Хорхе Луїс Борхес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хо́рхе Луї́с Бо́рхес (ісп. Jorge Luis Borges; 24 серпня 1899, Буенос-Айрес — 14 червня 1986, Женева), аргентинський прозаїк, поет і публіцист. Борхес визнаний одним з видатних письменників XX сторіччя.

У фантастичних за сюжетами новелах, вигадках-притчах (збірки «Вигадані історії», «Алеф», «Рядки піщинок, що біжать») створив свій світ «знаний-лабиринта-загадок», в яких читач виступає і як співавтор, і як со-загадник. Активно використовуючи метафоріку дзеркала і сну, збудував багатовідображені світи-намистини, нанизані на єдину нить.

[ред.] Життєпис і творчість

Борхес народився в 1899 році в Буенос-Айресі. Його повне ім'я - Хорхе Франсиско Ісидоро Луїс Борхес Асеведо (Jorge Francisco Isidoro Luis Borges Acevedo), проте за аргентинською традицією, він ніколи ним не користувався. Велику частину дитинства Хорхе провів в домашній обстановці.

Мати Борхеса, Леонор Суарес, походила із знатної уругвайської сім'ї.

У віці десяти років Борхес переклав відому казку Оскара Вайльда "Щасливий принц". Сам Борхес так описав свій вступ до літератури:

З самого мого дитинства, коли отця уразила сліпота, у нас в сім'ї мовчки малося на увазі, що мені належить здійснити в літературі те, чого обставини не дали зробити моєму отцеві. Це вважалося само собою зрозумілим (а подібне переконання набагато сильніше, ніж просто висловлені побажання). Очікувалося, що я буду письменником. Почав я писати в шість або сім років.

У 1914 році сім'я поїхала до Європи. У 1919 р. сім'я переїхала до Іспанії, де приєднався до ультраїстів – авангардної групи поетів.. 31 грудня 1919 р. в журналі «Греція» з'явився перший вірш Хорхе Луіса.

Повернувшись до Аргентини в 1921, Борхес втілив ультраїзм в неримованих віршах про Буенос-Айрес. Вже в ранніх творах він блищав ерудицією, знанням мов і філософії, майстрово володів словом.

Книжник, що пише для книжкових же людей, Борхес довгий час (1937-1946) працював в бібліотеці хранителем, проте згодом називав цей час "дев'ять глибоко нещасливих років", хоч саме в той період і з'явилися перші його шедеври. Після приходу до влади Перона в 1946 році Борхес був звільнений з бібліотечної посади. Доля знов повернула йому роль книжника в 1955 році, причому вельми почесну - директори Національної бібліотеки Аргентини, - проте по її ж злій волі на той час Хорхе Луіс Борхес був сліпий.

З часом Борхес відійшов від поезії і став писати «фантазійну» прозу. Багато хто з кращих його оповідань увійшло до збірок Вигадки (Ficciones, 1944), Хитросплетіння (Labyrinths, 1960) і Повідомлення Броуді (El Informe de Brodie, 1971). В оповіданнях Смерть і бусоль боротьба людського інтелекту з хаосом предстає як кримінальне розслідування; оповідання Фунес, диво пам'яті малює образ людини, буквально затопленої спогадами.

У 1955 Борхес був призначений директором Національної бібліотеки Аргентини і займав цю посаду до 1973. На початку 1950-х років він повернувся до поезії; вірші цього періоду носять в основному елегійний характер, написані в класичних розмірах, з римою. У них, як і в решті його творів, переважають теми лабіринту, дзеркала і світу, що трактував як нескінченна книга.

У 1961 Борхес розділив з С.Беккетом Міжнародну видавничу премію. Його пізні вірші були опубліковані в збірках Делатель (El Hacedor, 1960), Хвала тіні (Elogia de la Sombra, 1969) і Золото тигрів (El oro de los tigres, 1972). У 1979 Борхес отримав Премію Сервантеса – найпрестижнішу в іспаномовних країнах нагороду за заслуги в області літератури. Його останньою прижиттєвою публікацією була книга Атлас (Atlas, 1985) – збірка віршів, фантазій і дорожніх записок. Помер Борхес в Женеві 14 червня 1986.

[ред.] Книги

• Fervor de Buenos Aires (1923) / Жар Буенос-Айреса
• Luna de enfrente (1925) / Місяц навпроти
• Inquisiciones (1925) / Рослідування
• El tamaño de mi esperanza (1926) / Розміри моєї надії
• El idioma de los argentinos (1928) / Мова аргентинців
• Cuaderno San Martín (1929) / Зошит площі Сан-Мартін
• Evaristo Carriego (1930) / Еваристо Каррьего
• Discusión (1932) / Обговорення
• Historia universal de la infamia (1935) / Загальна історія ганьби
• Historia de la eternidad (1936) / Исторія вічності
• Ficciones (1944) / Видумки
• Artificios (1944) / Винаходи
• El Aleph (1949) / Алеф
• Otras inquisiciones (1952) / Нові рослідування
• El Hacedor (1960) / Ділок
• El otro, el mismo (1964) / Інший, той же самий
• Para las seis cuerdas (1965) / Для шести струн
• Elogio de la sombra (1969) / Похвала тіні
• El informe de Brodie (1970) / Повідомлення Броуді
• El oro de los tigres (1972) / Золото тигрів
• El libro de arena (1975) / Книга піску
• La rosa profunda (1975) / Потаємна роза
• La moneda de hierro (1976) / Залізна монета
• Historia de la noche (1977) / Історія ночі
• Siete noches (1980) / Сім вечорів
• La cifra (1981) / Криптографія
• Nueve ensayos dantescos (1982) / Дев'ять ессе про Данте
• La memoria de Shakespeare (1983) / Пам'ять Шекспіра
• Atlas (1984) / Атлас
• Los conjurados (1985) / Змовники

[ред.] Посилання

• Твори Борхеса

Ця стаття не містить шаблону-картки. Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.