Корінні народи Бразилії: відмінності між версіями

Корінні народи в Бразилії
	Чоловіки з етнічної групи Куікуро
Ареал	Переважно в Північ і Центрально-Захід
Близькі до:	Інші корінні народи Америки
Мова	Мови корінних народів, португальська
Релігія	Споконвічно традиційні вірування та анімізм. 61,1% Римо-Католик, 19,9% Протестант, 11% нерелігійні, 8% інші вірування. Анімістські релігії все ще широко практикуються ізольованим населенням

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 18:53, 27 січня 2023

Корінні народи Бразилії (порт. povos indígenas no Brasil) або корінні бразильці (порт. indígenas brasileiros) — народи, колись нараховували приблизно 2000 племен і народів, які населяли територію сучасної Бразилії за тисячоліття до початку португальської колонізації.

Коли наприкінці ХV століття Христофор Колумб досягнув берегів Америки, він думав, що знайшов Ост-Індію. Саме тому, народи, яки зустріли європейці, почати називати índios («Індіанці»). Пізніше, коли виявилось, що знайдена земля не є Індією, корінне населення материків Нового Світу залишили називати індіанцями. А людину з Індії почали називати індусами.

Наприкінці XV століття деякі корінні жителі були традиційно напівкочовими племенами, які жили за рахунок полювання, рибальства, збиральництва та міграційного землеробства. Багато племен зазнали вимирання внаслідок зараження європейськими хворобами. З часом багато з представників корінних народів були асимільовані в бразильське населення .

Корінне населення зменшилось в порівнянні з доколумбовим періодом з 2-3 мільйони до приблизно 300 000 станом на 1997 рік. Згідно з переписом IBGE 2010 року 817 000 бразильців зарахували себе до корінних народів, той самий перепис зареєстрував 274 корінні мови та 304 різних корінних етнічних груп.^[2]

18 січня 2007 року FUNAI повідомила про 67 неконтактних племен, що залишилися в Бразилії, порівняно з 40, відомими в 2005 році.^[3]З цим доповненням Бразилія обійшла Нову Гвінею, ставши країною з найбільшою кількістю неконтактних народів у світі.

Історія

Витоки

Питання про шляхи заселення Америки постійно створюють низку гіпотетичних теорій та моделей. Походження корінних народів Америки досі є предметом суперечок серед археологів .^[4]

Антропологічні та генетичні дані вказують на те, що більшість індіанців походять від народів-мігрантів із Сибіру та Монголії. Ці племена прийшли в Америку через Берингову протоку та вздовж західного узбережжя Північної Америки спускались до Південної Америки принаймні трьома окремими хвилями. В Бразилії, зокрема, більшість корінних племен вважаються нащадками першої сибірської хвилі мігрантів, які мігрували наприкінці останнього льодовикового періоду, між 13 000 років і 17 000 років тому. Скоріше за все, щоб досягти сучасної Бразилії, до басейну річки Амазонки мігранти зайшли з північного заходу. Друга та третя міграційні хвилі з Сибіру, не досягли Південної Америки^[5] Лінгвістичні дослідження підтримали генетичні дослідження, виявивши давні закономірності між мовами корінних народів Сибіру та мовами корінних народів Америки.^[6]

Генетичні дослідження

Y-хромосоми ДНК

Аналіз ДНК Y-хромосоми індіанців вказує на специфічну схожість більшої частини населення Південної Америки. Мікросателітне різноманіття та розподіл лінії Y, характерні для корінного населення Південної Америки, вказує на те, що певні популяції індіанців формувались ізольовано з моменту початкового заселення регіону.^[7]

Аутосомна ДНК

Відповідно до генетичного дослідження аутосомної ДНК 2012 року^[8] корінні американці походять від мігрантів із Сибіру. Більшість з них простежується до однієї популяції предків, яку називають «першими американцями». Після початкового заселення території Амазонії послідувала швидка експансія на південь. Винятком є носії чибча, чиї предки походять як з Північної, так і з Південної Америки.^[8]

мтДНК

Згідно з дослідженням 2016 року, яке зосереджене на мітохондріальній ДНК (мтДНК), успадкованій лише по материнській лінії,^[9] показало, що предки корінного населення Америки по материнській лінії сходять до кількох основоположних ліній із Сибіру, які прибули через Берингову протоку близько 16 тисяч років тому. Згідно з цим дослідженням, предки корінних американців, ймовірно, деякий час залишалися в районі сучасної Аляски. Пізніше «невелика популяція потрапила в Південну Америку прибережним шляхом приблизно 2,4-9 тисяч років. Після швидкого поширення по всій Америці обмежений потік генів у Південній Америці призвів до чіткої філогеографічної структури популяцій, яка зберігалася протягом тривалого часу.

Усі давні лінії мітохондрій, виявлені в цьому дослідженні, були відсутні в сучасних наборах даних, що свідчить про високий рівень вимирання популяції. В наслідок застосування тесту множинної логістичної регресії основних компонентів до симуляції байєсівської серійної коалесценції. Аналіз підтвердив сценарій, згідно з яким європейська колонізація спричинила значну втрату доколумбових родоводів».^[10]

Океанічна складова в районі Амазонки

Два генетичних дослідження аутосомної ДНК у 2015 році підтвердили сибірське походження корінних жителів Америки. Переселення із Сибіру можливо починалось ще 23 000 років тому.^[11] Проте серед корінних жителів регіону Амазонки було виявлено спільне походження з корінними жителями Австралії та Меланезії.^[12]^[13]

Археологічні залишки

Корінні жителі Бразилії, на відміну від мешканців Мезоамерики та андських цивілізацій, не зберігали письмових записів та архітектурних кам'яних пам'ятників. А через вологий клімат і кислий ґрунт було знищено майже всі сліди їхньої матеріальної культури, включаючи дерев'яні будівлі або вироби та кістки. Таким чином, те, що відомо про історію регіону до 1500 року, було зроблено та реконструйовано на основі невеликих археологічних доказів, таких як кераміка та кам'яні наконечники стріл.

Найпомітнішими залишками культури корінних народів Бразилії є дуже великі кургани останків черепашек молюсків (самбаків), знайдених у деяких прибережних районах. Нещодавні дослідження показують, що кургани черепашок були створені людьми, які жили на бразильському узбережжі між 8000 і 2000 роками до нашої ери. Саме в таких курганах, або біля них археологи знаходили зооліти — скельні скульптури у формі тварин, зроблені з особливою технічною ретельністю. Уздовж бразильського узбережжя було знайдено велику кількість самбакі. Найбільш вивчені розташовані в штаті Санта-Катаріна.^[14]

Також на території Бразилії були знайдено значні відкладення «чорної землі» (тerra preta) у кількох місцях уздовж Амазонки, які, як вважають, є стародавніми звалищами. Нещодавні розкопки таких родовищ у середній і верхній течії Амазонки виявили залишки деяких дуже великих поселень, що містять десятки тисяч будинків, що вказує на складну соціальну та економічну структуру.^[15] Ґрунти «чорної землі» були створені землеробними спільнотами між 450 та 950 роками нашої ери.^[16] Корінні американці з тропічних лісів Амазонки, можливо, використовували свій метод розвитку та роботи на «чорній землі», щоб зробити землю придатною для сільського господарства, необхідного для підтримки великого населення у племенах .^[17] Недавні розкопки ділянок «чорної землі» у середній і верхній течії Амазонки відкрили залишки дуже великих поселень, які містили десятки тисяч домів, та вказують на складний соціальний і економічний склад суспільства.^[18]

Дослідження щелеп доісторичних мешканців прибережної Бразилії виявили, що використали зуби для очищення та подрібнення абразивних рослин .^[19]

Культура Маражоара

Культура марахора

Похоронна урна
Чаша марахора

Тарілка марахора
Похоронна урна

Культура Маражоара процвітала на острові Маражо в гирлі річки Амазонка .^[17] Під час розкопок на острові археологи знайшли складну кераміку. Її шматки були витончено розписані та вирізані зображеннями рослин і тварин. Це стало першим доказом того, що на Маражо існувало складне суспільство. Докази будівництва курганів також свідчать про те, що Культура Маражоара була достатньо розвинута для будівництва складних поселень, виконання великих земляних робіт.^[20] Декілька курганів на острові Марахо після радіовуглецевого аналізу почали датувати від 1000 до 300 роки до нашої ери.^[21] Культура Маражора була предметом постійних суперечок. Американка Бетті Меггерс, досліджуючи маражора в 1950-х роках, припустила, що його представники мігрували з Анд і оселилися на острові. Багато дослідників вважали, що Анди були заселені палеоіндійськими мігрантами з Північної Америки, які рухалися на південь та на рівнину територію.

Однак у 1980-х роках інший американські археологи на розкопках кургану Тесо-дус-Бішос, зробивши геофізичні дослідження дійшли висновку, що суспільство, яке побудувало кургани, виникло саме на острові.^[22]

Доколумбова культура Марахо, можливо мала соціальне розшарування та нараховувала населення до 100 000 осіб.^[17]

Цивілізація Шінгуано

Народи шінгу будували великі поселення, часто оточені ровами з мостами. Ці поселення були з'єднані дорогами. Вершина їхнього розвитку була між 1200 та 1600 роками нашої ери. Їх численність була близько десятків тисяч осіб.^[23]

Корінне населення на час європейської колонізації

Розподіл

Напередодні приходу португальців на початку ХVІ століття в прибережних районах Бразилії існувало дві великі мегагрупи — тупі (носії мов тупі-гуарані), які домінували практично на всьому бразильському узбережжі, і тапуї (всі корінні жителі, які не розмовляли старою мовою тупі, зазвичай мовою же). Португальці прибули наприкінці тривалої боротьби між тупі і тапуї, яка призвела до поразки та вигнання тапуї з більшості прибережних районів у внутрішні райони. У старих португальських хроніках термін Тупі означає «дружній» або «союзницький».

Хоча тупі були поділені на підплемена, які часто ворогували одне з одним, вони були культурно та мовно однорідними. Той факт, що перші європейці зустрічали практично тих самих людей і мову вздовж узбережжя Бразилії, значно спростив спілкування та взаємодію з місцевим населенням.^[24]

Наскільки відомо тупі жили в основному кочовим життям мисливців-збирачів. З матеріальної культури збереглася велика колекція наконечників стріл і списів, сокир та інших артефактів із колотого каменю та кісток. Це було знайдено форми поховання та особиста атрибутика, у тому числі натільні прикраси черепашками, камінням, насінням тощо.^[25]Також з часом у культурі поступово з'являються об'єкти з полірованого каменю прогресивної витонченості, наскельні пам'ятки та незабаром артефакти з кераміки та різьбленого каменю (це рідко), а також докази сільськогосподарської практики, що вказує на певний ступінь осілості.

Ця еволюція не була лінійною, і колонізатори виявили, що різні народи живуть різними формами культури, різноманітністю, яка триває до сьогодні та продовжує трансформуватися. Незважаючи на ці відмінності, існують і спільні основні риси.

За винятком мисливців-збирачів Ґойтакасів, прибережні племена тупі та тапуї займалися переважно землеробством. Субтропічні гуарані вирощували кукурудзу, тропічні тупі вирощували маніок (маніок), високогірні жителі Джес вирощували арахіс як основну частину свого раціону. Додаткові культури включали боби, солодку картоплю, кара (батат), жеримум ( гарбуз) і кумарі (струковий перець).

У внутрішніх районах Бразилії домінували в основному люди тапуйя (же), хоча значні частини внутрішніх районів (зокрема, верхів'я річок Шінгу, Телес-Пірес і Джуруена — територія, яка зараз покривається приблизно сучасним штатом Мату-Гросу) були первісною доміграційною батьківщиною тупі-гуарані.

Окрім тупі та тапуйя, прийнято виділяти дві інші мегагрупи корінного населення у внутрішніх районах: карибів, які населяли більшу частину сучасної північно-західної Бразилії, включаючи обидва береги річки Амазонки аж до її дельти, та групу араваків, складові племена якої населяли кілька областей, включаючи більшу частину верхньої Амазонки (на захід від нинішнього Манауса), а також значні осередки в сучасних штатах Амапа та Рорайма.

Назви, під якими різні племена тупі були записані португальськими та французькими авторами 16 століття, погано зрозумілі. Більшість з них не є власними іменами, а описом стосунків, як правило, сімейних — наприклад, tupi означає «перший батько», tupinambá означає «родичі предків», tupiniquim означає «бічні сусіди», tamoio означає «дідусь», temiminó означає «онук», табаджара означає «свекри» тощо.^[26] Деякі етимологи вважають, що ці назви відображають порядок міграційних хвиль людей тупі з внутрішніх районів до узбережжя, наприклад, першою хвилею тупі, яка досягла узбережжя, були «діди» (Tamoio), до яких незабаром приєдналися «родичі стародавніх» (Tupinamba), що може означати родичів тамойо, або термін тамойо для позначення родичів старих тупі у верхньому басейні Амазонки. «Онуки» (Temiminó) можуть бути осколком. «Бічні сусіди» (Tupiniquim) означали, можливо, нещодавно прибулих, які все ще намагаються пробитися.

Традиційні поселення

Громади жили племенами, складним організаційним утворенням, що складалося з кількох сіл, пов’язаних спорідненістю та спільними інтересами. Кожне село складалося з групи колективних будівль, які називалися ocas або malocas, розташованих навколоплощі, яка могла бути призначена для громадських заходів, таких як святкування, ритуали, збори та інші. У центрі площі могла бути хата, призначена для виключно чоловічих занять. У кожному селищі проживало багато сімейних пар, від 50 до 200 осіб, а в багатьох випадках і значно більше. Хати будували з дерев’яного каркасу, повністю закритого соломою, залишаючи від одного до трьох отворів. Загалом це були витягнуті та високі споруди, але вони могли мати різні форми та розміри. ^[25]

Деякі племена, такі як марубо та яномамі, будували лише одну будівлю, де жили всі люди села. Більша частина такого житля мала мінімальний внутрішній поділ або взагалі не мала. Все життя громади відбувалося на очах, включаючи статеві зносини пар.^[27]

Іноді, вночі розпалювали вогнища та спали в гамаках.

Португальський історик і хроніст Магальянс Гандаво описував повсякденне життя корінного населення в оселях в Баїї: «У кожному будинку всі живуть дуже гармонійно, ніколи не маючи жодних розбіжностей між собою: радше всі вони друзі один одного, що Воно належить усім без винятку, і що б хто не їв, як би маленьке воно не було, у цьому повинні брати участь усі присутні». А французький місіонер і письменник Жан де Лері пісав, що «дикуни виявляють своє природне милосердя, щодня даруючи один одному оленину, рибу, фрукти та інші блага країни, і вони так цінують цю чесноту, що померли б від сорому, якби побачили, як їхній сусід страждає від нестачі. того, чим вони володіють». Бразильский социолог и политик Флорестан Фернандес на початку ХХ століття писав: «Та сама основна модель сусідської співпраці застосовувалася до стосунків між членами малокас, які були частиною соціальної групи. Продукти полювання, рибальства, збиральництва та сільськогосподарської діяльності належали родині, яка їх отримувала». ^[25] Коли село було близько від ворогів, його оточували частоколом зі стовбурів дерев. Між частоколами викопували рови, замасковані гілками та листям, а на дні насаджували загострені кілки.

Деякі племена, наприклад аймори, не будували сіл. Вони просто розчищали територію і ночували під деревами, розводячи багаття вночі. Інші, такі як тукан, організовувалися в більш-менш незалежні сімейні групи, засновуючи села та невеликі житла. ^[28]

Вони жили полюванням, рибальством і натуральним сільським господарством , періодично змінюючи розташування сіл відповідно до зменшення природних ресурсів, доступних в околицях. Залишення експлуатованих територій уможливило їх природне відновлення. Оскільки вони потребували небагато матеріальних благ і отримували все безпосередньо від буйної природи. Бідність була невідома в повсякденному житті. ^[29]Завжди було всього достатньо, щоб усі могли жити щасливо та здорово, з культурою, сильно заснованою на обмін і справедливий розподіл надлишків. Дефіцит і голод траплялись тільки через природні негаразди.^[30]

Корінні нороди мали широкі знання про виробництво ферментованих напоїв із бульб, коріння, листя, насіння та фруктів, таких як кукурудза, маніок, солодка картопля, буріті, кешью, арахіс, банани, ананаси. Поступово ці народні страви перейшли у спадщину до бразильській кухні зі стравами на основі маніоки та кукурудзи, такими як памонья та бейжу, а також з гуараною, пальмовими серцевинами, солодкою картоплею, ямсом, кедровими горіхами, какао, арахісом, каруру, молочаєм, папайєю, арасою та кешью. Хоча є десятки страв, які сьогодні є незвичайними або відомими лише в відповідному регіоні. З бавовни, тукуму, бамбуку і дикої гуарани виробляли тканини, прикраси і кошики; робили віники, піачаву. З гарбузів - посуд для зберігання води або борошна. З тварин у їжу використовували черепах та їхні яйця, птахів; рибу. ^[31]

Соціально-сімейна структура

Суспільства корінних народів Бразилії були общинними, без приватної власності, досить егалітарними та децентралізованими, хоча й стратифікованими, з чіткими та виключаючими соціальними ролями, з розподілом праці та статусу за традиційними принципами. Хоча деякі культури були досить вільними в цьому відношенні, дозволяючи великий обмін функціями. Керівництво чи інші престижні посади іноді передавалися спадково, але загалом вирішальними критеріями були компетентність, престиж і особиста харизма. Раніше вони шанували своїх предків і поважали авторитет і мудрість вождів, старійшин і шаманів, які відповідали за вищі адміністративні завдання племені, включаючи застосування правосуддя та проведення колективних обрядів і святкувань. Племена трималися разом міцними зв’язками спорідненості та взаємності.^[32] Влада здійснювалася головним чином через переконання та ввічливість, у колегіальній манері серед вождів та старійшин, причому автократичні рішення головного лідера були рідкісними, за винятком колективних надзвичайних ситуацій. Керівники отримували послуги та різні блага від громади.

Контакти з іншими племенами відбувалися через торгівлю, святкування, ритуали, співпрацю, спорідненості чи альянсу. Війни між корінними народами були звичайним явищем. Протягом століть були цикли чергування влади між кількома потужними племенами. ^[33]

Чоловіки опікувалися війною, полюванням, рибальством, керівництвом племенами та зовнішніми стосунками. Вони будували споруди у селі, робили каное та зброєю, Також чоловіки займались розведенням багаття, шаманськими обрядами(що включало медичну практику) і вирубкою лісів для посівів. Жінки відповідали за посадку, збір урожаю, приготування їжі, виготовлення предметів побуту, тканин і прикрас. Вони повинні були зберегати вогоні, прибирати у хатах, вирощували худобу, піклувалися про потомство та старих. Їхнє суспільство накладало важкий тягар на жінок, які виконували багато робіт, деякі з яких були дуже важкими, але істотна частина засобів існування племені залежала від них, і вони відігравали фундаментальну роль у розміщенні чоловіків у соціальній ерархії та створенні їхнього особистого комфорту. Якщо чоловік не мав дружини, він був "бідним виродком". Іноді заохочувалась автономія. Деякі види діяльності можна розбити за віком. Не було рабства для отримання робочої сили, хоча брали військовополонених для великомасштабних робіт або для жертвопринесення, це було звичайною практикою. ^[34]

Сім'я може бути моногамною або полігамною з переважанням полігінії. Шлюб не був вічним або дуже міцним зв’язком, розлучення було частим і легким, і чоловіки могли використовувати жінок як розмінну монету. ^[35]Стосунки між різними дружинами одного і того ж чоловіка могли призвести до тертя та ревнощів, особливо якщо була кохана, але в цілому вони були сердечними та шанобливими. У багатьох племенах шлюб був складним обрядом, який вимагав принесення в жертву військовополоненого, після чого чоловік змінював своє ім’я і міг створювати сім’ю. Існувало багато кровноспоріднених союзів, що зміцнювало єдність кланів і мережі взаємності, що забезпечувало підтримку порядку та життя громади у великих масштабах. Жорстоке поводження чоловіків зі своїми дружинами та дітьми було звичайним і суспільно прийнятним, розумілося як приватна справа; у багатьох племенах батько і мати мали право життя і смерті над своїми утриманцями. ^[36]

Мати годувала дитину грудьми кілька років, якщо в цей період у неї не було іншої дитини. Маленьку дитину завжди супроводжували, а до того, як вона пішла, часто брали участь у різних заняттях дорослих, у тому числі у сільському господарстві. Навчання дітей було спільним для всіх мешканців села. Хлопчиков змалку вчили володіти луком і стрілами, будувати кошики та іншим роботам. Дівчинку мати знайомила з ремеслом прядіння, плетіння сіток та виготовлення прикрас. Урочисті обряди переходу, що проводилися шаманами, відзначали різні стадії розвитку від народження до смерті, і відзначалися всім племенем з великою помпою. Інваліди або люди похилого віку могли бути покинуті, убиті або вимагати евтаназії. ^[37]

Перші контакти

Коли португальські дослідники вперше прибули до Бразилії у квітні 1500 року, вони, на свій подив, виявили узбережжя, багате ресурсами, на якій мешкало сотні тисяч корінних жителів. Офіційний писар Педро Алвареса Кабрала, командувача флотом відкриття, який висадився в сучасному штаті Баїя, написав листа до короля Португалії, в якому схвально описав красу цієї землі.

У роботі «Історія португальських відкриттів і завоювань у Новому Світі»^[38] Лафіато описав тубільців як людей, які не носили одягу, а радше фарбували все своє тіло в червоний колір. У них були пробиті вуха, носи, губи та щоки. Чоловіки голили голову спереду, маківку та над вухами, а жінки, як правило, носили розпущене волосся або заплітали в коси. І чоловіки, і жінки прикрашають себе гучними черепашковими нашийниками та браслетами, пір'ям сухофруктів. Він описує ритуальну природу того, як вони практикували канібалізм, і навіть згадує про важливість ролі жінки в родині.

Корінне бразильське населення на північно-східному узбережжі (голландські оцінки)^[39]
Крапка	Всього
1540	+100 000
1640 рік	9000

На момент прибуття європейців на території сучасної Бразилії проживало близько 2000 націй і племен (що дорівнювало 11 мільйонам індіанців). За перші 100 років контакту індіанське населення скоротилося на 90%. Це було в основному через хвороби та хвороби, які поширювали колоністи, що сприяло рабству та насильству з боку Європи.^[40] Корінні жителі традиційно були в основному напівкочовими племенами, які жили за рахунок полювання, рибальства, збиральництва та міграційного землеробства. Протягом сотень років корінні жителі Бразилії жили напівкочовим життям, використовуючи ліса для задоволення своїх потреб. Коли в 1500 році прибули португальці, місцеві жителі жили переважно на узбережжі та вздовж берегів великих річок. Спочатку європейці сприймали корінних жителів як благородних дикунів, і відразу почалося змішання населення. Заяви португальців про міжплемінні війни, канібалізм та погоню за амазонським фернамбуковим деревом заради його цінного червоного барвника переконали португальців, що територія для них є цінною. Вони вирішили «цивілізувати» корінних жителів. Назву території дали на честь фернамбукового дерева, деревини якого через колір нагадувало розпечене вугілля (португальською — brasil). Тому вона отримала назву Бразилія (Brazilwood).

Але португальці, як і іспанці на своїх північноамериканських територіях, принесли з собою хвороби, проти яких багато індіанців були безпорадні через відсутність імунітету. Кір, віспа, туберкульоз і грип вбили десятки тисяч людей. Хвороби швидко поширювалися вздовж місцевих торгових шляхів, і цілком імовірно, що цілі племена були знищені без жодного прямого контакту з європейцями.

До 1800 року населення колоніальної Бразилії досягло приблизно 2,21 мільйона осіб, серед яких лише приблизно 100 858 були корінними жителями. До 1850 року це число скоротилося приблизно до 52 126 осіб із 1,86 мільйона.^[41] До 1870 року чисельність племен тупі скоротилася до 250 000 корінних жителів, а до 1890 року зменшилася приблизно до 100 000.

Рабство і бандейранти

Взаємне почуття подиву та добрих стосунків мало закінчитися в наступні роки. Португальські бандейранти, чоловіки, почали народжувати дітей від індіанських жінок, створивши нове покоління людей змішаної раси, які розмовляли індіанськими мовами (мова тупі). Діти цих португальців та індіанок становили більшість населення.

Групи бандейрантів організовували експедиції у глибинку континенту, щоб приєднувати нові землі для португальської корони та шукати золото та дорогоцінне каміння.

Зважаючи на сприятливі агрокліматичні умови, португальці вирішили висаджувати цукрову тростину в Бразилії для отримання прибутку від торгівлі цукром. Для цього вони почали використовувати в якості робочої сили місцевих мешканців, як це успішно робили й іспанські колонізатори. Але корінне населення або не хотіло бути поневоленим або вмирати у великій кількості через зараження хворобами, занесеними європейцями.

Єзуїти

Кілька релігійних орденів брали участь у завоюванні, надсилаючи добре підготовлених місіонерів, які служили проповідниками, миротворцями, вчителями, лікарями та художниками, а також забезпечували потреби в усіх областях. Священики- єзуїти прибули разом з першим генерал-губернатором як духовні помічники колоністів, з наміром навернути корінне населення в католицтво . Вони представили аргументи на підтримку ідеї про те, що корінні жителі слід вважати людьми, і показали папську буллу (1537 р), яка проголошує, що, незалежно від їхніх вірувань, їх слід вважати повністю розумними людьми, які мають право на свободу та приватну власність та які не повинні бути поневоленими.^[42]

Була сформована система редукції, більш-менш самодостатніх фіксованих сіл, подібних до європейських сіл, якими керували священики у співпраці з тубільцями.^[43]

Священики-єзуїти, такі як отці Хосе де Анчієта та Мануель да Нобрега, вивчали та записували мову корінного населення та засновували змішані поселення, такі як Сан-Паулу-дус-Кампус-де-Піратінга, де колоністи та індіанці жили пліч-о-пліч, розмовляючи однією спільною мовою, і вільно одружувалися. Вони також почали засновувати більш віддалені села, населені лише «цивілізованими» індіанцями, які називалися Місіями.^[44]

До середини 16 століття католицькі священики-єзуїти за дорученням португальської монархії заснували місії по всіх колоніях країни. Вони працювали над тим, щоб їх європеїзувати та навернути в католицизм жили разом. Деякі історики стверджують, що єзуїти забезпечили період відносної стабільності для індіанців.^[42] Дійсно, єзуїти виступали проти використання корінних бразильців для рабської праці.^[45] Однак єзуїти все ж зробили свій внесок у європейський імперіалізм. Багато істориків вважають участь єзуїтів етноцидом корінної культури^[46], де єзуїти намагалися «європеїзувати» корінні народи Бразилії.

У середині 1770-х років крихке співіснування корінного населення з колоністами знову опинилося під загрозою. Через складну дипломатичну мережу між Португалією, Іспанією та Ватиканом єзуїтів було вигнано з Бразилії, а місії конфісковано та продано.^[47]

Війни

Воїн Тамойо, зображений Жаном Батистом Дебре на початку 19 століття.

У XVI столітті почалася низка війн між декількома племенами, такими як конфедерація Тамойо, та португальцями. Інколи індіанці виступали на боці ворогів Португалії, таких як французи, у відомих подіях Антарктичної Франції у Ріо-де-Жанейро, іноді об'єднуючись із Португалія в боротьбі з іншими племенами.

Корінне населення Бразилії чинили опір європейській колонізації з XVI по XVIІІ століття проти свого рабства та за свій спосіб життя, і їхня боротьба за захист своїх прав триває досі.

Індійські війни почалися в 1530-х роках разом із спробами колонізувати землі, відкриті європейцями. З моменту відкриття Європи в 1500 році існували лише періодичні контакти між тубільцями та європейцями (серед них португальцями та французами). Відбувався також обмін товарами, і перші вигнанці залишалися на рідних землях і в селах, започатковуючи змішання. Після 1530 року були засновані перші португальські міста на узбережжі, територія була поділена на спадкові капітанії, а також побудовано кілька цукрових заводів . Почалася фактична колонізація, а також війни, що її супроводжували.

Деякі племена легко прийняли португальське панування, але багато інших чинили опір, зазнаючи переслідувань і масового винищення або в кінцевому підсумку стаючи рабами.^[48] Найінтенсивніший період завойовницьких воєн був після встановлення посади генерал-губернатора в 1548 році.^[49] Деякі з воєн цього періоду були свідком і записані німецьким мандрівником Гансом Штаденом, автором книги про його дві подорожі до Бразилії.

Деякі племена легко прийняли португальське панування, але багато інших чинили опір, зазнаючи переслідувань і масового винищення або в кінцевому підсумку стаючи рабами.

Існують різні задокументовані повідомлення про свідоме використання віспи як біологічної зброї новобразильськими селянами, які хотіли позбутися сусідніх індіанських племен (не завжди агресивних). Найбільш «класичний», за словами антрополога Мерсіо Перейри Гомеса, стався в Кашіасі, на півдні Мараньяо, де місцеві фермери, бажаючи отримати більше землі для розширення своїх ферм великої рогатої худоби, віддали одяг хворих селян (який зазвичай спалювали, щоб запобігти подальшої інфекції). Одяг заразив усе плем'я, і вони не мали ні імунітету, ні ліків. Подібні речі відбувалися в інших селах по всій Південній Америці.^[50]

Торгівля гумою

1840-ті роки принесли Амазонці торгівлю та багатство. Було розроблено процес вулканізації каучуку, і попит на цей продукт у всьому світі різко зріс. В Амазонії росли каучукові дерева їх почали обробляти, робили плантації. Коли індіанці відмовлялися працювати на плантаціях, до регіону почали привозити селян-переселенців з Європи.

