Гіммлер Генріх
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гі́ммлер Ге́нріх (нім. Himmler Heinrich; *7 жовтня 1900, Мюнхен — †23 травня 1945), один з головних політичних і військових діячів нацистської Німеччини, Рейхсфюрер СС.
Народився 7 жовтня 1900 р. в Мюнхені у сім'ї баварського вчителя.
Збирався стати професійним офіцером, але після закінчення військового училища на фронт не потрапив, бо до цього часу 1-а світова війна вже закінчилась. Гіммлер вступив до одного з найбільш чисельних підрозділів «Корпусу добровольців». Потім вчився на сільськогосподарському факультеті Технічного інституту в Мюнхені, де зблизився з націоналістично настроєними ветеранами 1-ї світової війни. Під час «Пивного путчу» 1923 р. Гіммлер був прапороносцем, ніс т. зв. «бойовий стяг рейху». Деякий час він був секретарем Грегора Штрассера — лідера соціалістичного крила нацистської партії. В серпні 1925 р. Гіммлер вступив у відновлену Гітлером НСДАП і був призначений гауляйтером Баварії. В 1928 р. Гіммлер одружився з дочкою прусського землевласника Маргарет Боден, яка була старшою за нього на сім років.
6 січня 1929 р. за розпорядженням Гітлера Гіммлер став рейхсфюрером СС. Створюючи свій «чорний орден», Гіммлер намагався зробити його продовжувачем середньовічних традицій лицарства і надати йому відповідні атрибути: срібні персні з зображенням черепа, почесні мечі, рунічну символіку і т. д. Ним був розроблений містичний ритуал вступу до СС, присвоєння чергових звань і навіть рекомендація членам СС одружуватись зі «зразковими дружинами». Згідно з інструкцією, вони повинні були мати нордичні риси обличчя, гарно знати історію, володіти іноземними мовами, вміти їздити верхи, плавати, керувати автомобілем, стріляти з пістолета. Крім того, вони зобов'язані були зразково вести домашнє господарство і вміти готувати. Після відповідного екзамену кандидатка у дружини члена СС отримувала диплом. Гіммлер вважав, що керівні кадри НСДАП і СС повинні мати можливість покинути своїх дружин і обрати нових у відповідності зі згаданим еталоном.
Як Гітлер, так і Гіммлер були однієї думки про те, що після війни слід ввести легалізоване двожонство для стимулювання народжуваності. Гіммлер говорив: «Якщо та гарна кров, яка лежить в основі нашого народу, не буде примножуватися, то ми не зможемо встановити панування над світом… Народ, який має в середньому по чотири сини у сім'ї, може зважитись на війну, бо якщо двоє загинуть, то двоє продовжать свій рід. Керівники ж, які мають одного або двох синів, при прийнятті будь-якого рішення будуть вагатись. На це ми не можемо піти».
З 1931 р. Гіммлер займався створенням власної секретної служби — СД, на чолі якої він поставив Рейнхарда Гейдріха. В 1933 р. Гіммлер був призначений керівником поліції Мюнхена. За наказом Гітлера він створив перший концентраційний табір в Дахау. 20 квітня 1934 Герінг призначив Гіммлера шефом прусського гестапо. 17 червня 1936 Гітлер підписав декрет, яким Гіммлер призначався верховним керівником усіх служб німецької поліції. Всі служби поліції, як воєнізовані, так і громадянські, переходили під його контроль. Під керівництвом Гіммлера також створювались війська СС.
З 1943 р. Гіммлер стає замість Фріка імперським міністром внутрішніх справ, а після провалу Липневого заговору 1944 р. командуючим Резервною армією. Починаючи з літа 1943 р., з огляду на очевидну близьку поразку Німеччини, Гіммлер через своїх довірених осіб почав здійснювати контакти з представниками західних спецслужб з метою укладення сепаратного миру. Гітлер, дізнавшись про це напередодні краху Третього рейху, усунув Гіммлера з НСДАП як зрадника і позбавив його усіх чинів і зайнятих постів. Покинувши рейхсканцелярію, Гіммлер рушив до датського кордону, де планував сховатись, загубившись у натовпі біженців.
Зранку 23 травня 1945 р. (за іншими даними — 21 травня) на мосту Бервеверде біля Люнебурга був затриманий англійською військовою поліцією і разом з іншими підозрюваними направлений у табір № 031. Після трьох днів допитів він зізнався, що справді є рейхсфюрером СС і вимагав зустрічі з фельдмаршалом Б. Монтгомері. Під час повторного обшуку покінчив життя самогубством, роздавивши сховану у нього в роті ампулу з цианістим калієм. Тіло Гіммлера кремовано, а попіл розвіяно в лісі поблизу Люнебурга.
