членом [[Народний рух України|Народного руху України]] (з червня [[1999]]); член Політради НРУ, голова Економічної ради НРУ.

Версія за 14:55, 8 березня 2019

Володимир Тимофійович Лановий
2-й Міністр економіки України
5 березня 1992 — 11 липня 1992
Президент Леонід Кравчук
Попередник Анатолій Мінченко
Наступник Віктор Пинзеник
Народився 17 червня 1952(1952-06-17) (71 рік)
місто Київ, УРСР
Відомий як економіст, політик
Країна Україна і СРСР
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Політична партія безпартійний
У шлюбі з Ланова Валентина Борисівна (1951)
Діти Лановий Дмитро Володимирович (1976), Лановий Володимир Володимирович (1987)
Професія економіст
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 11 травня 1994 — 12 травня 1998
5-го скликання
НРУ 25 травня 2006 — 8 червня 2007
6-го скликання
НСНУ 5 червня 2012 — 12 грудня 2012

Володи́мир Тимофі́йович Ланови́й (нар. 17 червня 1952, Київ) — колишній міністр економіки України, голова спостережної ради Української державної іноваційної компанії, президент Центру ринкових реформ.

Освіта

У 1973 році закінчив планово-економічний факультет Київського інституту народного господарства, економіст промисловості. Кандидатська дисертація «Стимулювання напруженості планів виробничих об'єднань» (1980); докторська дисертація «Ринок і відтворення» (Київський державний економічний університет, 1994).

Трудова діяльність

  • Серпень — листопад 1973 — інженер-економіст Інституту мікроприладів НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу.
  • Травень 1974 — травень 1975 — служба в армії.
  • Червень 1975 — серпень 1981 — старший інженер, серпень 1981 — квітень 1986 — начальник лабораторії НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу міста Києва.
  • З квітня 1986 — старший науковий працівник, з 1990 — завідувач відділу форм і методів соціалістичного господарювання Інституту економіки АНУ; був безпосереднім розробником закону «Про економічну самостійність України».
  • З 5 червня 1991 — державний міністр з питань власності і підприємництва УРСР.
  • З 5 березня 1992 — міністр економіки України, 6 березня — 11 липня 1992 — віце-прем'єр-міністр України — міністр економіки України.
  • Серпень 1992 — липень 1994 — голова правління Центру соціалістичних реформ. У 1992—1994 рjrf[ разом з Петром Яковенком заснував Клуб експертів Фонду Ф.Еберта (Німеччина)
  • 1994 — кандидат в Президенти України, «за» 9,8 %, 4-те місце з 7 претендентів.
  • Березень 1997 — березень 1998 — в.о. Голови Фонду державного майна України.
  • Березень 2000 — травень 2002 — Постійний представник Президента України у Кабінеті Міністрів України.
  • Березень — грудень 2005 — радник Президента України — представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.
  • Грудень 2005 — травень 2006 — Представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.

Народний депутат України 2-го скликання з березня 1994 (1-й тур) до квітня 1998, Русанівський виборчій округ № 17, місто Київ. На час виборів: Центр ринкових реформ, президент.[1] Член Комітету з питань бюджету. Член (уповноважений) групи «Реформи».

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 39 в списку. На час виборів: Постійний представник Президента України в Кабінеті Міністрів України, член НРУ. Голова підкомітету з питань економічного виміру інтеграції та співробітництва з СОТ Комітету з питань європейської інтеграції (з липня 2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 8 червня 2007.

З травня 2008 — депутат Київської міської ради (депутатська фракція «Блок Миколи Катеринчука»), член комісії з питань промисловості, інноваційної та регуляторної політики.

Народний депутат України 6-го скликання з червня до грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 84 в списку. На час виборів: президент Центру ринкових реформ, член НСНУ. Член фракції «Наша Україна — Народна самооборона» (з червня 2012).

Радник Президента України з питань економічної політики (травень 1996 — червень 1999); радник Президента України (поза штатом) (грудень 2005 — жовтень 2006); член Вищої економічної ради Президента України (липень 1997 — листопад 2001); голова спостережної ради Української державної інноваційної компанії (липень 2001 — травень 2002).

Член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (листопад 1997 — лютий 1999).

Лютий — листопад 1995 — член Політради Ліберальної партії України.

Член Президії об'єднання «Нова Україна» (лютий 1992 — квітень 1993).

Був членом Народного руху України (з червня 1999); член Політради НРУ, голова Економічної ради НРУ.

Академік Української академії оригінальних ідей, Української аерокосмічної академії, Української технічної академії

Автор понад 200 наукових праць.

Захоплення: книги, спорт, подорожі.

Публікації

Примітки

  1. ↑ В. Т. Лановий, П. Г. Яковенко . Тіньова економіка, фінансова криза, державна політика. Міжнародний дискусійний клуб «Еко-Пол», Випуск 1.К.: Богдана, 1999.ISBN 966-7058-11-5

Посилання

Попередник: 2-й Міністр економіки України
5 березня — 11 червня 1992 		Наступник:
Анатолій Мінченко
Віктор Пинзеник
Прем'єр-міністр
Віцепрем'єр-міністри
Міністри
Віктор Антонов • Віталій Бойко • Валерій Борзов • Микола Борисенко • Володимир Борисовський • Андрій Василишин • Анатолій Воронков • Віктор Гладуш • Микола Голушко • Георгій Готовчиць • Валерій Губенко • Аркадій Єршов • Анатолій Зленко • Іван Зязюн • Володимир Кампо • Михайло Каскевич • Орест Климпуш • Олександр Коваленко • Олексій Коваль • Валерій Кравченко • Євген Марчук • Анатолій Мінченко • Костянтин Морозов • Михайло Павловський • Володимир Пєхота • Олег Проживальський • Володимир Прядко • Григорій П'ятаченко • Віктор Сальников • Валерій Самоплавський • Віталій Скляров • Юрій Спіженко • Петро Таланчук • Володимир Тимофєєв • Олександр Ткаченко • Василь Ткачук • Лариса Хоролець • Роман Шпек • Олександр Штундель • Юрій Щербак
Анатолій Мінченко (1991—1992) · Володимир Лановий (1992) · Віктор Пинзеник (1992—1993) · Юрій Банніков (1993) · Роман Шпек (1993—1995) · Василь Гуреєв (1995—1997) · Юрій Єхануров (1997) · Віктор Суслов (1997—1998) · Василь Роговий (1998—1999) · Сергій Тігіпко (1999—2000) · Василь Роговий (2000—2001) · Олександр Шлапак (2001—2002) · Валерій Хорошковський (2002—2004) · Микола Деркач (2004—2005) · Сергій Терьохін (2005) · Арсеній Яценюк (2005—2006) · Володимир Макуха (2006—2007) · Анатолій Кінах (2007) · Богдан Данилишин (2007—2010) · Василь Цушко (2010) · Андрій Клюєв (2010—2012) · Петро Порошенко (2012) · Ігор Прасолов (2012—2014) · Павло Шеремета (2014) · Анатолій Максюта (в. о.) (2014) · Валерій Пятницький (в. о.) (2014) · Айварас Абромавичус (2014—2016) · Степан Кубів (2016—2019) · Тимофій Милованов (2019—2020) · Павло Кухта (в. о.) (2020) · Ігор Петрашко (2020—2021) · Олексій Любченко (2021) · Юлія Свириденко (2021—)
Кандидати на посаду Президента України 1994
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лановий_Володимир_Тимофійович&oldid=24635986