Спадщина Кандідо Рондона

У 20-му столітті бразильський уряд зайняв більш гуманну позицію та запропонував офіційний захист корінних народів, включаючи створення перших заповідників для корінних народів. В цей час Кандідо Рондон, метис (мати з народу Бороро), дослідник і прогресивний офіцер бразильської армії, почав завоювати довіру індіанців для формування мирних відносин. Рондон займався впровадженням телеграфного зв'язку в Амазонію, через постійну присутність в районах мешкання корінного населення був вимушено досліджувати ії життя. У 1910 році він допоміг заснувати SPI (Служба захисту індіанців), яка сьогодні є Національний фонд індіанців (скорочено FUNAI)). SPI було першим федеральним агентством, яке займалося захистом індіанців і збереженням їхньої культури. У 1914 році Рондон супроводжував Теодора Рузвельта у знаменитій експедиції, метою якої було складання карти Амазонки та відкриття нових видів флори та фауни. Під час цих подорожей Рондон був вражений тим, як переселенці ставилися до корінних жителів, і він став їхнім другом і захисником на все життя.

Рондон, який помер у 1958 році, є національним героєм Бразилії. На його честь названо бразильський штат Рондонія .

Після 1957 року робота SPI занепала. Після смерті Рондона, нові чиновники не виявляли глибокої прихильності до індіанців. SPI прагнув вирішити племінні проблеми, перетворивши племена на основне бразильське суспільство.

Незважаючи на це федеральний уряд у 1961 році заснував перший у Бразилії індіанський заповідник: національний парк Сінгу. Спокуса багатства резервації спонукала фермерів та поселенців продовжувати захоплювати землі індіанців. А SPI не заваджала їм.

У 1960-х роках повідомлення про погане поводження з індіанцями все частіше потрапляли до публічних повідомлень у пресі Бразилії та почали впливати на мислення бразильців. У 1967 році, після публікації звіту Міністерства внутрішніх справ про злочини, вчинені Службою захисту корінного населення проти корінних народів Бразилії^[51], військовий уряд розпочав розслідування діяльності SPI. У 5000-сторінковому звіті перераховано звірства, включаючи рабство, сексуальне насильство, тортури та масові вбивства.^[52] Невдовзі з'ясувалося, що SPI корумпований і неспроможний захистити корінних жителів, їхні землі та культуру. Було з'ясовано, що між 1900 і 1967 роками було знищено приблизно 98 корінних племен.

Національний індіанський фонд був заснований у 1967 року, й почав дійсно займається справами корінного індіанського населення Бразилії. У 1988 році бразильська влада гарантувала «повне здійснення культурних прав» індіанців у Конституції Бразилії.^[53] До 1987 року було визнано, що необов'язковий контакт із племенами спричиняє хвороби та соціальну дезінтеграцію. Племена, які не контактували з селянами та містянами (нащадками переселенців), були захищені від вторгнення та втручання в їхній спосіб життя та територію.^[52]

Однак поширення попиту на каучук та інших природні ресурси Амазонії призводить до спроб захоплення територій досі.

Починаючи з 1964 році, після зміни політичної влади Бразилії, було розпочато будівництво трансконтинентальної автомагістралі через басейн Амазонки з метою відкриття цього регіону для більшої торгівлі. Завдяки фінансуванню Світового банку було вирубано тисячі квадратних миль сельви без урахування статусу резервацій корінних народів. Після будівництва автомагістралей у 70-ті роки ХХ сторіччя з'явилися гігантські гідроелектростанції, а потім ліси були розчищені під ферми для худоби. В результаті землі заповідників зазнали масової вирубки лісів і затоплення.

Такі народи, як акунцу та каное, опинилися на межі вимирання протягом останніх трьох десятиліть.^[27]^[54] А індіанці племені Мундуруку мають вищий рівень отруєння ртуттю через видобуток золота в цьому районі. Проекти громадських робіт залучили дуже мало мігрантів, але й цього вистачило для того, щоб принести нові хвороби, які ще більше спустошили індіанське населення.^[55]

Сучасна ситуація

Конституція Бразилії 1988 року визнає право корінних народів вести свій традиційний спосіб життя та на постійне та виключне володіння своїми «традиційними землями», які визначені як території корінного населення .^[56] Однак на практиці корінне населення Бразилії все ще стикається з низкою зовнішніх загроз і викликів для свого подальшого існування та культурної спадщини.^[55] Процес демаркації відбувається повільно — часто пов'язаний із затяжними судовими справами — і FUNAI не має достатніх ресурсів для забезпечення правового захисту земель корінного населення.^[57]^[55]^[58]^[59]^[60]

13 листопада 2012 року національна асоціація корінних народів Бразилії APIB подала до Організації Об'єднаних Націй документ про права людини, у якому висуваються скарги на нові запропоновані закони в Бразилії, які ще більше руйнують їхні права, якщо їх ухвалять.^[61]

Угода 2019 року про вільну торгівлю між Європейським Союзом і МЕРКОСУР, була засуджена екологічними активістами та борцями за права корінного населення.^[62]^[63] Ця угода через збільшення продажу товарів сільського господарства може призвести до ще більшої вирубки амазонських дощових лісів.^[64]

Після вступу на посаду в січні 2019 року Болсонаро вніс дві серйозні зміни в FUNAI,. Це вплинуло на ідентифікацію та демаркацію земель корінного населення. Було переведено FUNAI з підпорядкування Міністерства юстиції до новоствореного Міністерства з прав людини, сім'ї та жінок. А також Болсонаро наказав Міністерству сільського господарства визначити території традиційних місць проживання корінних народів та визначення їх недоторканними охоронюваними територіями.^[65]^[66] Він також стверджував, що корінне населення треба інтегрувати у бразильське суспільство. Критики побоювалися, що така інтеграція призведе до культурної асиміляції корінних народів Бразилії.^[67]^[68]

Рухи за права корінного населення

Рух за міські права

Рух за права міст — це нещодавня подія в галузі прав корінних народів. Бразилія має одну з найвищих нерівностей у доходах у світі^[69], і велика частина цього населення включає корінні племена, які мігрують до міст як за бажанням, так і через переміщення. Окрім руху за права міст, дослідження показали, що ризик самогубства серед корінного населення у 8,1 разів вищий, ніж серед некорінного населення.^[70]

Багато рухів за права корінних народів були створені завдяки зборам багатьох корінних племен у міських районах. Наприклад, у Барселусі рух за права корінного населення виник через «місцеву міграцію»^[71]. Так формується багато альянсів для створення міцнішої мережі для мобілізації. Корінне населення, яке також проживає в міських районах, має проблеми з роботою. Їх змушують використовувати дешеву робочу силу.^[72] Програми, такі як Oxfam, використовувалися, щоб допомогти корінним жителям отримати партнерські стосунки, щоб почати масові рухи.^[73] Деякі їхні проекти також перетинаються з екологічним активізмом.

Багато бразильської молоді мобілізуються завдяки посиленню соціальних контактів, оскільки деякі корінні племена залишаються ізольованими, а інші адаптуються до змін.^[74] Доступ до освіти також впливає на цю молодь, і тому все більше груп мобілізуються для боротьби за права корінного населення.

Рух за екологічні та територіальні права

Багато прав корінних племен і вимог прав паралельні з рухом за екологічні та територіальні права. Хоча корінні жителі отримали 21 % бразильської Амазонки як частину корінних земель, багато проблем все ще впливають на сталість територій корінних народів сьогодні.^[75]^[76] Зміна клімату є однією з проблем, яку корінні племена пояснюють причиною збереження своєї території.

Деякі корінні народи та природоохоронні організації в бразильській Амазонії створили альянси, такі як альянс села А'укре Каяпо та екологічна організація Instituto SocioAmbiental (ISA). Вони зосереджені на правах на навколишнє середовище, освіту та розвиток.^[77] Наприклад, Amazon Watch співпрацює з різними організаціями корінного населення Бразилії, щоб боротися за територіальні та екологічні права.^[78] «Доступ до природних ресурсів для корінних і селянських громад у Бразилії був значно меншим і набагато більш небезпечним»,^[79] тому активісти зосереджуються на більш традиційних зусиллях щодо збереження та розширення територіальних прав для корінного населення.

Територіальні права корінного населення Бразилії значною мірою підпадають під соціально-економічні питання. Між урядом і корінним населенням виникали насильницькі конфлікти щодо прав на землю^[80], і політичні права мало чим їх зупинили. Існують рухи безземельних (MST), які допомагають утримувати землю від еліти, що живе в Бразилії.^[81]

Динаміка проти впізнання

Екологи та корінні народи розглядалися як супротивники економічного зростання та бар'єри для розвитку^[82] через те, що велика частина землі, на якій живуть корінні племена, може бути використана для проектів розвитку, включаючи греблі та індустріалізацію.

Групи, які самоідентифікують себе як корінне населення, можуть не мати міжсуб'єктивного визнання, тому претензії на TI, які можуть включати демаркацію великих ділянок території та загрожувати позбавленням власності встановлених місцевих громад, можуть бути оскаржені іншими, навіть сусідніми родинними групами, на тій підставі, що ці заявники не є «справжніми індіанцями» через такі фактори, як історичні змішані шлюби (змішання), культурна асиміляція та стигматизація проти самоідентифікації як корінного населення. Претензії на ТІ також можуть заперечувати великі землевласницькі родини з епохи каучуку або селяни, які обробляють землю, які натомість віддають перевагу підтримці концепції видобувних запасів .^[83]

Освіта

Закон про історію та культуру афро-бразильського та корінного населення (Закон № 11.645/2008) — це бразильський закон, що передбачає обов'язкове викладання історії та культури афро-бразильського та корінного населення, який був ухвалений та набув чинності 10 березня 2008 року. Він вносить поправки до Закону № 9.394 від 20 грудня 1996 року, зміненого Законом № 10.639 від 9 січня 2003 року, який встановив керівні принципи та основи бразильської національної освіти, щоб включити в офіційну навчальну програму системи освіти обов'язкову тему афро — Історія та культура Бразилії та корінних народів.

Основні етнічні гупи

Східна Бразилія

Апінаже (народ північно-західного Дже, живе в штаті Токантінс)
Арара (мовна сім'я кариби, Пара)
Атікум (Баїя та Пернамбуку)
Айморе (група тапуйя; було зосереджено на узбережжі сучасного штату Еспіріту-Санту, між річками Ріо-Досі та Сан-Матеус. Зі всіх сторін територію оточувало плем'я Тупінікум)
Бороро (народ південної мови дже, Мату-Гросу)
Ботокудо (жили у Мінас-Жерайс)
Гойтака (група тапуйя; колись проживали на узбережжі від річки Сан-Матеус (штат Еспіріту-Санту) до річки Параїба-ду-Сул (штат Ріо-де-Жанейро); мисливці-збирачі та рибалки, вони уникали будь-яких контактів з іноземці; численність доходила до 12 000; вони були знищені європейськими колоністами)
Гуато (плем'я північно-західного Дже, Мату-Гросу)
Кадівеу (мовна сім'я Гуайкуру, Мату-Гросу-ду-Сул
Каете (група тупі в Пернамбуку та Алагоасі, поширювалася від річки Параїба до річки Сан-Франсіску; після вбивства та з'їдання португальського єпископа, португальці піддалися винищувальним набігам на плем'я, а рештки були витіснені у внутрішні райони Пара)
Караджа (у долині річки Арагуайя)
Каріхо (плем'я тупі, що поширювалося від Кананейї аж до Лагоа-дус-Патос (у штаті Ріо-Гранді-ду-Сул; мали у прикордонній зоні Аргентини, Бразилії та Парагваю — індіанську республіку з 1609 року і аж до кінця 18 ст., жертви тупінікумів і ранніх європейських работорговців; на яких використовувалий дегредадо, щоб інтегрувати вигнанців в місцеве суспільство та вивчити їхні звичаї та мову. Тупінамба завдяки союзу з Каріхо зайняли територію на узбережжі Сан-Паулу від Сантоса/Бертіога та плато Піратінга; приймали португальців, потерпілих від корабельної катастрофи, Жоао Рамалью («Тамарутака») та Антоніу Родрігеса на початку 1500-х років;)
Kaxixó (живуть у Мінас-Жерайс, не визнається урядом Бразилії)
Каяпо (плем'я північно-західного Дже, Мату-Гросу і Пара)
Крахо (штат Токантінс)
Ксакріаба (мова аква, проживали у районі річки Токантінс, Мінас-Жерайс)
Ксеренте (народ центральної мови дже, проживає в Токантінсі та Гояс)
Ксукуру (штат Пернамбуку)
Патаксо (штат Баїя)
Потігуара (група тупі, буквально «їдці креветок»; вони мали репутацію чудових байдарочників і агресивних експансіоністів, населяли велику прибережну ділянку від річки Акарау до острова Ітамарака, що північніше міста Олінда, охоплюючи сучасні штати південної Сеари, Ріу-Гранді-ду-Норті та Параїби.)
Табахара (не велике плем'я тупі, означає «володар села», мешкало на південь від території Потігуара на частині сучасних штатів Параїба та Пернамбуку)
Тамойо (група Тупі, стара гілка Тупінамба, простягалися від західного краю затоки Гуанабара до острова Ілья-Гранде) Теміміно (невелике плем'я тупі, зосереджене на острові Говернадор у затоці Гуанабара ; часто воювали з сусідними племенами тамойо)
Терена (живуть у штатах Мату-Гросу-ду-Сул і Сан-Паулу).
Тупінамба (група тупі, мешкали від дельти Амазонки до Мараньяо, а також від річки Сан-Франциско до затоки Усіх Святих)(мешкали від варіюється від річки Сан-Франциско до міста Салвадор, населення на цієї території налічувало 100 000 осіб; це плем'я приймало португальця Карамуру)
Тупінікум (група Тупі, проживала на узбережжі сучасного Баїя; північніше міста Салвадор до річки Ріо-Досі, це були перші корінні жителі, з якими в квітні 1500 року зіткнулися португальці з човна капітана Педро Алвареса Кабрала). Тупінікум, . були першими формальними союзниками португальських колоністів, допомогли заснувати португальське земельне володіння та колоніальну адміністрацію Сан-Вісенті в 1530-х роках
Тремембе (група тапуйя, прибережне плем'я, що мешкало від острова Сан-Луїс (південний Мараньян) до гирла річки Акарау на півночі Сеара ; французькі торговці культивували з ними союз)
Чарруа (кочове плем'я тапуйя на сучасному узбережжі Уругваю, з агресивною репутацією проти зловмисників; убило Хуана Діаса де Соліса в 1516 році
Хаванте (сім'я мов центрального Дже, Мату-Гросу)

Південна Амазонія

Апіка (група тупі, до 1848 року мешкали між лівим берегом річки Арінос і правим берегом річки Джуруена, налічувало майже 16 000 чоловік).
Аветі (мова камаюра, живуть в районі між річками Курісево та Туатуар, Мату-Гросу)
Бакаїрі (карибських мовна сім'я, живуть на півночі Мато-Гросу, в муніципалітеті Паранатінга)
Варі' (Pacanawa, Waricaca'), Рондонія
Вауджа (Waurá , Waura), Мату-Гросу
Каябі (група тупі, Мату-Гросу)
Калапало (карибська мовна сім'я, Мату-Гросу)
Камаюра (мова сім'ї тупі-гуарані, Мату-Гросу)
Каное (мешкають у південної Рондонії, поблизу кордону з Болівією, дуже мало залишилось)
Карітіана (мешкають в західній Амазонії, вони мають більш тісні стосунки з вихідцями з Південно-Східної Азії та Полінезії порівняно з іншими корінними американцями, які найближче до жителів Сибіру та Північно-Східної Азії.)
Куікуро, Мату-Гросу
Каїнганг (сім'я мов Дже, Парана , Санта-Катаріна та Ріу-Гранді-ду-Сул)
Люди Ріо-Пардо, Мату-Гросу,
Мундуруку (живуть між річками Тапажос та Мадейра, штати Пара та Мату-Гросу, вели винищувальну війну проти сусідніх кауахіб та муру, згодом стали основними союзниками європейців у Центральній Бразилії)
Матіпу, Мату-Гросу
Мехінаку, Мату-Гросу
Наукуа, Мату-Гросу
Намбікуара, Мату-Гросу,
Панара, Мату-Гросу і Пара,
Рікбактса (Erikbaksa), Мату-Гросу
Сатере-Маве (Мауе)
Сінта-ларга (група тупі, мешкають в долині річки Амазонка на території штату Рондонія)
Суя (плем'я північно-західного Дже), Мату-Гросу
Тапахо (Tapajo)
Тенхарім
Трумай, Мату-Гросу
Уру-Еу-Вау-Вау, Рондонія
Явалапіті (Iaualapiti), Мату-Гросу

Південно-західна Амазонія

Aпуріна (група аравакських мов, переважно живуть в долині річки Пурус, Амазонас.)
Айкана (група тупі, проживає в штаті Рондонія, в районі річки Гуапоре).
Ашанінка (група аравакських мов, живуть у штаті Акрі)
Гімаріма або гі-меріма (живуть уздовж річки Піранья, між річками Журуа та Пурус, у штаті Амазонас. Вони переважно не контактують із зовнішнім суспільством)
Жамамадí (група аравакських мов, проживають в районі річки Банава, штат Амазонас)
Куліни (група аравакських мов, проживають в Амазонас і Акрі)
Кваза (коайа) (живуть в провінції Рондонія. Більшість кваза живуть разом з племенами айкана та латунде в корінному заповіднику Тубарао-Латунде.)
Латунди (мова Намбіквара, живуть в південній частині Рондонії)
Матіс (паноанська мовна сім'я, живуть на крайньому заході Бразилії разом з народами матсе та куліна)
Мацес (живуть в басейні річки Жавар)
Парінтінтін (група тупі, що проживає в басейні річки Мадейра)
Піраха (штат Амазонас)
Тікуна (історичні землі племені — навколо річки Солімойнс. Зараз вони є найчисельнішим племенем у бразильській Амазонії, може через те, що вони жили всередині країни, тому менше страждали від хвороб і насильства)
Ямінава (паноанська мовна сім'я, проживають в Акрі)
Юма (проживає в штатах Рондонія та Амазонас, вздовж річок Мукуім та Асуа, зараз плем'я перебуває на межі вимирання^[84])

Східна Амазонка

Аманає (Арарандеура)
Аравете (Пара)
Ава (Гуаха)
Ваямпі (група тупі, мешкають в штаті Амапа)

Гуахаяра (Мараньян)
Ка'апор (Мараньян)
Кариби (карибська мова, розселені дрібними групами в штаті Пара на південь від Амазонки)
Куруайя (Пара)
Марахора (доколумбова культура, Пара)
Паракана
Палікур (група аравакських мов, проживають в прибережних районах бразильського штату Амапа)
Тембе

Північно-західна Амазонка

Арапасо (Амазонас)
Баніва
Вайкіно (Амазонас)
Ваймірі-Атроарі (Амазонас і Рорайма)
Ванано (Амазонас)
Зуруаха (Амазонас)
Карутана (Амазонас)
Кубео (Амазонас)
Dâw, Ріо-Негро
Канамарі (Амазонас)
Кічуа (Кічуа)
Корубу (Амазонас)
Кугапакорі-Науа (Амазонас)
Марубо
Мацес
Майоруна (Максуруна)
Мура (Амазонас)
Омагуа (Амазонас)
Сіусі (Амазонас)
Таріано (Амазонас)
Тукано (Амазонас)
Шарпас
Цогом Джапа
Флешейро
Яномама (мешкають в області, обмеженій на заході та південному заході річкою Ріу-Негру, на сході — гірським хребтом Серра-Паріма)

Дивитися також

Список літератури

↑ (порт.) Дослідження Панорама релігій. Fundação Getúlio Vargas, 2003.
↑ Native Brazilians Informations
↑ Land Ruling Threatens Brazil’s Indigenous Peoples and Climate Commitments. Climate Change and Law Collection. Процитовано 27 січня 2023.
↑ Patricia J. Ash; David J. Robinson (2011). The Emergence of Humans: An Exploration of the Evolutionary Timeline. John Wiley & Sons. с. 289. ISBN 978-1-119-96424-7.
↑ Linda S. Cordell; Kent Lightfoot; Francis McManamon; George Milner (2008). Archaeology in America: An Encyclopedia. Т. 4. ABC-CLIO. с. 3. ISBN 978-0-313-02189-3.
↑ Dediu, Dan; Levinson, Stephen C. (20 September 2012). Abstract Profiles of Structural Stability Point to Universal Tendencies, Family-Specific Factors, and Ancient Connections between Languages. PLOS ONE. 7 (9): e45198. Bibcode:2012PLoSO...745198D. doi:10.1371/journal.pone.0045198. PMC 3447929. PMID 23028843.
↑ Summary of knowledge on the subclades of Haplogroup Q. Genebase Systems. 2009. Архів оригіналу за 10 May 2011. Процитовано 17 December 2010.
↑ ^а ^б Reich, D; Patterson, N; Campbell, D; Tandon, A; Mazieres, S; Ray, N; Parra, MV; Rojas, W; Duque, C (2012). Reconstructing Native American population history. Nature. 488 (7411): 370—374. Bibcode:2012Natur.488..370R. doi:10.1038/nature11258. PMC 3615710. PMID 22801491.
↑ Tamm, Erika; Kivisild, Toomas; Reidla, Maere; Metspalu, Mait; Smith, David Glenn; Mulligan, Connie J.; Bravi, Claudio M.; Rickards, Olga; Martinez-Labarga, Cristina (5 September 2007). Beringian Standstill and Spread of Native American Founders. PLOS ONE. 2 (9): e829. Bibcode:2007PLoSO...2..829T. doi:10.1371/journal.pone.0000829. PMC 1952074. PMID 17786201.
↑ Llamas, Bastien; Fehren-Schmitz, Lars; Valverde, Guido; Soubrier, Julien; Mallick, Swapan; Rohland, Nadin; Nordenfelt, Susanne; Valdiosera, Cristina; Richards, Stephen M. (1 April 2016). Ancient mitochondrial DNA provides high-resolution time scale of the peopling of the Americas. Science Advances. 2 (4): e1501385. Bibcode:2016SciA....2E1385L. doi:10.1126/sciadv.1501385. PMC 4820370. PMID 27051878.
↑ Skoglund, P.; Reich, D. (2016). A genomic view of the peopling of the Americas. Current Opinion in Genetics & Development. 41: 27—35. doi:10.1016/j.gde.2016.06.016. PMC 5161672. PMID 27507099.
↑ Raghavan та ін. (21 August 2015). Genomic evidence for the Pleistocene and recent population history of Native Americans. Science. 349 (6250): aab3884. doi:10.1126/science.aab3884. PMC 4733658. PMID 26198033.
↑ Skoglund, P; Mallick, S; Bortolini, MC; Chennagiri, N; Hünemeier, T; Petzl-Erler, ML; Salzano, FM; Patterson, N; Reich, D (21 July 2015). Genetic evidence for two founding populations of the Americas. Nature. 525 (7567): 104—8. Bibcode:2015Natur.525..104S. doi:10.1038/nature14895. PMC 4982469. PMID 26196601.
↑ Buco, Cristiane de Andrade (2014). Brazilian archaeological sites (Plurilingual, English та Portuguese) . UNESCO Office in Brasilia. с. 198 p., illus. ISBN 978-85-63186-22-5.
↑ Discovery and awareness of anthropogenic amazonian dark earths (terra preta)", by William M. Denevan, University of Wisconsin–Madison, and William I.Woods, University of Kansas.
↑ L. Rebellato, WI Woods, EG Neves (2009). Amazonian Dark Earths: Wim Sombroek's Vision. Pre-Columbian Settlement Dynamics in the Central Amazon. Chapte. с. 15—31.
↑ ^а ^б ^в Mann, Charles C. (2006). 1491: New Revelations of the Americas Before Columbus. Vintage Books. с. 326–333. ISBN 978-1-4000-3205-1.
↑ Archaeology: Amazonian urbanites. Nature. 9/4/2008, Vol. 455 Issue 7209, p5-5.
↑ The Cambridge World History of Food. Cambridge University Press. 2000. с. 19.
↑ Grann, David (2009). The Lost City of Z: A Tale of Deadly Obsession in the Amazon. с. 315. ISBN 978-0-385-51353-1.
↑ Neil Asher Silberman, Alexander A. Bauer (2012). The Oxford Companion to Archaeology. Oxford University Press. ISBN 0199735786.
↑ Roosevelt, Anna C. (1991). Moundbuilders of the Amazon: Geophysical Archaeology on Marajó Island, Brazil. Academic Press. ISBN 978-0-125-95348-1.
↑ Wren, Kathleen (2 December 2003). Lost cities of the Amazon revealed. NBC News.
↑ Boundary details are partly derived from Tribos Indígenas Brasileiras
↑ ^а ^б ^в Fernandes, Florestan (7 червня 1950). Considerações sôbre um comentário à ocorrência de termos tupis em “A Organização social dos tupinambá”. Revista de História. Т. 1, № 2. с. 253. doi:10.11606/issn.2316-9141.v1i2p253-258. ISSN 2316-9141. Процитовано 18 січня 2023.
↑ M. Pereira Gomes, The Indians and Brazil, p.32
↑ ^а ^б Instituto Socioambiental (ISA). Introduction > Akuntsu. Povos Indígenas no Brasil. Процитовано 8 March 2011.
↑ 1564-1639?, Vicente, do Salvador, Frei, (1965). História do Brasil : 1500-1627. Edições Melhoramentos. OCLC 541227.
↑ Manejo territorial en sociedades indígenas matrifocales. 2020. doi:10.4060/ca6887es. Процитовано 27 січня 2023.
↑ Machado, Juliana Salles (2006-12). Dos artefatos às aldeias: os vestígios arqueológicos no entendimento das formas de organização social da Amazônia. Revista de Antropologia. Т. 49, № 2. doi:10.1590/s0034-77012006000200009. ISSN 0034-7701. Процитовано 27 січня 2023.
↑ Cordeiro dos Reis, Tiago; Dra. Camila Silveira da Silva, Profa. (2021). A Tabela Periódica vai ao Museu do Holocausto: uma experiência de pesquisa-formação em cultura científica. Anais do 20º Encontro Nacional de Ensino de Química (ENEQ Pernambuco). Even3. doi:10.29327/eneqpe2020.245255. Процитовано 27 січня 2023.
↑ Instituto Humanitas da Unisinos-RS, IHU (5 квітня 2019). Em memória de Dom Aloísio. Revista Eclesiástica Brasileira. Т. 68, № 270. с. 407. doi:10.29386/reb.v68i270.1450. ISSN 2595-5977. Процитовано 27 січня 2023.
↑ Seixas, Ana Luisa Jeanty; Marzulo, Eber Pires (7 листопада 2020). Emergência Guarani-Mbyá nas Missões Jesuíticas. Novos atores no Patrimônio Cultural?. Em Questão. Т. 26. с. 43—67. doi:10.19132/1808-5245260.43-67. ISSN 1808-5245. Процитовано 27 січня 2023.
↑ Ferrasso, Suliano; Schmitz, Pedro Ignácio (16 вересня 2022). ASPECTOS DA DIVERSIDADE BIOLÓGICA EM SÍTIOS ARQUEOLÓGICOS COSTEIROS DO LITORAL NORTE DO RIO GRANDE DO SUL - BRASIL. Planejamento e gestão territorial: arqueologia e direito ambiental. Atena Editora. с. 41—61.
↑ Instituto Humanitas da Unisinos-RS, IHU (5 квітня 2019). Em memória de Dom Aloísio. Revista Eclesiástica Brasileira. Т. 68, № 270. с. 407. doi:10.29386/reb.v68i270.1450. ISSN 2595-5977. Процитовано 27 січня 2023.
↑ Schaden, Egon (12 грудня 1953). Darcy Ribeiro: A arte dos índios Kadiuéu. Revista de Antropologia. Т. 1, № 2. с. 155. doi:10.11606/2179-0892.ra.1953.131287. ISSN 1678-9857. Процитовано 27 січня 2023.
↑ Seixas, Ana Luisa Jeanty; Marzulo, Eber Pires (7 листопада 2020). Emergência Guarani-Mbyá nas Missões Jesuíticas. Novos atores no Patrimônio Cultural?. Em Questão. Т. 26. с. 43—67. doi:10.19132/1808-5245260.43-67. ISSN 1808-5245. Процитовано 27 січня 2023.
↑ [1], Joseph — Francois Lafitau, 1700.
↑ Leslie Bethell, MARY AMAZONAS LEITE DE BARROS .
↑ Brazilian Indians. survivalinternational.org/tribes/brazilian. Процитовано 7 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Bucciferro, Justin R. (3 липня 2013). A Forced Hand: Natives, Africans, and the Population of Brazil, 1545-1850 (PDF). Revista de Historia Económica / Journal of Iberian and Latin American Economic History (English) . Cambridge University Press (CUP). 31 (2): 285—317. doi:10.1017/s0212610913000104. ISSN 0212-6109. Процитовано 24 September 2021. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
↑ ^а ^б Lippy, Charles H. (1992). Christianity comes to the Americas, 1492–1776 (вид. 1st). New York, N.Y.: Paragon House. ISBN 1-55778-234-2. OCLC 23648978.
↑ Jiménez Gómez, Ismael (18 березня 2021). Aproximaciones al proceso de la pervivencia y erradicación de las idolatrías en las misiones jesuitas de la Sierra del Nayar (1729-1764). Antiguos jesuitas en Iberoamérica. Т. 9. doi:10.31057/2314.3908.v9.32108. ISSN 2314-3908. Процитовано 18 січня 2023.
↑ Caraman, Philip, 1911–1998. (1975). The lost paradise : an account of the Jesuits in Paraguay, 1607–1768. London: Sidgwick and Jackson. ISBN 0-283-98212-8. OCLC 2187394.
↑ Eisenberg, José (2004). A escravidão voluntária dos índios do Brasil e o pensamento político moderno (PDF). Análise Social (Portuguese) . XXXIX (170): 7—35. Процитовано 7 July 2021.
↑ Knauß, Stefan (2010). 'Jesuit Engagement in Brazil between 1549 and 1609 – A legitimate support of Indians' emancipation or Eurocentricmovement of conversion?'. Astrolabio. Revista internacional de filosofíaAño: 227—238.
↑ Roehner, Bertrand M. (1 April 1997). Jesuits and the State: A Comparative Study of their Expulsions (1590–1990). Religion. 27 (2): 165—182. doi:10.1006/reli.1996.0048.
↑ Alves, Rodrigo Vitorino Souza (28 січня 2015). Diversidade cultural e o direito à autodeterminação dos povos indígenas. Revista Jurídica da Presidência. Т. 16, № 110. с. 725. doi:10.20499/2236-3645.rjp2015v16e110-54. ISSN 2236-3645. Процитовано 18 січня 2023.
↑ Giori Silva, Janaina; Justina de Oliveira, Juliana; Daniel Dos Santos, Wendel; de jesus moura pinheiro, Makeivy; DO CARMO APOLINÁRIO DE OLIVEIRA, MÔNICA (2021). AS TRANSFORMAÇÕES NA VIDA DA POPULAÇÃO RIBEIRINHA DO RIO MACHADO DESDE AS ORIGENS DE JI-PARANÁ ATÉ OS DIAS ATUAIS. IV Reunião Ampliada do Grupo de Estudos em Temáticas Étnicas da Amazônia. Even3. doi:10.29327/ivreuniaogetea.309213. Процитовано 18 січня 2023.
↑ Notícias socioambientais :: Socioambiental. socioambiental.org. Процитовано 10 November 2015.
↑ Sant’Anna, André Luis de Oliveira de; Castro, Alexandre de Carvalho; Jacó-Vilela, Ana Maria (3 грудня 2018). DITADURA MILITAR E PRÁTICAS DISCIPLINARES NO CONTROLE DE ÍNDIOS: PERSPECTIVAS PSICOSSOCIAIS NO RELATÓRIO FIGUEIREDO. Psicologia & Sociedade. Т. 30, № 0. doi:10.1590/1807-0310/2018v30188045. ISSN 1807-0310. Процитовано 26 січня 2023.
↑ ^а ^б FUNAI – National Indian Foundation (Brazil). Процитовано 23 February 2011.
↑ Constituição de 1988 da República Federativa do Brasil/Título VIII. Процитовано 26 січня 2023.
↑ Instituto Socioambiental (ISA). Introduction > Kanoê. Povos Indígenas no Brasil. Процитовано 8 March 2011.
↑ ^а ^б ^в Brazil. 2008 Country Reports on Human Rights Practices. U.S. Department of State.
↑ Federal Constitution of Brazil.
↑ Indigenous Lands > Introduction > About Lands. Povos Indígenas no Brasil. Instituo Socioambiental (ISA). Архів оригіналу за 12 May 2015. Процитовано 24 March 2011.
↑ Borges, Beto; Combrisson, Gilles. Indigenous Rights in Brazil: Stagnation to Political Impasse. South and Meso American Indian Rights Center. Процитовано 24 March 2011.
↑ Schwartzman, Stephan (1 March 1996). Brazil The Legal Battle Over Indigenous Land Rights. NACLA Report on the Americas. 29 (5): 36—43. doi:10.1080/10714839.1996.11725759.
↑ Brazilian Indians 'win land case'. BBC News. 11 December 2008. Процитовано 24 March 2011.
↑ Megre, M. (2021). The conflict between agribusiness and indigenous peoples of Brazil. Pathways to Peace and Security. № 1. с. 162—180. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
↑ EU urged to halt trade talks with S. America over Brazil abuses. France24. 18 June 2019.
↑ EU and Mercosur agree huge trade deal after 20-year talks. BBC News. 28 June 2019.
↑ Watts, Jonathan (2 July 2019). We must not barter the Amazon rainforest for burgers and steaks. The Guardian.
↑ Karla Mendes (5 червня 2019). Brazil's Congress reverses Bolsonaro, restores Funai's land demarcation powers. news.mongabay.com. Процитовано 3 серпня 2019.
↑ Marian Blasberg, Marco Evers, Jens Glüsing, Claus Hecking (17 січня 2019). Swath of Destruction: New Brazilian President Takes Aim at the Amazon. Spiegel Online. spiegel.de. Процитовано 3 серпня 2019.
↑ Brazil's new president makes it harder to define indigenous lands. Global News. 2 January 2019.
↑ President Bolsonaro 'declares war' on Brazil's indigenous peoples – Survival responds. Survival International. 3 January 2019.
↑ Poverty Analysis – Brazil: Inequality and Economic Development in Brazil. web.worldbank.org. Процитовано 17 листопада 2016.
↑ Orellana, Jesem D.; Balieiro, Antônio A.; Fonseca, Fernanda R.; Basta, Paulo C.; Souza, Maximiliano L. Ponte de (2016). Spatial-temporal trends and risk of suicide in Central Brazil: an ecological study contrasting indigenous and non-indigenous populations. Brazilian Journal of Psychiatry. 38 (3): 222—230. doi:10.1590/1516-4446-2015-1720. PMC 7194261. PMID 26786195.
↑ Sobreiro, Thaissa (2 November 2015). Can urban migration contribute to rural resistance? Indigenous mobilization in the Middle Rio Negro, Amazonas, Brazil. The Journal of Peasant Studies. 42 (6): 1241—1261. doi:10.1080/03066150.2014.993624.
↑ Migliazza, Ernest G. (1978). The Integration of the Indigenous People of the Territory of Roraima, Brazil. International Work Group for Indigenous Affairs.
↑ Rocha, Jan (2000). Brazil. Latin America Bureau. ISBN 9781566563840.
↑ Virtanen, Pirjo K. (2012). Indigenous Youth in Brazilian Amazonia: Changing Lived Worlds. Springer. ISBN 978-1-137-26651-4.
↑ Le Tourneau, François-Michel (1 June 2015). The sustainability challenges of indigenous territories in Brazil's Amazonia (PDF). Current Opinion in Environmental Sustainability. 14: 213—220. doi:10.1016/j.cosust.2015.07.017.
↑ Mercury Exposure in Munduruku Indigenous Communities from Brazilian Amazon: Methodological Background and an Overview of the Principal Results (португальська) . Brasília: Universidade Federal do Oeste do Pará,WWF-Brasil. Public Health 2022, 19(5).
↑ Schwartzman, Stephan; Zimmerman, Barbara (2005). Conservation Alliances with Indigenous Peoples of the Amazon. Conservation Biology. 19 (3): 721—727. doi:10.1111/j.1523-1739.2005.00695.x.
↑ Weik von Mossner, Alexa. Moving Environments: Affect, Emotion, Ecology, and Film.
↑ Compensation for Environmental Services and Rural Communities.
↑ Paixao, Silvane; Hespanha, João P.; Ghawana, Tarun; Carneiro, Andrea F.T.; Zevenbergen, Jaap; Frederico, Lilian N. (1 December 2015). Modeling indigenous tribes' land rights with ISO 19152 LADM: A case from Brazil. Land Use Policy. 49: 587—597. doi:10.1016/j.landusepol.2014.12.001.
↑ Houtzager, Peter P. (2005). The Movement of the Landless (MST), juridical field, and legal change in Brazil. Law and Globalization from Below. с. 218—240. doi:10.1017/CBO9780511494093.009. ISBN 978-0-521-84540-3.
↑ Zhouri, Andréa (1 September 2010). 'Adverse Forces' in the Brazilian Amazon: Developmentalism Versus Environmentalism and Indigenous Rights. The Journal of Environment & Development. 19 (3): 252—273. doi:10.1177/1070496510378097.
↑ Fraser, James Angus (2018). Amazonian struggles for recognition. Transactions of the Institute of British Geographers. 43 (4): 718—732. doi:10.1111/tran.12254.
↑ Gortázar, Naiara Galarraga (22 лютого 2021). Covid-19 takes the life of the last male from Brazil's indigenous Juma tribe. EL PAÍS English Edition (en-us)

