Бона Сфорца

	Бона Сфорца; пол. Bona Sforza
	Копія XIX століття з давнішого портрету роботи незнаного майстра.
	Королева Польщі
1518 — 1557
Коронація:	18 квітня 1518
Народження:	2 лютого 1494; Віджевано
Смерть:	19 листопада 1557; Барі
Династія:	Сфорца
Батько:	Джан Галеаццо Сфорца
Мати:	Ізабела Араґонська
Чоловік:	Сигізмунд I Старий
Діти:	Сигізмунд Август, Альбрехт, Ізабела, Софія, Анна, Катерина

Бо́на Сфо́рца д'́Арагона (італ. Bona Sforza; *2 лютого 1494, Віджевано — †19 листопада 1557, Барі) — дружина Сиґізмунда I Старого, польська королева, за походженням герцогиня Міланська, Неаполітанська принцеса, дочка міланського герцога Джан Галеаццо Сфорца та Ізабели Арагонської.

Біографія [ред.]

Після смерті першої дружини польського короля Сигізмунда І Барбари Запольскої Карл V посватав Бону за Сиґізмунда. Від шлюбу, взятого у 1518 р., народились двоє синів:

Сиґізмунд Авґуст
Альбрехт (народився і помер 20 вересня 1527 року).

і чотири дочки:

Ізабела (*1519—†1559) - дружина Яна Запольского (Янош Заполья) (*1487—†1540) - короля Угорщини (1527—1540), князя Трансильванії;
Зоф'я (*1522—†1575) - дружина Генріха V Молодшого, герцога Брауншвейг-Вольфенбаттеля (*1489—†1568);
Анна Ягеллонка (*1523—†1596) - королева польська, дружина князя Семигороду Стефана Баторія, польського короля (1576—1586);
Катерина Ягеллонка (*1526—†1583), з 1562 перша дружина Юхана III Вази (*1537—†1592) - короля Швеції (1568—1592), герцога Фінляндії (з 1556);

Бона славилась своєю красою і вирізнялась сильною енергією. Ще при житті пристарілого чоловіка фактично керувала державою.

Володіння [ред.]

На території уніатської держави Королівства Польского і Великого князівства Литовського, до підписання Люблінської унії і утворення Речі Посполитої, володіла замками:

Крем'янець (зараз адміністративний центр в Тернопільській області, Україна);
Бар (зараз районний центр в Вінницкій області, Україна);
Рогачов (зараз місто Гомельської області республіки Білорусь).
Сянок (зараз місто Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства Польщі).

Стосунки у родині [ред.]

За життя Сиґізмунда I досягла вибирання королем Польщі і коронації 10-річного Сиґізмунда ІІ Августа. Після смерті Сиґізмунда I (1548) Сиґізмунд Август боровся з амбіційною матір'ю. Бона Сфорца виношувала плани об'єднання під своєю владою чи не всієї Європи за рахунок династичних шлюбів своїх дітей. Цим планам заваджав шлюб, таємно від матері взятий Сигізмундом ІІ після смерті першої дружини Ельжбети Габсбурґ з Барбарою Радзивил. Після коронації в 1550 молода королева померла 1551 - Бона Сфорца підозрювалась в отруєнні.

Через погані стосунки із сином Бона прагнула покинути Польщу, але Сиґізмунд Август забороняв їй повертатися до Італії, остерігаючись, що після її смерті в іншій державі, він втратить значні статки і землі в Польщі та Литві. Тільки після відмови Бони від володінь король погодився на її від'їзд. 1556 Бона залишила Польщу, взявши із собою величезні кошти. Із них вона позичила іспанському королю Філіпу II 420 000 золотих дукатів.

Померла у своєму князівстві в Барі в Італії, за однією із версій, від отруєння, заподіяного власним лікарем за наказом Габсбургів.

Сиґізмунду Августу вдалося повернути значну частину боргу Габсбурґів в Краків, в основному срібними талерами і півталерами. Це були високопробні монети зі срібла, привезеного іспанськими галеонами з Нового Світу. Їх контрмаркували вензелем польського короля з датою «1564». Кілька десятиліть монети перебували в обігу, після чого їх викупили у населення.