Афанасій Великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Атанасій Великий
Αθανάσιος_Αλεξανδρείας
Ikone Athanasius von Alexandria.jpg
Ікона Святого Афанасія
Отець Церкви
Народився 292 рік, Олександрія
Помер 2 травня 373 рік, Олександрія
День пам'яті 18 січня (православні) та 2 травня (католики)

Афанасій Великий (Атанасій Олександрійський Великий) ( грец. Αθανάσιος Αλεξανδρείας, *295 — †2 травня 373) — святий, отець Церкви, єпископ Александрійський; головний противник аріанства, захисник віри, відстоював догмати про природу Святої Трійці та божественності Ісуса.

Йому приписують написання Афанасієвського символу віри.

Біографія[ред.ред. код]

Святитель Афанасій Великий, архиєпископ Олександрійський, народився близько 297 р. в Олександрії у християнської сім'ї.

Коли святому Афанасію виповнився 21 рік, святитель Олександр висвятив його в сан диякона Олександрійської Церкви. У цьому сані святий Афанасій супроводжував його у 325 році на Нікейський Собор, де виступив із спростуванням єресі Арія. Після смерті святителя Олександра, диякон Афанасій був обраний його наступником — Первосвятителем Олександрійської Церкви. 8 липня 326 року він був висвячений в єпископа Олександрійського.

Очоливши Олександрійську Церкву, святитель Афанасій продовжував ревну боротьбу проти послідовників Арія. У 336 році його звинувачують у вбивстві та відправляють у вигнання в Трір. Після смерті імператора Костянтина І, Афанасій повернувся із заслання.

Афанасій Олександрійський відправився у Рим до Папи Юлія I (337-352), старанням якого був виправданий на помісному Сардікійському Соборі у 343 році. Після цього святитель Атанасій повернувся в Олександрію, але за намовою аріан його кілька разів виганяли з міста.

Незважаючи на багаторічні (в загальній складності понад 20 років) гоніння й переслідування єретиків, святитель Афанасій продовжував відстоювати чистоту віри і невпинно викривати аріан, проти яких написав багато послань і богословських трактатів.

При імператорі Юліані Відступнику (361-363) святитель Афанасій опинився у вигнанні в Фівадійскій пустелі. Після смерті імператора Первосвятитель керував Олександрійською Церквою ще 7 років аж до своєї смерті 2 травня 373 року.

Твори: численні коментарі до Священного Писання, аскетичні настанови, слова та бесіди, листи, апологетичні та догматичні твори, в яких відстоював чистоту віровчення. Особливе значення у полеміці з аріанами мали «Історія аріан для ченців», «Чотири слова проти аріан», «Книга про Трійцю і про Духа Святого». Йому належить також життєпис преподобного Антонія Великого.

Спільне святкування святителя Афанасія та Кирила Олександрійського встановлено за їх багаторічні великі труди і подвиги, понесені на захист догматів Вселенської церкви проти єресі.

Джерела[ред.ред. код]

31 січня — День святителя Афанасія Великого, архієпископа Олександрійського