Indigenous peoples in Brazil у сестринських Вікіпроєктах
	Indigenous peoples in Brazil у Вікімандрах^?
	Indigenous peoples in Brazil у Вікісховищі^?

[FGV-1] (порт.) Дослідження Панорама релігій. Fundação Getúlio Vargas, 2003.

[2] Native Brazilians Informations

[3] Land Ruling Threatens Brazil’s Indigenous Peoples and Climate Commitments. Climate Change and Law Collection. Процитовано 27 січня 2023.

[AshRobinson2011-4] Patricia J. Ash; David J. Robinson (2011). The Emergence of Humans: An Exploration of the Evolutionary Timeline. John Wiley & Sons. с. 289. ISBN 978-1-119-96424-7.

[CordellLightfoot2008-5] Linda S. Cordell; Kent Lightfoot; Francis McManamon; George Milner (2008). Archaeology in America: An Encyclopedia. Т. 4. ABC-CLIO. с. 3. ISBN 978-0-313-02189-3.

[6] Dediu, Dan; Levinson, Stephen C. (20 September 2012). Abstract Profiles of Structural Stability Point to Universal Tendencies, Family-Specific Factors, and Ancient Connections between Languages. PLOS ONE. 7 (9): e45198. Bibcode:2012PLoSO...745198D. doi:10.1371/journal.pone.0045198. PMC 3447929. PMID 23028843.

[subclades-7] Summary of knowledge on the subclades of Haplogroup Q. Genebase Systems. 2009. Архів оригіналу за 10 May 2011. Процитовано 17 December 2010.

[nature.com-8] а ^б Reich, D; Patterson, N; Campbell, D; Tandon, A; Mazieres, S; Ray, N; Parra, MV; Rojas, W; Duque, C (2012). Reconstructing Native American population history. Nature. 488 (7411): 370—374. Bibcode:2012Natur.488..370R. doi:10.1038/nature11258. PMC 3615710. PMID 22801491.

[plosone.org-9] Tamm, Erika; Kivisild, Toomas; Reidla, Maere; Metspalu, Mait; Smith, David Glenn; Mulligan, Connie J.; Bravi, Claudio M.; Rickards, Olga; Martinez-Labarga, Cristina (5 September 2007). Beringian Standstill and Spread of Native American Founders. PLOS ONE. 2 (9): e829. Bibcode:2007PLoSO...2..829T. doi:10.1371/journal.pone.0000829. PMC 1952074. PMID 17786201.

[10] Llamas, Bastien; Fehren-Schmitz, Lars; Valverde, Guido; Soubrier, Julien; Mallick, Swapan; Rohland, Nadin; Nordenfelt, Susanne; Valdiosera, Cristina; Richards, Stephen M. (1 April 2016). Ancient mitochondrial DNA provides high-resolution time scale of the peopling of the Americas. Science Advances. 2 (4): e1501385. Bibcode:2016SciA....2E1385L. doi:10.1126/sciadv.1501385. PMC 4820370. PMID 27051878.

[Skoglund2016-11] Skoglund, P.; Reich, D. (2016). A genomic view of the peopling of the Americas. Current Opinion in Genetics & Development. 41: 27—35. doi:10.1016/j.gde.2016.06.016. PMC 5161672. PMID 27507099.

[12] Raghavan та ін. (21 August 2015). Genomic evidence for the Pleistocene and recent population history of Native Americans. Science. 349 (6250): aab3884. doi:10.1126/science.aab3884. PMC 4733658. PMID 26198033.

[13] Skoglund, P; Mallick, S; Bortolini, MC; Chennagiri, N; Hünemeier, T; Petzl-Erler, ML; Salzano, FM; Patterson, N; Reich, D (21 July 2015). Genetic evidence for two founding populations of the Americas. Nature. 525 (7567): 104—8. Bibcode:2015Natur.525..104S. doi:10.1038/nature14895. PMC 4982469. PMID 26196601.

[14] Buco, Cristiane de Andrade (2014). Brazilian archaeological sites (Plurilingual, English та Portuguese) . UNESCO Office in Brasilia. с. 198 p., illus. ISBN 978-85-63186-22-5.

[15] Discovery and awareness of anthropogenic amazonian dark earths (terra preta)", by William M. Denevan, University of Wisconsin–Madison, and William I.Woods, University of Kansas.

[16] L. Rebellato, WI Woods, EG Neves (2009). Amazonian Dark Earths: Wim Sombroek's Vision. Pre-Columbian Settlement Dynamics in the Central Amazon. Chapte. с. 15—31.

[Mann-17] а ^б ^в Mann, Charles C. (2006). 1491: New Revelations of the Americas Before Columbus. Vintage Books. с. 326–333. ISBN 978-1-4000-3205-1.

[18] Archaeology: Amazonian urbanites. Nature. 9/4/2008, Vol. 455 Issue 7209, p5-5.

[19] The Cambridge World History of Food. Cambridge University Press. 2000. с. 19.

[20] Grann, David (2009). The Lost City of Z: A Tale of Deadly Obsession in the Amazon. с. 315. ISBN 978-0-385-51353-1.

[21] Neil Asher Silberman, Alexander A. Bauer (2012). The Oxford Companion to Archaeology. Oxford University Press. ISBN 0199735786.

[22] Roosevelt, Anna C. (1991). Moundbuilders of the Amazon: Geophysical Archaeology on Marajó Island, Brazil. Academic Press. ISBN 978-0-125-95348-1.

[23] Wren, Kathleen (2 December 2003). Lost cities of the Amazon revealed. NBC News.

[24] Boundary details are partly derived from Tribos Indígenas Brasileiras

[:2-25] а ^б ^в Fernandes, Florestan (7 червня 1950). Considerações sôbre um comentário à ocorrência de termos tupis em “A Organização social dos tupinambá”. Revista de História. Т. 1, № 2. с. 253. doi:10.11606/issn.2316-9141.v1i2p253-258. ISSN 2316-9141. Процитовано 18 січня 2023.

[26] M. Pereira Gomes, The Indians and Brazil, p.32

[ISA_Akuntsu-27] а ^б Instituto Socioambiental (ISA). Introduction > Akuntsu. Povos Indígenas no Brasil. Процитовано 8 March 2011.

[28] 1564-1639?, Vicente, do Salvador, Frei, (1965). História do Brasil : 1500-1627. Edições Melhoramentos. OCLC 541227.

[29] Manejo territorial en sociedades indígenas matrifocales. 2020. doi:10.4060/ca6887es. Процитовано 27 січня 2023.

[30] Machado, Juliana Salles (2006-12). Dos artefatos às aldeias: os vestígios arqueológicos no entendimento das formas de organização social da Amazônia. Revista de Antropologia. Т. 49, № 2. doi:10.1590/s0034-77012006000200009. ISSN 0034-7701. Процитовано 27 січня 2023.

[31] Cordeiro dos Reis, Tiago; Dra. Camila Silveira da Silva, Profa. (2021). A Tabela Periódica vai ao Museu do Holocausto: uma experiência de pesquisa-formação em cultura científica. Anais do 20º Encontro Nacional de Ensino de Química (ENEQ Pernambuco). Even3. doi:10.29327/eneqpe2020.245255. Процитовано 27 січня 2023.

[32] Instituto Humanitas da Unisinos-RS, IHU (5 квітня 2019). Em memória de Dom Aloísio. Revista Eclesiástica Brasileira. Т. 68, № 270. с. 407. doi:10.29386/reb.v68i270.1450. ISSN 2595-5977. Процитовано 27 січня 2023.

[33] Seixas, Ana Luisa Jeanty; Marzulo, Eber Pires (7 листопада 2020). Emergência Guarani-Mbyá nas Missões Jesuíticas. Novos atores no Patrimônio Cultural?. Em Questão. Т. 26. с. 43—67. doi:10.19132/1808-5245260.43-67. ISSN 1808-5245. Процитовано 27 січня 2023.

[34] Ferrasso, Suliano; Schmitz, Pedro Ignácio (16 вересня 2022). ASPECTOS DA DIVERSIDADE BIOLÓGICA EM SÍTIOS ARQUEOLÓGICOS COSTEIROS DO LITORAL NORTE DO RIO GRANDE DO SUL - BRASIL. Planejamento e gestão territorial: arqueologia e direito ambiental. Atena Editora. с. 41—61.

[35] Instituto Humanitas da Unisinos-RS, IHU (5 квітня 2019). Em memória de Dom Aloísio. Revista Eclesiástica Brasileira. Т. 68, № 270. с. 407. doi:10.29386/reb.v68i270.1450. ISSN 2595-5977. Процитовано 27 січня 2023.

[36] Schaden, Egon (12 грудня 1953). Darcy Ribeiro: A arte dos índios Kadiuéu. Revista de Antropologia. Т. 1, № 2. с. 155. doi:10.11606/2179-0892.ra.1953.131287. ISSN 1678-9857. Процитовано 27 січня 2023.

[37] Seixas, Ana Luisa Jeanty; Marzulo, Eber Pires (7 листопада 2020). Emergência Guarani-Mbyá nas Missões Jesuíticas. Novos atores no Patrimônio Cultural?. Em Questão. Т. 26. с. 43—67. doi:10.19132/1808-5245260.43-67. ISSN 1808-5245. Процитовано 27 січня 2023.

[38] [1], Joseph — Francois Lafitau, 1700.

[39] Leslie Bethell, MARY AMAZONAS LEITE DE BARROS .

[40] Brazilian Indians. survivalinternational.org/tribes/brazilian. Процитовано 7 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[41] Bucciferro, Justin R. (3 липня 2013). A Forced Hand: Natives, Africans, and the Population of Brazil, 1545-1850 (PDF). Revista de Historia Económica / Journal of Iberian and Latin American Economic History (English) . Cambridge University Press (CUP). 31 (2): 285—317. doi:10.1017/s0212610913000104. ISSN 0212-6109. Процитовано 24 September 2021. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)

[:1-42] а ^б Lippy, Charles H. (1992). Christianity comes to the Americas, 1492–1776 (вид. 1st). New York, N.Y.: Paragon House. ISBN 1-55778-234-2. OCLC 23648978.

[43] Jiménez Gómez, Ismael (18 березня 2021). Aproximaciones al proceso de la pervivencia y erradicación de las idolatrías en las misiones jesuitas de la Sierra del Nayar (1729-1764). Antiguos jesuitas en Iberoamérica. Т. 9. doi:10.31057/2314.3908.v9.32108. ISSN 2314-3908. Процитовано 18 січня 2023.

[44] Caraman, Philip, 1911–1998. (1975). The lost paradise : an account of the Jesuits in Paraguay, 1607–1768. London: Sidgwick and Jackson. ISBN 0-283-98212-8. OCLC 2187394.

[45] Eisenberg, José (2004). A escravidão voluntária dos índios do Brasil e o pensamento político moderno (PDF). Análise Social (Portuguese) . XXXIX (170): 7—35. Процитовано 7 July 2021.

[46] Knauß, Stefan (2010). 'Jesuit Engagement in Brazil between 1549 and 1609 – A legitimate support of Indians' emancipation or Eurocentricmovement of conversion?'. Astrolabio. Revista internacional de filosofíaAño: 227—238.

[47] Roehner, Bertrand M. (1 April 1997). Jesuits and the State: A Comparative Study of their Expulsions (1590–1990). Religion. 27 (2): 165—182. doi:10.1006/reli.1996.0048.

[48] Alves, Rodrigo Vitorino Souza (28 січня 2015). Diversidade cultural e o direito à autodeterminação dos povos indígenas. Revista Jurídica da Presidência. Т. 16, № 110. с. 725. doi:10.20499/2236-3645.rjp2015v16e110-54. ISSN 2236-3645. Процитовано 18 січня 2023.

[49] Giori Silva, Janaina; Justina de Oliveira, Juliana; Daniel Dos Santos, Wendel; de jesus moura pinheiro, Makeivy; DO CARMO APOLINÁRIO DE OLIVEIRA, MÔNICA (2021). AS TRANSFORMAÇÕES NA VIDA DA POPULAÇÃO RIBEIRINHA DO RIO MACHADO DESDE AS ORIGENS DE JI-PARANÁ ATÉ OS DIAS ATUAIS. IV Reunião Ampliada do Grupo de Estudos em Temáticas Étnicas da Amazônia. Even3. doi:10.29327/ivreuniaogetea.309213. Процитовано 18 січня 2023.

[50] Notícias socioambientais :: Socioambiental. socioambiental.org. Процитовано 10 November 2015.

[51] Sant’Anna, André Luis de Oliveira de; Castro, Alexandre de Carvalho; Jacó-Vilela, Ana Maria (3 грудня 2018). DITADURA MILITAR E PRÁTICAS DISCIPLINARES NO CONTROLE DE ÍNDIOS: PERSPECTIVAS PSICOSSOCIAIS NO RELATÓRIO FIGUEIREDO. Psicologia & Sociedade. Т. 30, № 0. doi:10.1590/1807-0310/2018v30188045. ISSN 1807-0310. Процитовано 26 січня 2023.

[urlFUNAI_–_National_Indian_Foundation_(Brazil)-52] а ^б FUNAI – National Indian Foundation (Brazil). Процитовано 23 February 2011.

[53] Constituição de 1988 da República Federativa do Brasil/Título VIII. Процитовано 26 січня 2023.

[ISA_Kanoe-54] Instituto Socioambiental (ISA). Introduction > Kanoê. Povos Indígenas no Brasil. Процитовано 8 March 2011.

[US_DoS-55] а ^б ^в Brazil. 2008 Country Reports on Human Rights Practices. U.S. Department of State.

[constitution-56] Federal Constitution of Brazil.

[ISA_Intro-57] Indigenous Lands > Introduction > About Lands. Povos Indígenas no Brasil. Instituo Socioambiental (ISA). Архів оригіналу за 12 May 2015. Процитовано 24 March 2011.

[58] Borges, Beto; Combrisson, Gilles. Indigenous Rights in Brazil: Stagnation to Political Impasse. South and Meso American Indian Rights Center. Процитовано 24 March 2011.

[59] Schwartzman, Stephan (1 March 1996). Brazil The Legal Battle Over Indigenous Land Rights. NACLA Report on the Americas. 29 (5): 36—43. doi:10.1080/10714839.1996.11725759.

[60] Brazilian Indians 'win land case'. BBC News. 11 December 2008. Процитовано 24 March 2011.

[:0-61] Megre, M. (2021). The conflict between agribusiness and indigenous peoples of Brazil. Pathways to Peace and Security. № 1. с. 162—180. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)

[62] EU urged to halt trade talks with S. America over Brazil abuses. France24. 18 June 2019.

[63] EU and Mercosur agree huge trade deal after 20-year talks. BBC News. 28 June 2019.

[64] Watts, Jonathan (2 July 2019). We must not barter the Amazon rainforest for burgers and steaks. The Guardian.

[mendes-2019-06-05-65] Karla Mendes (5 червня 2019). Brazil's Congress reverses Bolsonaro, restores Funai's land demarcation powers. news.mongabay.com. Процитовано 3 серпня 2019.

[66] Marian Blasberg, Marco Evers, Jens Glüsing, Claus Hecking (17 січня 2019). Swath of Destruction: New Brazilian President Takes Aim at the Amazon. Spiegel Online. spiegel.de. Процитовано 3 серпня 2019.

[67] Brazil's new president makes it harder to define indigenous lands. Global News. 2 January 2019.

[68] President Bolsonaro 'declares war' on Brazil's indigenous peoples – Survival responds. Survival International. 3 January 2019.

[69] Poverty Analysis – Brazil: Inequality and Economic Development in Brazil. web.worldbank.org. Процитовано 17 листопада 2016.

[70] Orellana, Jesem D.; Balieiro, Antônio A.; Fonseca, Fernanda R.; Basta, Paulo C.; Souza, Maximiliano L. Ponte de (2016). Spatial-temporal trends and risk of suicide in Central Brazil: an ecological study contrasting indigenous and non-indigenous populations. Brazilian Journal of Psychiatry. 38 (3): 222—230. doi:10.1590/1516-4446-2015-1720. PMC 7194261. PMID 26786195.

[71] Sobreiro, Thaissa (2 November 2015). Can urban migration contribute to rural resistance? Indigenous mobilization in the Middle Rio Negro, Amazonas, Brazil. The Journal of Peasant Studies. 42 (6): 1241—1261. doi:10.1080/03066150.2014.993624.

[72] Migliazza, Ernest G. (1978). The Integration of the Indigenous People of the Territory of Roraima, Brazil. International Work Group for Indigenous Affairs.

[73] Rocha, Jan (2000). Brazil. Latin America Bureau. ISBN 9781566563840.

[74] Virtanen, Pirjo K. (2012). Indigenous Youth in Brazilian Amazonia: Changing Lived Worlds. Springer. ISBN 978-1-137-26651-4.

[75] Le Tourneau, François-Michel (1 June 2015). The sustainability challenges of indigenous territories in Brazil's Amazonia (PDF). Current Opinion in Environmental Sustainability. 14: 213—220. doi:10.1016/j.cosust.2015.07.017.

[Oliveira_Santos_et_al_2002-76] Mercury Exposure in Munduruku Indigenous Communities from Brazilian Amazon: Methodological Background and an Overview of the Principal Results (португальська) . Brasília: Universidade Federal do Oeste do Pará,WWF-Brasil. Public Health 2022, 19(5).

[77] Schwartzman, Stephan; Zimmerman, Barbara (2005). Conservation Alliances with Indigenous Peoples of the Amazon. Conservation Biology. 19 (3): 721—727. doi:10.1111/j.1523-1739.2005.00695.x.

[78] Weik von Mossner, Alexa. Moving Environments: Affect, Emotion, Ecology, and Film.

[79] Compensation for Environmental Services and Rural Communities.

[Paixao_587–597-80] Paixao, Silvane; Hespanha, João P.; Ghawana, Tarun; Carneiro, Andrea F.T.; Zevenbergen, Jaap; Frederico, Lilian N. (1 December 2015). Modeling indigenous tribes' land rights with ISO 19152 LADM: A case from Brazil. Land Use Policy. 49: 587—597. doi:10.1016/j.landusepol.2014.12.001.

[81] Houtzager, Peter P. (2005). The Movement of the Landless (MST), juridical field, and legal change in Brazil. Law and Globalization from Below. с. 218—240. doi:10.1017/CBO9780511494093.009. ISBN 978-0-521-84540-3.

[82] Zhouri, Andréa (1 September 2010). 'Adverse Forces' in the Brazilian Amazon: Developmentalism Versus Environmentalism and Indigenous Rights. The Journal of Environment & Development. 19 (3): 252—273. doi:10.1177/1070496510378097.

[83] Fraser, James Angus (2018). Amazonian struggles for recognition. Transactions of the Institute of British Geographers. 43 (4): 718—732. doi:10.1111/tran.12254.

