Шварно Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шварно
Szwarn Yuri.jpg
Шварно Данилович
Король Русі
Правління 1264-1269
Попередник Данило I
Наступник Лев I
Титули князь Галицький і Холмський, Великий князь Литовський
Біографічні дані
Імена Юрій
Дата народження бл.1230
Дата смерті 1269
Холм
Династія Рюриковичі
Батько Данило I
Мати Анна Мстиславівна
Alex K Halych-Volhynia.svg

Шварно Данилович, Шварн, Свармир[1], Свамир (*бл.1230 — †1269 (?)) — король Русі, князь Галицький, Холмський1264) і Великий князь Литовський (12671269), молодший син короля Данила I Галицького.

Короткий життєпис[ред.ред. код]

Близько 1253 року Шварн одружився з дочкою литовського короля Міндовга I. Після смерті батька (1264) володів Галицьким, Холмським, Дорогичинським князівствами і Чорною Руссю. Співправитель короля Лева I (1264–1269).

Спадкоємець корони Данила Романовича, тобто носій найвищої влади в цьому регіоні Центральної і Східної Європи (на той момент жоден польський чи литовський князь не володів короною). Територіальні розміри утвореної в результаті цього акту держави вражають уяву: протягом 1267–1269 років — одна з найбільших країн в Європі.

Король Шварно розбив 1262 року мазовшан під Черськом і, таким чином, можна стверджувати, що Дорогочинське князівство повернуло собі усі давні землі бужан аж до Вісли. Мацей Стрийковський вказує, що Шварно власноручно вбив шваґра — мазовецького князя Земовита І, називає його сестрінком Данила Романовича[2].

Шварно був прихильником об'єднання сил Литви і Галицько-Волинського князівства для боротьби проти ятвягів і польських феодалів.

Допоміг великому князеві литовському Войшелкові Міндовговичу (колишньому новогрудському князю) в його боротьбі проти опозиції. В роки правління в Литві Войшелка (12641267) Новогрудок був резиденцією Шварна Даниловича як субмонарха і спадкоємця трону. Після убивства Міндовга в Литві боролися дві партії — національно-язичницька і руська християнська. Перша хотіла зберегти литовську релігійну та національну самобутність, друга — орієнтувалась на християнське Руське королівство й спиралось на руський елемент в литовській державі.

Після смерті свого тестя Міндовга у 1263 році разом з сином його Войшелком правив Великим князівством Литовським, а з 1267 року Войшелк передав йому повністю владу над Литвою.

Помер 1269 року (ймовірно, вбитий). Після його смерті влада в Литві перейшла до Тройдена. Королем Русі став Лев I.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Попередник
Данило I
Alex K Halych-Volhynia.svg Співправитель Галицько-Волинського князівства
Король Русі

1264-1269
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Лев I
Попередник
Войшелк
Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg Великий князь Литовський
1267-1269
Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg Наступник
Від