Бона Сфорца

	Бона Сфорца; пол. Bona Sforza
	Королева Польщі
1518 — 1557
Коронація:	18 квітня 1518
Народження:	2 лютого 1494; Віджевано
Смерть:	19 листопада 1557; Барі
Династія:	Сфорца
Батько:	Джан Галеаццо Сфорца
Мати:	Ізабела Арагонська
Чоловік:	Сигізмунд I Старий
Діти:	Сигізмунд Август, Альбрехт, Ізабела, Софія, Анна, Катерина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Бо́на Сфо́рца д'́Арагона (італ. Bona Sforza; 2 лютого 1494, Віджевано — 19 листопада 1557, Барі) — дружина Сигізмунда I Старого, польська королева, за походженням міланська герцогиня, неаполітанська принцеса, дочка міланського герцога Джан Галеаццо Сфорца та Ізабели Арагонської.

[ред.] Біографія

Після смерті першої дружини польського короля Сигізмунда І Варвари Запольскої Карл V посватав Бону за Сигізмунда. Від шлюбу, взятого у 1518 р., народились двоє синів:

Сигізмунд Август
Альбрехт (народився і помер 20 вересня 1527 року).

і чотири дочки:

Ізабела (1519—1559), дружина Яна Запольски (Янош Заполья) (1487—1540), короля Угорщини (1527—1540), князя Трансильванії;
Софія (1522—1575), дружина Генріха V Молодшого, герцога Брауншвейг-Вольфенбаттеля (1489—1568);
Анна Ягеллонка (1523—1596), королева польська, дружина князя Семиграддя Стефана Баторія, польського короля (1576—1586);
Катерина Ягеллонка (1526—1583), з 1562 перша дружина Юхана III Вази (1537—1592), короля Швеції (1568—1592), герцога Фінляндії (з 1556);

Бона славилась своєю красою і вирізнялась сильною енергією. Ще при житті пристарілого чоловіка фактично керувала державою.

[ред.] Володіння

На території уніатської держави Королівства Польского і Великого князівства Литовського, до підписання Люблінської унії і утворення Речі Посполитої володіла замками:

Кременець (зараз адміністративний центр в Тернопільській області, Україна);
Бар (зараз районний центр в Вінницкій області, Україна);
Рогачов (зараз місто Гомельської області республіки Білорусь).
Сянок (зараз місто Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства Польщі).

[ред.] Відносини у родині

За життя Сигізмунда I досягла вибирання королем Польщі і коронації 10-річного Сигізмунда Августа. Після смерті Сигізмунда I (1548) Сигізмунд Август боровся з амбіційною матір'ю. Бона Сфорца виношувала плани об'єднання під своєю владою чи не всієї Європи за рахунок династичних шлюбів своїх дітей. Цим планам заважав шлюб, таємно від матері взятий Сигізмундом Августом після смерті першої дружини Єлизавети Габсбург з Барбарою Радзивил. Після коронації в 1550 молода королева померла 1551; Бона Сфорца підозрювалась в отруєнні.

Через погані стосунки із сином Бона прагнула покинути Польщу, але Сигізмунд Август забороняв їй повертатися до Італії, остерігаючись, що після її смерті в іншій державі, він втратить значні статки і землі в Польщі та Литві. Тільки після відмови Бони від володінь король погодився на її від'їзд. У 1556 Бона залишила Польщу, взявши із собою величезні кошти. Із них вона позичила іспанському королю Філіпу II 420 000 золотих дукатів.

Бона померла у своєму князівстві в Барі в Італії, за однією із версій, від отруєння, заподіяного власним лікарем за наказом Габсбургів.

Сигізмунду Августу вдалося повернути значну частину боргу Габсбургів в Краків, в основному срібними талерами і півталерами. Це були високопробні монети зі срібла, привезеного іспанськими галеонами з Нового Світу. Їх контрмаркували вензелем польського короля з датою «1564». Кілька десятиліть монети перебували в обігу, після чого їх викупили у населення.