[84] Gortázar, Naiara Galarraga (22 лютого 2021). Covid-19 takes the life of the last male from Brazil's indigenous Juma tribe. EL PAÍS English Edition (en-us)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]

[70]

[71]

[72]

[73]

[74]

[75]

[76]

[77]

[78]

[79]

[80]

[81]

[82]

[83]

[84]

Корінні народи Бразилії: відмінності між версіями

Версія за 18:53, 27 січня 2023

Зміст

Історія

Витоки

Генетичні дослідження

Y-хромосоми ДНК

Аутосомна ДНК

мтДНК

Океанічна складова в районі Амазонки

Археологічні залишки

Культура Маражоара

Цивілізація Шінгуано

Корінне населення на час європейської колонізації

Розподіл

Традиційні поселення

Соціально-сімейна структура

Перші контакти

Рабство і бандейранти

Єзуїти

Війни

Торгівля гумою

Спадщина Кандідо Рондона

Сучасна ситуація

Рухи за права корінного населення

Рух за міські права

Рух за екологічні та територіальні права

Динаміка проти впізнання

Освіта

Основні етнічні гупи

Східна Бразилія

Південна Амазонія

Південно-західна Амазонія

Східна Амазонка

Північно-західна Амазонка

Дивитися також

Список літератури

Навігаційне меню

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Етнічна група
 | назва = Корінні народи в Бразилії
@@ Рядок 8: / Рядок 7: @@
 | релігія = Споконвічно традиційні вірування та [[анімізм]]. 61,1% [[Католицька Церква|Римо-Католик]], 19,9% [[Протестантизм|Протестант]], 11% [[Нерелігійність|нерелігійні]], 8% інші вірування.<ref name="FGV">{{in lang|pt}} [http://www.fgv.br/cps/simulador/REL/POF_2_LGA/tabelas.asp Дослідження ''Панорама релігій'']. [[Fundação Getúlio Vargas]], 2003.</ref> Анімістські релігії все ще широко практикуються ізольованим населенням
 | родичі = Інші [[корінні народи Америки]]
-}}'''Корінні народи Бразилії''' ( {{Lang-pt|povos indígenas no Brasil}}) або '''корінні бразильці''' ({{Lang-pt|indígenas brasileiros}}) -  народи, колись нараховували приблизно 2000 [[Етнічна спільність|племен]] і народів, які населяли територію сучасної [[Бразилія|Бразилії]] за тисячоліття до початку [[Колонізація|португальської колонізації.]]
+}}'''Корінні народи Бразилії''' ({{Lang-pt|povos indígenas no Brasil}}) або '''корінні бразильці''' ({{Lang-pt|indígenas brasileiros}})&nbsp;— народи, колись нараховували приблизно 2000 [[Етнічна спільність|племен]] і народів, які населяли територію сучасної [[Бразилія|Бразилії]] за тисячоліття до початку [[Колонізація|португальської колонізації.]]
-Коли наприкінці ХV століття [[Христофор Колумб]] досягнув берегів Америки, він думав, що  знайшов  [[Ост-Індія|Ост-Індію]]. Саме тому, народи, яки зустріли європейці,  почати називати {{Lang|pt|índios}} («Індіанці»).  Пізніше, коли виявилось, що знайдена земля не є Індією, [[корінне населення]]  материків  [[Новий світ|Нового Світу]] залишили називати [[Індіанці|індіанцями]]. А людину з [[Індія|Індії]] почали називати [[Індус|індусами]].
+Коли наприкінці ХV століття [[Христофор Колумб]] досягнув берегів Америки, він думав, що знайшов [[Ост-Індія|Ост-Індію]]. Саме тому, народи, яки зустріли європейці, почати називати {{Lang|pt|índios}} («Індіанці»). Пізніше, коли виявилось, що знайдена земля не є Індією, [[корінне населення]] материків [[Новий світ|Нового Світу]] залишили називати [[Індіанці|індіанцями]]. А людину з [[Індія|Індії]] почали називати [[індус]]ами.
 Наприкінці XV століття деякі [[Корінні народи|корінні жителі]] були традиційно [[Кочовики|напівкочовими]] племенами, які жили за рахунок [[полювання]], [[Рибальство|рибальства]], [[Мисливці і збирачі|збиральництва]] та міграційного [[Сільське господарство|землеробства]]. Багато племен зазнали вимирання внаслідок зараження європейськими хворобами. З часом багато з представників корінних народів були [[Асиміляція (культурна)|асимільовані]] в бразильське [[Популяція|населення]] .
-Корінне населення зменшилось в порівнянні з доколумбовим періодом з 2-3 мільйони до приблизно 300 000 {{Станом на|1997|lc=y}} рік. Згідно з переписом [[Бразильський інститут географії і статистики|IBGE]] 2010 року 817 000 бразильців зарахували себе до [[Корінні народи|корінних народів]], той самий перепис зареєстрував 274 корінні мови та 304 різних корінних етнічних груп. <ref>[https://indigenas.ibge.gov.br/estudos-especiais-3/o-brasil-indigena/lingua-falada Native Brazilians Informations]</ref>
+Корінне населення зменшилось в порівнянні з доколумбовим періодом з 2-3 мільйони до приблизно 300 000 {{Станом на|1997|lc=y}} рік. Згідно з переписом [[Бразильський інститут географії і статистики|IBGE]] 2010 року 817 000 бразильців зарахували себе до [[Корінні народи|корінних народів]], той самий перепис зареєстрував 274 корінні мови та 304 різних корінних етнічних груп.<ref>[https://indigenas.ibge.gov.br/estudos-especiais-3/o-brasil-indigena/lingua-falada Native Brazilians Informations]</ref>
-січня 2007 року [[Національний індіанський фонд|FUNAI]] повідомила про 67 [[Неконтактні народи|неконтактних племен]], що залишилися в [[Бразилія|Бразилії]], порівняно з 40, відомими в 2005 році. <ref>{{Cite web|title=Land Ruling Threatens Brazil’s Indigenous Peoples and Climate Commitments|url=http://dx.doi.org/10.1163/9789004322714_cclc_2017-0020-009|website=Climate Change and Law Collection|accessdate=2023-01-27}}</ref>З цим доповненням Бразилія обійшла [[Нова Гвінея|Нову Гвінею]], ставши країною з найбільшою кількістю неконтактних народів у світі.
+січня 2007 року [[Національний індіанський фонд|FUNAI]] повідомила про 67 [[Неконтактні народи|неконтактних племен]], що залишилися в [[Бразилія|Бразилії]], порівняно з 40, відомими в 2005 році.<ref>{{Cite web|title=Land Ruling Threatens Brazil’s Indigenous Peoples and Climate Commitments|url=http://dx.doi.org/10.1163/9789004322714_cclc_2017-0020-009|website=Climate Change and Law Collection|accessdate=2023-01-27}}</ref>З цим доповненням Бразилія обійшла [[Нова Гвінея|Нову Гвінею]], ставши країною з найбільшою кількістю неконтактних народів у світі.
 == Історія ==
 === Витоки ===
+Питання про шляхи [[Моделі заселення Америки|заселення Америки]] постійно створюють низку гіпотетичних теорій та моделей. Походження корінних народів Америки досі є предметом суперечок серед [[Археологія|археологів]] .<ref name="AshRobinson2011">{{Cite book
-[[Файл:Parque_Indígena_do_Xingu.jpg|праворуч|міні| Сінгу, [[Індіанські території в Бразилії|територія корінного населення Бразилії]]]]
-Питання про шляхи [[Моделі заселення Америки|заселення Америки]] постійно створюють  низку гіпотетичних теорій та моделей. Походження  корінних народів Америки досі є предметом суперечок серед [[Археологія|археологів]] . <ref name="AshRobinson2011">{{Cite book
 |url=https://books.google.com/books?id=JUlSYsyC-NQC&pg=PT289
 |title=The Emergence of Humans: An Exploration of the Evolutionary Timeline
@@ Рядок 33: / Рядок 31: @@
 }}</ref>
-[[Антропологія|Антропологічні]] та [[Генетика|генетичні]] дані вказують на те, що більшість індіанців походять від народів-мігрантів із [[Сибір|Сибіру]] та [[Монголія|Монголії]]. Ці племена прийшли в Америку через [[Берингова протока|Берингову протоку]] та вздовж західного узбережжя Північної Америки спускались до Південної Америки принаймні трьома окремими хвилями. В Бразилії, зокрема, більшість корінних племен вважаються нащадками першої сибірської хвилі мігрантів, які мігрували наприкінці останнього [[Льодовикова ера|льодовикового періоду]], між 13 000 років і 17 000 років тому. Скоріше за все, щоб досягти сучасної Бразилії,  до басейну [[Амазонка|річки Амазонки]] мігранти зайшли з північного заходу. Друга та третя міграційні хвилі з Сибіру, не досягли Південної Америки <ref name="CordellLightfoot2008">{{Cite book
+[[Антропологія|Антропологічні]] та [[Генетика|генетичні]] дані вказують на те, що більшість індіанців походять від народів-мігрантів із [[Сибір]]у та [[Монголія|Монголії]]. Ці племена прийшли в Америку через [[Берингова протока|Берингову протоку]] та вздовж західного узбережжя Північної Америки спускались до Південної Америки принаймні трьома окремими хвилями. В Бразилії, зокрема, більшість корінних племен вважаються нащадками першої сибірської хвилі мігрантів, які мігрували наприкінці останнього [[Льодовикова ера|льодовикового періоду]], між 13 000 років і 17 000 років тому. Скоріше за все, щоб досягти сучасної Бразилії, до басейну [[Амазонка|річки Амазонки]] мігранти зайшли з північного заходу. Друга та третя міграційні хвилі з Сибіру, не досягли Південної Америки<ref name="CordellLightfoot2008">{{Cite book
 |url=https://books.google.com/books?id=arfWRW5OFVgC&pg=RA3-PA249
 |title=Archaeology in America: An Encyclopedia
@@ Рядок 45: / Рядок 43: @@
 |page=3
 |isbn=978-0-313-02189-3
-}}</ref> Лінгвістичні дослідження підтримали генетичні дослідження, виявивши давні закономірності між мовами корінних народів [[Сибір|Сибіру]] та мовами корінних народів Америки. <ref>{{Cite journal|last=Dediu|first=Dan|last2=Levinson|first2=Stephen C.|date=20 September 2012|title=Abstract Profiles of Structural Stability Point to Universal Tendencies, Family-Specific Factors, and Ancient Connections between Languages|journal=PLOS ONE|volume=7|issue=9|pages=e45198|bibcode=2012PLoSO...745198D|doi=10.1371/journal.pone.0045198|pmc=3447929|pmid=23028843|doi-access=free}}</ref>
+}}</ref> Лінгвістичні дослідження підтримали генетичні дослідження, виявивши давні закономірності між мовами корінних народів [[Сибір]]у та мовами корінних народів Америки.<ref>{{Cite journal|last=Dediu|first=Dan|last2=Levinson|first2=Stephen C.|date=20 September 2012|title=Abstract Profiles of Structural Stability Point to Universal Tendencies, Family-Specific Factors, and Ancient Connections between Languages|journal=PLOS ONE|volume=7|issue=9|pages=e45198|bibcode=2012PLoSO...745198D|doi=10.1371/journal.pone.0045198|pmc=3447929|pmid=23028843|doi-access=free}}</ref>
 ==== Генетичні дослідження ====
-[[Файл:Indios_apiaka_no_rio_Arinos.jpg|міні| Народ  [[Апіка (народ)|Aпiка]], малюнок 1827 ріку]]
+[[Файл:Indios_apiaka_no_rio_Arinos.jpg|міні| Народ [[Апіка (народ)|Aпiка]], малюнок 1827 ріку]]
 ===== Y-хромосоми ДНК =====
-Аналіз [[Дезоксирибонуклеїнова кислота|ДНК]] [[Y-хромосома|Y-хромосоми]] індіанців вказує на специфічну схожість  більшої частини населення Південної Америки. [[Мікросателіти|Мікросателітне]] різноманіття та розподіл лінії Y, характерні для корінного населення Південної Америки, вказує на те, що певні популяції індіанців формувались ізольовано з моменту початкового заселення регіону. <ref name="subclades">{{Cite web|url=http://64.40.115.138/file/lu/6/52235/NTIyMzV9K3szNTc2Nzc=.jpg?download=1|title=Summary of knowledge on the subclades of Haplogroup Q|publisher=Genebase Systems|year=2009|accessdate=17 December 2010|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110510204204/http://64.40.115.138/file/lu/6/52235/NTIyMzV9K3szNTc2Nzc%3D.jpg?download=1|archivedate=10 May 2011}}</ref>
+Аналіз [[Дезоксирибонуклеїнова кислота|ДНК]] [[Y-хромосома|Y-хромосоми]] індіанців вказує на специфічну схожість більшої частини населення Південної Америки. [[Мікросателіти|Мікросателітне]] різноманіття та розподіл лінії Y, характерні для корінного населення Південної Америки, вказує на те, що певні популяції індіанців формувались ізольовано з моменту початкового заселення регіону.<ref name="subclades">{{Cite web|url=http://64.40.115.138/file/lu/6/52235/NTIyMzV9K3szNTc2Nzc=.jpg?download=1|title=Summary of knowledge on the subclades of Haplogroup Q|publisher=Genebase Systems|year=2009|accessdate=17 December 2010|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110510204204/http://64.40.115.138/file/lu/6/52235/NTIyMzV9K3szNTc2Nzc%3D.jpg?download=1|archivedate=10 May 2011}}</ref>
 ===== Аутосомна ДНК =====
-Відповідно до генетичного дослідження [[Автосома|аутосомної ДНК]] 2012 року <ref name="nature.com">{{Cite journal|last=Reich|first=D|last2=Patterson|first2=N|last3=Campbell|first3=D|last4=Tandon|first4=A|last5=Mazieres|first5=S|last6=Ray|first6=N|last7=Parra|first7=MV|last8=Rojas|first8=W|last9=Duque|first9=C|year=2012|title=Reconstructing Native American population history|journal=Nature|volume=488|issue=7411|pages=370–374|bibcode=2012Natur.488..370R|doi=10.1038/nature11258|pmc=3615710|pmid=22801491}}</ref> корінні американці походять від мігрантів із Сибіру. Більшість з них простежується до однієї популяції предків, яку називають «першими американцями».  Після початкового заселення території Амазонії послідувала швидка експансія на південь. Винятком є носії [[Чибча-муїска|чибча]], чиї предки походять як з Північної, так і з Південної Америки. <ref name="nature.com" />
+Відповідно до генетичного дослідження [[Автосома|аутосомної ДНК]] 2012 року<ref name="nature.com">{{Cite journal|last=Reich|first=D|last2=Patterson|first2=N|last3=Campbell|first3=D|last4=Tandon|first4=A|last5=Mazieres|first5=S|last6=Ray|first6=N|last7=Parra|first7=MV|last8=Rojas|first8=W|last9=Duque|first9=C|year=2012|title=Reconstructing Native American population history|journal=Nature|volume=488|issue=7411|pages=370–374|bibcode=2012Natur.488..370R|doi=10.1038/nature11258|pmc=3615710|pmid=22801491}}</ref> корінні американці походять від мігрантів із Сибіру. Більшість з них простежується до однієї популяції предків, яку називають «першими американцями». Після початкового заселення території Амазонії послідувала швидка експансія на південь. Винятком є носії [[Чибча-муїска|чибча]], чиї предки походять як з Північної, так і з Південної Америки.<ref name="nature.com" />
 ===== мтДНК =====
 [[Файл:Menina_da_etnia_Terena.jpg|міні| Тубільна дівчина з племені терена]]
-Згідно з дослідженням 2016 року, яке зосереджене на мітохондріальній ДНК ( [[Мітохондріальна ДНК|мтДНК]] ), успадкованій лише по материнській лінії, <ref name="plosone.org">{{Cite journal|last=Tamm|first=Erika|last2=Kivisild|first2=Toomas|last3=Reidla|first3=Maere|last4=Metspalu|first4=Mait|last5=Smith|first5=David Glenn|last6=Mulligan|first6=Connie J.|last7=Bravi|first7=Claudio M.|last8=Rickards|first8=Olga|last9=Martinez-Labarga|first9=Cristina|date=5 September 2007|title=Beringian Standstill and Spread of Native American Founders|journal=PLOS ONE|volume=2|issue=9|pages=e829|bibcode=2007PLoSO...2..829T|doi=10.1371/journal.pone.0000829|pmc=1952074|pmid=17786201|doi-access=free}}</ref> показало, що предки корінного населення Америки по материнській лінії сходять до кількох основоположних ліній із Сибіру, які прибули через Берингову протоку близько 16  тисяч років тому. Згідно з цим дослідженням, предки корінних американців, ймовірно, деякий час залишалися  в районі сучасної [[Аляска|Аляски.]] Пізніше «невелика популяція потрапила в Південну Америку прибережним шляхом  приблизно 2,4-9 тисяч років. Після швидкого поширення по всій Америці обмежений потік генів у Південній Америці призвів до чіткої філогеографічної структури популяцій, яка зберігалася протягом тривалого часу.
+Згідно з дослідженням 2016 року, яке зосереджене на мітохондріальній ДНК ([[Мітохондріальна ДНК|мтДНК]]), успадкованій лише по материнській лінії,<ref name="plosone.org">{{Cite journal|last=Tamm|first=Erika|last2=Kivisild|first2=Toomas|last3=Reidla|first3=Maere|last4=Metspalu|first4=Mait|last5=Smith|first5=David Glenn|last6=Mulligan|first6=Connie J.|last7=Bravi|first7=Claudio M.|last8=Rickards|first8=Olga|last9=Martinez-Labarga|first9=Cristina|date=5 September 2007|title=Beringian Standstill and Spread of Native American Founders|journal=PLOS ONE|volume=2|issue=9|pages=e829|bibcode=2007PLoSO...2..829T|doi=10.1371/journal.pone.0000829|pmc=1952074|pmid=17786201|doi-access=free}}</ref> показало, що предки корінного населення Америки по материнській лінії сходять до кількох основоположних ліній із Сибіру, які прибули через Берингову протоку близько 16 тисяч років тому. Згідно з цим дослідженням, предки корінних американців, ймовірно, деякий час залишалися в районі сучасної [[Аляска|Аляски.]] Пізніше «невелика популяція потрапила в Південну Америку прибережним шляхом приблизно 2,4-9 тисяч років. Після швидкого поширення по всій Америці обмежений потік генів у Південній Америці призвів до чіткої філогеографічної структури популяцій, яка зберігалася протягом тривалого часу.
-Усі давні лінії [[Мітохондрія|мітохондрій]], виявлені в цьому дослідженні, були відсутні в сучасних наборах даних, що свідчить про високий рівень вимирання популяції. В наслідок  застосування тесту множинної [[Логістична регресія|логістичної регресії]] основних компонентів до симуляції [[Баєсова мережа|байєсівської серійної коалесценції]]. Аналіз підтвердив сценарій, згідно з яким європейська колонізація спричинила значну втрату доколумбових родоводів». <ref>{{Cite journal|last=Llamas|first=Bastien|last2=Fehren-Schmitz|first2=Lars|last3=Valverde|first3=Guido|last4=Soubrier|first4=Julien|last5=Mallick|first5=Swapan|last6=Rohland|first6=Nadin|last7=Nordenfelt|first7=Susanne|last8=Valdiosera|first8=Cristina|last9=Richards|first9=Stephen M.|date=1 April 2016|title=Ancient mitochondrial DNA provides high-resolution time scale of the peopling of the Americas|journal=Science Advances|volume=2|issue=4|pages=e1501385|bibcode=2016SciA....2E1385L|doi=10.1126/sciadv.1501385|pmc=4820370|pmid=27051878}}</ref>
+Усі давні лінії [[Мітохондрія|мітохондрій]], виявлені в цьому дослідженні, були відсутні в сучасних наборах даних, що свідчить про високий рівень вимирання популяції. В наслідок застосування тесту множинної [[Логістична регресія|логістичної регресії]] основних компонентів до симуляції [[Баєсова мережа|байєсівської серійної коалесценції]]. Аналіз підтвердив сценарій, згідно з яким європейська колонізація спричинила значну втрату доколумбових родоводів».<ref>{{Cite journal|last=Llamas|first=Bastien|last2=Fehren-Schmitz|first2=Lars|last3=Valverde|first3=Guido|last4=Soubrier|first4=Julien|last5=Mallick|first5=Swapan|last6=Rohland|first6=Nadin|last7=Nordenfelt|first7=Susanne|last8=Valdiosera|first8=Cristina|last9=Richards|first9=Stephen M.|date=1 April 2016|title=Ancient mitochondrial DNA provides high-resolution time scale of the peopling of the Americas|journal=Science Advances|volume=2|issue=4|pages=e1501385|bibcode=2016SciA....2E1385L|doi=10.1126/sciadv.1501385|pmc=4820370|pmid=27051878}}</ref>
 ===== Океанічна складова в районі Амазонки =====
-Два генетичних дослідження аутосомної ДНК у 2015 році підтвердили сибірське походження корінних жителів Америки. Переселення із [[Сибір|Сибіру]] можливо починалось ще  23 000 років тому. <ref name="Skoglund2016">{{Cite journal|last=Skoglund|first=P.|last2=Reich|first2=D.|year=2016|title=A genomic view of the peopling of the Americas|journal=Current Opinion in Genetics & Development|volume=41|pages=27–35|doi=10.1016/j.gde.2016.06.016|pmc=5161672|pmid=27507099}}</ref> Проте серед корінних жителів [[Амазонська низовина|регіону Амазонки]] було виявлено  спільне походження з [[Австралійські аборигени|корінними жителями Австралії]] та [[Меланезійська раса|Меланезії]].  <ref>{{Cite journal|last=Raghavan|displayauthors=etal|date=21 August 2015|title=Genomic evidence for the Pleistocene and recent population history of Native Americans|journal=Science|volume=349|issue=6250|pages=aab3884|doi=10.1126/science.aab3884|pmc=4733658|pmid=26198033}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Skoglund|first=P|last2=Mallick|first2=S|last3=Bortolini|first3=MC|last4=Chennagiri|first4=N|last5=Hünemeier|first5=T|last6=Petzl-Erler|first6=ML|last7=Salzano|first7=FM|last8=Patterson|first8=N|last9=Reich|first9=D|date=21 July 2015|title=Genetic evidence for two founding populations of the Americas|journal=Nature|volume=525|issue=7567|pages=104–8|bibcode=2015Natur.525..104S|doi=10.1038/nature14895|pmc=4982469|pmid=26196601}}</ref>
+Два генетичних дослідження аутосомної ДНК у 2015 році підтвердили сибірське походження корінних жителів Америки. Переселення із [[Сибір]]у можливо починалось ще 23 000 років тому.<ref name="Skoglund2016">{{Cite journal|last=Skoglund|first=P.|last2=Reich|first2=D.|year=2016|title=A genomic view of the peopling of the Americas|journal=Current Opinion in Genetics & Development|volume=41|pages=27–35|doi=10.1016/j.gde.2016.06.016|pmc=5161672|pmid=27507099}}</ref> Проте серед корінних жителів [[Амазонська низовина|регіону Амазонки]] було виявлено спільне походження з [[Австралійські аборигени|корінними жителями Австралії]] та [[Меланезійська раса|Меланезії]].<ref>{{Cite journal|last=Raghavan|displayauthors=etal|date=21 August 2015|title=Genomic evidence for the Pleistocene and recent population history of Native Americans|journal=Science|volume=349|issue=6250|pages=aab3884|doi=10.1126/science.aab3884|pmc=4733658|pmid=26198033}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Skoglund|first=P|last2=Mallick|first2=S|last3=Bortolini|first3=MC|last4=Chennagiri|first4=N|last5=Hünemeier|first5=T|last6=Petzl-Erler|first6=ML|last7=Salzano|first7=FM|last8=Patterson|first8=N|last9=Reich|first9=D|date=21 July 2015|title=Genetic evidence for two founding populations of the Americas|journal=Nature|volume=525|issue=7567|pages=104–8|bibcode=2015Natur.525..104S|doi=10.1038/nature14895|pmc=4982469|pmid=26196601}}</ref>
-==== Археологічні залишки ====
+=== Археологічні залишки ===
 [[Файл:Índios_da_etnia_Terena2.jpg|праворуч|міні| Люди Терена]]
-Корінні жителі Бразилії, на відміну від [[Месоамерика|мешканців Мезоамерики]] та [[Андські цивілізації|андських цивілізацій]], не зберігали письмових записів та архітектурних кам’яних пам’ятників. А через вологий клімат і кислий ґрунт було знищено майже всі сліди їхньої матеріальної культури, включаючи дерев'яні будівлі або вироби та [[Кістка|кістки]]. Таким чином, те, що відомо про історію регіону до 1500 року, було зроблено та реконструйовано на основі невеликих археологічних доказів, таких як кераміка та кам’яні [[Наконечник стріли|наконечники стріл]].
+Корінні жителі Бразилії, на відміну від [[Месоамерика|мешканців Мезоамерики]] та [[Андські цивілізації|андських цивілізацій]], не зберігали письмових записів та архітектурних кам'яних пам'ятників. А через вологий клімат і кислий ґрунт було знищено майже всі сліди їхньої матеріальної культури, включаючи дерев'яні будівлі або вироби та [[Кістка|кістки]]. Таким чином, те, що відомо про історію регіону до 1500 року, було зроблено та реконструйовано на основі невеликих археологічних доказів, таких як кераміка та кам'яні [[Наконечник стріли|наконечники стріл]].
-Найпомітнішими залишками культури корінних народів Бразилії є дуже великі кургани останків [[Черепашка|черепашек]]  [[Двостулкові|молюсків]] (''самбаків''), знайдених у деяких прибережних районах. Нещодавні дослідження показують, що кургани черепашок були створені людьми, які жили на бразильському узбережжі між 8000 і 2000 роками до нашої ери. Саме в таких курганах, або біля них археологи знаходили зооліти – скельні скульптури у формі тварин, зроблені з особливою технічною ретельністю. Уздовж бразильського узбережжя було знайдено велику кількість самбакі. Найбільш вивчені розташовані в штаті Санта-Катаріна.<ref>{{Cite book
+Найпомітнішими залишками культури корінних народів Бразилії є дуже великі кургани останків [[Черепашка|черепашек]] [[Двостулкові|молюсків]] (''самбаків''), знайдених у деяких прибережних районах. Нещодавні дослідження показують, що кургани черепашок були створені людьми, які жили на бразильському узбережжі між 8000 і 2000 роками до нашої ери. Саме в таких курганах, або біля них археологи знаходили зооліти&nbsp;— скельні скульптури у формі тварин, зроблені з особливою технічною ретельністю. Уздовж бразильського узбережжя було знайдено велику кількість самбакі. Найбільш вивчені розташовані в штаті Санта-Катаріна.<ref>{{Cite book
 |title=Brazilian archaeological sites
 |last=Buco, Cristiane de Andrade
@@ Рядок 76: / Рядок 75: @@
 |language=Plurilingual, English, Portuguese
 |isbn=978-85-63186-22-5
 }}</ref>
-Також на території Бразилії були знайдено  значні відкладення «чорної землі» (тerra preta)  у кількох місцях уздовж Амазонки, які, як вважають, є стародавніми звалищами. Нещодавні розкопки таких родовищ у середній і верхній течії Амазонки виявили залишки деяких дуже великих поселень, що містять десятки тисяч будинків, що вказує на складну соціальну та економічну структуру.<ref>Discovery and awareness of anthropogenic amazonian dark earths (terra preta)", by William M. Denevan, University of Wisconsin–Madison, and William I.Woods, University of Kansas.</ref> Ґрунти «чорної землі» були створені землеробними спільнотами між 450 та 950 роками  нашої ери.<ref>{{Cite book
+Також на території Бразилії були знайдено значні відкладення «чорної землі» (тerra preta) у кількох місцях уздовж Амазонки, які, як вважають, є стародавніми звалищами. Нещодавні розкопки таких родовищ у середній і верхній течії Амазонки виявили залишки деяких дуже великих поселень, що містять десятки тисяч будинків, що вказує на складну соціальну та економічну структуру.<ref>Discovery and awareness of anthropogenic amazonian dark earths (terra preta)", by William M. Denevan, University of Wisconsin–Madison, and William I.Woods, University of Kansas.</ref> Ґрунти «чорної землі» були створені землеробними спільнотами між 450 та 950 роками нашої ери.<ref>{{Cite book
 |title=Amazonian Dark Earths: Wim Sombroek's Vision.
 Pre-Columbian Settlement Dynamics in the Central Amazon
@@ Рядок 85: / Рядок 84: @@
 |publisher=Chapte
 |pages=15-31
-}}</ref> Корінні американці з тропічних лісів Амазонки, можливо, використовували свій метод розвитку та роботи на  «чорній землі», щоб зробити землю придатною для  [[Сільське господарство|сільського господарства]], необхідного для підтримки великого населення у [[Племена|племенах]] . <ref name="Mann">{{Cite book
+}}</ref> Корінні американці з тропічних лісів Амазонки, можливо, використовували свій метод розвитку та роботи на «чорній землі», щоб зробити землю придатною для [[Сільське господарство|сільського господарства]], необхідного для підтримки великого населення у [[племена]]х .<ref name="Mann">{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/149100char/page/326
 |title=1491: New Revelations of the Americas Before Columbus
@@ Рядок 95: / Рядок 94: @@
 |pages=[https://archive.org/details/149100char/page/326 326–333]
 |isbn=978-1-4000-3205-1
-}}</ref>  Недавні розкопки ділянок «чорної землі» у середній і верхній течії [[Амазонка|Амазонки]] відкрили залишки дуже великих поселень, які містили десятки тисяч домів, та вказують на складний соціальний і економічний склад суспільства.<ref> [https://eds.s.ebscohost.com/eds/pdfviewer/pdfviewer?vid=0&sid=69a239e3-f801-430b-8912-13f01b7217d1%40redis Archaeology: Amazonian urbanites.] Nature. 9/4/2008, Vol. 455 Issue 7209, p5-5.</ref>
+}}</ref> Недавні розкопки ділянок «чорної землі» у середній і верхній течії [[Амазонка|Амазонки]] відкрили залишки дуже великих поселень, які містили десятки тисяч домів, та вказують на складний соціальний і економічний склад суспільства.<ref> [https://eds.s.ebscohost.com/eds/pdfviewer/pdfviewer?vid=0&sid=69a239e3-f801-430b-8912-13f01b7217d1%40redis Archaeology: Amazonian urbanites.] Nature. 9/4/2008, Vol. 455 Issue 7209, p5-5.</ref>
-Дослідження щелеп доісторичних мешканців прибережної Бразилії виявили, що  використали зуби для очищення та подрібнення абразивних [[Рослини|рослин]] . <ref>{{Cite book
+Дослідження щелеп доісторичних мешканців прибережної Бразилії виявили, що використали зуби для очищення та подрібнення абразивних [[Рослини|рослин]] .<ref>{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/cambridgeworldhi01kipl
 |title=The Cambridge World History of Food
