Завалів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Завалів
POL Zawałów COA.png
Герб Завалова
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада Підгаєцький
Рада Завалівська
Код КОАТУУ 6124882501
Основні дані
Засноване 1395
Населення 472
Площа 10,000 км²
Густота населення 47.2 осіб/км²
Поштовий індекс 48023
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°12′23″ пн. ш. 25°01′41″ сх. д. / 49.20639° пн. ш. 25.02806° сх. д. / 49.20639; 25.02806Координати: 49°12′23″ пн. ш. 25°01′41″ сх. д. / 49.20639° пн. ш. 25.02806° сх. д. / 49.20639; 25.02806
Середня висота
над рівнем моря
370 м
Водойми Золота Липа
Відстань до районного центру 18 км
Місцева влада
Адреса ради 48023, с.Завалів
Карта
Завалів (Україна)
Завалів
Завалів
Завалів (Тернопільська область)
Завалів
Завалів

Зава́лів — село Підгаєцького району Тернопільської області. Розташоване у західній частині району, на правому березі річки Золота Липа. До 1990 року належало до Бережанського району.

Поштове відділення — Завалівське.

До села приєднано хутір Кам'яна Гора. У зв'язку з переселенням жителів хутір Замче виключений із обліковах даних.

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка — 1310 року, наступна 1395 року (поселення — власність І.Унгаруса).[1] У 1725 році (або в березні 1729 року[2]) Завалову було надано магдебурзьке право. В II половині 19 століття в Завалові був 191 будинок і 1285 мешканців (698 греко-католиків, 587 римо-католиків, 12 німців, 17 євреїв, інші — вірмени). В місті був костел з цегли та Миколаївська церква.

У 1883 році на Великдень визначний український філософ і письменник Іван Франко гостював у с. Завалів. У місцевій церкві увагу Івана Франка привернули два образи над дияконськими дверима іконостасу, через місяць появилась його стаття, що називалась «Два образи в церкві Завалівській»[3].

Пам'ятки[ред.ред. код]

У селі до Другої Світової Війни був замок, який не зберігся. Власниками замку були шляхтичі Маковецькі (зокрема, теребовлянські старости Рафал Казімєж Маковєцкі, його син Лука Францішек). З 1689 року — гетьман великий коронний Станіслав Ян Яблоновський; його внук Юзеф Aлександeр надав кошти для фундації шпиталю в містечку,[4] Пізніше шляхтичі Рачиньскі (в середині XIX ст. маєток купив К.Рачиньский). Серед пам'яток архітектури: каплиця Рачиньских на цвинтарі та церква Св. Архистратига Михаїла 19 століття.

У селі зростає Завалівський платан — екзотичне дерево, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Росте в межах садиби селянської спілки «Завалівська». Оголошене об'єктом природно-заповідного фонду рі­шенням виконкому Тернопільської обласної ради від 30 серпня 1990 № 189. Перебуває у віданні місцевої селянської спілки. Площа 0,02 га. Під охороною — платан кленолистий віком 100 р., діаметр 99 см, гібрид платана східного і західного. Цінний у садово-парковому будівництві. Батьківщина — Балканський півострів, країни Близького та Середнього Сходу.[5]

Біля села знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Урочище «Вивірки».

Пам'ятники[ред.ред. код]

Споруджено:

  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1981)
  • обеліск на місці загибелі (1943) учасників загону С. Ковпака (1967)
  • встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини
  • насипана символічна могила Борцям за волю України (1992).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальоосвітня школа I–III ступенів, бібліотека, амбулаторія, відділення зв'язку, 3 торгівельні заклади.

Персоналії[ред.ред. код]

Знамениті вихідці з села[ред.ред. код]

В селі закінчила середню школу українська поетка Сенатович Оксана.

В боях І-ї світової війни у селі загинув січовик-поет Іван Балюк.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Й. Батик, Е. Кіцик, Б. Пиндус. Завалів // Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4.— 2004. — T. 1: А — Й. — ISBN 966-528-197-6. — С. 591
  2. Й. Батик, Е. Кіцик, Б. Пиндус. Завалів // Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4.— 2004. — T. 1: А — Й. — ISBN 966-528-197-6. — С. 591
  3. журнал «Зоря», № 11, червень, 1883 рік
  4. J.Dobrzyniecka. Jabłonowski Józef Aleksander (1711–1777) h. Prus III // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1963.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom Х/2, zeszyt 45. s.161-320 (пол.) S. 227
  5. M.Чайковський. Пам'ятки природи Тер­нопільщини.— Львів, 1977
  6. Е.Бергер. Стаття про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року
  7. П. Гуцал. Горбачевський Іван // Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4.— 2010. — T. 4: А — Я (додатковий). — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 157

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]