Шварно Данилович
| Шварно | |
|---|---|
 |
|
| Шварно Данилович | |
| Правління | 1264-1269 |
| Імена | Юрій |
| Титули | князь Галицький і Холмський, Великий князь Литовський |
| Дата народження | бл.1230 |
| Дата смерті | 1276 |
| Холм | |
| Попередник | Данило Романович (Галицький) |
| Династія | Рюриковичі |
| Батько | Данило I Романович (Галицький) |
| Мати | Анна Мстиславівна |
 |
|
Шварно Данилович, Шварн, Свармир[1], Свамир (*бл.1230 — †1269 (?)) — король Русі, князь Галицький, Холмський (з 1264) і Великий князь Литовський (1267 — 1269), молодший син короля Данила I Романовича.
Короткий життєпис [ред.]
Близько 1253 року Шварн одружився з дочкою литовського князя Міндовґа I. Після смерті батька (1264) володів Галицьким, Холмським, Дорогичинським князівствами і Чорною Руссю. Співправитель князя Лева I Даниловича (1264—1269).
Спадкоємець корони Данила Романовича, тобто носій найвищої влади в цьому регіоні Центральної і Східної Європи (на той момент жоден польський чи литовський князь не володів короною). Територіальні розміри утвореної в результаті цього акту держави вражають уяву: протягом 1267-1269 рр. - одна з найбільших країн в Європі.
Король Шварно розбив у 1262 р. мазовшан під Черськом і, таким чином, можна стверджувати, що Дорогочинське князівство повернуло собі усі давні землі бужан аж до Вісли. М.Стрийковський вказує, що Ш.Д. власноручно вбив шваґра - мазовецького князя Земовита І, називає його сестрінком Данила Романовича[2].
Шварн був прихильником об'єднання сил Литви і Галицько-Волинського князівства для боротьби проти ятвягів і польських феодалів.
Допоміг великому князеві литовському Войшелкові Міндовґовичу в його боротьбі проти опозиції. Після убивства Міндовґа в Литві боролися дві партії - національно-язичницька і руська християнська. Перша хотіла зберегти литовську релігійну та національну самобутність, друга - орієнтувалась на християнське Руське королівство й спиралось на руський елемент в литовській державі.
Після смерті свого тестя Міндовґа у 1263 році разом з сином його Войшелком правив Великим князівством Литовським, а з 1267 року Войшелк передав йому повністю владу над Литвою.
Помер 1269 (ймовірно, був вбитий). Після його смерті влада в Литві перейшла до Тройдена. А Королем Русі став Лев I Данилович.
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. Луцьк: Вежа, 2000.
- Король Шварно (Юрій) Данилович
- Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
Примітки [ред.]
- ↑ Стрийковський М. Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі.-Варшава,1846. Т.1.-392с. (пол.) с.296
- ↑ Стрийковський М. Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі.-Варшава,1846.Т.1.-392с. (пол.) с.296
| Попередник Данило Романович |
|
Співправитель Галицько-Волинського князівства Король Русі 1264-1269 |
|
Наступник Лев I |
| Попередник Войшелк |
 |
Великий князь Литовський 1267-1269 |
|
Наступник Від |
|
||||||||||||||||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття з української історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