@@ Рядок 107: / Рядок 106: @@
 ==== Культура Маражоара ====
 {| class="toccolours" style="float:right; margin:0 0 1em 1em;"
-| style="background:#f8eaba; text-align:center;" |<div class="center">
+| style="background:#f8eaba; text-align: center;" |<div class="center">
 ; Культура марахора
 </div>
 |-
@@ Рядок 122: / Рядок 121: @@
 |-
 |}
-Культура Маражоара процвітала на острові [[Маражо]] в гирлі річки [[Амазонка]] . <ref name="Mann">{{Cite book
+Культура Маражоара процвітала на острові [[Маражо]] в гирлі річки [[Амазонка]] .<ref name="Mann">{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/149100char/page/326
 |title=1491: New Revelations of the Americas Before Columbus
@@ Рядок 132: / Рядок 131: @@
 |pages=[https://archive.org/details/149100char/page/326 326–333]
 |isbn=978-1-4000-3205-1
-}}</ref> Під час розкопок на острові археологи знайшли складну [[Гончарство|кераміку]]. Її шматки були витончено розписані та вирізані зображеннями рослин і тварин. Це стало першим доказом того, що на Маражо існувало складне суспільство. Докази будівництва [[Будівельники курганів|курганів]] також свідчать про те, що Культура Маражоара  була достатньо розвинута для будівництва складних  поселень, виконання  великих земляних робіт. <ref>{{Cite book
+}}</ref> Під час розкопок на острові археологи знайшли складну [[Гончарство|кераміку]]. Її шматки були витончено розписані та вирізані зображеннями рослин і тварин. Це стало першим доказом того, що на Маражо існувало складне суспільство. Докази будівництва [[Будівельники курганів|курганів]] також свідчать про те, що Культура Маражоара була достатньо розвинута для будівництва складних поселень, виконання великих земляних робіт.<ref>{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/lostcityofztaleo00gran/page/315
 |title=The Lost City of Z: A Tale of Deadly Obsession in the Amazon
@@ Рядок 140: / Рядок 139: @@
 |page=[https://archive.org/details/lostcityofztaleo00gran/page/315 315]
 |isbn=978-0-385-51353-1
-}}</ref> Декілька курганів на острові Марахо після радіовуглецевого аналізу почали датувати  від 1000 до 300 роки  до нашої ери.<ref>{{Cite book
+}}</ref> Декілька курганів на острові Марахо після радіовуглецевого аналізу почали датувати від 1000 до 300 роки до нашої ери.<ref>{{Cite book
 |title=The Oxford Companion to Archaeology.
 |last=Neil Asher Silberman, Alexander A. Bauer
@@ Рядок 147: / Рядок 146: @@
 |isbn=0199735786
 }}</ref>
-Культура Маражора була предметом постійних суперечок. Американка Бетті Меггерс, досліджуючи маражора в 1950-х роках, припустила, що його представники мігрували з Анд і оселилися на острові. Багато дослідників вважали, що Анди були заселені палеоіндійськими мігрантами з Північної Америки, які  рухалися на південь  та на рівнину територію.
+Культура Маражора була предметом постійних суперечок. Американка Бетті Меггерс, досліджуючи маражора в 1950-х роках, припустила, що його представники мігрували з Анд і оселилися на острові. Багато дослідників вважали, що Анди були заселені палеоіндійськими мігрантами з Північної Америки, які рухалися на південь та на рівнину територію.
-Однак у 1980-х роках інший американські археологи  на розкопках кургану Тесо-дус-Бішос, зробивши геофізичні дослідження дійшли висновку, що суспільство, яке побудувало кургани, виникло саме на острові. <ref>{{Cite book
+Однак у 1980-х роках інший американські археологи на розкопках кургану Тесо-дус-Бішос, зробивши геофізичні дослідження дійшли висновку, що суспільство, яке побудувало кургани, виникло саме на острові.<ref>{{Cite book
 |title=Moundbuilders of the Amazon: Geophysical Archaeology on Marajó Island, Brazil
 |last=Roosevelt
@@ Рядок 158: / Рядок 157: @@
 }}</ref>
-Доколумбова культура Марахо, можливо мала [[Соціальна стратифікація|соціальне розшарування]] та нараховувала [[Популяція|населення]] до 100 000 осіб. <ref name="Mann">{{Cite book
+Доколумбова культура Марахо, можливо мала [[Соціальна стратифікація|соціальне розшарування]] та нараховувала [[Популяція|населення]] до 100 000 осіб.<ref name="Mann">{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/149100char/page/326
 |title=1491: New Revelations of the Americas Before Columbus
@@ Рядок 168: / Рядок 167: @@
 |pages=[https://archive.org/details/149100char/page/326 326–333]
 |isbn=978-1-4000-3205-1
 }}</ref>
 ==== Цивілізація Шінгуано ====
-Народи шінгу будували великі поселення, часто оточені ровами з мостами. Ці поселення були  з'єднані дорогами. Вершина їхнього розвитку була між 1200 та 1600 роками нашої ери. Їх численність була близько десятків тисяч осіб. <ref>{{Cite news|last=Wren|first=Kathleen|title=Lost cities of the Amazon revealed|url=https://www.nbcnews.com/id/wbna3077413|work=NBC News|date=2 December 2003}}</ref>
+Народи шінгу будували великі поселення, часто оточені ровами з мостами. Ці поселення були з'єднані дорогами. Вершина їхнього розвитку була між 1200 та 1600 роками нашої ери. Їх численність була близько десятків тисяч осіб.<ref>{{Cite news|last=Wren|first=Kathleen|title=Lost cities of the Amazon revealed|url=https://www.nbcnews.com/id/wbna3077413|work=NBC News|date=2 December 2003}}</ref>
 === Корінне населення на час європейської колонізації ===
 ==== Розподіл ====
-Напередодні приходу португальців на початку ХVІ століття в прибережних районах Бразилії існувало дві великі мегагрупи – ''[[Тупі (індіанці)|тупі]]'' (носії мов [[Тупі-Гуарані|тупі-гуарані]] ), які домінували практично на всьому бразильському узбережжі, і [[Тапуї (народ)|тапуї]] ( всі корінні жителі, які не розмовляли старою мовою тупі, зазвичай  мовою [[Же (мовна сім'я)|же]]).  Португальці прибули наприкінці тривалої  боротьби між тупі і тапуї, яка призвела до поразки та вигнання тапуї з більшості прибережних районів у внутрішні райони.  У старих португальських хроніках термін Тупі означає «дружній» або «союзницький».
+Напередодні приходу португальців на початку ХVІ століття в прибережних районах Бразилії існувало дві великі мегагрупи&nbsp;— ''[[Тупі (індіанці)|тупі]]'' (носії мов [[Тупі-Гуарані|тупі-гуарані]]), які домінували практично на всьому бразильському узбережжі, і [[Тапуї (народ)|тапуї]] (всі корінні жителі, які не розмовляли старою мовою тупі, зазвичай мовою [[Же (мовна сім'я)|же]]). Португальці прибули наприкінці тривалої боротьби між тупі і тапуї, яка призвела до поразки та вигнання тапуї з більшості прибережних районів у внутрішні райони. У старих португальських хроніках термін Тупі означає «дружній» або «союзницький».
-Хоча тупі були поділені на підплемена, які часто ворогували одне з одним, вони були культурно та мовно однорідними. Той факт, що перші європейці зустрічали практично тих самих людей і мову вздовж узбережжя Бразилії, значно спростив спілкування та взаємодію з місцевим населенням.<ref>Boundary details are partly derived from [http://www.arara.fr/BBTRIBOS.html Tribos Indígenas Brasileiras]</ref>[[Файл:Indigenous_brazil.jpg|міні| Карта [[Індіанські території в Бразилії|територій корінного населення]] Бразилії.]]Наскільки відомо тупі жили в основному [[Кочовики|кочовим життям]] мисливців-збирачів. З матеріальної культури  збереглася велика колекція [[Наконечник стріли|наконечників стріл]] і [[Спис|списів]], [[Сокира|сокир]] та інших артефактів із колотого каменю та кісток. Це було знайдено форми поховання та особиста атрибутика, у тому числі натільні прикраси черепашками, камінням, насінням тощо. <ref>{{Cite news|title=Considerações sôbre um comentário à ocorrência de termos tupis em “A Organização social dos tupinambá”|url=http://dx.doi.org/10.11606/issn.2316-9141.v1i2p253-258|work=Revista de História|date=1950-06-07|accessdate=2023-01-18|issn=2316-9141|doi=10.11606/issn.2316-9141.v1i2p253-258|pages=253|volume=1|issue=2|first=Florestan|last=Fernandes}}</ref>Також з часом у культурі поступово з’являються об’єкти з полірованого каменю прогресивної витонченості, наскельні пам’ятки та незабаром артефакти з кераміки та різьбленого каменю (це рідко), а також докази сільськогосподарської практики, що вказує на певний ступінь осілості.
+Хоча тупі були поділені на підплемена, які часто ворогували одне з одним, вони були культурно та мовно однорідними. Той факт, що перші європейці зустрічали практично тих самих людей і мову вздовж узбережжя Бразилії, значно спростив спілкування та взаємодію з місцевим населенням.<ref>Boundary details are partly derived from [http://www.arara.fr/BBTRIBOS.html Tribos Indígenas Brasileiras]</ref>[[Файл:Indigenous_brazil.jpg|міні| Карта [[Індіанські території в Бразилії|територій корінного населення]] Бразилії.]]Наскільки відомо тупі жили в основному [[Кочовики|кочовим життям]] мисливців-збирачів. З матеріальної культури збереглася велика колекція [[Наконечник стріли|наконечників стріл]] і [[спис]]ів, [[Сокира|сокир]] та інших артефактів із колотого каменю та кісток. Це було знайдено форми поховання та особиста атрибутика, у тому числі натільні прикраси черепашками, камінням, насінням тощо.<ref name=":2">{{Cite news|title=Considerações sôbre um comentário à ocorrência de termos tupis em “A Organização social dos tupinambá”|url=http://dx.doi.org/10.11606/issn.2316-9141.v1i2p253-258|work=Revista de História|date=1950-06-07|accessdate=2023-01-18|issn=2316-9141|doi=10.11606/issn.2316-9141.v1i2p253-258|pages=253|volume=1|issue=2|first=Florestan|last=Fernandes}}</ref>Також з часом у культурі поступово з'являються об'єкти з полірованого каменю прогресивної витонченості, наскельні пам'ятки та незабаром артефакти з кераміки та різьбленого каменю (це рідко), а також докази сільськогосподарської практики, що вказує на певний ступінь осілості.
 Ця еволюція не була лінійною, і колонізатори виявили, що різні народи живуть різними формами культури, різноманітністю, яка триває до сьогодні та продовжує трансформуватися. Незважаючи на ці відмінності, існують і спільні основні риси.
-За винятком [[Мисливці і збирачі|мисливців-збирачів]] Ґойтакасів, прибережні племена тупі та тапуї займалися переважно землеробством. Субтропічні гуарані вирощували [[Кукурудза|кукурудзу]], тропічні тупі вирощували маніок ( [[Маніок їстівний|маніок]] ), високогірні жителі Джес вирощували [[Арахіс культурний|арахіс]] як основну частину свого раціону. Додаткові культури включали [[Біб (плід)|боби]], [[Батат|солодку картоплю]], кара ( ''батат), жеримум'' [[Ямс|(]] [[Гарбуз (плід)|гарбуз]] ) і кумарі ( ''струковий'' [[Стручковий перець|перець]] ).
+За винятком [[Мисливці і збирачі|мисливців-збирачів]] Ґойтакасів, прибережні племена тупі та тапуї займалися переважно землеробством. Субтропічні гуарані вирощували [[Кукурудза|кукурудзу]], тропічні тупі вирощували маніок ([[Маніок їстівний|маніок]]), високогірні жителі Джес вирощували [[Арахіс культурний|арахіс]] як основну частину свого раціону. Додаткові культури включали [[Біб (плід)|боби]], [[Батат|солодку картоплю]], кара (''батат), жеримум'' [[Ямс|(]] [[Гарбуз (плід)|гарбуз]]) і кумарі (''струковий'' [[Стручковий перець|перець]]).
-У внутрішніх районах Бразилії домінували в основному люди тапуйя ([[Же (мовна сім'я)|же]]), хоча значні частини внутрішніх районів (зокрема, верхів’я річок [[Шінгу (річка)|Шінгу]], [[Телес-Пірес]] і [[Журуєна|Джуруена]] – територія, яка зараз покривається приблизно сучасним штатом [[Мату-Гросу]] ) були первісною доміграційною батьківщиною тупі-гуарані.
+У внутрішніх районах Бразилії домінували в основному люди тапуйя ([[Же (мовна сім'я)|же]]), хоча значні частини внутрішніх районів (зокрема, верхів'я річок [[Шінгу (річка)|Шінгу]], [[Телес-Пірес]] і [[Журуєна|Джуруена]]&nbsp;— територія, яка зараз покривається приблизно сучасним штатом [[Мату-Гросу]]) були первісною доміграційною батьківщиною тупі-гуарані.
-Окрім тупі та тапуйя, прийнято виділяти дві інші мегагрупи корінного населення у внутрішніх районах: карибів, які населяли більшу частину сучасної північно-західної Бразилії, включаючи обидва береги річки [[Амазонка|Амазонки]] аж до дельти та групу '''нуаравак''', складові племена якого населяли кілька областей, включаючи більшу частину верхньої Амазонки (на захід від нинішнього [[Манаус|Манауса]] ), а також значні осередки в сучасних штатах [[Амапа]] та [[Рорайма]].
+Окрім тупі та тапуйя, прийнято виділяти дві інші мегагрупи корінного населення у внутрішніх районах: [[Кариби (група народів)|''карибів'']], які населяли більшу частину сучасної північно-західної Бразилії, включаючи обидва береги річки [[Амазонка|Амазонки]] аж до її дельти, та групу [[Араваки|''араваків'']], складові племена якої населяли кілька областей, включаючи більшу частину верхньої Амазонки (на захід від нинішнього [[Манаус]]а), а також значні осередки в сучасних штатах [[Амапа]] та [[Рорайма]].
-Назви, під якими різні племена тупі були записані португальськими та французькими авторами 16 століття, погано зрозумілі. Більшість з них не є власними іменами, а описом стосунків, як правило, сімейних – наприклад, ''tupi'' означає «перший батько», ''tupinambá'' означає «родичі предків», ''tupiniquim'' означає «бічні сусіди», ''tamoio'' означає «дідусь», ''temiminó'' означає «онук», ''табаджара'' означає «свекри» тощо. <ref>M. Pereira Gomes, ''The Indians and Brazil'', p.32</ref> Деякі етимологи вважають, що ці назви відображають порядок міграційних хвиль людей тупі з внутрішніх районів до узбережжя, наприклад, першою хвилею тупі, яка досягла узбережжя, були «діди» (Tamoio), до яких незабаром приєдналися «родичі стародавніх» (Tupinamba), що може означати родичів тамойо, або термін тамойо для позначення родичів старих тупі у верхньому басейні Амазонки. «Онуки» (Temiminó) можуть бути осколком. «Бічні сусіди» (Tupiniquim) означали, можливо, нещодавно прибулих, які все ще намагаються пробитися.
+Назви, під якими різні племена тупі були записані португальськими та французькими авторами 16 століття, погано зрозумілі. Більшість з них не є власними іменами, а описом стосунків, як правило, сімейних — наприклад, ''tupi'' означає «перший батько», ''tupinambá'' означає «родичі предків», ''tupiniquim'' означає «бічні сусіди», ''tamoio'' означає «дідусь», ''temiminó'' означає «онук», ''табаджара'' означає «свекри» тощо.<ref>M. Pereira Gomes, ''The Indians and Brazil'', p.32</ref> Деякі етимологи вважають, що ці назви відображають порядок міграційних хвиль людей тупі з внутрішніх районів до узбережжя, наприклад, першою хвилею тупі, яка досягла узбережжя, були «діди» (Tamoio), до яких незабаром приєдналися «родичі стародавніх» (Tupinamba), що може означати родичів тамойо, або термін тамойо для позначення родичів старих тупі у верхньому басейні Амазонки. «Онуки» (Temiminó) можуть бути осколком. «Бічні сусіди» (Tupiniquim) означали, можливо, нещодавно прибулих, які все ще намагаються пробитися.
+== Традиційні поселення ==
+[[Файл:Parque_Indígena_do_Xingu.jpg|праворуч|міні| Сінгу, [[Індіанські території в Бразилії|територія корінного населення Бразилії]]]]
+[[Файл:Hans Staden - aldeia indígena.jpg|міні|Село з системою частоколів для захисту, гравюра Ганса Штадена, 1557 р.]]
+Громади жили племенами, складним організаційним утворенням, що складалося з кількох сіл, пов’язаних спорідненістю та спільними інтересами. Кожне село складалося з групи колективних будівль, які називалися ocas або malocas, розташованих навколоплощі, яка могла бути призначена для громадських заходів, таких як святкування, ритуали, збори та інші. У центрі площі могла бути хата, призначена для виключно чоловічих занять. У кожному селищі проживало багато сімейних пар,  від 50 до 200 осіб, а в багатьох випадках і значно більше. Хати будували з дерев’яного каркасу, повністю закритого соломою, залишаючи від одного до трьох отворів. Загалом це були витягнуті та високі споруди, але вони могли мати різні форми та розміри. <ref name=":2" />
+Деякі племена, такі як марубо та яномамі, будували лише одну будівлю, де жили всі люди села. Більша частина такого житля мала мінімальний внутрішній поділ або взагалі не мала. Все життя громади  відбувалося на очах, включаючи статеві зносини пар.<ref name="ISA Akuntsu" />
+Іноді, вночі розпалювали вогнища та спали в гамаках.
+Португальський  історик і хроніст [[Магальянс Гандаво]]  описував повсякденне життя корінного населення в оселях в Баїї: «У кожному будинку всі живуть дуже гармонійно, ніколи не маючи жодних розбіжностей між собою: радше всі вони друзі один одного, що Воно належить усім без винятку, і що б хто не їв, як би маленьке воно не було, у цьому повинні брати участь усі присутні». А французький  місіонер і письменник [[Жан де Лері]] пісав, що «дикуни виявляють своє природне милосердя, щодня даруючи один одному оленину, рибу, фрукти та інші блага країни, і вони так цінують цю чесноту, що померли б від сорому, якби побачили, як їхній сусід страждає від нестачі. того, чим вони володіють».  ''Б''разильский социолог и политик [[Флорестан Фернандес]] на початку ХХ століття писав: «Та сама основна модель сусідської співпраці застосовувалася до стосунків між членами малокас, які були частиною соціальної групи. Продукти полювання, рибальства, збиральництва та сільськогосподарської діяльності належали родині, яка їх отримувала». <ref name=":2" /> Коли село було близько від ворогів, його оточували частоколом зі стовбурів дерев. Між частоколами викопували рови, замасковані гілками та листям, а на дні насаджували загострені кілки.
+Деякі племена, наприклад [[Аймара|аймори]], не будували сіл. Вони просто розчищали територію і ночували під деревами, розводячи багаття вночі.  Інші, такі як тукан, організовувалися в більш-менш незалежні сімейні групи, засновуючи села та невеликі житла. <ref>{{Cite book
+|url=http://worldcat.org/oclc/541227
+|title=História do Brasil : 1500-1627.
+|last=1564-1639?
+|first=Vicente, do Salvador, Frei,
+|date=1965
+|publisher=Edições Melhoramentos
+|oclc=541227
+}}</ref>
+Вони жили полюванням, рибальством і натуральним сільським господарством , періодично змінюючи розташування сіл відповідно до зменшення природних ресурсів, доступних в околицях. Залишення експлуатованих територій уможливило їх природне відновлення.  Оскільки вони потребували небагато матеріальних благ і отримували все безпосередньо від буйної природи. Бідність була невідома в повсякденному житті. <ref>{{Cite news|title=Manejo territorial en sociedades indígenas matrifocales|url=http://dx.doi.org/10.4060/ca6887es|date=2020|accessdate=2023-01-27|doi=10.4060/ca6887es}}</ref>Завжди було всього достатньо, щоб усі могли жити щасливо та здорово, з культурою, сильно заснованою на обмін і справедливий розподіл надлишків. Дефіцит і голод  траплялись тільки через природні негаразди.<ref>{{Cite news|title=Dos artefatos às aldeias: os vestígios arqueológicos no entendimento das formas de organização social da Amazônia|url=http://dx.doi.org/10.1590/s0034-77012006000200009|work=Revista de Antropologia|date=2006-12|accessdate=2023-01-27|issn=0034-7701|doi=10.1590/s0034-77012006000200009|volume=49|issue=2|first=Juliana Salles|last=Machado}}</ref>
+Корінні нороди мали широкі знання про виробництво ферментованих напоїв із бульб, коріння, листя, насіння та фруктів, таких як кукурудза, маніок, солодка картопля, буріті, кешью, арахіс, банани, ананаси.  Поступово ці народні страви перейшли у спадщину до бразильській кухні зі стравами на основі маніоки та кукурудзи, такими як [[памонья]] та [[бейжу]], а також з [[Гуарана|гуараною]], пальмовими серцевинами, солодкою картоплею, ямсом, кедровими горіхами, какао, арахісом, каруру, молочаєм, папайєю, арасою та кешью. Хоча є десятки страв, які сьогодні є незвичайними або відомими лише в відповідному регіоні. З бавовни, тукуму, бамбуку і дикої гуарани  виробляли тканини, прикраси і кошики; робили віники, піачаву. З гарбузів - посуд для зберігання води або борошна. З  тварин у їжу використовували  черепах  та їхні яйця, птахів; рибу. <ref>{{Cite news|title=A Tabela Periódica vai ao Museu do Holocausto: uma experiência de pesquisa-formação em cultura científica|url=http://dx.doi.org/10.29327/eneqpe2020.245255|publisher=Even3|work=Anais do 20º Encontro Nacional de Ensino de Química (ENEQ Pernambuco)|date=2021|accessdate=2023-01-27|doi=10.29327/eneqpe2020.245255|first=Tiago|last=Cordeiro dos Reis|first2=Profa.|last2=Dra. Camila Silveira da Silva}}</ref>
+=== Соціально-сімейна структура   ===
+Суспільства корінних народів Бразилії були общинними, без [[Приватна власність|приватної власності]], досить [[Егалітаризм|егалітарними]] та [[Децентралізація|децентралізованими]], хоча й [[Соціальна стратифікація|стратифікованими]], з чіткими та виключаючими соціальними ролями, з розподілом праці та ''статусу'' за традиційними принципами. Хоча деякі культури були досить вільними в цьому відношенні, дозволяючи великий обмін функціями. Керівництво чи інші престижні посади іноді передавалися спадково, але загалом вирішальними критеріями були компетентність, престиж і особиста [[харизма]]. Раніше вони шанували своїх предків і поважали авторитет і мудрість вождів, старійшин і шаманів, які відповідали за вищі адміністративні завдання племені, включаючи застосування правосуддя та проведення колективних обрядів і святкувань.  Племена трималися разом міцними зв’язками спорідненості та взаємності.<ref>{{Cite news|title=Em memória de Dom Aloísio|url=http://dx.doi.org/10.29386/reb.v68i270.1450|work=Revista Eclesiástica Brasileira|date=2019-04-05|accessdate=2023-01-27|issn=2595-5977|doi=10.29386/reb.v68i270.1450|pages=407|volume=68|issue=270|first=IHU|last=Instituto Humanitas da Unisinos-RS}}</ref> Влада здійснювалася головним чином через переконання та ввічливість, у колегіальній манері серед вождів та старійшин, причому автократичні рішення головного лідера були рідкісними, за винятком колективних надзвичайних ситуацій.  Керівники отримували послуги та різні блага від громади.
+Контакти з іншими племенами  відбувалися через торгівлю, святкування, ритуали, співпрацю, спорідненості чи альянсу. Війни між корінними народами були звичайним явищем. Протягом століть були цикли чергування влади між кількома потужними племенами. <ref>{{Cite news|title=Emergência Guarani-Mbyá nas Missões Jesuíticas. Novos atores no Patrimônio Cultural?|url=http://dx.doi.org/10.19132/1808-5245260.43-67|work=Em Questão|date=2020-11-07|accessdate=2023-01-27|issn=1808-5245|doi=10.19132/1808-5245260.43-67|pages=43–67|volume=26|first=Ana Luisa Jeanty|last=Seixas|first2=Eber Pires|last2=Marzulo}}</ref>
+Чоловіки опікувалися війною, полюванням, рибальством, керівництвом племенами та зовнішніми стосунками. Вони будували споруди у селі, робили [[каное]] та зброєю, Також чоловіки займались розведенням багаття, шаманськими обрядами(що включало медичну практику) і вирубкою лісів для посівів. Жінки відповідали за посадку, збір урожаю, приготування їжі, виготовлення предметів побуту, тканин і прикрас. Вони повинні були зберегати  вогоні, прибирати у хатах, вирощували худобу, піклувалися про потомство та старих.  Їхнє суспільство накладало важкий тягар на жінок, які виконували багато робіт, деякі з яких були дуже важкими, але істотна частина засобів існування племені залежала від них, і вони відігравали фундаментальну роль у розміщенні чоловіків у соціальній ерархії та створенні їхнього особистого комфорту.  Якщо чоловік не мав дружини, він був "бідним виродком".  Іноді заохочувалась автономія. Деякі види діяльності можна розбити за віком. Не було рабства для отримання робочої сили, хоча брали військовополонених  для великомасштабних робіт або для [[жертвопринесення]], це  було звичайною практикою. <ref>{{Cite book
+|url=http://dx.doi.org/10.22533/at.ed.4982216093
+|title=ASPECTOS DA DIVERSIDADE BIOLÓGICA EM SÍTIOS ARQUEOLÓGICOS COSTEIROS DO LITORAL NORTE DO RIO GRANDE DO SUL - BRASIL
+|last=Ferrasso
+|first=Suliano
+|last2=Schmitz
+|first2=Pedro Ignácio
+|date=2022-09-16
+|series=Planejamento e gestão territorial: arqueologia e direito ambiental
+|publisher=Atena Editora
+|pages=41–61
+}}</ref>
+Сім'я може бути [[Моногамія|моногамною]] або [[Полігамія|полігамною]] з переважанням [[Багатоженство|полігінії]]. Шлюб не був вічним або дуже міцним зв’язком, розлучення було частим і легким, і чоловіки могли використовувати жінок як розмінну монету. <ref>{{Cite news|title=Em memória de Dom Aloísio|url=http://dx.doi.org/10.29386/reb.v68i270.1450|work=Revista Eclesiástica Brasileira|date=2019-04-05|accessdate=2023-01-27|issn=2595-5977|doi=10.29386/reb.v68i270.1450|pages=407|volume=68|issue=270|first=IHU|last=Instituto Humanitas da Unisinos-RS}}</ref>Стосунки між різними дружинами одного і того ж чоловіка могли призвести до тертя та ревнощів, особливо якщо була кохана, але в цілому вони були сердечними та шанобливими. У багатьох племенах шлюб був складним обрядом, який вимагав принесення в жертву військовополоненого, після чого чоловік змінював своє ім’я і міг створювати сім’ю. Існувало багато кровноспоріднених союзів, що зміцнювало єдність кланів і мережі взаємності, що забезпечувало підтримку порядку та життя громади у великих масштабах.  Жорстоке поводження чоловіків зі своїми дружинами та дітьми було звичайним і суспільно прийнятним, розумілося як приватна справа; у багатьох племенах батько і мати мали право життя і смерті над своїми утриманцями. <ref>{{Cite news|title=Darcy Ribeiro: A arte dos índios Kadiuéu|url=http://dx.doi.org/10.11606/2179-0892.ra.1953.131287|work=Revista de Antropologia|date=1953-12-12|accessdate=2023-01-27|issn=1678-9857|doi=10.11606/2179-0892.ra.1953.131287|pages=155|volume=1|issue=2|first=Egon|last=Schaden}}</ref>
+Мати годувала дитину грудьми кілька років, якщо в цей період у неї не було іншої дитини. Маленьку дитину завжди супроводжували, а до того, як вона пішла, часто брали участь у різних заняттях дорослих, у тому числі у сільському господарстві. Навчання дітей було спільним для всіх мешканців села. Хлопчиков  змалку вчили володіти луком і стрілами, будувати кошики та іншим роботам. Дівчинку мати знайомила  з ремеслом прядіння, плетіння сіток та виготовлення прикрас.  Урочисті обряди переходу, що проводилися шаманами, відзначали різні стадії розвитку від народження до смерті, і відзначалися всім племенем з великою помпою.  Інваліди або люди похилого віку могли бути покинуті, убиті або вимагати [[Евтаназія|евтаназії]]. <ref>{{Cite news|title=Emergência Guarani-Mbyá nas Missões Jesuíticas. Novos atores no Patrimônio Cultural?|url=http://dx.doi.org/10.19132/1808-5245260.43-67|work=Em Questão|date=2020-11-07|accessdate=2023-01-27|issn=1808-5245|doi=10.19132/1808-5245260.43-67|pages=43–67|volume=26|first=Ana Luisa Jeanty|last=Seixas|first2=Eber Pires|last2=Marzulo}}</ref>
+==== Перші контакти ====
+[[Файл:Os_Filhos_de_Pindorama._Cannibalism_in_Brazil_in_1557.jpg|міні| Зображення [[канібалізм]]у в бразильському племені тупінамба в XVI столітті Ганс Стаден ]]
+[[Файл:Dança_dos_Tapuias.jpg|міні| Альберт Екхаут (голландець), Тапуяс (Бразилія) танцює, 17 ст.]]
+Коли [[Португальці|португальські]] дослідники вперше прибули до Бразилії у квітні 1500 року, вони, на свій подив, виявили узбережжя, багате ресурсами, на якій мешкало сотні тисяч корінних жителів. Офіційний писар [[Педру Алваріш Кабрал|Педро Алвареса Кабрала]], командувача флотом відкриття, який висадився в сучасному штаті [[Баїя]], написав листа до короля Португалії, в якому схвально описав красу цієї землі.
