Координати: 50°42′19″ пн. ш. 27°0′36″ сх. д. / 50.70528° пн. ш. 27.01000° сх. д. / 50.70528; 27.01000
Очікує на перевірку

Харалуг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Харалуг
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Тер. громада Корецька міська громада
Код КАТОТТГ UA56060310330094107
Облікова картка Харалуг 
Основні дані
Перша згадка 1577
Населення 424
Площа 1,515 км²
Густота населення 279,87 осіб/км²
Поштовий індекс 34712
Телефонний код +380 3651
Географічні дані
Географічні координати 50°42′19″ пн. ш. 27°0′36″ сх. д. / 50.70528° пн. ш. 27.01000° сх. д. / 50.70528; 27.01000
Водойми р. Рудка, Вороб'ївка
Відстань до
обласного центру
62 км
Відстань до
районного центру
18 км
Місцева влада
Адреса ради Рівненська область, Корецький район, с. Харалуг, вул. Шкільна, 1;
Карта
Харалуг. Карта розташування: Україна
Харалуг
Харалуг
Харалуг. Карта розташування: Рівненська область
Харалуг
Харалуг
Мапа
Мапа

CMNS: Харалуг у Вікісховищі

Харалу́г — село у складі Корецької громади Рівненського району Рівненської області. Колишній центр Харалузької сільської ради. Населення — 424 особи.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Вороб'ївка.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1906 році село Межиріцької волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 57 верст, від волості 13. Дворів 78, мешканців 496[1].

Археологічні знахідки

[ред. | ред. код]

В 1971 році поблизу села виявлено багатошарове поселення комарівської культури.

До розпаду СРСР в Харалузі існувала унікальна колекція кам'яних знарядь праці, зібрана вчителем історії Ігорем Пантелеймоновичем Кирильчуком.

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Існує версія, що село було повноцінним населеним пунктом вже за часів Київської Русі, оскільки з його назвою ідентифікуються «мечі харалужні», які загадуються в «Слові о полку Ігоревім». Вважається, що саме на місці сучасного Харалуга виготовляли холодну зброю, використовуючи залізо, виготовлене з болотної руди, яку видобували неподалік — в районі села Залізниця.

Перша згадка — 1577 рік.

До скасування кріпосного права Харалуг носив ще назву «Сорокапанівка».

У 1845 році у селі діяла суконна фабрика.

І. П. Кирильчук переконує, що харалужна сталь назвалася від поселення, а не навпаки[джерело?].

В 1985 р., повертаючись до Новочеркаська, в цьому селі зупинявся Чикатило Андрій Романович[джерело?].

Освіта, культура, охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

У селі діють загальноосвітня школа І–ІІ ступенів, дитячий садочок, клуб, публічно-шкільна бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

Герб і прапор

[ред. | ред. код]

На лазуровому щиті два срібні мечі із золотими руків'ями в косий хрест, вістрям донизу, над срібною розкритою книгою. На червоній главі срібний уширений хрест. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Автори — Ю. П. Терлецький, Л. О. Онищук.

Релігія

[ред. | ред. код]
  • Свято-Яківлівська церква
  • Церква євангелістів християн-баптистів.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  2. Спогади Миколи КУРЧИКА
  3. Нескорений з хутора Надія
  4. Дмитро Вирський. Виправа князя С. К. Корецького у степове Побужжя (серпень-жовтень 1644 р.) / Український історичний журнал.— К., № 1 за січень-лютий 2015.— С. 32; прим.

Посилання

[ред. | ред. код]