Куропатники (Тернопільський район)
| село Куропатники | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Бережанська міська громада |
| Облікова картка | Куропатники |
| Основні дані | |
| Засноване | 1437 |
| Населення | ▼ 853 (2014) |
| Площа | 1,99 км² |
| Густота населення | 491.46 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47516 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′04″ пн. ш. 25°00′06″ сх. д. / 49.50111° пн. ш. 25.00167° сх. д.Координати: 49°30′04″ пн. ш. 25°00′06″ сх. д. / 49.50111° пн. ш. 25.00167° сх. д. |
| Водойми | річка Ценівка |
| Відстань до районного центру |
11 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
| Карта | |
  Куропатники | |
 Куропатники | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Куропа́тники — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Поштове відділення — Куропатницьке. До 2020 року адміністративний центр сільради, якій були підпорядковані села Баранівка та Ясне. До Куропатників приєднано хутір Шоломів. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.[1]
Розташоване на березі річки Ценівка.
Населення — 978 осіб (2001). Дворів — 256[2].
Географія[ред. | ред. код]
У селі є вулиці[3]: Бічна, Вигнанка, Вигнанка, Дальня, Зелена, Лісова, Лугова, Тиха, Центральна, Центральна, Шкільна та Шоломків.
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Куропатники розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Куропатників | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,5 | −0,1 | 4,7 | 12,8 | 18,8 | 22,0 | 23,3 | 22,8 | 18,4 | 12,6 | 5,5 | 0,5 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,5 | −3,1 | 1,1 | 8,0 | 13,5 | 16,7 | 18,0 | 17,4 | 13,3 | 8,1 | 2,6 | −2 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,4 | −6 | −2,5 | 3,2 | 8,2 | 11,5 | 12,8 | 12,0 | 8,3 | 3,7 | −0,2 | −4,5 | 3 |
| Норма опадів, мм | 32 | 31 | 33 | 49 | 77 | 90 | 96 | 71 | 56 | 39 | 37 | 40 | 651 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Відоме від 14 ст., за іншими даними — 1437 року.
5 січня 1470 р. львівський латинський архієпископ Григорій з Сянока викупив архієпископські села Куропатники, Ценів і Будилів Львівського повіту в орендаря Цорнберга Миколи.[4]
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[5].
1531 року власники Куропатницькі надали Куропатникам обмежені міські права; збудували мурований замок, оточили водою (19 ст. перебудували на гуральню).
16 ст. через Куропатники проходив торговий шлях від м. Кам'янець (нині Кам'янець-Подільський Хмельницької області) до м. Львів.
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 80%[6].
Навесні 1917 в Куропатниках розташувався курінь (4 сотні) УСС.
Діяли «Просвіта», «Луг», «Рідна школа» та інші українські товариства.
1969 року внаслідок повені Куропатники було підтоплено, 2 будинки зруйновано. За іншими даними тут було поселення ще до монголо-татарської навали. Замок, про який згадується в попередньому матеріалі був зруйнований саме під час нападу монголо-татар. Ще тепер знаходяться залишки фундаменту поблизу села.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[7].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 981 | 99,39 |
| російська | 3 | 0,31 |
| білоруська | 1 | 0,1 |
| молдовська | 1 | 0,1 |
| вірменська | 1 | 0,1 |
Політика[ред. | ред. код]
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[9].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1937, ПЦУ),
- церква Введення в храм Богородиці (1999, УГКЦ),
- костел Різдва святого Йоана Хрестителя (1892),
- каплиця (1992)
Пам'ятки[ред. | ред. код]
_-_0859.jpg)
Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848), незалежності України (1991), насипана могила на місці поховання стрільця М. Вартимтюка.
Крім цього, у лісі поблизу села в урочищі «Монастир», є чудотворне джерело. Біля джерела греко-католицька громада спорудила дерев'яну каплицю, у якій регулярно проводяться богослужіння, тому що храм Введення в храм Пресвятої Богородиці збудований в 1936—1937 є у власності православної громади. За переказом на місці урочища в давнину був монастир — одного разу на Великдень йшла на Службу вагітна жінка, а оскільки Храм був на високій горі, вона сильно втомилася і спересердя закляла: «А щоб ти запався!». Від того, начебто, монастир і пішов під землю, а на цьому місці почало бити джерело. Вода з цього джерела має чудодійні властивості: лікує хвороби очей, кишково-шлункові хвороби та інші захворювання. Хоча правдоподібнішою є версія, що на цьому місці був стародавній замок, який був знищений монголо-татарами. Та це не змінює суті справи: до чудодійного джерела не заростає стежка — по цілющу воду приходять не тільки жителі села, а приїжджають люди з цілої України і отримують ті ласки, про які просять у Бога.
У селі відновила свою діяльність римо-католицька парохія, яка активно відновлює свій храм, що в роки більшовицької окупації був перетворений на колгоспний склад.
Відновлення римо-католицької парохії відбулося завдяки — Бучак Анні Йосипівні, саме вона посприяла відкриттю храму.
Завдяки приватним підприємцям В. Фльонц, Т. Фльонц у 2009 було побудовано капличку, яку 26 липня було посвячено двома місцевими священиками І.Сіверським і Квасницею.
- Пам'ятник Т. Шевченку
щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 1991 р. Скульптор — І. Терновий.
Пам'ятник виготовлений із бетону.
Скульптура — 3 м., постамент — 2,5х2,5х2,5 м., площа — 0,0500 га.[10][11]
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа I–III ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Степан Курбас — український актор, режисер і співак (тенор), батько режисера Леся Курбаса
- Олег Синютка — український політик, ексголова Львівської ОДА[12]
Навчалися[ред. | ред. код]
- вчений-літературознавець В. Івашків
- редактор, журналіст М. Стасюк.
Проживають[ред. | ред. код]
- Марія Баран — поетеса, працювала художнім керівником будинку культури, виховує п'ятьох дітей, уродженка села Літятин.
Працювали[ред. | ред. код]
- Микола Люшняк — обраний нардепом в окрузі № 166 26 жовтня 2014 року.
- У 1936—1940 роках душпастирював Петро Пастух (1908—1941) — греко-католицький священник, жертва радянських репресій, слуга Божий.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Підтвердна грамота львівських земських суддів договору львівського архієпископа Григорія з Сянока і львівського стольника Ходорівського Івана про викуп архієпископських сіл Куропатники, Ценів і Будилів Львівського повіту в орендаря Цорнберга Миколи. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 22. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- ↑ У Бережанах ремонтують дороги. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 6 серпня 2015.
Література[ред. | ред. код]
- Дмитрів Н., Уніят В. Куропатники / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 293. — ISBN 966-528-199-2.
- Kuropatniki (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 931. (пол.). — S. 931. (пол.)
| ||||||||
| |||||||||||||||||