+У роботі «Історія португальських відкриттів і завоювань у Новому Світі»<ref>[http://eada.lib.umd.edu/text-entries/histoire-des-decouvertes-et-conquestes-des-portugais-dans-le-nouveau-monde/], Joseph&nbsp;— Francois Lafitau, 1700.</ref> Лафіато описав тубільців як людей, які не носили одягу, а радше фарбували все своє тіло в червоний колір. У них були пробиті вуха, носи, губи та щоки. Чоловіки голили голову спереду, маківку та над вухами, а жінки, як правило, носили розпущене волосся або заплітали в коси. І чоловіки, і жінки прикрашають себе гучними [[Черепашкові|черепашковими]] нашийниками та браслетами, пір'ям сухофруктів. Він описує ритуальну природу того, як вони практикували канібалізм, і навіть згадує про важливість ролі жінки в родині.
 {| class="wikitable sortable"
-! colspan="2" |Корінне бразильське населення на північно-східному узбережжі (голландські оцінки) <ref>Leslie Bethell, MARY AMAZONAS LEITE DE BARROS
+! colspan="2" |Корінне бразильське населення на північно-східному узбережжі (голландські оцінки)<ref>Leslie Bethell, MARY AMAZONAS LEITE DE BARROS
 . </ref>
 |-
@@ Рядок 202: / Рядок 255: @@
 | 9000
 |}
+На момент прибуття європейців на території сучасної Бразилії проживало близько 2000 націй і племен (що дорівнювало 11 мільйонам індіанців). За перші 100 років контакту індіанське населення скоротилося на 90%. Це було в основному через хвороби та хвороби, які поширювали колоністи, що сприяло рабству та насильству з боку Європи.<ref>{{Cite web|title=Brazilian Indians|url=https://www.survivalinternational.org/tribes/brazilian|website=survivalinternational.org/tribes/brazilian|accessdate=2021-07-07|url-status=live}}</ref> Корінні жителі традиційно були в основному напівкочовими племенами, які жили за рахунок полювання, рибальства, збиральництва та міграційного землеробства. Протягом сотень років корінні жителі Бразилії жили напівкочовим життям, використовуючи ліса для задоволення своїх потреб. Коли в 1500 році прибули португальці, місцеві жителі жили переважно на узбережжі та вздовж берегів великих річок. Спочатку європейці сприймали корінних жителів як [[Шляхетний дикун|благородних дикунів]], і відразу почалося [[Метисація|змішання]] населення. Заяви португальців про міжплемінні війни, [[канібалізм]] та погоню за амазонським [[Фернамбукове дерево|фернамбуковим деревом]] заради його цінного червоного барвника переконали португальців, що територія для них є цінною. Вони вирішили «цивілізувати» корінних жителів. Назву території дали на честь фернамбукового дерева, деревини якого через колір нагадувало розпечене вугілля ([[Португальська мова|португальською]]&nbsp;— ''brasil''). Тому вона отримала назву Бразилія (Brazilwood).
+Але португальці, як і іспанці на своїх північноамериканських територіях, принесли з собою хвороби, проти яких багато індіанців були безпорадні через відсутність імунітету. [[Кір]], [[Натуральна віспа|віспа]], [[туберкульоз]] і [[грип]] вбили десятки тисяч людей. Хвороби швидко поширювалися вздовж місцевих торгових шляхів, і цілком імовірно, що цілі племена були знищені без жодного прямого контакту з європейцями.
-==== Перші контакти ====
-[[Файл:Os_Filhos_de_Pindorama._Cannibalism_in_Brazil_in_1557.jpg|міні| Зображення [[Канібалізм|канібалізму]] в бразильському племені тупінамба в XVI столітті Ганс Стаден ]]
-[[Файл:Dança_dos_Tapuias.jpg|міні| Альберт Екхаут (голландець), Тапуяс (Бразилія) танцює, 17 ст.]]
-Коли [[Португальці|португальські]] дослідники вперше прибули до Бразилії у квітні 1500 року, вони, на свій подив, виявили  узбережжя, багате ресурсами, на якій мешкало сотні тисяч корінних жителів. Офіційний писар [[Педру Алваріш Кабрал|Педро Алвареса Кабрала]], командувача флотом відкриття, який висадився в сучасному штаті [[Баїя]], написав листа до короля Португалії, в якому схвально описав красу цієї землі.
-У роботі «Історія португальських відкриттів і завоювань у Новому Світі» <ref>[http://eada.lib.umd.edu/text-entries/histoire-des-decouvertes-et-conquestes-des-portugais-dans-le-nouveau-monde/], Joseph – Francois Lafitau, 1700.</ref> Лафіато описав тубільців як людей, які не носили одягу, а радше фарбували все своє тіло в червоний колір. У них були пробиті вуха, носи, губи та щоки. Чоловіки голили голову  спереду, маківку та над вухами, а жінки, як правило, носили розпущене волосся або заплітали в коси. І чоловіки, і жінки прикрашають себе гучними [[Черепашкові|черепашковими]] нашийниками та браслетами, пір'ям сухофруктів. Він описує ритуальну природу того, як вони практикували канібалізм, і навіть згадує про важливість ролі жінки в родині.
-На момент прибуття європейців на території сучасної Бразилії проживало близько 2000 націй і племен (що дорівнювало 11 мільйонам індіанців). За перші 100 років контакту індіанське населення скоротилося на 90%. Це було в основному через хвороби та хвороби, які поширювали колоністи, що сприяло рабству та насильству з боку Європи. <ref>{{Cite web|title=Brazilian Indians|url=https://www.survivalinternational.org/tribes/brazilian|website=survivalinternational.org/tribes/brazilian|accessdate=2021-07-07|url-status=live}}</ref> Корінні жителі традиційно були в основному напівкочовими племенами, які жили за рахунок полювання, рибальства, збиральництва та міграційного землеробства. Протягом сотень років корінні жителі Бразилії жили напівкочовим життям, використовуючи ліса для задоволення своїх потреб. Коли в 1500 році прибули португальці, місцеві жителі жили переважно на узбережжі та вздовж берегів великих річок. Спочатку європейці сприймали корінних жителів як [[Шляхетний дикун|благородних дикунів]], і відразу почалося [[Метисація|змішання]] населення. Заяви португальців про міжплемінні війни, [[канібалізм]] та погоню за амазонським [[Фернамбукове дерево|фернамбуковим деревом]] заради його цінного червоного барвника переконали португальців, що територія для них є цінною. Вони вирішили «цивілізувати» корінних жителів. Назву території дали на честь фернамбукового дерева,  деревини якого через колір нагадувало розпечене вугілля ([[Португальська мова|португальською]] — ''brasil''). Тому вона отримала назву Бразилія (Brazilwood).
-Але португальці, як і іспанці на своїх північноамериканських територіях, принесли з собою хвороби, проти яких багато індіанців були безпорадні через відсутність імунітету. [[Кір]], [[Натуральна віспа|віспа]], [[туберкульоз]] і [[грип]] вбили десятки тисяч людей. Хвороби швидко поширювалися вздовж місцевих торгових шляхів, і цілком імовірно, що цілі племена були знищені без жодного прямого контакту з європейцями.
-До 1800 року населення [[Португальська Бразилія|колоніальної Бразилії]] досягло приблизно 2,21 мільйона осіб, серед яких лише приблизно 100 858 були корінними жителями. До 1850 року це число скоротилося приблизно до 52 126 осіб із 1,86 мільйона. <ref>{{Cite journal|last=Bucciferro|first=Justin R.|date=2013-07-03|title=A Forced Hand: Natives, Africans, and the Population of Brazil, 1545-1850|url=https://e-archivo.uc3m.es/bitstream/handle/10016/27364/RHE-2013-XXXI-Bucciferro.pdf|journal=Revista de Historia Económica / Journal of Iberian and Latin American Economic History|language=English|publisher=Cambridge University Press (CUP)|volume=31|issue=2|pages=285–317|doi=10.1017/s0212610913000104|issn=0212-6109|access-date=24 September 2021|hdl-access=free}}</ref> До 1870 року чисельність племен тупі скоротилася до 250 000 корінних жителів, а до 1890 року зменшилася приблизно до 100 000.
+До 1800 року населення [[Португальська Бразилія|колоніальної Бразилії]] досягло приблизно 2,21 мільйона осіб, серед яких лише приблизно 100 858 були корінними жителями. До 1850 року це число скоротилося приблизно до 52 126 осіб із 1,86 мільйона.<ref>{{Cite journal|last=Bucciferro|first=Justin R.|date=2013-07-03|title=A Forced Hand: Natives, Africans, and the Population of Brazil, 1545-1850|url=https://e-archivo.uc3m.es/bitstream/handle/10016/27364/RHE-2013-XXXI-Bucciferro.pdf|journal=Revista de Historia Económica / Journal of Iberian and Latin American Economic History|language=English|publisher=Cambridge University Press (CUP)|volume=31|issue=2|pages=285–317|doi=10.1017/s0212610913000104|issn=0212-6109|access-date=24 September 2021|hdl-access=free}}</ref> До 1870 року чисельність племен тупі скоротилася до 250 000 корінних жителів, а до 1890 року зменшилася приблизно до 100 000.
 ==== Рабство і [[бандейранти]] ====
 [[Файл:Famille_d’un_Chef_Camacan_se_préparant_pour_une_Fête.jpg|праворуч|міні| Бразильські індіанці під час ритуалу, Дебрет]]
-Взаємне почуття подиву та добрих стосунків мало закінчитися в наступні роки. Португальські [[бандейранти]], чоловіки, почали народжувати дітей від індіанських жінок, створивши нове покоління людей змішаної раси, які розмовляли індіанськими мовами ( [[Стара мова Тупі|мова тупі]]). Діти цих португальців та індіанок становили більшість населення.
+Взаємне почуття подиву та добрих стосунків мало закінчитися в наступні роки. Португальські [[бандейранти]], чоловіки, почали народжувати дітей від індіанських жінок, створивши нове покоління людей змішаної раси, які розмовляли індіанськими мовами ([[Стара мова Тупі|мова тупі]]). Діти цих португальців та індіанок становили більшість населення.
-Групи бандейрантів  організовували експедиції   у глибинку континенту, щоб приєднувати нові землі для португальської корони та шукати [[золото]] та [[дорогоцінне каміння]].
+Групи бандейрантів організовували експедиції у глибинку континенту, щоб приєднувати нові землі для португальської корони та шукати [[золото]] та [[дорогоцінне каміння]].
-Зважаючи на сприятливі [[Природні ресурси|агрокліматичні умови]], португальці вирішили висаджувати [[Цукрова тростина|цукрову тростину]] в Бразилії для отримання прибутку від [[Цукор|торгівлі цукром.]]  Для цього вони почали використовувати в якості робочої сили місцевих мешканців, як це успішно робили й іспанські колонізатори. Але корінне населення або не хотіло бути поневоленим  або  вмирати у великій кількості через зараження хворобами, занесеними європейцями.
+Зважаючи на сприятливі [[Природні ресурси|агрокліматичні умови]], португальці вирішили висаджувати [[Цукрова тростина|цукрову тростину]] в Бразилії для отримання прибутку від [[Цукор|торгівлі цукром.]] Для цього вони почали використовувати в якості робочої сили місцевих мешканців, як це успішно робили й іспанські колонізатори. Але корінне населення або не хотіло бути поневоленим або вмирати у великій кількості через зараження хворобами, занесеними європейцями.
 ==== Єзуїти ====
-Кілька релігійних орденів брали участь у завоюванні, надсилаючи добре підготовлених місіонерів, які служили проповідниками, миротворцями, вчителями, лікарями та художниками, а також забезпечували потреби в усіх областях. Священики- [[Товариство Ісуса|єзуїти]] прибули разом з першим [[Генерал-губернатор|генерал-губернатором]] як духовні помічники колоністів, з наміром навернути корінне населення в [[Католицька церква|католицтво]] . Вони представили аргументи на підтримку ідеї про те, що корінні жителі слід вважати [[Людина|людьми]], і показали [[Папська булла|папську буллу]] (1537 р), яка проголошує, що, незалежно від їхніх вірувань, їх слід вважати повністю розумними людьми, які мають право на свободу та приватну власність та які не повинні бути поневоленими. <ref name=":1">{{Cite book
+Кілька релігійних орденів брали участь у завоюванні, надсилаючи добре підготовлених місіонерів, які служили проповідниками, миротворцями, вчителями, лікарями та художниками, а також забезпечували потреби в усіх областях. Священики- [[Товариство Ісуса|єзуїти]] прибули разом з першим [[генерал-губернатор]]ом як духовні помічники колоністів, з наміром навернути корінне населення в [[Католицька церква|католицтво]] . Вони представили аргументи на підтримку ідеї про те, що корінні жителі слід вважати [[Людина|людьми]], і показали [[Папська булла|папську буллу]] (1537 р), яка проголошує, що, незалежно від їхніх вірувань, їх слід вважати повністю розумними людьми, які мають право на свободу та приватну власність та які не повинні бути поневоленими.<ref name=":1">{{Cite book
 |title=Christianity comes to the Americas, 1492–1776
 |last=Lippy, Charles H.
@@ Рядок 236: / Рядок 281: @@
 }}</ref>
-Була сформована система редукції , більш-менш самодостатніх фіксованих сіл, подібних до європейських сіл, якими керували священики у співпраці з тубільцями. <ref>{{Cite news|title=Aproximaciones al proceso de la pervivencia y erradicación de las idolatrías en las misiones jesuitas de la Sierra del Nayar (1729-1764)|url=http://dx.doi.org/10.31057/2314.3908.v9.32108|work=Antiguos jesuitas en Iberoamérica|date=2021-03-18|accessdate=2023-01-18|issn=2314-3908|doi=10.31057/2314.3908.v9.32108|volume=9|first=Ismael|last=Jiménez Gómez}}</ref>
+Була сформована система редукції, більш-менш самодостатніх фіксованих сіл, подібних до європейських сіл, якими керували священики у співпраці з тубільцями.<ref>{{Cite news|title=Aproximaciones al proceso de la pervivencia y erradicación de las idolatrías en las misiones jesuitas de la Sierra del Nayar (1729-1764)|url=http://dx.doi.org/10.31057/2314.3908.v9.32108|work=Antiguos jesuitas en Iberoamérica|date=2021-03-18|accessdate=2023-01-18|issn=2314-3908|doi=10.31057/2314.3908.v9.32108|volume=9|first=Ismael|last=Jiménez Gómez}}</ref>
-[[Файл:Iracema_(Antonio_Parreiras,_1909).jpg|міні| Картина "Ірасема" (1909), художник Антоніо Паррейрас (1850-1937), класичне зображення корінної Ірасеми, яка закохується в європейського колонізатора]]
+[[Файл:Iracema_(Antonio_Parreiras,_1909).jpg|міні| Картина «Ірасема» (1909), художник Антоніо Паррейрас (1850—1937), класичне зображення корінної Ірасеми, яка закохується в європейського колонізатора]]
-Священики-єзуїти, такі як отці [[Жозе де Аншієта|Хосе де Анчієта]] та [[Мануел да Нобрега|Мануель да Нобрега]], вивчали та записували мову корінного населення та засновували змішані поселення, такі як Сан-Паулу-дус-Кампус-де-Піратінга, де колоністи та індіанці жили пліч-о-пліч, розмовляючи однією спільною мовою, і вільно одружувалися. Вони також почали засновувати більш віддалені села, населені лише «цивілізованими» індіанцями, які називалися ''Місіями.'' <ref>{{Cite book
+Священики-єзуїти, такі як отці [[Жозе де Аншієта|Хосе де Анчієта]] та [[Мануел да Нобрега|Мануель да Нобрега]], вивчали та записували мову корінного населення та засновували змішані поселення, такі як Сан-Паулу-дус-Кампус-де-Піратінга, де колоністи та індіанці жили пліч-о-пліч, розмовляючи однією спільною мовою, і вільно одружувалися. Вони також почали засновувати більш віддалені села, населені лише «цивілізованими» індіанцями, які називалися ''Місіями.''<ref>{{Cite book
 |title=The lost paradise : an account of the Jesuits in Paraguay, 1607–1768
 |last=Caraman, Philip, 1911–1998.
@@ Рядок 248: / Рядок 293: @@
 }}</ref>
-До середини 16 століття католицькі священики-єзуїти за дорученням португальської монархії заснували місії по всіх колоніях країни. Вони працювали над тим, щоб їх європеїзувати та навернути в католицизм жили разом. Деякі історики стверджують, що єзуїти забезпечили період відносної стабільності для індіанців. <ref name=":1">{{Cite book
+До середини 16 століття католицькі священики-єзуїти за дорученням португальської монархії заснували місії по всіх колоніях країни. Вони працювали над тим, щоб їх європеїзувати та навернути в католицизм жили разом. Деякі історики стверджують, що єзуїти забезпечили період відносної стабільності для індіанців.<ref name=":1">{{Cite book
 |title=Christianity comes to the Americas, 1492–1776
 |last=Lippy, Charles H.
@@ Рядок 257: / Рядок 302: @@
 |isbn=1-55778-234-2
 |oclc=23648978
-}}</ref> Дійсно, єзуїти виступали проти використання корінних бразильців для рабської праці. <ref>{{Cite journal|last=Eisenberg|first=José|date=2004|title=A escravidão voluntária dos índios do Brasil e o pensamento político moderno|url=http://analisesocial.ics.ul.pt/documentos/1218704648R7vGO3gi9Rk66BF2.pdf|journal=Análise Social|language=Portuguese|volume=XXXIX|issue=170|pages=7–35|access-date=7 July 2021}}</ref> Однак єзуїти все ж зробили свій внесок у європейський імперіалізм. Багато істориків вважають участь єзуїтів [[Етноцид|етноцидом]] корінної культури <ref>{{Cite journal|last=Knauß|first=Stefan|date=2010|title='Jesuit Engagement in Brazil between 1549 and 1609 – A legitimate support of Indians' emancipation or Eurocentricmovement of conversion?'|journal=Astrolabio|volume=Revista internacional de filosofíaAño|pages=227–238}}</ref>, де єзуїти намагалися «європеїзувати» корінні народи Бразилії.
+}}</ref> Дійсно, єзуїти виступали проти використання корінних бразильців для рабської праці.<ref>{{Cite journal|last=Eisenberg|first=José|date=2004|title=A escravidão voluntária dos índios do Brasil e o pensamento político moderno|url=http://analisesocial.ics.ul.pt/documentos/1218704648R7vGO3gi9Rk66BF2.pdf|journal=Análise Social|language=Portuguese|volume=XXXIX|issue=170|pages=7–35|access-date=7 July 2021}}</ref> Однак єзуїти все ж зробили свій внесок у європейський імперіалізм. Багато істориків вважають участь єзуїтів [[етноцид]]ом корінної культури<ref>{{Cite journal|last=Knauß|first=Stefan|date=2010|title='Jesuit Engagement in Brazil between 1549 and 1609 – A legitimate support of Indians' emancipation or Eurocentricmovement of conversion?'|journal=Astrolabio|volume=Revista internacional de filosofíaAño|pages=227–238}}</ref>, де єзуїти намагалися «європеїзувати» корінні народи Бразилії.
-У середині 1770-х років крихке співіснування корінного населення з колоністами знову опинилося під загрозою. Через складну дипломатичну мережу між [[Португалія|Португалією]], [[Іспанія|Іспанією]] та [[Ватикан|Ватиканом]] єзуїтів було вигнано з Бразилії, а місії конфісковано та продано. <ref>{{Cite journal|last=Roehner|first=Bertrand M.|date=1 April 1997|title=Jesuits and the State: A Comparative Study of their Expulsions (1590–1990)|journal=Religion|volume=27|issue=2|pages=165–182|doi=10.1006/reli.1996.0048}}</ref>
+У середині 1770-х років крихке співіснування корінного населення з колоністами знову опинилося під загрозою. Через складну дипломатичну мережу між [[Португалія|Португалією]], [[Іспанія|Іспанією]] та [[Ватикан]]ом єзуїтів було вигнано з Бразилії, а місії конфісковано та продано.<ref>{{Cite journal|last=Roehner|first=Bertrand M.|date=1 April 1997|title=Jesuits and the State: A Comparative Study of their Expulsions (1590–1990)|journal=Religion|volume=27|issue=2|pages=165–182|doi=10.1006/reli.1996.0048}}</ref>
 ==== Війни ====
-[[Файл:Debret2.jpg|міні| Воїн Тамойо, зображений Жаном Батистом Дебре на початку 19 століття.]][[Файл:Debret_-_Carga_de_cavalaria_guaicuru.jpg|міні| Дебрет: кавалерійська атака Гуайкуру, 1822 рік]]У XVI столітті почалася низка війн між декількома племенами, такими як [[Військова історія Бразилії|конфедерація Тамойо]], та португальцями. Інколи індіанці виступали на боці ворогів Португалії, таких як французи, у відомих подіях [[Антарктична Франція|Антарктичної Франції]] у [[Ріо-де-Жанейро]], іноді об’єднуючись із Португалія в боротьбі з іншими племенами.
+[[Файл:Debret2.jpg|міні| Воїн Тамойо, зображений Жаном Батистом Дебре на початку 19 століття.]][[Файл:Debret_-_Carga_de_cavalaria_guaicuru.jpg|міні| Дебрет: кавалерійська атака Гуайкуру, 1822 рік]]У XVI столітті почалася низка війн між декількома племенами, такими як [[Військова історія Бразилії|конфедерація Тамойо]], та португальцями. Інколи індіанці виступали на боці ворогів Португалії, таких як французи, у відомих подіях [[Антарктична Франція|Антарктичної Франції]] у [[Ріо-де-Жанейро]], іноді об'єднуючись із Португалія в боротьбі з іншими племенами.
-'''Корінне населення Бразилії'''  чинили опір європейській колонізації   з XVI по XVIІІ століття проти свого рабства та за свій спосіб життя, і їхня боротьба за захист своїх прав триває досі.
+'''Корінне населення Бразилії''' чинили опір європейській колонізації з XVI по XVIІІ століття проти свого рабства та за свій спосіб життя, і їхня боротьба за захист своїх прав триває досі.
-Індійські війни почалися в 1530-х роках разом із спробами колонізувати землі, відкриті європейцями. З моменту відкриття Європи в 1500 році існували лише періодичні контакти між тубільцями та європейцями (серед них португальцями та французами). Відбувався також обмін товарами, і перші вигнанці залишалися на рідних землях і в селах, започатковуючи змішання.  Після 1530 року були засновані перші португальські міста на узбережжі, територія була поділена на спадкові капітанії, а також побудовано кілька цукрових заводів . Почалася фактична колонізація, а також війни, що її супроводжували.
+Індійські війни почалися в 1530-х роках разом із спробами колонізувати землі, відкриті європейцями. З моменту відкриття Європи в 1500 році існували лише періодичні контакти між тубільцями та європейцями (серед них португальцями та французами). Відбувався також обмін товарами, і перші вигнанці залишалися на рідних землях і в селах, започатковуючи змішання. Після 1530 року були засновані перші португальські міста на узбережжі, територія була поділена на спадкові капітанії, а також побудовано кілька цукрових заводів . Почалася фактична колонізація, а також війни, що її супроводжували.
-Деякі племена легко прийняли португальське панування, але багато інших чинили опір, зазнаючи переслідувань і масового винищення або в кінцевому підсумку стаючи рабами. <ref>{{Cite news|title=Diversidade cultural e o direito à autodeterminação dos povos indígenas|url=http://dx.doi.org/10.20499/2236-3645.rjp2015v16e110-54|work=Revista Jurídica da Presidência|date=2015-01-28|accessdate=2023-01-18|issn=2236-3645|doi=10.20499/2236-3645.rjp2015v16e110-54|pages=725|volume=16|issue=110|first=Rodrigo Vitorino Souza|last=Alves}}</ref> Найінтенсивніший період завойовницьких воєн був після встановлення посади генерал-губернатора в 1548 році.<ref>{{Cite news|title=AS TRANSFORMAÇÕES NA VIDA DA POPULAÇÃO RIBEIRINHA DO RIO MACHADO DESDE AS ORIGENS DE JI-PARANÁ ATÉ OS DIAS ATUAIS.|url=http://dx.doi.org/10.29327/ivreuniaogetea.309213|publisher=Even3|work=IV Reunião Ampliada do Grupo de Estudos em Temáticas Étnicas da Amazônia|date=2021|accessdate=2023-01-18|doi=10.29327/ivreuniaogetea.309213|first=Janaina|last=Giori Silva|first2=Juliana|last2=Justina de Oliveira|first3=Wendel|last3=Daniel Dos Santos|first4=Makeivy|last4=de jesus moura pinheiro|first5=MÔNICA|last5=DO CARMO APOLINÁRIO DE OLIVEIRA}}</ref> Деякі з воєн цього періоду були свідком і записані німецьким мандрівником Гансом Штаденом, автором книги про його дві подорожі до Бразилії.
+Деякі племена легко прийняли португальське панування, але багато інших чинили опір, зазнаючи переслідувань і масового винищення або в кінцевому підсумку стаючи рабами.<ref>{{Cite news|title=Diversidade cultural e o direito à autodeterminação dos povos indígenas|url=http://dx.doi.org/10.20499/2236-3645.rjp2015v16e110-54|work=Revista Jurídica da Presidência|date=2015-01-28|accessdate=2023-01-18|issn=2236-3645|doi=10.20499/2236-3645.rjp2015v16e110-54|pages=725|volume=16|issue=110|first=Rodrigo Vitorino Souza|last=Alves}}</ref> Найінтенсивніший період завойовницьких воєн був після встановлення посади генерал-губернатора в 1548 році.<ref>{{Cite news|title=AS TRANSFORMAÇÕES NA VIDA DA POPULAÇÃO RIBEIRINHA DO RIO MACHADO DESDE AS ORIGENS DE JI-PARANÁ ATÉ OS DIAS ATUAIS.|url=http://dx.doi.org/10.29327/ivreuniaogetea.309213|publisher=Even3|work=IV Reunião Ampliada do Grupo de Estudos em Temáticas Étnicas da Amazônia|date=2021|accessdate=2023-01-18|doi=10.29327/ivreuniaogetea.309213|first=Janaina|last=Giori Silva|first2=Juliana|last2=Justina de Oliveira|first3=Wendel|last3=Daniel Dos Santos|first4=Makeivy|last4=de jesus moura pinheiro|first5=MÔNICA|last5=DO CARMO APOLINÁRIO DE OLIVEIRA}}</ref> Деякі з воєн цього періоду були свідком і записані німецьким мандрівником Гансом Штаденом, автором книги про його дві подорожі до Бразилії.
 Деякі племена легко прийняли португальське панування, але багато інших чинили опір, зазнаючи переслідувань і масового винищення або в кінцевому підсумку стаючи рабами.
-Існують різні задокументовані повідомлення про свідоме використання [[Натуральна віспа|віспи]] як біологічної зброї новобразильськими селянами, які хотіли позбутися сусідніх індіанських племен (не завжди агресивних). Найбільш «класичний», за словами антрополога Мерсіо Перейри Гомеса, стався в Кашіасі, на півдні Мараньяо, де місцеві фермери, бажаючи отримати більше землі для розширення своїх ферм великої рогатої худоби, віддали одяг хворих селян (який зазвичай спалювали, щоб запобігти подальшої інфекції). Одяг заразив усе плем’я, і вони не мали ні імунітету, ні ліків. Подібні речі відбувалися в інших селах по всій Південній Америці. <ref>{{Cite web|url=http://www.socioambiental.org/noticias/nsa/nsa/detalhe?id=64|title=Notícias socioambientais :: Socioambiental|website=socioambiental.org|accessdate=10 November 2015}}</ref>
+Існують різні задокументовані повідомлення про свідоме використання [[Натуральна віспа|віспи]] як біологічної зброї новобразильськими селянами, які хотіли позбутися сусідніх індіанських племен (не завжди агресивних). Найбільш «класичний», за словами антрополога Мерсіо Перейри Гомеса, стався в Кашіасі, на півдні Мараньяо, де місцеві фермери, бажаючи отримати більше землі для розширення своїх ферм великої рогатої худоби, віддали одяг хворих селян (який зазвичай спалювали, щоб запобігти подальшої інфекції). Одяг заразив усе плем'я, і вони не мали ні імунітету, ні ліків. Подібні речі відбувалися в інших селах по всій Південній Америці.<ref>{{Cite web|url=http://www.socioambiental.org/noticias/nsa/nsa/detalhe?id=64|title=Notícias socioambientais :: Socioambiental|website=socioambiental.org|accessdate=10 November 2015}}</ref>
 ==== Торгівля гумою ====
--ті роки принесли [[Амазонська низовина|Амазонці]] торгівлю та багатство. Було розроблено процес [[Вулканізація|вулканізації]] [[Каучук|каучуку]], і попит на цей продукт у всьому світі різко зріс. В Амазонії росли [[Гевея бразильська|каучукові дерева]]  їх почали обробляти, робили  плантації. Коли індіанці відмовлялися працювати на плантаціях, до регіону почали привозити селян-переселенців з Європи.
+-ті роки принесли [[Амазонська низовина|Амазонці]] торгівлю та багатство. Було розроблено процес [[Вулканізація|вулканізації]] [[каучук]]у, і попит на цей продукт у всьому світі різко зріс. В Амазонії росли [[Гевея бразильська|каучукові дерева]] їх почали обробляти, робили плантації. Коли індіанці відмовлялися працювати на плантаціях, до регіону почали привозити селян-переселенців з Європи.
 ==== Спадщина Кандідо Рондона ====
 [[Файл:Cândido_Rondon.jpg|міні| Маршал Кандідо Рондон .]]
-У 20-му столітті бразильський уряд зайняв більш гуманну позицію та запропонував офіційний захист корінних народів, включаючи створення перших заповідників для корінних народів. В цей час    Кандідо Рондон, метис (мати з народу [[Бороро]]),  дослідник і прогресивний офіцер бразильської армії, почав завоювати довіру індіанців для формування мирних відносин. Рондон займався  впровадженням телеграфного зв’язку в Амазонію, через постійну присутність в районах мешкання корінного населення був вимушено досліджувати ії життя. У 1910 році він допоміг заснувати  ''SPI'' (Служба захисту індіанців), яка сьогодні є  [[Національний індіанський фонд|Національний фонд індіанців]] (скорочено '''FUNAI''')). SPI було першим федеральним агентством, яке займалося захистом індіанців і збереженням їхньої культури. У 1914 році Рондон супроводжував [[Теодор Рузвельт|Теодора Рузвельта]] у знаменитій експедиції, метою якої було складання карти Амазонки та відкриття нових видів флори та фауни. Під час цих подорожей Рондон був вражений тим, як переселенці ставилися до корінних жителів, і він став їхнім другом і захисником на все життя.
