Бона Сфорца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бона Сфорца
пол. Bona Sforza
Бона Сфорца
Копія XIX століття з давнішого портрету роботи незнаного майстра.
Прапор
Королева Польщі
1518 — 1557
Коронація: 18 квітня 1518
 
Народження: 2 лютого 1494
Віджевано
Смерть: 19 листопада 1557
Барі
Династія: Сфорца
Батько: Джан Галеаццо Сфорца
Мати: Ізабела Араґонська
Чоловік: Сигізмунд I Старий
Діти: Сигізмунд Август, Альбрехт, Ізабела, Софія, Анна, Катерина

Бо́на Сфо́рца д'́Арагона (італ. Bona Sforza; *2 лютого 1494, Віджевано — †19 листопада 1557, Барі) — дружина Сиґізмунда I Старого, польська королева, за походженням герцогиня Міланська, Неаполітанська принцеса, дочка міланського герцога Джан Галеаццо Сфорца та Ізабели Арагонської (донька неаполітанського короля Альфонса ІІ та Гіполіти Сфорци). Мала брата Франціска (30.01.1491 - 1512, абат, помер через падіння з коня), сестер Гіполіту (26.01.1493 - 1501, Іскія), Б'янку (1.03.1495 - серпень 1496, Мілан).

Біографія[ред.ред. код]

Після смерті першої дружини польського короля Сигізмунда І Барбари Запольскої Карл V посватав Бону за Сиґізмунда. Від шлюбу, взятого у 1518 р., народились двоє синів:

і чотири дочки:

Бона славилась своєю красою і вирізнялась сильною енергією. Ще при житті пристарілого чоловіка фактично керувала державою.

Володіння[ред.ред. код]

На території Королівства Польского і Великого князівства Литовського, до підписання Люблінської унії і утворення Речі Посполитої, володіла замками:

Стосунки у родині[ред.ред. код]

За життя Сиґізмунда I досягла вибирання королем Польщі і коронації 10-річного Сиґізмунда ІІ Августа. Після смерті Сиґізмунда I (1548) Сиґізмунд Август боровся з амбіційною матір'ю. Бона Сфорца виношувала плани об'єднання під своєю владою чи не всієї Європи за рахунок династичних шлюбів своїх дітей. Цим планам заваджав шлюб, таємно від матері взятий Сигізмундом ІІ після смерті першої дружини Ельжбети Габсбурґ з Барбарою Радзивил. Після коронації в 1550 молода королева померла 1551 - Бона Сфорца підозрювалась в отруєнні.

Через погані стосунки із сином Бона прагнула покинути Польщу, але Сиґізмунд Август забороняв їй повертатися до Італії, остерігаючись, що після її смерті в іншій державі, він втратить значні статки і землі в Польщі та Литві. Тільки після відмови Бони від володінь король погодився на її від'їзд. 1556 Бона залишила Польщу, взявши із собою величезні кошти. Із них вона позичила іспанському королю Філіпу II 420 000 золотих дукатів.

17 листопада 1557 року було складено заповіт. Померла у своєму князівстві в Барі в Італії, за однією із версій, від отруєння, заподіяного власним лікарем за наказом Габсбургів. Була похована в базиліці св. Ніколао (Миколая) в Барі, у 1593 році було встановлено мармуровий гробівець коштом доньки Анни.[2]

Сиґізмунду Августу вдалося повернути значну частину боргу Габсбурґів в Краків, в основному срібними талерами і півталерами. Це були високопробні монети зі срібла, привезеного іспанськими галеонами з Нового Світу. Їх контрмаркували вензелем польського короля з датою «1564». Кілька десятиліть монети перебували в обігу, після чого їх викупили у населення.

Галерея[ред.ред. код]

В літературі[ред.ред. код]

Телебачення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. W. Pociecha. Bona Sforca d'Aragona (1494-1557)… S. 292
  2. W. Pociecha. Bona Sforca d'Aragona (1494-1557)… S. 293

Джерела[ред.ред. код]

  • W. Pociecha. Bona Sforca d'Aragona (1494-1557) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1936.— t. II/1, zeszyt 1.— S. 288-294 (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Барбара Заполія
Herb Polska (Alex K).svg Королева Польщі
1518-1557
Herb Polska (Alex K).svg Наступник
Елізабет Австрійська