Шварно Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шварно
Szwarn Yuri.jpg
Шварно Данилович
Король Русі
Правління 1264-1269
Попередник Данило I
Наступник Лев I
Титули князь Галицький і Холмський, Великий князь Литовський
Біографічні дані
Імена Юрій
Дата народження бл.1230
Дата смерті 1276
Холм
Династія Рюриковичі
Батько Данило I
Мати Анна Мстиславівна
Alex K Halych-Volhynia.svg

Шварно Данилович, Шварн, Свармир[1], Свамир (*бл.1230 — †1269 (?)) — король Русі, князь Галицький, Холмський1264) і Великий князь Литовський (12671269), молодший син короля Данила I Галицького.

Короткий життєпис[ред.ред. код]

Близько 1253 року Шварн одружився з дочкою литовського короля Міндовга I. Після смерті батька (1264) володів Галицьким, Холмським, Дорогичинським князівствами і Чорною Руссю. Співправитель короля Лева I (1264–1269).

Спадкоємець корони Данила Романовича, тобто носій найвищої влади в цьому регіоні Центральної і Східної Європи (на той момент жоден польський чи литовський князь не володів короною). Територіальні розміри утвореної в результаті цього акту держави вражають уяву: протягом 1267–1269 рр. — одна з найбільших країн в Європі.

Король Шварно розбив у 1262 р. мазовшан під Черськом і, таким чином, можна стверджувати, що Дорогочинське князівство повернуло собі усі давні землі бужан аж до Вісли. Мацей Стрийковський вказує, що Шварно власноручно вбив шваґра — мазовецького князя Земовита І, називає його сестрінком Данила Романовича[2].

Шварно був прихильником об'єднання сил Литви і Галицько-Волинського князівства для боротьби проти ятвягів і польських феодалів.

Допоміг великому князеві литовському Войшелкові Міндовговичу (колишньому новогрудському князю) в його боротьбі проти опозиції. В роки правління в Литві Войшелка (12641267 рр.) Новогрудок був резиденцією Шварна Даниловича як субмонарха і спадкоємця трону. Після убивства Міндовга в Литві боролися дві партії — національно-язичницька і руська християнська. Перша хотіла зберегти литовську релігійну та національну самобутність, друга — орієнтувалась на християнське Руське королівство й спиралось на руський елемент в литовській державі.

Після смерті свого тестя Міндовга у 1263 році разом з сином його Войшелком правив Великим князівством Литовським, а з 1267 року Войшелк передав йому повністю владу над Литвою.

Помер 1269 року (ймовірно, вбитий). Після його смерті влада в Литві перейшла до Тройдена. Королем Русі став Лев I.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Попередник
Данило I
Alex K Halych-Volhynia.svg Співправитель Галицько-Волинського князівства
Король Русі

1264-1269
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Лев I
Попередник
Войшелк
Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg Великий князь Литовський
1267-1269
Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg Наступник
Від