+У 20-му столітті бразильський уряд зайняв більш гуманну позицію та запропонував офіційний захист корінних народів, включаючи створення перших заповідників для корінних народів. В цей час Кандідо Рондон, метис (мати з народу [[Бороро]]), дослідник і прогресивний офіцер бразильської армії, почав завоювати довіру індіанців для формування мирних відносин. Рондон займався впровадженням телеграфного зв'язку в Амазонію, через постійну присутність в районах мешкання корінного населення був вимушено досліджувати ії життя. У 1910 році він допоміг заснувати ''SPI'' (Служба захисту індіанців), яка сьогодні є [[Національний індіанський фонд|Національний фонд індіанців]] (скорочено '''FUNAI''')). SPI було першим федеральним агентством, яке займалося захистом індіанців і збереженням їхньої культури. У 1914 році Рондон супроводжував [[Теодор Рузвельт|Теодора Рузвельта]] у знаменитій експедиції, метою якої було складання карти Амазонки та відкриття нових видів флори та фауни. Під час цих подорожей Рондон був вражений тим, як переселенці ставилися до корінних жителів, і він став їхнім другом і захисником на все життя.
 Рондон, який помер у 1958 році, є національним героєм Бразилії. На його честь названо бразильський штат [[Рондонія]] .
 Після 1957 року робота SPI занепала. Після смерті Рондона, нові чиновники не виявляли глибокої прихильності до індіанців. SPI прагнув вирішити племінні проблеми, перетворивши племена на основне бразильське суспільство.
-Незважаючи на це федеральний уряд у 1961 році заснував перший у Бразилії індіанський заповідник: національний парк Сінгу. Спокуса багатства резервації спонукала фермерів та поселенців продовжувати захоплювати землі індіанців. А SPI не заваджала їм.
+Незважаючи на це федеральний уряд у 1961 році заснував перший у Бразилії індіанський заповідник: національний парк Сінгу. Спокуса багатства резервації спонукала фермерів та поселенців продовжувати захоплювати землі індіанців. А SPI не заваджала їм. &nbsp;
-У 1960-х роках повідомлення про погане поводження з індіанцями все частіше потрапляли до публічних повідомлень у пресі [[Бразилія|Бразилії]] та почали впливати на мислення бразильців. У 1967 році, після публікації звіту Міністерства внутрішніх справ про злочини, вчинені Службою захисту корінного населення проти корінних народів Бразилії <ref>{{Cite news|title=DITADURA MILITAR E PRÁTICAS DISCIPLINARES NO CONTROLE DE ÍNDIOS: PERSPECTIVAS PSICOSSOCIAIS NO RELATÓRIO FIGUEIREDO|url=http://dx.doi.org/10.1590/1807-0310/2018v30188045|work=Psicologia &amp; Sociedade|date=2018-12-03|accessdate=2023-01-26|issn=1807-0310|doi=10.1590/1807-0310/2018v30188045|volume=30|issue=0|first=André Luis de Oliveira de|last=Sant’Anna|first2=Alexandre de Carvalho|last2=Castro|first3=Ana Maria|last3=Jacó-Vilela}}</ref>, військовий уряд розпочав розслідування діяльності SPI. У 5000-сторінковому звіті перераховано звірства, включаючи рабство, сексуальне насильство, тортури та масові вбивства. <ref name="urlFUNAI – National Indian Foundation (Brazil)">{{Cite web|url=http://www.survivalinternational.org/about/funai|title=FUNAI – National Indian Foundation (Brazil)|accessdate=23 February 2011}}</ref> Невдовзі з’ясувалося, що SPI корумпований і неспроможний захистити корінних жителів, їхні землі та культуру. Було з'ясовано, що між 1900 і 1967 роками було знищено приблизно 98 [[Корінні народи|корінних]] племен.
+У 1960-х роках повідомлення про погане поводження з індіанцями все частіше потрапляли до публічних повідомлень у пресі [[Бразилія|Бразилії]] та почали впливати на мислення бразильців. У 1967 році, після публікації звіту Міністерства внутрішніх справ про злочини, вчинені Службою захисту корінного населення проти корінних народів Бразилії<ref>{{Cite news|title=DITADURA MILITAR E PRÁTICAS DISCIPLINARES NO CONTROLE DE ÍNDIOS: PERSPECTIVAS PSICOSSOCIAIS NO RELATÓRIO FIGUEIREDO|url=http://dx.doi.org/10.1590/1807-0310/2018v30188045|work=Psicologia &amp; Sociedade|date=2018-12-03|accessdate=2023-01-26|issn=1807-0310|doi=10.1590/1807-0310/2018v30188045|volume=30|issue=0|first=André Luis de Oliveira de|last=Sant’Anna|first2=Alexandre de Carvalho|last2=Castro|first3=Ana Maria|last3=Jacó-Vilela}}</ref>, військовий уряд розпочав розслідування діяльності SPI. У 5000-сторінковому звіті перераховано звірства, включаючи рабство, сексуальне насильство, тортури та масові вбивства.<ref name="urlFUNAI – National Indian Foundation (Brazil)">{{Cite web|url=http://www.survivalinternational.org/about/funai|title=FUNAI – National Indian Foundation (Brazil)|accessdate=23 February 2011}}</ref> Невдовзі з'ясувалося, що SPI корумпований і неспроможний захистити корінних жителів, їхні землі та культуру. Було з'ясовано, що між 1900 і 1967 роками було знищено приблизно 98 [[Корінні народи|корінних]] племен.
-'''Національний індіанський фонд'''  був заснований у [[1967]] року, й почав дійсно займається справами корінного індіанського населення Бразилії. У [[1988]] році бразильська влада гарантувала "повне здійснення культурних прав" індіанців у [[Конституція Бразилії|Конституції Бразилії]].<ref>{{Cite news|title=Constituição de 1988 da República Federativa do Brasil/Título VIII|url=https://pt.wikisource.org/wiki/Constitui%C3%A7%C3%A3o_de_1988_da_Rep%C3%BAblica_Federativa_do_Brasil/T%C3%ADtulo_VIII|accessdate=2023-01-26}}</ref> До 1987 року було визнано, що необов’язковий контакт із племенами спричиняє хвороби та соціальну дезінтеграцію. Племена, які не контактували з селянами та містянами (нащадками переселенців),  були захищені від вторгнення та втручання в їхній спосіб життя та територію. <ref name="urlFUNAI – National Indian Foundation (Brazil)" />
+'''Національний індіанський фонд''' був заснований у [[1967]] року, й почав дійсно займається справами корінного індіанського населення Бразилії. У [[1988]] році бразильська влада гарантувала «повне здійснення культурних прав» індіанців у [[Конституція Бразилії|Конституції Бразилії]].<ref>{{Cite news|title=Constituição de 1988 da República Federativa do Brasil/Título VIII|url=https://pt.wikisource.org/wiki/Constitui%C3%A7%C3%A3o_de_1988_da_Rep%C3%BAblica_Federativa_do_Brasil/T%C3%ADtulo_VIII|accessdate=2023-01-26}}</ref> До 1987 року було визнано, що необов'язковий контакт із племенами спричиняє хвороби та соціальну дезінтеграцію. Племена, які не контактували з селянами та містянами (нащадками переселенців), були захищені від вторгнення та втручання в їхній спосіб життя та територію.<ref name="urlFUNAI – National Indian Foundation (Brazil)" />
 Однак поширення попиту на каучук та інших природні ресурси Амазонії призводить до спроб захоплення територій досі.
-Починаючи з 1964 році, після зміни політичної влади Бразилії,  було розпочато будівництво трансконтинентальної автомагістралі через басейн Амазонки з метою відкриття цього регіону для більшої торгівлі. Завдяки фінансуванню [[Світовий банк|Світового банку]] було вирубано тисячі квадратних миль [[Амазонський дощовий ліс|сельви]] без урахування статусу резервацій корінних народів. Після будівництва автомагістралей у 70-ті роки ХХ сторіччя з’явилися гігантські гідроелектростанції, а потім ліси були розчищені під ферми для худоби. В результаті землі заповідників зазнали масової вирубки лісів і затоплення.
+Починаючи з 1964 році, після зміни політичної влади Бразилії, було розпочато будівництво трансконтинентальної автомагістралі через басейн Амазонки з метою відкриття цього регіону для більшої торгівлі. Завдяки фінансуванню [[Світовий банк|Світового банку]] було вирубано тисячі квадратних миль [[Амазонський дощовий ліс|сельви]] без урахування статусу резервацій корінних народів. Після будівництва автомагістралей у 70-ті роки ХХ сторіччя з'явилися гігантські гідроелектростанції, а потім ліси були розчищені під ферми для худоби. В результаті землі заповідників зазнали масової вирубки лісів і затоплення.
-Такі народи, як акунцу та каное, опинилися на межі вимирання протягом останніх трьох десятиліть. <ref name="ISA Akuntsu">{{Cite web|title=Introduction > Akuntsu|url=http://pib.socioambiental.org/en/povo/akuntsu|website=Povos Indígenas no Brasil|accessdate=8 March 2011|last=Instituto Socioambiental (ISA)}}</ref> <ref name="ISA Kanoe">{{Cite web|title=Introduction > Kanoê|url=http://pib.socioambiental.org/en/povo/kanoe|website=Povos Indígenas no Brasil|accessdate=8 March 2011|last=Instituto Socioambiental (ISA)}}</ref>  А індіанці племені Мундуруку мають вищий рівень отруєння ртуттю через видобуток золота в цьому районі. Проекти громадських робіт залучили дуже мало мігрантів, але й цього вистачило для того, щоб   принести нові хвороби, які ще більше спустошили індіанське населення.<ref name="US DoS" />
+Такі народи, як акунцу та каное, опинилися на межі вимирання протягом останніх трьох десятиліть.<ref name="ISA Akuntsu">{{Cite web|title=Introduction > Akuntsu|url=http://pib.socioambiental.org/en/povo/akuntsu|website=Povos Indígenas no Brasil|accessdate=8 March 2011|last=Instituto Socioambiental (ISA)}}</ref><ref name="ISA Kanoe">{{Cite web|title=Introduction > Kanoê|url=http://pib.socioambiental.org/en/povo/kanoe|website=Povos Indígenas no Brasil|accessdate=8 March 2011|last=Instituto Socioambiental (ISA)}}</ref> А індіанці племені Мундуруку мають вищий рівень отруєння ртуттю через видобуток золота в цьому районі. Проекти громадських робіт залучили дуже мало мігрантів, але й цього вистачило для того, щоб принести нові хвороби, які ще більше спустошили індіанське населення.<ref name="US DoS" />
 ==== Сучасна ситуація ====
 [[Файл:Índios_isolados_no_Acre_12.jpg|міні| Члени [[Неконтактні народи|неконтактного племені,]] зустрінуті в бразильському штаті [[Акрі|Акко]] в 2009 році]]
-[[Конституція Бразилії|Конституція Бразилії 1988 року]] визнає право корінних народів вести свій традиційний спосіб життя та на постійне та виключне володіння своїми «традиційними землями», які визначені як [[Індіанські території в Бразилії|території корінного населення]] . <ref name="constitution">Federal Constitution of Brazil. </ref> Однак на практиці корінне населення Бразилії все ще стикається з низкою зовнішніх загроз і викликів для свого подальшого існування та культурної спадщини. <ref name="US DoS">{{Cite web|title=Brazil|url=https://2009-2017.state.gov/j/drl/rls/hrrpt/2008/wha/119150.htm|website=2008 Country Reports on Human Rights Practices|publisher=U.S. Department of State}}</ref> Процес [[Демаркація кордонів|демаркації]] відбувається повільно — часто пов’язаний із затяжними судовими справами — і [[Національний індіанський фонд|FUNAI]] не має достатніх ресурсів для забезпечення правового захисту земель корінного населення. <ref name="ISA Intro">{{Cite web|title=Indigenous Lands > Introduction > About Lands|url=http://pib.socioambiental.org/en/c/terras-indigenas/introducao/o-que-sao-terras-indigenas|website=Povos Indígenas no Brasil|publisher=Instituo Socioambiental (ISA)|accessdate=24 March 2011|archivedate=12 May 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150512015415/http://pib.socioambiental.org/en/c/terras-indigenas/introducao/o-que-sao-terras-indigenas|url-status=dead}}</ref> <ref name="US DoS" /> <ref>{{Cite web|last=Borges|first=Beto|last2=Combrisson|first2=Gilles|title=Indigenous Rights in Brazil: Stagnation to Political Impasse|url=http://saiic.nativeweb.org/brazil.html|publisher=South and Meso American Indian Rights Center|accessdate=24 March 2011}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Schwartzman|first=Stephan|date=1 March 1996|title=Brazil The Legal Battle Over Indigenous Land Rights|journal=NACLA Report on the Americas|volume=29|issue=5|pages=36–43|doi=10.1080/10714839.1996.11725759}}</ref> <ref>{{Cite news|title=Brazilian Indians 'win land case'|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/americas/7774895.stm|accessdate=24 March 2011|publisher=BBC News|date=11 December 2008}}</ref>
+[[Конституція Бразилії|Конституція Бразилії 1988 року]] визнає право корінних народів вести свій традиційний спосіб життя та на постійне та виключне володіння своїми «традиційними землями», які визначені як [[Індіанські території в Бразилії|території корінного населення]] .<ref name="constitution">Federal Constitution of Brazil. </ref> Однак на практиці корінне населення Бразилії все ще стикається з низкою зовнішніх загроз і викликів для свого подальшого існування та культурної спадщини.<ref name="US DoS">{{Cite web|title=Brazil|url=https://2009-2017.state.gov/j/drl/rls/hrrpt/2008/wha/119150.htm|website=2008 Country Reports on Human Rights Practices|publisher=U.S. Department of State}}</ref> Процес [[Демаркація кордонів|демаркації]] відбувається повільно&nbsp;— часто пов'язаний із затяжними судовими справами&nbsp;— і [[Національний індіанський фонд|FUNAI]] не має достатніх ресурсів для забезпечення правового захисту земель корінного населення.<ref name="ISA Intro">{{Cite web|title=Indigenous Lands > Introduction > About Lands|url=http://pib.socioambiental.org/en/c/terras-indigenas/introducao/o-que-sao-terras-indigenas|website=Povos Indígenas no Brasil|publisher=Instituo Socioambiental (ISA)|accessdate=24 March 2011|archivedate=12 May 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150512015415/http://pib.socioambiental.org/en/c/terras-indigenas/introducao/o-que-sao-terras-indigenas|url-status=dead}}</ref><ref name="US DoS" /><ref>{{Cite web|last=Borges|first=Beto|last2=Combrisson|first2=Gilles|title=Indigenous Rights in Brazil: Stagnation to Political Impasse|url=http://saiic.nativeweb.org/brazil.html|publisher=South and Meso American Indian Rights Center|accessdate=24 March 2011}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Schwartzman|first=Stephan|date=1 March 1996|title=Brazil The Legal Battle Over Indigenous Land Rights|journal=NACLA Report on the Americas|volume=29|issue=5|pages=36–43|doi=10.1080/10714839.1996.11725759}}</ref><ref>{{Cite news|title=Brazilian Indians 'win land case'|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/americas/7774895.stm|accessdate=24 March 2011|publisher=BBC News|date=11 December 2008}}</ref>
-листопада 2012 року національна асоціація корінних народів Бразилії APIB подала до Організації Об’єднаних Націй документ про права людини, у якому висуваються скарги на нові запропоновані закони в Бразилії, які ще більше руйнують їхні права, якщо їх ухвалять. <ref name=":0">{{Cite news|title=The conflict between agribusiness and indigenous peoples of Brazil|work=Pathways to Peace and Security|date=2021|accessdate=2023-01-27|pages=162–180|issue=1|first=M.|last=Megre}}</ref>
+листопада 2012 року національна асоціація корінних народів Бразилії APIB подала до Організації Об'єднаних Націй документ про права людини, у якому висуваються скарги на нові запропоновані закони в Бразилії, які ще більше руйнують їхні права, якщо їх ухвалять.<ref name=":0">{{Cite news|title=The conflict between agribusiness and indigenous peoples of Brazil|work=Pathways to Peace and Security|date=2021|accessdate=2023-01-27|pages=162–180|issue=1|first=M.|last=Megre}}</ref>
-Угода 2019 року про вільну торгівлю між [[Європейський Союз|Європейським Союзом]] і [[Меркосур|МЕРКОСУР]], була засуджена екологічними активістами та борцями за права корінного населення. <ref>{{Cite news|title=EU urged to halt trade talks with S. America over Brazil abuses|url=https://www.france24.com/en/20190618-eu-urged-halt-trade-talks-with-america-over-brazil-abuses|work=France24|date=18 June 2019}}</ref> <ref>{{Cite news|title=EU and Mercosur agree huge trade deal after 20-year talks|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-48807161|publisher=BBC News|date=28 June 2019}}</ref>  Ця угода через збільшення продажу товарів сільського господарства може призвести до ще більшої вирубки '''амазонських дощових лісів'''. <ref>{{Cite news|last=Watts|first=Jonathan|title=We must not barter the Amazon rainforest for burgers and steaks|url=https://www.theguardian.com/environment/commentisfree/2019/jul/02/barter-amazon-rainforest-burgers-steaks-brazil|work=The Guardian|date=2 July 2019}}</ref>
+Угода 2019 року про вільну торгівлю між [[Європейський Союз|Європейським Союзом]] і [[Меркосур|МЕРКОСУР]], була засуджена екологічними активістами та борцями за права корінного населення.<ref>{{Cite news|title=EU urged to halt trade talks with S. America over Brazil abuses|url=https://www.france24.com/en/20190618-eu-urged-halt-trade-talks-with-america-over-brazil-abuses|work=France24|date=18 June 2019}}</ref><ref>{{Cite news|title=EU and Mercosur agree huge trade deal after 20-year talks|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-48807161|publisher=BBC News|date=28 June 2019}}</ref> Ця угода через збільшення продажу товарів сільського господарства може призвести до ще більшої вирубки '''амазонських дощових лісів'''.<ref>{{Cite news|last=Watts|first=Jonathan|title=We must not barter the Amazon rainforest for burgers and steaks|url=https://www.theguardian.com/environment/commentisfree/2019/jul/02/barter-amazon-rainforest-burgers-steaks-brazil|work=The Guardian|date=2 July 2019}}</ref>
 [[Файл:Fulni-ô_fala_da_cultura_do_seu_povo.jpg|міні| Представник Fulni-ô розповідає про культуру свого народу школярам у ботанічному саду [[Бразиліа]], на святкуванні Дня індіанців, 2011 рік]]
-Після вступу на посаду в січні 2019 року [[Жаїр Болсонару|Болсонаро]] вніс дві серйозні зміни в FUNAI,. Це вплинуло на ідентифікацію та демаркацію [[Індіанські території в Бразилії|земель корінного населення]]. Було переведено FUNAI з підпорядкування Міністерства юстиції до новоствореного ''Міністерства з прав людини, сім’ї та жінок. А також'' [[Жаїр Болсонару|Болсонаро]] наказав  Міністерству сільського господарства визначити території традиційних місць проживання корінних народів та визначення їх недоторканними охоронюваними територіями. <ref name="mendes-2019-06-05">{{Cite web|last=Karla Mendes|date=2019-06-05|title=Brazil's Congress reverses Bolsonaro, restores Funai's land demarcation powers|url=https://news.mongabay.com/2019/06/brazils-congress-reverses-bolsonaro-restores-funais-land-demarcation-powers/|accessdate=2019-08-03|publisher=news.mongabay.com}}</ref> <ref>{{Cite news|last=Marian Blasberg, Marco Evers, Jens Glüsing, Claus Hecking|date=2019-01-17|title=Swath of Destruction: New Brazilian President Takes Aim at the Amazon|work=Spiegel Online|publisher=spiegel.de|url=https://www.spiegel.de/international/world/the-brazilian-president-s-attack-on-the-amazon-rain-forest-a-1248102.html|accessdate=2019-08-03}}</ref> Він також стверджував, що  корінне населення треба інтегрувати у бразильське суспільство. Критики побоювалися, що така інтеграція призведе до [[Асиміляція (культурна)|культурної асиміляції]] корінних народів Бразилії. <ref>{{Cite news|date=2 January 2019|title=Brazil's new president makes it harder to define indigenous lands|work=Global News|url=https://globalnews.ca/news/4808295/jair-bolsonaro-funai-indigenous-farm-brazil/}}</ref> <ref>{{Cite news|date=3 January 2019|title=President Bolsonaro 'declares war' on Brazil's indigenous peoples – Survival responds|work=[[Survival International]]|url=https://www.survivalinternational.org/news/12060}}</ref>
+Після вступу на посаду в січні 2019 року [[Жаїр Болсонару|Болсонаро]] вніс дві серйозні зміни в FUNAI,. Це вплинуло на ідентифікацію та демаркацію [[Індіанські території в Бразилії|земель корінного населення]]. Було переведено FUNAI з підпорядкування Міністерства юстиції до новоствореного ''Міністерства з прав людини, сім'ї та жінок. А також'' [[Жаїр Болсонару|Болсонаро]] наказав Міністерству сільського господарства визначити території традиційних місць проживання корінних народів та визначення їх недоторканними охоронюваними територіями.<ref name="mendes-2019-06-05">{{Cite web|last=Karla Mendes|date=2019-06-05|title=Brazil's Congress reverses Bolsonaro, restores Funai's land demarcation powers|url=https://news.mongabay.com/2019/06/brazils-congress-reverses-bolsonaro-restores-funais-land-demarcation-powers/|accessdate=2019-08-03|publisher=news.mongabay.com}}</ref><ref>{{Cite news|last=Marian Blasberg, Marco Evers, Jens Glüsing, Claus Hecking|date=2019-01-17|title=Swath of Destruction: New Brazilian President Takes Aim at the Amazon|work=Spiegel Online|publisher=spiegel.de|url=https://www.spiegel.de/international/world/the-brazilian-president-s-attack-on-the-amazon-rain-forest-a-1248102.html|accessdate=2019-08-03}}</ref> Він також стверджував, що корінне населення треба інтегрувати у бразильське суспільство. Критики побоювалися, що така інтеграція призведе до [[Асиміляція (культурна)|культурної асиміляції]] корінних народів Бразилії.<ref>{{Cite news|date=2 January 2019|title=Brazil's new president makes it harder to define indigenous lands|work=Global News|url=https://globalnews.ca/news/4808295/jair-bolsonaro-funai-indigenous-farm-brazil/}}</ref><ref>{{Cite news|date=3 January 2019|title=President Bolsonaro 'declares war' on Brazil's indigenous peoples – Survival responds|work=[[Survival International]]|url=https://www.survivalinternational.org/news/12060}}</ref>
 == Рухи за права корінного населення ==
 === Рух за міські права ===
-Рух за права міст — це нещодавня подія в галузі прав корінних народів. Бразилія має одну з найвищих нерівностей у доходах у світі <ref>{{Cite web|url=http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/TOPICS/EXTPOVERTY/EXTPA/0,,contentMDK:20689430~menuPK:443285~pagePK:148956~piPK:216618~theSitePK:430367,00.html|title=Poverty Analysis – Brazil: Inequality and Economic Development in Brazil|website=web.worldbank.org|accessdate=2016-11-17}}</ref>, і велика частина цього населення включає корінні племена, які мігрують до міст як за бажанням, так і через переміщення. Окрім руху за права міст, дослідження показали, що ризик самогубства серед корінного населення у 8,1 разів вищий, ніж серед некорінного населення. <ref>{{Cite journal|last=Orellana|first=Jesem D.|last2=Balieiro|first2=Antônio A.|last3=Fonseca|first3=Fernanda R.|last4=Basta|first4=Paulo C.|last5=Souza|first5=Maximiliano L. Ponte de|date=2016|title=Spatial-temporal trends and risk of suicide in Central Brazil: an ecological study contrasting indigenous and non-indigenous populations|journal=Brazilian Journal of Psychiatry|volume=38|issue=3|pages=222–230|doi=10.1590/1516-4446-2015-1720|pmc=7194261|pmid=26786195}}</ref>
+Рух за права міст&nbsp;— це нещодавня подія в галузі прав корінних народів. Бразилія має одну з найвищих нерівностей у доходах у світі<ref>{{Cite web|url=http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/TOPICS/EXTPOVERTY/EXTPA/0,,contentMDK:20689430~menuPK:443285~pagePK:148956~piPK:216618~theSitePK:430367,00.html|title=Poverty Analysis – Brazil: Inequality and Economic Development in Brazil|website=web.worldbank.org|accessdate=2016-11-17}}</ref>, і велика частина цього населення включає корінні племена, які мігрують до міст як за бажанням, так і через переміщення. Окрім руху за права міст, дослідження показали, що ризик самогубства серед корінного населення у 8,1 разів вищий, ніж серед некорінного населення.<ref>{{Cite journal|last=Orellana|first=Jesem D.|last2=Balieiro|first2=Antônio A.|last3=Fonseca|first3=Fernanda R.|last4=Basta|first4=Paulo C.|last5=Souza|first5=Maximiliano L. Ponte de|date=2016|title=Spatial-temporal trends and risk of suicide in Central Brazil: an ecological study contrasting indigenous and non-indigenous populations|journal=Brazilian Journal of Psychiatry|volume=38|issue=3|pages=222–230|doi=10.1590/1516-4446-2015-1720|pmc=7194261|pmid=26786195}}</ref>
-Багато рухів за права корінних народів були створені завдяки зборам багатьох корінних племен у міських районах. Наприклад, у Барселусі рух за права корінного населення виник через «місцеву міграцію" <ref>{{Cite journal|last=Sobreiro|first=Thaissa|date=2 November 2015|title=Can urban migration contribute to rural resistance? Indigenous mobilization in the Middle Rio Negro, Amazonas, Brazil|journal=The Journal of Peasant Studies|volume=42|issue=6|pages=1241–1261|doi=10.1080/03066150.2014.993624}}</ref>. Так формується багато альянсів для створення міцнішої мережі для мобілізації. Корінне населення, яке також проживає в міських районах, має проблеми з роботою. Їх змушують використовувати дешеву робочу силу. <ref>{{Cite book
+Багато рухів за права корінних народів були створені завдяки зборам багатьох корінних племен у міських районах. Наприклад, у Барселусі рух за права корінного населення виник через «місцеву міграцію»<ref>{{Cite journal|last=Sobreiro|first=Thaissa|date=2 November 2015|title=Can urban migration contribute to rural resistance? Indigenous mobilization in the Middle Rio Negro, Amazonas, Brazil|journal=The Journal of Peasant Studies|volume=42|issue=6|pages=1241–1261|doi=10.1080/03066150.2014.993624}}</ref>. Так формується багато альянсів для створення міцнішої мережі для мобілізації. Корінне населення, яке також проживає в міських районах, має проблеми з роботою. Їх змушують використовувати дешеву робочу силу.<ref>{{Cite book
 |url=https://www.iwgia.org/en/resources/publications/305-books/2715-the-integration-of-the-indigenous-people-of-the-territory-of-roraima-brazil.html
 |title=The Integration of the Indigenous People of the Territory of Roraima, Brazil
@@ Рядок 320: / Рядок 365: @@
 |date=1978
 |publisher=International Work Group for Indigenous Affairs
-}}</ref> Програми, такі як Oxfam, використовувалися, щоб допомогти корінним жителям отримати партнерські стосунки, щоб почати масові рухи. <ref>{{Cite book
+}}</ref> Програми, такі як Oxfam, використовувалися, щоб допомогти корінним жителям отримати партнерські стосунки, щоб почати масові рухи.<ref>{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/brazilguidetopeo00roch
 |title=Brazil
@@ Рядок 330: / Рядок 375: @@
 }}</ref> Деякі їхні проекти також перетинаються з екологічним активізмом.
-Багато бразильської молоді мобілізуються завдяки посиленню соціальних контактів, оскільки деякі корінні племена залишаються ізольованими, а інші адаптуються до змін. <ref>{{Cite book
+Багато бразильської молоді мобілізуються завдяки посиленню соціальних контактів, оскільки деякі корінні племена залишаються ізольованими, а інші адаптуються до змін.<ref>{{Cite book
 |title=Indigenous Youth in Brazilian Amazonia: Changing Lived Worlds
 |last=Virtanen
@@ Рядок 341: / Рядок 386: @@
 === Рух за екологічні та територіальні права ===
 [[Файл:Indian_protesters_from_Vale_do_Javarí_in_Belém_2009_1530FP8886.jpg|міні| Корінні протестувальники з Вале-ду-Жаварі]]
-Багато прав корінних племен і вимог прав паралельні з рухом за екологічні та територіальні права. Хоча корінні жителі отримали 21% бразильської Амазонки як частину корінних земель, багато проблем все ще впливають на сталість [[Індіанські території в Бразилії|територій корінних народів]] сьогодні. <ref>{{Cite journal|last=Le Tourneau|first=François-Michel|date=1 June 2015|title=The sustainability challenges of indigenous territories in Brazil's Amazonia|url=https://halshs.archives-ouvertes.fr/halshs-01241071/file/The%20Sustainability%20Challenges%20of%20Indigenous%20People%20in%20Brazil-V3.pdf|journal=Current Opinion in Environmental Sustainability|volume=14|pages=213–220|doi=10.1016/j.cosust.2015.07.017}}</ref> <ref name="Oliveira Santos et al 2002">{{Cite book
+Багато прав корінних племен і вимог прав паралельні з рухом за екологічні та територіальні права. Хоча корінні жителі отримали 21&nbsp;% бразильської Амазонки як частину корінних земель, багато проблем все ще впливають на сталість [[Індіанські території в Бразилії|територій корінних народів]] сьогодні.<ref>{{Cite journal|last=Le Tourneau|first=François-Michel|date=1 June 2015|title=The sustainability challenges of indigenous territories in Brazil's Amazonia|url=https://halshs.archives-ouvertes.fr/halshs-01241071/file/The%20Sustainability%20Challenges%20of%20Indigenous%20People%20in%20Brazil-V3.pdf|journal=Current Opinion in Environmental Sustainability|volume=14|pages=213–220|doi=10.1016/j.cosust.2015.07.017}}</ref><ref name="Oliveira Santos et al 2002">{{Cite book
 |url=https://www.mdpi.com/1660-4601/18/17/9222
 |title=Mercury Exposure in Munduruku Indigenous Communities from Brazilian Amazon: Methodological Background and an Overview of the Principal Results
@@ Рядок 351: / Рядок 396: @@
 }}</ref> Зміна клімату є однією з проблем, яку корінні племена пояснюють причиною збереження своєї території.
-Деякі корінні народи та природоохоронні організації в бразильській Амазонії створили альянси, такі як альянс села А'укре Каяпо та екологічна організація Instituto SocioAmbiental (ISA). Вони зосереджені на правах на навколишнє середовище, освіту та розвиток. <ref>{{Cite journal|last=Schwartzman|first=Stephan|last2=Zimmerman|first2=Barbara|year=2005|title=Conservation Alliances with Indigenous Peoples of the Amazon|journal=Conservation Biology|volume=19|issue=3|pages=721–727|doi=10.1111/j.1523-1739.2005.00695.x}}</ref> Наприклад, Amazon Watch співпрацює з різними організаціями корінного населення Бразилії, щоб боротися за територіальні та екологічні права. <ref>{{Cite book
+Деякі корінні народи та природоохоронні організації в бразильській Амазонії створили альянси, такі як альянс села А'укре Каяпо та екологічна організація Instituto SocioAmbiental (ISA). Вони зосереджені на правах на навколишнє середовище, освіту та розвиток.<ref>{{Cite journal|last=Schwartzman|first=Stephan|last2=Zimmerman|first2=Barbara|year=2005|title=Conservation Alliances with Indigenous Peoples of the Amazon|journal=Conservation Biology|volume=19|issue=3|pages=721–727|doi=10.1111/j.1523-1739.2005.00695.x}}</ref> Наприклад, Amazon Watch співпрацює з різними організаціями корінного населення Бразилії, щоб боротися за територіальні та екологічні права.<ref>{{Cite book
 |title=Moving Environments: Affect, Emotion, Ecology, and Film
 |last=Weik von Mossner
 |first=Alexa
-}}</ref> «Доступ до природних ресурсів для корінних і селянських громад у Бразилії був значно меншим і набагато більш небезпечним», <ref>{{Cite book
+}}</ref> «Доступ до природних ресурсів для корінних і селянських громад у Бразилії був значно меншим і набагато більш небезпечним»,<ref>{{Cite book
 |title=Compensation for Environmental Services and Rural Communities
 }}</ref> тому активісти зосереджуються на більш традиційних зусиллях щодо збереження та розширення територіальних прав для корінного населення.
-Територіальні права корінного населення Бразилії значною мірою підпадають під соціально-економічні питання. Між урядом і корінним населенням виникали насильницькі конфлікти щодо прав на землю <ref name="Paixao 587–597">{{Cite journal|last=Paixao|first=Silvane|last2=Hespanha|first2=João P.|last3=Ghawana|first3=Tarun|last4=Carneiro|first4=Andrea F.T.|last5=Zevenbergen|first5=Jaap|last6=Frederico|first6=Lilian N.|date=1 December 2015|title=Modeling indigenous tribes' land rights with ISO 19152 LADM: A case from Brazil|journal=Land Use Policy|volume=49|pages=587–597|doi=10.1016/j.landusepol.2014.12.001}}</ref>, і політичні права мало чим їх зупинили. Існують рухи безземельних (MST), які допомагають утримувати землю від еліти, що живе в Бразилії. <ref>{{Cite book
+Територіальні права корінного населення Бразилії значною мірою підпадають під соціально-економічні питання. Між урядом і корінним населенням виникали насильницькі конфлікти щодо прав на землю<ref name="Paixao 587–597">{{Cite journal|last=Paixao|first=Silvane|last2=Hespanha|first2=João P.|last3=Ghawana|first3=Tarun|last4=Carneiro|first4=Andrea F.T.|last5=Zevenbergen|first5=Jaap|last6=Frederico|first6=Lilian N.|date=1 December 2015|title=Modeling indigenous tribes' land rights with ISO 19152 LADM: A case from Brazil|journal=Land Use Policy|volume=49|pages=587–597|doi=10.1016/j.landusepol.2014.12.001}}</ref>, і політичні права мало чим їх зупинили. Існують рухи безземельних (MST), які допомагають утримувати землю від еліти, що живе в Бразилії.<ref>{{Cite book
 |title=Law and Globalization from Below
 |last=Houtzager
@@ Рядок 371: / Рядок 416: @@
 ==== Динаміка проти впізнання ====
-Екологи та корінні народи розглядалися як супротивники економічного зростання та бар’єри для розвитку <ref>{{Cite journal|last=Zhouri|first=Andréa|date=1 September 2010|title='Adverse Forces' in the Brazilian Amazon: Developmentalism Versus Environmentalism and Indigenous Rights|journal=The Journal of Environment & Development|volume=19|issue=3|pages=252–273|doi=10.1177/1070496510378097}}</ref> через те, що велика частина землі, на якій живуть корінні племена, може бути використана для проектів розвитку, включаючи греблі та індустріалізацію.
+Екологи та корінні народи розглядалися як супротивники економічного зростання та бар'єри для розвитку<ref>{{Cite journal|last=Zhouri|first=Andréa|date=1 September 2010|title='Adverse Forces' in the Brazilian Amazon: Developmentalism Versus Environmentalism and Indigenous Rights|journal=The Journal of Environment & Development|volume=19|issue=3|pages=252–273|doi=10.1177/1070496510378097}}</ref> через те, що велика частина землі, на якій живуть корінні племена, може бути використана для проектів розвитку, включаючи греблі та індустріалізацію.
-Групи, які самоідентифікують себе як корінне населення, можуть не мати міжсуб’єктивного визнання, тому претензії на TI, які можуть включати демаркацію великих ділянок території та загрожувати позбавленням власності встановлених місцевих громад, можуть бути оскаржені іншими, навіть сусідніми родинними групами, на тій підставі, що ці заявники не є «справжніми індіанцями» через такі фактори, як історичні змішані шлюби ( [[Метисація|змішання]] ), [[Асиміляція (культурна)|культурна асиміляція]] та стигматизація проти самоідентифікації як корінного населення. Претензії на ТІ також можуть заперечувати великі землевласницькі родини з епохи каучуку або селяни, які обробляють землю, які натомість віддають перевагу підтримці концепції видобувних запасів . <ref>{{Cite journal|last=Fraser|first=James Angus|year=2018|title=Amazonian struggles for recognition|journal=Transactions of the Institute of British Geographers|volume=43|issue=4|pages=718–732|doi=10.1111/tran.12254|doi-access=free}}</ref>
+Групи, які самоідентифікують себе як корінне населення, можуть не мати міжсуб'єктивного визнання, тому претензії на TI, які можуть включати демаркацію великих ділянок території та загрожувати позбавленням власності встановлених місцевих громад, можуть бути оскаржені іншими, навіть сусідніми родинними групами, на тій підставі, що ці заявники не є «справжніми індіанцями» через такі фактори, як історичні змішані шлюби ([[Метисація|змішання]]), [[Асиміляція (культурна)|культурна асиміляція]] та стигматизація проти самоідентифікації як корінного населення. Претензії на ТІ також можуть заперечувати великі землевласницькі родини з епохи каучуку або селяни, які обробляють землю, які натомість віддають перевагу підтримці концепції видобувних запасів .<ref>{{Cite journal|last=Fraser|first=James Angus|year=2018|title=Amazonian struggles for recognition|journal=Transactions of the Institute of British Geographers|volume=43|issue=4|pages=718–732|doi=10.1111/tran.12254|doi-access=free}}</ref>
 == Освіта ==
-Закон про '''історію та культуру афро-бразильського та корінного населення''' (Закон № 11.645/2008) — це бразильський закон, що передбачає обов’язкове викладання історії та культури афро-бразильського та корінного населення, який був ухвалений та набув чинності 10 березня 2008 року. Він вносить поправки до Закону № 9.394 від 20 грудня 1996 року, зміненого Законом № 10.639 від 9 січня 2003 року, який встановив керівні принципи та основи бразильської національної освіти, щоб включити в офіційну навчальну програму системи освіти обов’язкову тему афро - Історія та культура Бразилії та корінних народів.
+Закон про '''історію та культуру афро-бразильського та корінного населення''' (Закон №&nbsp;11.645/2008)&nbsp;— це бразильський закон, що передбачає обов'язкове викладання історії та культури афро-бразильського та корінного населення, який був ухвалений та набув чинності 10 березня 2008 року. Він вносить поправки до Закону №&nbsp;9.394 від 20 грудня 1996 року, зміненого Законом №&nbsp;10.639 від 9 січня 2003 року, який встановив керівні принципи та основи бразильської національної освіти, щоб включити в офіційну навчальну програму системи освіти обов'язкову тему афро&nbsp;— Історія та культура Бразилії та корінних народів.
 == Основні етнічні гупи ==
@@ Рядок 384: / Рядок 429: @@
 === Східна Бразилія ===
 [[Файл:Indígena_da_etnia_Tapirapé.jpg|міні| Жінка [[тапірапе]] ]]
-* Апінаже ( народ північно-західного Дже, живе в штаті [[Токантінс (штат)|Токантінс]] )
+* Апінаже (народ північно-західного Дже, живе в штаті [[Токантінс (штат)|Токантінс]])
 * Арара (мовна сім'я кариби, Пара)
 * Атікум (Баїя та Пернамбуку)
-* [[Ботокуди|Айморе]] (група тапуйя; було зосереджено на узбережжі сучасного штату [[Еспіриту-Санту|Еспіріту-Санту]], між річками  [[Ріо-Досі]] та Сан-Матеус. Зі всіх сторін територію оточувало плем'я Тупінікум)
+* [[Ботокуди|Айморе]] (група тапуйя; було зосереджено на узбережжі сучасного штату [[Еспіриту-Санту|Еспіріту-Санту]], між річками [[Ріо-Досі]] та Сан-Матеус. Зі всіх сторін територію оточувало плем'я Тупінікум)
-* [[Бороро]] ( народ південної мови дже,  Мату-Гросу)
+* [[Бороро]] (народ південної мови дже, Мату-Гросу)
-* Ботокудо ( жили у [[Мінас-Жерайс]] )
+* Ботокудо (жили у [[Мінас-Жерайс]])
-* '''Гойтака''' (група тапуйя; колись проживали на узбережжі від річки Сан-Матеус (штат [[Еспіриту-Санту|Еспіріту-Санту]]) до річки [[Параїба-ду-Сул]] (штат [[Ріо-де-Жанейро (штат)|Ріо-де-Жанейро]] ); мисливці-збирачі та рибалки, вони уникали будь-яких контактів з іноземці; численність доходила до 12 000; вони  були знищені європейськими колоністами)
+* '''Гойтака''' (група тапуйя; колись проживали на узбережжі від річки Сан-Матеус (штат [[Еспіриту-Санту|Еспіріту-Санту]]) до річки [[Параїба-ду-Сул]] (штат [[Ріо-де-Жанейро (штат)|Ріо-де-Жанейро]]); мисливці-збирачі та рибалки, вони уникали будь-яких контактів з іноземці; численність доходила до 12 000; вони були знищені європейськими колоністами)
-* Гуато ( плем'я північно-західного Дже, Мату-Гросу)
+* Гуато (плем'я північно-західного Дже, Мату-Гросу)
-* Кадівеу (мовна сім'я Гуайкуру,   [[Мату-Гросу-ду-Сул]]
+* Кадівеу (мовна сім'я Гуайкуру, [[Мату-Гросу-ду-Сул]]
-* '''Каете''' (група тупі в [[Пернамбуку]] та [[Алагоас|Алагоасі]], поширювалася від річки Параїба до річки [[Сан-Франсиску|Сан-Франсіску]]; після вбивства та з’їдання португальського єпископа, португальці піддалися винищувальним набігам на плем'я, а рештки були витіснені у внутрішні райони [[Пара (штат)|Пара]])
+* '''Каете''' (група тупі в [[Пернамбуку]] та [[Алагоас]]і, поширювалася від річки Параїба до річки [[Сан-Франсиску|Сан-Франсіску]]; після вбивства та з'їдання португальського єпископа, португальці піддалися винищувальним набігам на плем'я, а рештки були витіснені у внутрішні райони [[Пара (штат)|Пара]])
 * Караджа (у долині річки [[Арагуая|Арагуайя]])
-* Каріхо (плем’я тупі, що поширювалося від Кананейї аж до [[Патус|Лагоа-дус-Патос]] (у штаті [[Ріу-Гранді-ду-Сул|Ріо-Гранді-ду-Сул]]; мали у прикордонній зоні Аргентини, Бразилії та Парагваю  — індіанську республіку  з 1609 року і аж до кінця 18 ст., жертви тупінікумів і ранніх європейських работорговців; на яких використовувалий ''[[Деградаду|дегредадо]]'',  щоб інтегрувати  вигнанців в місцеве суспільство та вивчити їхні звичаї та мову. '''Тупінамба завдяки союзу з Каріхо''' зайняли територію на узбережжі [[Сан-Паулу (штат)|Сан-Паулу]] від Сантоса/Бертіога  та плато ''Піратінга''; приймали португальців, потерпілих від корабельної катастрофи, Жоао Рамалью («Тамарутака») та Антоніу Родрігеса на початку 1500-х років;)
+* Каріхо (плем'я тупі, що поширювалося від Кананейї аж до [[Патус|Лагоа-дус-Патос]] (у штаті [[Ріу-Гранді-ду-Сул|Ріо-Гранді-ду-Сул]]; мали у прикордонній зоні Аргентини, Бразилії та Парагваю&nbsp;— індіанську республіку з 1609 року і аж до кінця 18 ст., жертви тупінікумів і ранніх європейських работорговців; на яких використовувалий ''[[Деградаду|дегредадо]]'', щоб інтегрувати вигнанців в місцеве суспільство та вивчити їхні звичаї та мову. '''Тупінамба завдяки союзу з Каріхо''' зайняли територію на узбережжі [[Сан-Паулу (штат)|Сан-Паулу]] від Сантоса/Бертіога та плато ''Піратінга''; приймали португальців, потерпілих від корабельної катастрофи, Жоао Рамалью («Тамарутака») та Антоніу Родрігеса на початку 1500-х років;)
-* Kaxixó ( живуть у [[Мінас-Жерайс]],  не визнається урядом Бразилії)
+* Kaxixó (живуть у [[Мінас-Жерайс]], не визнається урядом Бразилії)
-* [[Каяпо]] ( плем'я північно-західного Дже,  [[Мату-Гросу]] і [[Пара (штат)|Пара]])
+* [[Каяпо]] (плем'я північно-західного Дже, [[Мату-Гросу]] і [[Пара (штат)|Пара]])
 * Крахо (штат [[Токантінс (штат)|Токантінс)]]
-* Ксакріаба ( мова аква, проживали у районі річки [[Токантінс (річка)|Токантінс]], [[Мінас-Жерайс]])
+* Ксакріаба (мова аква, проживали у районі річки [[Токантінс (річка)|Токантінс]], [[Мінас-Жерайс]])
-* '''Ксеренте''' ( народ центральної мови [[Же (мовна сім'я)|дже]], проживає в [[Токантінс (штат)|Токантінсі]] та [[Гояс]])
+* '''Ксеренте''' (народ центральної мови [[Же (мовна сім'я)|дже]], проживає в [[Токантінс (штат)|Токантінсі]] та [[Гояс]])
-* Ксукуру  (штат [[Пернамбуку]])
+* Ксукуру (штат [[Пернамбуку]])
 * Патаксо (штат [[Баїя]])
 * '''Потігуара''' (група тупі, буквально «їдці креветок»; вони мали репутацію чудових байдарочників і агресивних експансіоністів, населяли велику прибережну ділянку від річки Акарау до острова Ітамарака, що північніше міста [[Олінда]], охоплюючи сучасні штати південної [[Сеара|Сеари]], [[Ріу-Гранді-ду-Норті]] та [[Параїба|Параїби]].)
-* '''Табахара''' (не велике плем'я тупі,означає «володар села»,  мешкало на південь від території Потігуара на частині сучасних штатів Параїба та [[Пернамбуку]])
+* '''Табахара''' (не велике плем'я тупі, означає «володар села», мешкало на південь від території Потігуара на частині сучасних штатів Параїба та [[Пернамбуку]])
 * '''Тамойо''' (група Тупі, стара гілка Тупінамба, простягалися від західного краю затоки Гуанабара до острова Ілья-Гранде) '''[[Тупі (індіанці)|Теміміно]]''' (невелике плем'я тупі, зосереджене на острові Говернадор у затоці [[Гуанабара (бухта)|Гуанабара]] ; часто воювали з сусідними племенами тамойо)
-* Терена (живуть у штатах  Мату-Гросу-ду-Сул і Сан-Паулу).
+* Терена (живуть у штатах Мату-Гросу-ду-Сул і Сан-Паулу).
-* '''[[Тупі (індіанці)|Тупінамба]]''' (група тупі, мешкали від дельти [[Амазонка|Амазонки]] до [[Мараньян|Мараньяо]], а також від річки Сан-Франциско до [[Затока всіх святих|затоки Усіх Святих]] )( мешкали від варіюється від річки Сан-Франциско до міста [[Салвадор (Бразилія)|Салвадор]], населення на цієї території налічувало 100 000 осіб; це плем'я приймало португальця Карамуру)
+* '''[[Тупі (індіанці)|Тупінамба]]''' (група тупі, мешкали від дельти [[Амазонка|Амазонки]] до [[Мараньян|Мараньяо]], а також від річки Сан-Франциско до [[Затока всіх святих|затоки Усіх Святих]])(мешкали від варіюється від річки Сан-Франциско до міста [[Салвадор (Бразилія)|Салвадор]], населення на цієї території налічувало 100 000 осіб; це плем'я приймало португальця Карамуру)
-* '''Тупінікум''' (група Тупі, проживала на узбережжі сучасного [[Баїя]]; північніше міста Салвадор до річки  [[Ріо-Досі]],  це були перші корінні жителі, з якими в квітні 1500 року зіткнулися португальці з човна капітана [[Педру Алваріш Кабрал|Педро Алвареса Кабрала]]). '''Тупінікум,''' . були першими формальними союзниками португальських колоністів, допомогли заснувати португальське земельне володіння та колоніальну адміністрацію [[Сан-Вісенте (Сан-Паулу)|Сан-Вісенті]] в 1530-х роках
+* '''Тупінікум''' (група Тупі, проживала на узбережжі сучасного [[Баїя]]; північніше міста Салвадор до річки [[Ріо-Досі]], це були перші корінні жителі, з якими в квітні 1500 року зіткнулися португальці з човна капітана [[Педру Алваріш Кабрал|Педро Алвареса Кабрала]]). '''Тупінікум,''' . були першими формальними союзниками португальських колоністів, допомогли заснувати португальське земельне володіння та колоніальну адміністрацію [[Сан-Вісенте (Сан-Паулу)|Сан-Вісенті]] в 1530-х роках
 * '''Тремембе''' (група тапуйя, прибережне плем'я, що мешкало від острова [[Сан-Луїс (Бразилія)|Сан-Луїс]] (південний [[Мараньян]]) до гирла річки Акарау на півночі [[Сеара]] ; французькі торговці культивували з ними союз)
-* '''[[Чарруа]]''' (кочове плем'я тапуйя  на сучасному узбережжі [[Уругвай|Уругваю]], з агресивною репутацією проти зловмисників; убило [[Хуан Діас де Соліс|Хуана Діаса де Соліса]] в 1516 році
+* '''[[Чарруа]]''' (кочове плем'я тапуйя на сучасному узбережжі [[Уругвай|Уругваю]], з агресивною репутацією проти зловмисників; убило [[Хуан Діас де Соліс|Хуана Діаса де Соліса]] в 1516 році
-* Хаванте ( сім'я мов центрального Дже,  [[Мату-Гросу]])<br />
+* Хаванте (сім'я мов центрального Дже, [[Мату-Гросу]])<br/>
 === Південна Амазонія ===
-* [[Апіка (народ)|Апіка]] (група тупі, до [[1848]] року  мешкали  між лівим берегом річки [[Арінос]] і правим берегом річки Джуруена, налічувало майже 16 000 чоловік).
+* [[Апіка (народ)|Апіка]] (група тупі, до [[1848]] року мешкали між лівим берегом річки [[Арінос]] і правим берегом річки Джуруена, налічувало майже 16 000 чоловік).
 * Аветі (мова камаюра, живуть в районі між річками Курісево та Туатуар, Мату-Гросу)
-* Бакаїрі ( карибських мовна сім'я, живуть на  півночі Мато-Гросу , в муніципалітеті [[Паранатінга (мікрорегіон)|Паранатінга]])
+* Бакаїрі (карибських мовна сім'я, живуть на півночі Мато-Гросу, в муніципалітеті [[Паранатінга (мікрорегіон)|Паранатінга]])
-* Варі' ( Pacanawa , Waricaca' ), Рондонія
+* Варі' (Pacanawa, Waricaca'), Рондонія
-* Вауджа ( Waurá , Waura ), Мату-Гросу
+* Вауджа (Waurá , Waura), Мату-Гросу
 * Каябі (група тупі, Мату-Гросу)
 * Калапало (карибська мовна сім'я, Мату-Гросу)
-* Камаюра ( мова сім'ї тупі-гуарані, Мату-Гросу)
+* Камаюра (мова сім'ї тупі-гуарані, Мату-Гросу)
-* Каное (мешкають у південної Рондонії, поблизу кордону з '''Болівією, дуже мало залишилось''' )
+* Каное (мешкають у південної Рондонії, поблизу кордону з '''Болівією, дуже мало залишилось''')
-* Карітіана ( мешкають в західній Амазонії, вони мають більш тісні стосунки з вихідцями з Південно-Східної Азії та Полінезії порівняно з іншими корінними американцями, які найближче до жителів Сибіру та Північно-Східної Азії.)
+* Карітіана (мешкають в західній Амазонії, вони мають більш тісні стосунки з вихідцями з Південно-Східної Азії та Полінезії порівняно з іншими корінними американцями, які найближче до жителів Сибіру та Північно-Східної Азії.)
 * Куікуро, Мату-Гросу
-* Каїнганг  (сім'я мов Дже, [[Парана (штат)|Парана]] , [[Санта-Катарина|Санта-Катаріна]] та [[Ріу-Гранді-ду-Сул]])
+* Каїнганг (сім'я мов Дже, [[Парана (штат)|Парана]] , [[Санта-Катарина|Санта-Катаріна]] та [[Ріу-Гранді-ду-Сул]])
-* Люди Ріо-Пардо , Мату-Гросу,
+* Люди Ріо-Пардо, Мату-Гросу,
-* '''[[Мундуруку]]''' (живуть між річками [[Тапажос]]  та [[Мадейра (річка)|Мадейра]] , штати [[Пара (штат)|Пара]] та [[Мату-Гросу]], вели винищувальну війну проти сусідніх  кауахіб та муру, згодом стали основними союзниками європейців у Центральній Бразилії)
+* '''[[Мундуруку]]''' (живуть між річками [[Тапажос]] та [[Мадейра (річка)|Мадейра]], штати [[Пара (штат)|Пара]] та [[Мату-Гросу]], вели винищувальну війну проти сусідніх кауахіб та муру, згодом стали основними союзниками європейців у Центральній Бразилії)
 * Матіпу, Мату-Гросу
-* Мехінаку , Мату-Гросу
+* Мехінаку, Мату-Гросу
 * Наукуа, Мату-Гросу
 * Намбікуара, Мату-Гросу,
 * Панара, Мату-Гросу і Пара,
-* Рікбактса ( Erikbaksa ), Мату-Гросу
+* Рікбактса (Erikbaksa), Мату-Гросу
-* Сатере-Маве ( Мауе )
+* Сатере-Маве (Мауе)
 * '''[[Сінта-ларга]]''' (група тупі, мешкають в долині річки Амазонка на території штату [[Рондонія]])
-* Суя ( плем'я північно-західного Дже ), Мату-Гросу
+* Суя (плем'я північно-західного Дже), Мату-Гросу
-* Тапахо ( Tapajo )
+* Тапахо (Tapajo)
 * Тенхарім
-* Трумай , Мату-Гросу
+* Трумай, Мату-Гросу
-* Уру-Еу-Вау-Вау , Рондонія
+* Уру-Еу-Вау-Вау, Рондонія
-* Явалапіті ( Iaualapiti ), Мату-Гросу
+* Явалапіті (Iaualapiti), Мату-Гросу
 === Південно-західна Амазонія ===
 * Aпуріна (група [[Аравакські мови|аравакських мов,]] переважно живуть в долині річки [[Пурус]], [[Амазонас]].)
 * Айкана '''(група тупі,''' проживає в штаті [[Рондонія]], в районі річки [[Гуапоре (річка)|Гуапоре]]).
-* '''[[Ашанінка]]''' ( група [[Аравакські мови|аравакських мов,]] живуть у штаті [[Акрі]])
+* '''[[Ашанінка]]''' (група [[Аравакські мови|аравакських мов,]] живуть у штаті [[Акрі]])
 * Гімаріма або '''гі-меріма''' (живуть уздовж річки Піранья, між річками [[Журуа]] та [[Пурус]], у штаті [[Амазонас]]. Вони переважно не контактують із зовнішнім суспільством)
-* '''[[Жамамаді|Жамамадí]]''' ( група [[Аравакські мови|аравакських мов,]]  проживають  в районі річки Банава, штат  [[Амазонас]])
+* '''[[Жамамаді|Жамамадí]]''' (група [[Аравакські мови|аравакських мов,]] проживають в районі річки Банава, штат [[Амазонас]])
-* Куліни (група [[Аравакські мови|аравакських мов,]]  проживають  в [[Амазонас]] і [[Акрі]])
+* Куліни (група [[Аравакські мови|аравакських мов,]] проживають в [[Амазонас]] і [[Акрі]])
-* Кваза ('''коайа''')  (живуть в провінції [[Рондонія]]. Більшість кваза живуть разом з племенами айкана та латунде в корінному заповіднику Тубарао-Латунде.)
+* Кваза ('''коайа''') (живуть в провінції [[Рондонія]]. Більшість кваза живуть разом з племенами айкана та латунде в корінному заповіднику Тубарао-Латунде.)
-* Латунди  (мова Намбіквара, живуть в південній частині [[Рондонія|Рондонії]])
+* Латунди (мова Намбіквара, живуть в південній частині [[Рондонія|Рондонії]])
-* Матіс ([[Паноанська мовна сім’я|паноанська мовна сім'я]], живуть на крайньому заході Бразилії  разом з народами матсе та куліна)
+* Матіс ([[паноанська мовна сім'я]], живуть на крайньому заході Бразилії разом з народами матсе та куліна)
-* [[Мацес]] ( живуть в басейні річки [[Жаварі|Жавар]] )
+* [[Мацес]] (живуть в басейні річки [[Жаварі|Жавар]])
 * '''[[Парінтінтін]]''' (група тупі, що проживає в басейні річки [[Мадейра (річка)|Мадейра]])
 * '''[[Піраха]]''' (штат [[Амазонас]])
-* Тікуна (історичні землі племені - навколо річки Солімойнс. Зараз вони є найчисельнішим племенем у бразильській Амазонії, може через те, що вони жили всередині країни, тому менше страждали від хвороб і насильства)
+* Тікуна (історичні землі племені&nbsp;— навколо річки Солімойнс. Зараз вони є найчисельнішим племенем у бразильській Амазонії, може через те, що вони жили всередині країни, тому менше страждали від хвороб і насильства)
-* Ямінава ( [[Паноанська мовна сім’я|паноанська мовна сім'я]],  проживають в [[Акрі]])
+* Ямінава ([[паноанська мовна сім'я]], проживають в [[Акрі]])
-* '''Юма''' ( проживає в штатах [[Рондонія]] та [[Амазонас]], вздовж річок [[Мукуім (річка)|Мукуім]] та Асуа, зараз плем'я перебуває на межі вимирання<ref>Gortázar, Naiara Galarraga (22 лютого 2021). [https://english.elpais.com/usa/2021-02-22/covid-19-takes-the-life-of-the-last-male-from-brazils-indigenous-juma-tribe.html Covid-19 takes the life of the last male from Brazil’s indigenous Juma tribe]. ''EL PAÍS English Edition'' (en-us) </ref>)
+* '''Юма''' (проживає в штатах [[Рондонія]] та [[Амазонас]], вздовж річок [[Мукуім (річка)|Мукуім]] та Асуа, зараз плем'я перебуває на межі вимирання<ref>Gortázar, Naiara Galarraga (22 лютого 2021). [https://english.elpais.com/usa/2021-02-22/covid-19-takes-the-life-of-the-last-male-from-brazils-indigenous-juma-tribe.html Covid-19 takes the life of the last male from Brazil's indigenous Juma tribe]. ''EL PAÍS English Edition'' (en-us) </ref>)
 === Східна Амазонка ===
-* Аманає ( Арарандеура )
+* Аманає (Арарандеура)
-* Аравете (  Пара )
+* Аравете (Пара)
 * Ава (Гуаха)
 * '''Ваямпі''' (група тупі, мешкають в штаті [[Амапа]])
-* Гуахаяра ( Мараньян )
+* Гуахаяра (Мараньян)
-* Ка'апор  (Мараньян)
+* Ка'апор (Мараньян)
-* [[Кариби (група народів)|Кариби]] ( [[карибська мова]], розселені  дрібними групами в штаті [[Пара (штат)|Пара]] на південь від Амазонки)
+* [[Кариби (група народів)|Кариби]] ([[карибська мова]], розселені дрібними групами в штаті [[Пара (штат)|Пара]] на південь від Амазонки)
 * Куруайя (Пара)
 * Марахора (доколумбова культура, Пара)
 * Паракана
-* '''Палікур''' ( група [[Аравакські мови|аравакських мов,]]  проживають в прибережних районах бразильського штату [[Амапа]])
+* '''Палікур''' (група [[Аравакські мови|аравакських мов,]] проживають в прибережних районах бразильського штату [[Амапа]])
 * Тембе
@@ Рядок 479: / Рядок 524: @@
 * Баніва
 * Вайкіно (Амазонас)
-* Ваймірі-Атроарі ( Амазонас і Рорайма)
+* Ваймірі-Атроарі (Амазонас і Рорайма)
 * Ванано (Амазонас)
 * Зуруаха (Амазонас)
 * Карутана (Амазонас)
 * Кубео (Амазонас)
-* Dâw , Ріо-Негро
+* Dâw, Ріо-Негро
 * Канамарі (Амазонас)
-* Кічуа ( Кічуа )
+* Кічуа (Кічуа)
 * Корубу (Амазонас)
 * Кугапакорі-Науа (Амазонас)
 * Марубо
 * Мацес
-* Майоруна ( Максуруна )
+* Майоруна (Максуруна)
 * Мура (Амазонас)
 * Омагуа (Амазонас)
@@ Рядок 500: / Рядок 545: @@
 * Цогом Джапа
 * Флешейро
-* [[Яномама]] ( мешкають в області, обмеженій на заході та південному заході річкою [[Ріу-Негру]], на сході —  гірським хребтом [[Серра-Паріма]])
+* [[Яномама]] (мешкають в області, обмеженій на заході та південному заході річкою [[Ріу-Негру]], на сході&nbsp;— гірським хребтом [[Серра-Паріма]])
 == Дивитися також ==
@@ Рядок 516: / Рядок 561: @@
 * [https://web.archive.org/web/20141217123428/http://indigenouspeoplesissues.com/ Питання та ресурси корінного населення: Бразилія]
 * [https://web.archive.org/web/20110610155020/http://video.google.com/videoplay?docid=2458535528890183948 Корінне населення Бразилії] в [[Google (пошуковик)|Google Videos]]
 * [http://www.soundsandcolours.com/articles/brazil/incredible-new-photos-of-uncontacted-brazilian-tribe/ Нові фотографії бразильського племені без контактів,] Archived
 * [http://video.google.com/videoplay?docid=-6497156068936163421 Відео Google про корінне населення Бразилії]
 * [https://web.archive.org/web/20130515001211/http://www.balagan.org.uk/war/iberia/1492/brazil/tribes.htm «Племена» Бразилії]

Корінні народи Бразилії: відмінності між версіями

Версія за 18:53, 27 січня 2023

Історія

Витоки

Генетичні дослідження

Y-хромосоми ДНК

Аутосомна ДНК

мтДНК

Океанічна складова в районі Амазонки

Археологічні залишки

Культура Маражоара

Цивілізація Шінгуано

Корінне населення на час європейської колонізації

Розподіл

Традиційні поселення

Соціально-сімейна структура

Перші контакти

Рабство і бандейранти

Єзуїти

Війни

Торгівля гумою

Спадщина Кандідо Рондона

Сучасна ситуація

Рухи за права корінного населення

Рух за міські права

Рух за екологічні та територіальні права

Динаміка проти впізнання

Освіта

Основні етнічні гупи

Східна Бразилія

Південна Амазонія

Південно-західна Амазонія

Східна Амазонка

Північно-західна Амазонка

Дивитися також

Список літератури

Навігаційне меню

Пошук